Миротворці на Донбасі: пастка Кремля чи модернізація Мінських домовленостей

Москва підвищує ставки в переговорах з Києвом. Як і прогнозували експерти сайту "Сьогодні", Кремль використав режим перемир'я, який вперше за шість років війни дотримувався більш як місяць, для тиску на Україну. Бойовики обстріляли позиції ООС. Вперше з 27 липня українські військовослужбовці зазнали втрат.

Чи можуть миротворці на лінії розмежування сприяти новому встановленню миру на Донбасі – йдеться в авторській статті на сайті "Сьогодні".

Можливість появи на Донбасі миротворчого контингенту обговорюють давно. Під час існування переговорного треку Волкер-Сурков (спецпредставника Держдепу Курта Волкера і колишнього помічника Путіна Владислава Суркова), миротворці були їх головною фішкою. Два роки тому їм навіть вдалося вийти на попередню домовленість: Москва погодилася провести через ООН свою резолюцію щодо миротворців, але тільки на лінії розмежування, що категорично не влаштувало Київ.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Зі зміною влади в Україні тема миротворців відійшла на другий план. Володимир Зеленський заявляє, що ми не повинні допустити перетворення Донбасу на друге Придністров'я, тому для початку потрібно спробувати виконати Мінські домовленості. Однак в інтерв'ю сайту "Сьогодні" заступник голови української делегації ТКГ Олександр Мережконе виключив, що саме миротворці можуть стати планом "Б".

На думку Михайла Самуся, заступника директора з міжнародних питань Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння, миротворці – це не пастка, а можливо, один з варіантів модернізації Мінських домовленостей. Миротворці можуть отримати спочатку контроль над кордоном, а на окупованій території може бути встановлена ​​перехідна міжнародна адміністрація.

"Звичайно, Росії це не до масти – не для того вони формували всі ці пастки в Мінських домовленостях. Тому вони і наполягають на миротворцях саме на лінії розмежування: є дві сторони конфлікту, Росія – посередник, а миротворці і ОБСЄ саме повинні працювати на лінії розмежування між Україною і окупованою територією, а не на кордоні між Україною і РФ та на всій окупованій території. Путін може міркувати так: якщо для того, щоб реалізувати вигідний Росії алгоритм, треба поставити миротворців на лінії розмежування, це можливо, бо не суперечить російському алгоритму. Тобто Росія може піти на припинення вогню, розведення сторін і розгортання миротворчих сил. Але в Мінську є наступні пункти: проведення виборів, внесення особливого статусу Донбасу до Конституції України (а фактично там йдеться про широку автономію в складі України)... Тобто миротворчі сили гратимуть для Путіна дуже важливу роль", – вважає Михайло Самусь.

Тому, якщо реалізація Мінських домовленостей піде за сценарієм, як, власне, в них і записано, навіть з миротворцями на лінії розмежування, – це "придністровізація" конфлікту.

"У такому разі Росії можна і не вбивати українських військовослужбовців. Так, як в Придністров'ї, – там же не йде війна. Але Росія поступово руйнує молдавську державність, все поступово йде до федералізації, а російські війська продовжують перебувати на території Молдови", – підкреслює Михайло Самусь.

Нагадаємо, політичний аналітик фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Марія Золкіна розповіла про пастки Кремля і попередила, що Україна не повинна повторити помилку Молдови.

Більше читайте на сайті "Сьогодні" в статті: "П'ять найнебезпечніших пасток Кремля для України в Мінських домовленостях".

Нагадаємо, перша зустріч Володимира Зеленського з Володимиром Путіним в рамках саміту лідерів "нормандського формату" пройшла 9 грудня 2019 року в Парижі: