На службі роспропаганди: як "попередники" допомагають Кремлю малювати "страшилки" про Україну

Днями виповнилося два роки з початку російської агресії проти України. Саме 20 лютого 2014 року Верховна Рада визначила як дату, коли перші російські військові незаконно ступили на територію України в Криму.

18 лютого 2016 року український парламент прийняв звернення до світової громадськості, в якому прямо зажадав від РФ негайно припинити окупацію Криму, Севастополя і окремих районів Луганської та Донецької областей.

Разом з тим, якщо в Україні вже на офіційному рівні звучать заяви, що РФ є країною-агресором, яка незаконно захопила частину територій сусідньої держави, то в Росії події трактують інакше: анексія Криму називається добровільним і законним волевиявленням кримчан, а агресія на Донбасі – громадянською війною.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

При цьому Кремль намагається постійно переконувати в цьому не тільки Захід, який ввів проти нього санкції, а й самих росіян. І ключову роль для "налаштування" громадян на потрібну хвилю відіграють ЗМІ та, в першу чергу, російське телебачення.

При цьому як зазначають експерти, в російських ЗМІ завжди по-своєму показували і розповідали, що відбувається в Україні. Але якщо до "Помаранчевої революції" висвітлення того, що відбувається було скептично нейтральне, то після того, як в країні почали відбуватися демократичні перетворення, пропагандистська риторика росЗМІ стала загострюватися і досягла апогею після "Революції гідності" і початку агресії РФ проти України.

Так, до всіх цих революційних подій, як зазначає заступник голови Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький, "картинка" України на росТБ була максимально нейтральною, але з певним скептичним ухилом. "Постійно вживалося слово, "самостійна", які не гребували навіть в новинах вживати слово "хохли". Малювали такого недбайливого родича. Особливо чітко це проявилося, коли в РФ в середині 2000-х почався підйом, росли пенсії, зарплати – постійно були порівняння", – розповів він Сегодня.ua.

І саме тоді в середині 2000-х після "Помаранчевої революції" в Україні риторика росЗМІ відносно України стала змінюватися, зазначає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. "Після першого Майдану тема "нацизму", "фашизму", української влади почала просочуватися, а потім і свідомо акцентуватися на російському пропагандистському ТБ. Після другого Майдану і втечі Януковича ці теми були доповнені ще наративом "київської хунти". Тоді ж був терміново придуманий наратив державного перевороту в Україні руками американців", – сказав він Сегодня.ua.

І робилося це для того, щоб морально підготувати росіян до того, що проти українців може бути використана, в тому числі, і військова сила, зазначає Олексій Голобуцький. "Як би росіяни до нас не ставилися в цілому, але все-таки вони нас вважали "братнім" народом, ми найближчі для них на їхню думку. Потрібно було, щоб це (агресія проти України) сприймалося легко і природно, тому нас звели до "жидобандерівців" і "фашистів", – пояснив він.

Колишні українські політики і експерти на службі роспропаганди

Сьогодні в РФ про Україну говорять не тільки в новинах, але і в різних аналітичних форматах і ток-шоу. У цих передачах беруть участь досить багато колишніх українських чиновників і політиків, а також експертів, які після "Революції гідності" покинули Україну і влаштувалися в Росії.

Зрідка в ефірах навіть з'являється український екс-прем'єр Микола Азаров, який в Москві навіть створив і очолив "Комітет порятунку України".

У своїх виступах на ТБ і спічах Азаров всіляко критикує економічну політику нової української влади, яких він називає "режимом". Так, наприклад, екс-прем'єр зміну в Україні військової доктрини, яка позначила Росію головним військовим супротивників, пояснює не тільки бажанням "режиму" нажитися на корупційних схемах при переозброєнні і модернізації армії, а й спробою відволікти людей від погіршення соціально-економічної ситуації.

Николай Азаров from Антон Комаров on Vimeo.

Не відстає від екс-прем'єра і колишній народний депутат України від "Партії регіонів" Володимир Олійник.

Серед іншого він стверджує, що українська влада порушила Конституцію, коли почали використовувати для боротьби з бойовиками на Донбасі збройні сили. При цьому, за версією екс-нардепа, саме Київ порушує і не виконує Мінські угоди. Політику української влади відносно українців Олійник називає "геноцидом".

Олейник from Антон Комаров on Vimeo.

А колезі Олійника, колишньої "регіоналка" Олені Бондаренко, яка також різко критикує "київський режим", росЗМІ взагалі пророкували повторити долю проросійськи налаштованого українського журналіста і письменника Олеся Бузини, який був убитий в Києві в квітні 2015 року. Втім, Бондаренко навіть підігравала таким темам, розповідаючи про те, що в Україні формуються цілі списки представників минулої влади, кого найближчим часом можуть вбити.

Бондаренко from Антон Комаров on Vimeo.

Крім колишніх представників української влади – чиновників і політиків – в Росії також сформувався цілий пул колишніх українських експертів, які тепер уже з боку дають оцінки того, що відбувається в Україні.

Одним з представників цієї когорти є Ростислав Іщенко. До лютого 2014 року його вів активну діяльність в Україні: встиг попрацювати і в Міністерстві закордонних справ і в Адміністрації президента, довгий час співпрацював з відомим в Україні політиком і чиновником Дмитром Табачником. Нині проживає в РФ. В ефірах, як правило, виступає як український політолог, президент "Центру системного аналізу і прогнозування".

Любитель поговорити, Ростислав Іщенко не тільки про прозорливу геополітику президента РФ Володимира Путіна, а й про внутрішньополітичні справи України. Нещодавно він навіть порівняв українського президента Петра Порошенка з Саддамом Хусейном і заявив, що до кінця поточного року Порошенко буде зміщений з поста глави держави.

Ищенко from Антон Комаров on Vimeo.

На думку експертів, всі ці "втікачі" сьогодні на російському ТБ виконують певну, задану Кремлем роль.

"Але ця роль не креативна, це роль емоційного супроводу. Наративи креативлять ті, хто відповідає за політику ЗМІ в кремлівської адміністрації. А роль колишніх громадян України, які перебувають в Москві – це надання цим наративам якоїсь особистісної емоційної забарвленості. За тих чи інших причин люди знаходяться поза своєю країною. Хто добровільно. Хто добровільно-примусово. Це не найкомфортніший емоційний стан для них. Це ті, хто програв і звісно, звідси образа, досада, а іноді і злість", – пояснює Вадим Карасьов.

Але також тут може бути присутнім і певна матеріальна зацікавленість, вважає Олексій Голобуцький. "Це просто їх робота. Їх просто перевезли (з Києва в Москву, – ред.)", – пояснив він.

Проукраїнська позиція на росТВ

Справедливості заради треба визнати, що на російські ефіри також запрошують і проукраїнських експертів з Києва, хоча і не багато хто приймає подібні запрошення.

Так, завсідником різних передач на російському ТБ є не надто відомий в Україні експерт, Директор центру досліджень суспільних процесів В'ячеслав Ковтун. Незважаючи на те, що він займає виражену проукраїнську позицію, його судження не завжди точні, чим і користуються його проросійські опоненти.

Ковтун from Антон Комаров on Vimeo.

Фактично, це пропагандистські бої, на яких українські експерти заздалегідь знаходяться в нерівних умовах, зазначає Вадим Карасьов, який також не раз відвідував російські ток-шоу. "Рівності позицій немає. Навіть якби провідні займали позицію чистого модератора (чого вони не роблять), все одно спочатку є якась фора у протилежної сторони. Експерти, які приїжджають з України, і намагаються донести українську позицію, стикаються з такими ж українцями і колишніми громадянами України, які займають протилежну позицію, плюс експерти і політики з РФ, а представники ліберальної російської опозиції не завжди помічники проукраїнським експертам. Це досить складна робота, потрібна серйозна підготовка", – пояснив він.

Карасев from Антон Комаров on Vimeo.

У той же час Олексій Голобуцький вважає, що в таких умовах донести свою позицію проукраїнським експертам не вдасться, і їздити на такі ефіри не варто. "Всі ці ток-шоу так побудовані, що донести свою позицію не вийти. Їх ніколи не знімають в прямому ефірі, якщо ти бачиш, що український експерт каже різкі слова, значить це потрібно за сценарієм. Вони (проукраїнські експерти) потрібні для масовки, їх участь дає можливість говорити про вільне телебачення в РФ", – пояснює Голобуцький.

Незважаючи на такі нерівні умови, все ж іноді донести свою позицію можна, стверджує Вадим Карасьов. "У представників України є іноді можливість дати альтернативну точку зору і по РФ і по Україні, в якій потребує навіть не український глядач, а російський глядач, прості громадяни", – вважає він.

Олексій Голобуцький вважає, що розуміння реального стану речей все ж рано чи пізно, але до росіян прийде. "У РФ на певному етапі відбудеться дисонанс, як це колись сталося в СРСР, коли те, що говорять по ТБ і те, що на вулиці, це просто дві реальності", – сказав він.

Відзначимо, згідно з даними соцопитування, який опублікував "Левада-Центр" в грудні минулого року, довіру росіян до телебачення як джерела інформації протягом останніх шести років стрімко падає. Для прикладу, якщо у 2009 році ТВ довіряло 79% росіян, то згідно з останнім опитуванням цей показник майже в два рази менше – 41%.