Монополія на вето: як Україна спробує переграти Росію на Генасамблеї ООН

Серед країн-членів Організації Об'єднаних Націй зростає кількість прихильників обмеження права вето, яким володіють постійні члени Радбезу ООН (США, Китай, Великобританія, Франція і Росія).

Як повідомив постпред України при ООН Юрій Сергєєв, подібну ініціативу вже підтримали 73 країни. При цьому дипломат уточнив, що мова йде про утримання від права вето у випадках, коли конфлікти набувають особливу жорстокість.

Тема обмеження права вето в ООН стала активно обговорюватися після того, як 29 липня 2015 РФ заблокувала прийняття резолюції про створення міжнародного трибуналу у справі про катастрофу "Боїнга" в небі над Донбасом влітку 2014 (кількість жертв тієї катастрофи склало 298 осіб).

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Однак те було далеко не перша резолюція Радбезу ООН, прийняття якої заблокувала РФ.

8 липня 2015 РФ наклала вето на резолюцію Радбезу ООН про те, щоб визнати геноцидом трагічні події в Сребрениці (Боснія і Герцогавіна), де 11 липня 1995 боснійські серби вбили близько 8 тис. Чоловіків у віці від 13 до 77 років.

Крім того протягом 2011-2015 років РФ спільно з Китаєм чотири рази блокували ухвалення резолюцій Радбезу ООН про становище на Близькому Сході.

Але все ж експерти вказують, що питання обмеження права вето в ООН пов'язаний, в першу чергу, з Україною.

"Нинішня ситуація з РФ, всі події останніх півтора років вони дуже актуалізували тему реформи ООН", – сказав Сегодня.ua глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Труднощі прийняття нових рішень в ООН і стратегія України

Разом з тим в даний час немає чіткого механізму, який міг би забезпечити обмеження або позбавити права голосу будь-кого з членів Ради безпеки ООН.

Згідно ст. 108 Статуту ООН, які-небудь зміни в цей документ можуть вноситися тільки за умови підтримки двох третин членів Генасамблеї (не менше 130 голосів) і за згодою всіх постійних членів Радбезу.

Стратегія України в даному питанні вибудувана на те, щоб домогтися обмеження право вето для тих країн, в які безпосередньо беруть участь в конфлікті і, в першу чергу, мова йде про Росію.

Як пояснив Юрій Сергєєв, на Генасамблеї Україною та іншими зацікавленими країнами буде здійснена спроба уточнити положення деяких статей Статуту ООН з погляду їх реалізації. "Наприклад, ст.27, яка говорить про те, що країна, яка є стороною конфлікту – а Росія є такою стороною – повинна бути позбавлена права голосу при розгляді цього конкретного питання", – сказав він.

Раніше президент України Петро Порошенко вже заявив, що Росію необхідно позбавити права вето в тих питаннях, де вона безпосередньо є учасницею конфлікту.

А Верховна Рада закликала країни-члени ООН зробити все можливе для припинення агресії Росії проти України. Крім того українські парламентарії визначили точну дату – 20 лютий 2014 року – початку агресії Росії проти України.

Таким чином, як відзначають експерти, Україна постарається добитися, щоб Росію визнали учасницею конфлікту і позбавили права вето, але якщо справа дійде до уточнення або зміни окремих положень Статуту ООН, для цього все одно буде потрібна згода всіх постійних членів Радбезу.

Однак експерт з міжнародних питань Олександр Палій припускає, що в даному конкретному питанні процедура внесення правок може бути змінена – головне отримати достатню підтримку з боку Генасамблеї.

"Якщо буде підтримка серед переважної більшості країн-членів ООН, це можливо зробити. Це буде "пряма демократія", – сказав він, додавши, що таким чином в ООН буде створений прецедент.

Володимир Фесенко також згоден з тим, що реформувати ООН можна тільки через Генасамблею. Але поки, як зазначає політолог, серед країн-членів ООН може бути недостатньо політичної волі до таких дій, крім того і самі постійні члени Радбезу не надто зацікавлені у втраті своїх привілеїв (обмеження права вето РФ створить прецедент, під який можуть потрапити й інші постійні члени Радбезу).

"Формально, як, приміром, Франція вони можуть бути "за" (реформу ООН), але при цьому будуть думати, а що буде далі. Китай може складно ставиться до цієї ідеї, а у Пекіна зараз можливості впливу набагато більше, ніж у РФ", – зазначив Володимир Фесенко.

При цьому політолог вказав, що 73 країни – це велика підтримка, але поки ще недостатня (для ухвалення рішення Генасамблеєю необхідно не менше 130 голосів).

Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає, що поки шансів на які-небудь зміни в структурі прийняття рішень ООН немає. "Це змінює всю архітектуру міжнародної безпеки і структуру Радбезу ООН. Ніхто не піде на це, передусім, самі члени Радбезу", – сказав він Сегодня.ua.

Маховик реформи вже запущений

У той же час всі експерти сходяться на тому, що реформа ООН вже назріла, а ситуація з Україною показала світові, що стара система взаємного блокування більше не працює.

"Сама дискусія (про реформу ООН) почалася більше 20 років тому (після розпаду СРСР), але вона "заглохла", а тепер з'явилися дуже серйозні фактори (агресія РФ і неможливість її покарати через механізм ООН), які цю дискусію відновили", – сказав Володимир Фесенко.

За його словами, навіть якщо формально на нинішній Генасамблеї рішення про обмеження права вето прийнято не буде, головне, що почалася дискусія з цього приводу, і вона вже виходить у практичну площину.

Головне поставити це питання на порядок денний, вважає Олександр Палій. "Не обов'язково реалізувати це зараз можна через рік, можна і через 10 років", – сказав він.

При цьому Вадим Карасьов вважає, що українські дипломати, безумовно, повинні ставити на порядок денний питання про реформу ООН. "Але це скоріше гра на майбутнє, ніж розрахунок на прийняття рішень", – сказав він.

У МЗС України також визнають, що на швидкий результат розраховувати не доводитися. За словами Юрія Сергєєва, "негайного вирішення так просто досягти буде складно, весь процес буде займати певний час".

У той же час експерти розійшлися в оцінках того, як дискусія про реформу ООН і обмеження права вето постійних членів Радбезу може вплинути на політику РФ.

"Вони зможуть вплинути, оскільки Росія відчує власну вразливість через своєї агресивної політики", – вважає Олександр Палій.

Вадим Карасьов, навпаки, вважає, що РФ зараз вибрала жорстку позицію, і буде намагатися домогтися поступок від своїх західних візаві. "РФ зараз грає на підвищення ставок і таким чином намагається дотиснути Захід на поступки", – сказав він.

Нагадаємо, що робота Генассмблеі ООН розпочалася 15 вересня і триватиме до 6 жовтня.