Націоналізація російського майна в Україні: як будуть забирати банки, заправки і заводи

2 квітня 2015 15:05

Крістіна Зеленюк , Олександр Панченко , Дар`я Нинько

Експерти вважають ініціативу сигналом для РФ, щоб не було ескалації конфлікту. Якщо закон все ж таки ухвалять, він може торкнутися майже кожної 10-ї з найбільших в Україні компаній

Депутати від "Радикальної партії" виступили з ініціативою націоналізувати російське майно в Україні і наприкінці березня зареєстрували відповідний законопроект у Верховній Раді. Ідея не нова, адже з такими пропозиціями уряд виступав ще рік тому, проте тоді все закінчилося лише гучними заявами. Восени минулого року схожий законопроект у парламенті зареєстрували "свободівці", але тоді він не знайшов підтримки більшості. За рік приводів для націоналізації майна РФ в Україні додалося, адже крім анексії Криму Україні, довелося протистояти російській агресії на Донбасі. Змінилося і законодавче поле, оскільки Україна визнала РФ країною-агресором, що дійсно створює можливість для націоналізації російського майна в Україні. "Сегодня.ua" з'ясував, про яке майно може йти мова і чи дійсно можуть його націоналізувати.

Реклама

Вперше про націоналізацію російського майна в Україні заговорили рік тому – у відповідь на незаконну анексію Криму Росією. Тоді міністр юстиції Павло Петренко повідомив, що Україна планує компенсувати кримські втрати за рахунок держвласності РФ.

"Питання буде стояти виключно про об'єкти державної власності (Росії – Ред.) на території України і суміжних держав", – сказав Петренко, підкресливши, що Україна не забиратиме в якості компенсації за втрати в Криму майно російських приватних осіб і компаній, розташоване на українській території.

Тоді Петренко загрожував, коментуючи заяви так званого кримського керівництва про націоналізацію держвласності в Криму та природних ресурсів на шельфі Чорного моря, що якщо РФ визнає ці дії, Україна залишає право застосовувати адекватні заходи по компенсації цих втрат за рахунок майна РФ.

З тих пір Україна подала чотири позови до міжнародних судів (три – в ЄСПЛ і один – в суд ООН) у зв'язку з анексією Криму і можливою причетністю РФ до фінансування тероризму. Тільки по одному з трьох позовів до ЄСПЛ Україна намагається відсудити у РФ більше $1 трлн збитків від незаконної анексії Криму. Однак цей суд майнові позови не вирішує: за словами експертів та нардепів від "Батьківщини", такими справами займається Стокгольмський арбітраж.

Проте звернення туди Україну тільки готує: ГПУ збирає докази, які повинна передати Мін'юсту для формування позову. Тим часом Росія виконала найгірші побоювання Петренка, анексувала Крим і, наприклад, видобуває для себе газ на українському чорноморському шельфі за допомогою українських бурових платформ.

Реклама

Чергова ініціатива націоналізувати російське майно в Україні, як стверджують депутати-радикали, з'явилася після зустрічі їхнього лідера з президентом Петром Порошенком.

"Після того, як почалися проблеми у президентської кондитерської фабрики в Липецьку, і про це було публічно сказано, це стало поштовхом (для підтримки президентом нашого законопроекту – Авт.). Думаю, таким чином, вони (менеджмент президентського бізнесу – Авт.) намагаються захиститися. Але ми віримо, що для президента інтереси країни важливіші, ніж інтереси його фабрики", – сказав нам співавтор проекту Ігор Мосійчук.

ПРОЕКТ. Законопроект про націоналізацію російського майна на території України зареєстрували відразу 10 нардепів від "Радикальної партії". Соратники Олега Ляшка пропонують забирати майно РФ за рішенням Верховної Ради. Пропонується, щоб відповідний проект до парламенту вносив Кабмін за попереднім погодженням з РНБО. У документі законодавці повинні вказати список об'єктів, що підлягають націоналізації.

У зареєстрованому "радикалами" законопроекті говориться, що націоналізації можуть підлягати "рухоме і нерухоме майно, вклади у банках, цінні папери та інші активи чи корпоративні права, розташовані (зареєстровані) в Україні безпосередньо, або через афілійованих осіб, які належать державі-агресору і його резидентам".

Також в проекті закону написано, що ніякої грошової компенсації від націоналізації майна РФ отримувати не буде, поки не зупинить військову агресію проти України.

ОБ'ЄКТИ. Як повідомив "Сегодня.ua" джерело в оточенні Порошенка, перелік об'єктів, пов'язаних з РФ, які можуть націоналізувати, лежить в Мін'юсті з осені минулого року. Однак для публіки його не відчиняють.

На думку президента "Украналітцентра" Олександра Охріменка, головні активи, які можуть відібрати як належать країні-агресору, можуть стосуватися таких підприємств: "ТНК-BP Коммерс", "Лукойл-Україна", "Альянс ойл Україна" (НПЗ, автозаправки), "Енергостандарт", "Донецьксталь", "Запоріжсталь", ДЕМЗ (машинобудування), Миколаївський глиноземний завод, Південний ГЗК, "Київстар", "МТС-Україна" (мобзв'язок), а також ряд банків ("Ощадбанк Росії", "Альфабанк", Промінвестбанк та інші) і страхових компаній.

Реклама

В цілому майже в кожній десятій з 200 найбільших компаній в Україні є частка російського капіталу.

При цьому експерт відзначає, що при націоналізації таких об'єктів можуть порушитися виробничі ланцюжки. Наприклад, АЗС, змінивши господарів, технічно зможуть працювати (за умови завантаження їх не російським, а європейським бензином, що вельми проблематично – Авт.), а для НПЗ може не знайтися сировини.

"Банки можуть існувати тільки за допомогою своїх російських "дочок", а в них чимало депозитів наших громадян і кредитів, що видаються українським бізнес- і держструктурам під закупівлю російського критичного імпорту. Наприклад, ТВЕЛів (тепловиділяючих елементів) для АЕС. Очевидно, що їх поставка відразу припиниться, а це загрожує крахом енергосистеми України. Миколаївський глиноземний робить напівфабрикати для Росії, більше нікому вони не потрібні", – упевнений Охріменко.

Якщо говорити про прізвища, то, за словами нардепа Ігоря Мосійчук, націоналізація може торкнутися в першу чергу активів, пов'язаних з російським бізнесменом, депутатом Держдуми Олександром Бабаковим. Йому, за інформацією українських експертів, належить третина обласних енергокомпаній України. "Є ще Костянтин Малофєєв. Йому належить завод у Полтавській області з виробництва дитячого харчування", – додав Мосійчук. До цього списку прізвищ можна також додати російського бізнесмена Костянтина Григоришина, вважає нардеп.

ПЕРСПЕКТИВИ. На думку юриста, прийняття Радою законопроекту, який дозволить націоналізацію російського майна, в принципі і не потрібно. "Коли агресор нападає на країну, і країна визнає його "агресором" (а не проводить АТО), для цього (націоналізації майна країни-агресора в Україні – Авт.) З міжнародного права не потрібні спеціальні закони. Таким чином (націоналізуючи майно – Авт.) ти захищаєшся від агресора. Хочу нагадати, що за ініціативою Мін'юсту Рада прийняла рішення про введення санкцій відносно юр- і фізосіб РФ. Але і цей акт був не потрібен.

Якщо є частина РФ в якихось підприємствах, і їх діяльність шкодить Україні, то рішення (про націоналізацію – Авт.) Можна приймати за допомогою актів прямої дії (рішенням Ради, РНБО, Кабміну – Авт.). Це стосується не тільки російських посольств і консульств, а й великих корпорацій.

Реклама

Якщо на території України ми знайдемо щось з "Газпрому", і це буде порушувати права України, ми можемо націоналізувати такі підприємства або частку РФ в таких підприємствах", – сказав нам юрист Станіслав Батрин.

Разом з тим експерти відзначають, що при спробі націоналізації відносного до РФ майна може виникнути ряд складнощів. Наприклад, більшість компаній, які сприймаються як російські, насправді є транснаціональними. Крім того, найчастіше компанії, які вважаються російськими, зареєстровані в інших юрисдикціях, наприклад, Великобританії.

На думку президента Украналітцентра Олександра Охріменка, у законопроекту мало шансів стати законом, оскільки він може виявитися невигідним України з економічної точки зору.

"Що більше ми конфліктуємо з Росією, то більше втрачає наша економіка, – упевнений Охріменко. – Класичний приклад – обвалився майже на чверть експорт нашої основної продукції (машинобудування) і пішов за цим обвал гривні".

Також експерти відзначають, що чергові ініціативи націоналізації російського майна в Україні можуть бути лише спробами підвищити політичний рейтинг.

"Справа не в тому, що це принесе практичну користь, а в тому, що зараз це використовується як якийсь інструмент. Зрозуміло, що Ляшко діє в своїх інтересах. Чи буде цей законопроект прийнятий і реалізований – це питання відкрите, це залежатиме від кон'юнктури і в парламенті, і в суспільстві, і від розвитку ситуації на Сході", – вважає глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

На його думку, позиція Порошенка більше помірна.

"Порошенко виступив в більш помірній формі, він не говорить про націоналізацію всіх активів, а говорить про те, що деякі активи деяких представників російського бізнесу, особливо причетних до антиукраїнським діям, ці активи можуть бути націоналізовані. А Ляшко пропонує діяти більш радикально", – пояснив політолог.

Експерт вважає, що чергове підняття теми націоналізації російського майна – сигнал для РФ.

"Подібного роду заяви і законодавчі ініціативи використовуються як інструмент стримування. Це сигнал, який надсилається Росії. Ми зараз поки граємо за правилами гібридної війни – ми воюємо і торгуємо. Але якщо буде посилення агресії, ключове слово – якщо, проти України, якщо буде нове наступ на Україну, то тоді будуть використані, в тому числі, і такі інструменти", – сказав Фесенко.

На його думку, поки не закрита тема реалізації мінських домовленостей, націоналізацію російського майна в Україні проводити не будуть.

"Подібні дії, якщо і будуть здійснюватися, лише у відповідь на посилення російської агресії", – упевнений він.

Ініціатива радикалів вже викликала реакцію в РФ.

Сьогодні впливове російське видання "Коммерсантъ" повідомило: "У Кремлі були обізнані про ведуться в Раді розмовах, стверджує високопоставлене джерело "Комерсант" в російських держструктурах: "У Києві є гарячі голови, які лобіювали цю ідею, навіть не розуміючи, наскільки жорсткою буде відповідна реакція". Співрозмовник "Комерсант" стверджує, що якщо київська влада все-таки приймуть цей закон, то Росія у відповідь заморозить всі їхні активи на своїй території і потребують негайного повернення боргів".

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД. У міжнародній практиці були прецеденти націоналізації російського майна за кордоном. Експерти наводять як приклад судовий розгляд у Стокгольмському арбітражі швейцарської експортно-імпортної компанії Noga з урядом РФ. За укладеним між ними контрактом Росія відмовилася платити, що і стало предметом подачі позову швейцарцями. У підсумку Стокгольмський арбітраж став на бік швейцарської фірми, але РФ відмовилася платити. Тоді міжнародна Феміда прийняла рішення почати арешти коштів на російських рахунках за кордоном. Виконуючи рішення, суд Парижа наклав арешт на рахунки Банку Росії і майже 70 російських установ і компаній, у капіталі яких бере участь російська держава. Серед них були посольство і генконсульство Росії в Парижі і Зовнішекономбанк. А потім французькі власті заарештували в порту міста Бреста, який прибув туди для участі в міжнародному морському святі російський вітрильник "Сєдов", до речі, найбільший у світі.

А минулого року третейський суд в Гаазі зобов'язав Росію виплатити колишнім акціонерам нафтовидобувної компанії "ЮКОС" майже $ 50 млрд. Але РФ не поспішає виконувати рішення суду, і вже подала апеляцію. За словами російських юристів і експертів, на винесення остаточно вердикту Феміди можуть піти роки. Але разом з цим вони кажуть, що рішення буде не на користь Росії, і може повторитися історія зі швейцарською фірмою Noga, коли за кордоном почали націоналізацію російського майна.

Всі подробиці в спецтемі Нове загострення у війні з Росією

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти