На порозі зачинених дверей: навіщо Україні членство в ЄС

9 липня 2015, 08:28

Денис Беспалов Денис Беспалов

У Євросоюзі в черговий раз дали зрозуміти, що питання про перспективи вступу України в ЄС сьогодні на порядку денному не стоїть

Україні потрібно зосередити увагу не на перспективах членства в ЄС, а на вирішенні поточних проблем. Про це заявив президент Європейського парламенту Мартін Шульц.

Реклама

"Проблеми, з якими ми стикаємося зараз – інші... Найперший пріоритет – стабілізувати країну в політичному, економічному, соціальному сенсі", – сказав він.

Так він прокоментував недавню заяву президента України Петра Порошенка про те, що за 5-6 років країна виконає критерії, необхідні для подачі заявки на членство в ЄС.

"Так, я розумію Петра Порошенка. Але я краще буду фокусуватися не так на далеких питаннях, а на існуючих проблемах", – підкреслив президент Європарламенту, додавши: "говорити про якісь терміни в нинішній ситуації – неймовірно складно".

Раніше президент Євроради Дональд Туск заявляв, що країни, які хочуть приєднатися до євросуспільства, повинні пройти певні стадії інтеграції, пов'язані, насамперед, з відповідністю стандартам ЄС.

Реклама

Президент Петро Порошенко вважає, що за 5-6 років Україна повинна змінитися і досягти критеріїв для подачі заявки на членство в ЄС.

Політичні критерії – говорить про результати поки рано

Як уже раніше повідомляло видання "Сегодня", необхідні для отримання перспективи членства критерії прописані в Угоді про асоціацію між Україною та Євросоюзом.

Політичні умови встановлюються за "Копенгагенськими критеріями" і серед іншого передбачають:

  • підвищення рівня розвитку демократії (дозволити народу брати участь у політичних процесах прийняття рішень на всіх рівнях влади – від місцевого до національного);
  • верховенство права (прийнятий закону про прокуратуру, проводиться судова реформа, ще не прийнятий Виборчий кодекс, який об'єднає закони про місцеві вибори, вибори в Раду і президента);
  • повага прав і свобод людини (Україна приєдналася до всіх міжнародних договорів – захист прав людини, про громадянство, про попередження катувань);
  • повага і захист нацменшин та інше (поки ще відповідний закон не прийнятий).

Як бачимо, ряд необхідних законів Верховна Рада вже прийняла.

Реклама

Більше того, як зазначає голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, по деяких позиціях Україна не тільки не поступається, але і випереджає деякі країни ЄС. "За статусом російської мови (критерій про повагу прав нацменшин, – ред.) у нас ситуація краща, ніж у деяких країнах Балтії", – відзначає він, додавши, що в плані демократичності та політичної системи, ми на пострадянському просторі виглядаємо краще, ніж Молдова і Грузія.

Однак експерт зазначив, що говорити про якісь хоча б попередні підсумки можна буде тільки через рік – поки реформи тільки починаються.

"Підводити перші попередні підсумки будемо тільки наступного року, а реально перед тим як подавати заявку, ми повинні провести оцінку готові або не готові. Чи є суттєвий прогрес у побудові правової держави, проведенні демократичних реформ", – сказав Володимир Фесенко у коментарі Сегодня. ua.

Він також зазначив, що найважливішим аспектом буде те, наскільки успішно Україні вдалося побороти корупцію.

Економічні критерії – падіння в очікуванні злету

Реклама

У той же час, як відзначає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, багато політиків, говорячи про перспективи членства в ЄС, часто згадують тільки політичну частину, але набагато менше говорять з приводу відповідності "маастрихським критеріям".

Як уже повідомляло "Сегодня" Маастрихський договір передбачає такі економічні умови:

  • дефіцит держбюджету не більше 3% ВВП;
  • рівень держборгу не більше 60%;
  • підтримувати курс нацвалюти в заданому діапазоні;
  • рівень інфляції не повинен перевищувати більш ніж на 1,5% значення інфляції трьох країн учасниць ЄС з найбільш стабільними цінами;
  • довгострокові ставки за держоблігаціями повинні перевищувати більш ніж на 2% середнє значення відповідних ставок у країнах ЄС з найнижчою інфляцією.

За всіми цими аспектами Україна в даний час знаходиться далеко від необхідних показників. Але не це є головною проблемою, відзначають експерти.

"Основна проблема полягає в тому, що Україна повинна спробувати змінити ситуацію самостійно – без зовнішніх наглядачів. Йдеться про співвідношення і економічної і політичної площин. Чим менше популізму буде у наших політиків і чим менше буде запит на популізм, тим більше у нас шансів дійсно поміняти ситуацію на краще", – сказав Олег Устенко в коментарі Сегодня.ua.

Головне, що сьогодні потрібно Україні, за його словами, це повернутися на траєкторію зростання економіки і підвищити показники ВВП на душу населення.

"Найбідніша (із сусідів України, – ред.) Румунія в цьому році отримує ВВП на душу населення на рівні 6 тисяч доларів, в той час як в Україні це показник буде на рівні 2 тисяч доларів", – зазначив він.

І вся логіка дій влади повинна будуватися навколо переходу від падіння ВВП до зростання, а для цього потрібні структурні реформи, яких поки немає, каже експерт.

"Єдиною гарантією на підставі якої ми зможемо судити, що ситуація кардинально змінюється, це коли ми будемо бачити реальні структурні реформи. Якісь зрушення зараз робляться. Частина з них достатня позитивна, але це точно не те, що зараз потрібно країні, яка так сильно "впала", – сказав Олег Устенко.

Україна буде готова через 5 років, а ЄС?

При цьому як політичні, так і економічні експерти сходяться на думці, що за наявності політичної волі Україна зможе протягом 5 років досягти всіх необхідних критеріїв для подачі заявки на членство в ЄС.

В тренді
Роблю на прохання Путіна і Порошенка. Журналісти оприлюднили записи переговорів Медведчука
В тренді
Чому звільняють Степанова? Шмигаль відповів
В тренді
Українці в пастці. Зеленський відреагував на форс-мажор у Непалі
Володимир Зеленський на нараді в Офісі президента

Однак експерти попереджає, що процедура розгляду заявки і подальші переговори можуть зайняти не один рік.

"Після отримання заявки Європейська комісія готує подання на Раду, потім, якщо рішення позитивно готується опитувальник. Держава відповідає на більш, ніж тисячу питань. Потім на основі цього опитувальника приймається рішення Ради ЄС, чи починати переговори про вступ чи ні", – розповів Сегодня .ua експерт з міжнародних питань Геннадій Друзенко.

Подальший переговорний процес може затягнутися на роки, або як у випадку з Туреччиною, на десятиліття.

ЄС зараз втомився від розширення, пояснює Володимир Фесенко. "До того ж ми велика країна і це об'єктивна проблема", – зазначив він.

Геннадій Друзенко відзначає, що економіка ЄС в даний час переживає не найкращі часи. "У нього (ЄС, – ред.) зараз величезні проблеми з Румунією, яка вдвічі менша (за Україну, – ред.), і яка не перебуває у стані конфлікту. Крім того ЄС зараз сам намагається вийти зі своїх економічних проблем. Відповідно вільного ресурсу для того, щоб перезапускати українську економіку, у ЄС немає", – пояснив він.

З ким дружити і де шукати нові ринки, або навіщо Україні ЄС

Бажання української влади вступити до ЄС цілком зрозуміло, адже членство в Євросоюзі відкриває широкі можливості для розвитку.

"Якщо ви подивитеся на ті країни, які були частиною Варшавського договору, подивіться, як вони жили тоді і як вони живуть зараз. Я думаю, що відповідь буде очевидною", – сказав у коментарі Сегодня.ua директор Міжнародного інституту демократії Сергій Таран.

Він нагадав, як на початку 90-х у Польщі були серйозні проблеми і з корупцією, і з інфраструктурою, а зараз це одна з країн, які найкраще пережили економічну кризу.

"Більше того багато країн Східної Європи, як наприклад Румунія, Болгарія, вони були в набагато гіршому стані, ніж зараз знаходиться Україна під час війни. І навіть вони демонструють зовсім інший стан суспільства", – зазначив експерт.

А в такій ситуації, як Греція Україна б взагалі ніколи не опинилася, вважає він.

"Нам би не просто було б легше (у переговорах з кредиторами). Україна просто б не опинилася б у такій ситуації, в якій перебуває зараз Греція. Ми на відміну від Греції виконуємо вимоги кредиторів", – пояснив Сергій Таран.

Більш того, за його словами, членство України в ЄС допомогло б уникнути військового конфлікту на Донбасі і анексії Криму. "Членство в ЄС має багато інституцій. Це і державні інституції та банківська система, яка, зокрема, підкріплена євро. Частиною цих інституцій є система безпеки, яка називається НАТО. Фактично всі країни ЄС навіть ті, які не входять формально в НАТО, вони знаходяться "під парасолькою" Альянсу. Воювати з НАТО ніхто б не став, тому зараз країни Балтії відчувають себе досить спокійно", – пояснив він.

Нагадаємо, в рамках ЄС проводиться:

  • єдина політика "митного союзу" (скасовані мита і зняті кількісні обмеження у взаємній торгівлі; введений єдиний митний тариф по відношенню до третіх країн)
  • єдина зовнішньоторговельна політика;
  • спільна регіональна політика щодо розвитку відсталих і депресивних районів.

Також використовується єдина європейська валютна система і здійснюються спільні науково-технічні програми.

Крім того громадяни Євросоюзу можуть подорожувати, працювати і вчитися в будь-якій з держав ЄС. Євросоюз намагається привести всі закони і вимоги різних країн до єдиного стандарту.

Практично по всій території ЄС можна подорожувати без паспорта і без прикордонного контролю. Для громадян ЄС це означає, що вони можуть працювати в кожній із країн Євросоюзу без спеціальних дозволів. Те ж саме стосується і ведення економічної діяльності.

Також не варто забувати, що законодавства країн Євросоюзу і їх соціальні інститути наведені до загального стандарту. А це означає, що, наприклад, шкільна програма в усіх країнах однакова, тобто кожен учень може в будь-який момент переїхати в іншу країну і продовжити там навчання.

Єдині стандарти існують і в системах охорони здоров'я та пенсійного забезпечення країн ЄС.

Перспективи дійсно привабливі. Однак експерти закликають не робити рух до ЄС самоціллю. "Європейська інтеграція для нас – це інструмент. Це зовнішній стимул для більш активного проведення реформ. ЄС для нас важливий з точки зору стандартів цивілізованої розвиненої держави. Але економічного зростання Європа нам не дасть", – пояснює Володимир Фесенко. А нові ринки, на його думку, потрібно шукати в Азії, на Близькому Сході та в Африці.

Схожу думку поділяє і економіст Олег Устенко. "Україна на теперішньому етапі повинна намагатися створити якомога більше договорів про зону вільної торгівлі не тільки з ЄС, а спробувати зробити це і з іншими країнами. Наприклад, з тією ж Канадою, з США, з Ізраїлем. Можна взяти як приклад Чилі, Туреччину, Ізраїль, які мають кілька десятків аналогічних договорів", – сказав він.

А там часом, як зазначає Геннадій Друзенко, Києву необхідно максимально ефективно використовувати переваги Угоди про асоціацію і сконцентруватися на створенні Європи в Україні, оскільки до формального початку переговорів про членство сьогодні ні Україна, ні Євросоюз не готові.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти