На Донбасі зріє нова ескалація конфлікту, вимоги бойовиків – нездійсненні

Ситуація на Донбасі може знову серйозно загостритися. Віце-спікер "Народної ради" самопроголошеної "ДНР" Денис Пушілін заявив, що "народна республіка" вимагає широкої автономії і закріплення права інших регіонів на самовизначення. В іншому випадку "ДНР" має намір домагатися повної незалежності, і будуть нові запеклі бої.

"Ми згодні на найширшу автономію без шкоди нашим інтересам. Якщо Київ і далі порушуватиме Мінські угоди, "ДНР" буде рухатися в бік повної незалежності "республіки". Ми пропонуємо внести статтю до Конституції про те, щоб інші регіони України мали право на самовизначення", – заявив Денис Пушилін РІА Новини. "Затягування реалізації "Мінська-2" призведе до нового витка бойових дій, і в результаті політичних переговорів вже не буде", – пригрозив він.

Такі домагання бойовиків політологи вважають спробою підігріти ситуацію, а вимоги з боку "ДНР" називають абсолютно неприйнятними.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Війна триває, і інформаційно-психологічна теж. Лідери "ДНР" та "ЛНР" час від часу озвучують, що вони готові розширюватися по території Донбасу та навіть дійти до Харкова, не кажучи про те, що вони готові йти в західному напрямку. Вони змушують нервувати Київ, змушують реагувати міжнародна спільнота. Вони нагадують про себе", – заявив директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Міселюк. На його думку, для ЄС "червоною рискою", після якої може бути прийнято рішення про посилення санкцій, потенційно є настання бойовиків на Маріуполь які агресивні дії по інших напрямках на Донбасі.

"Найширша автономія", про яку говорив Пушілін, суперечить унітарному статусу України, закріпленому в Конституції

І президент Петро Порошенко, як і інші вищі особи держави, не раз заявляли, що питання про зміну унітарного статусу не варто. "Це (найширша автономія, про яку говорить Пушілін – авт.) – нездійсненна вимога. З "урахуванням їх інтересів"... А в чому їх інтерес? Чому там немає інтересів України, інтересів громадян України? Не треба шантажувати Україну", – сказав політолог Вадим Карасьов.

Для розширення прав регіонів повинна бути проведена реформа децентралізації влади, яка розширить права місцевого самоврядування, але залишить за центральною владою рішення загальнонаціональних питань, зокрема, ведення зовнішньої політики. Децентралізація, нагадаємо, є ключовим елементом Конституційної реформи, прописаної також в Мінських угодах, укладених в лютому 2015 року. "Вимога про автономію для інших регіонів країни – це російський план федералізації. Це для нас неприйнятно, і в Мінських угодах цього немає. Нам потрібно створення парламентів і урядів на рівні областей? Нам потрібно, щоб з'явився уряд в Полтаві, Дніпропетровську, Чернігові, Запоріжжі ? Це поліпшить структуру управління або тільки нашкодить? Нам потрібна децентралізація – насамперед, розвиток інституту самоврядування на базовому рівні", – заявив Сегодня.ua професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" Олексій Гарань.

Заява Пушіліна Андрій Міселюк пов'язує зі спробою бойовиків отримати вплив на будь-яке рішення, прийняте Києвом. "Це відбувається від тези Москви про те, що Україна повинна стати федеральним державою. Тобто якомога менше повноважень залишити у Києва, і передати регіонам повноваження аж до права накладати вето на рішення центральної влади, що не влаштовують ті чи інші регіони", – вважає експерт.

Найбільш масштабним завданням, на його думку, є питання зовнішньої політики. "Це можливість блокувати на політичному рівні неугодні рішення, що стосуються, зокрема, європейської та євроатлантичної інтеграції. Ще один момент – щоб регіони могли продовжувати шантажувати Київ, оскільки широка автономія в розумінні лідерів "ДНР" та "ЛНР" має на увазі можливість укладати власні політичні та економічні союзи. Мова йде про Митний союз", – заявив Андрій Міселюк.

Крім політичних вимог, які звучать з боку "ДНР", експерти закликають не списувати з рахунків і фінансову складову питання

"У нинішніх умовах "ДНР" та "ЛНР" економічно абсолютно нездатні налагодити більш-менш нормальне функціонування. Це структури, які можуть реально тільки грабувати і воювати. Тому вони хотіли б, щоб Київ ще й оплачував їх існування", – заявив Олексій Гарань. На його думку, зараз основна мета Росії – не тільки залякати Україну, але покласти на нашу країну фінансування територій, підконтрольних бойовикам. З ним солідарний і Андрій Міселюк: "Москві необхідно, щоб ці території в економічному плані знову були інкорпоровані всередину Україні, щоб Україна продовжувала надавати фінансову допомогу Донбасу", – вважає він.

Для виходу з ситуації експерти вважають найбільш прийнятним варіантом – втілення в життя Мінських домовленостей. "Нам потрібно не піддаватися на цей шантаж. Те, що говорить Пушілін, лише підкреслює перед Заходом правоту української позиції – що та сторона не хоче виконувати Мінські домовленості", – заявив Олексій Гарань. На думку Вадима Карасьова, всі спірні питання потрібно виносити на розгляд робочих підгруп, засідання яких повинні пройти на цьому тижні або на початку наступного. "Треба не робити гучних заяв, а обговорювати проблеми, що накопичилися в рамках робочих груп, які для цього створені", – заявив Карасьов.

Про створення робочих підгруп було офіційно оголошено після засідання Контактної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі, яке пройшло в Мінську 6 травня. Одна з ключових для України підгруп зібрана з питань безпеки. Крім того, окремо йтимуть переговори з політичних, гуманітарних (включаючи обмін полоненими) і соціально-економічних проблем.

На думку Андрія Міселюк, Київ повинен в черговий раз задекларувати свої позиції у вирішенні конфлікту на Донбасі. "Вони досить давно і неодноразово озвучувалися. Вони полягають в тому, що спочатку повинні пройти вибори за українськими законами, тільки після цього можна говорити про відновлення економічних зв'язків. Тобто спочатку український прапор, а потім – економічні зв'язки. Після цього ці території можуть бути знову інкорпоровані до складу України", – заявив Андрій Міселюк.

Нагадаємо, згідно Мінським домовленостями, першою умовою врегулювання конфлікту на Донбасі є повне припинення вогню і формування буферної зони, вільної від важких озброєнь. Разом з тим, бойовики не припиняють обстріли на лінії зіткнення.