Мінські домовленості: що виконується, які пункти провалилися і чого чекати від зустрічі глав МЗС у Парижі

На Донбасі через майже два тижні після підписання Мінських угод зроблені певні кроки до досягнення миру, але ні тотального припинення вогню, ні повного обміну полоненими, ні відводу важких озброєнь, який би дав можливість сформувати буферну зону безпеки, поки не відбулося.

"На певних напрямках дійсно відбулося скорочення інтенсивності обстрілу або навіть є режим тиші. Але Дебальцеве стало кричущим порушенням. Йдуть обстріл і атаки в районі Маріуполя, під Авдіївкою", – заявив Сегодня.ua політолог, доктор історичних наук, професор кафедри політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Після бою під Дебальцевим. Фото AFP

Окрім зниження конфронтації, на сході стався частковий обмін полоненими: бойовики звільнили 139 українських бійців, захоплених в боях за Дебальцеве і донецький аеропорт. У відповідь українська сторона відпустила 52 бойовиків. Але в полоні у противника ще залишаються кілька сотень бійців – за підрахунками силовиків, всього близько 300-500 осіб. Назвати їх точне число складно. Нагадаємо, в Мінських домовленостях прописано, що обмін повинен проводитися у форматі "всіх на всіх". "Україна віддає всіх тих, хто сьогодні готовий для обміну. Це пов'язано з безпекою, багатьма іншими умовами. Люди затримані в різних місцях. Ті, хто сьогодні звільнені (українською владою – авт.), пройшли процес процесуального очищення. Багато з них були притягнуті до кримінальної відповідальності, їм пред'явлено звинувачення, щодо них обирався запобіжний захід. Для того, щоб зробити обмін, треба було або припиняти справи, або в суді міняти запобіжний захід. Це процесуальні дії, які йдуть тривалий час", – заявив Віктор Медведчук в коментарі ГромадськеТБ під час обміну полоненими. За його словами, обмін, що відбувся 21 лютого, готувався близько півтора місяців.

Обмін полоненими 21 лютого. Фото AFP

Відведення важких озброєнь, який, згідно з Мінськими домовленостями, мав розпочатися 16 лютого, досі офіційно не стартував. Однак документ, підписаний контактною групою в столиці Білорусі, передбачає формування буферної зони безпеки протягом двох тижнів – тобто до 2 березня.

На сьогодні бойовики заявили, що готові почати відведення важких озброєнь з 24 лютого. З боку українських військових готовність також є: "Як тільки бойовики перестануть завдавати вогневі удари по наших позиціях, ми почнемо другий етап (виконання угод). Але зараз остаточного припинення вогню немає", – заявив спікер Штабу військової операції Анатолій Стельмах. Спікер Генштабу Владислав Селезньов пояснив, що вогонь повинен бути припинений протягом доби, і тільки тоді можна буде говорити про відвід озброєння.

Бойовики повинні припинити вогонь. Фото AFP

При цьому в ОБСЄ очікують інформації про те, як саме і куди буде відведена техніка. "Щоб розпочати моніторинг, нам необхідні три важливих компоненти. Ми повинні знати позиції, де це озброєння базується в цей момент. Ми повинні знати, які шляхи відводу цього озброєння. І ми повинні знати, куди саме будуть відведені ці озброєння", – заявив "Радіо Свобода" заступник голови спостережної місії ОБСЄ в Україні Олександр Хуг.

На думку політолога Володимира Фесенка, той факт, що сторони не надають інформації про місце і маршрут відведення важкого озброєння, говорить про взаємну недовіру. Але саме від відводу важких озброєнь буде залежати подальше виконання Мінських угод. "Що стосується відводу техніки, то спроба однозначно буде. Головний ризик – хто, як і за яких обставин і, особливо, з якими наслідками порушить досягнуті угоди. Я думаю, сепаратисти не зняли з порядку денного просування далі. Так що величезний ризик для Маріуполя. І, на мій погляд, ні в якому разі не можна відводити важку техніку від Маріуполя. Це просто смертельний ризик для міста", – упевнений Володимир Фесенко.

В результаті виконання Мінських домовленостей виявилося в підвішеному стані. "Я б нинішній статус Мінських угод порівняв зі станом хворого, який поки остаточно не мертвий, ознаки життя є, але він перебуває в палаті реанімації, – заявив Володимир Фесенко. – Чи не буде повної відмови від Мінських угод, але й не буде повного виконання. Зараз зусилля зосередяться на тому, щоб утримати хоча б відносне припинення вогню і, можливо, спробують вже цього тижня здійснити відвід важких озброєнь хоча б на окремих ділянках фронту. І ось від цього залежатиме подальше виконання (угод – авт.)". В повне виконання Мінських домовленостей політолог не вірить.

Чого чекати від зустрічі в Парижі

Щоб активізувати виконання Мінських домовленостей, міністри закордонних справ країн нормандської четвірки – України, Росії, Німеччини і Франції – завтра мають намір зібратися на переговори в Парижі. На думку експертів, зустріч глав МЗС повинна головним чином сприяти виконанню перших трьох пунктів угоди: досягнення перемир'я, відведення важкої техніки і обмін полоненими у форматі "всіх на всіх". Крім того, Україна спробує змінити порядок денний, включивши туди питання про залучення на Донбас миротворчих сил. "Буде три ключові теми: введення миротворців, контроль над виконанням відведення важких озброєнь, плюс українська сторона обов'язково підніме питання грубого порушення перемир'я, і як з цим жити далі", – заявив політолог Володимир Фесенко.

Але очікувати підписання будь-яких документів за підсумком переговорів у Парижі поки не варто. "На новій зустрічі глав МЗС" нормандської четвірки "нічого не буде прийнято. Ця зустріч збирається не для того, щоб щось приймати, а для того, щоб зберегти сам процес. Нічого спеціального там приймати не будуть. І сенс всього цього – реанімація. Щоб пацієнт – чи то пак, Мінські угоди – не помер", – сказав Фесенко.

Окремо в Парижі буде поставлено питання про реакцію з боку Європи на обстріли в Дебальцеве, де бойовики грубо порушили перший пункт Мінських домовленостей. Нагадаємо, він припускав повне припинення вогню з 00:00 15 лютого.

В результаті масованих атак бойовиків, за даними радника президента України Юрія Бірюкова, за місяць в Дебальцеве загинули 179 українських солдатів. 18 лютого українські сили вийшли з міста. "Я не думаю, що Росія піде на відвід від Дебальцеве. Тут стає питання про те, як на це реагуватиме Захід. Очевидно, що це вимагає розширення санкцій", – вважає політолог Олексій Гарань.

Про посилення заходів на адресу Москви вчора заявив президент Європейської Ради Дональд Туск. Перебуваючи в Києві в річницю Революції Переваги, він повідомив, що 23 лютого розпочне консультації з лідерами країн-членів ЄС з розширення економічних санкцій через агресії проти України. "Я почну в понеділок консультації щодо збільшення деяких заходів у зв'язку з агресією. Перш за все, ми повинні розширити економічні санкції", – сказав Дональд Туск.

Лідери низки європейських країн взяли участь у Марші Гідності. Фото AFP

У США також звучать заклики до розширення санкцій. За словами держсекретаря США Джона Керрі, питання введення нових санкцій проти Росії пов'язаний з дотриманням режиму перемир'я на Донбасі. "Серйозне обговорення між США та європейськими союзниками триває. Додаткові заходи будуть прийняті в якості відповіді на порушення режиму припинення вогню", – заявив Джон Керрі 21 лютого в Лондоні. Нагадаємо, раніше 10 сенаторів США виступили з ініціативою про надання Україні зброї, проте таке рішення не прийнято. "Показовими висловлювання Керрі і відновлення активних розмов, про те, що Україна має бути надано летальну зброю. Наскільки предмет розмов, тобто зброя буде реально поставлено найближчим часом, сказати важко. Але на словах Захід продовжує України активно підтримувати. Вважаю, що будуть надані якісь гроші", – вважає російський політолог Олена Галкіна.

Однак підсумки завтрашніх переговорів спрогнозувати складно. "Росія буде маневрувати: вона буде робити вигляд, що на деяких напрямках відбувається деескалація, а на інших напрямках обстріли будуть продовжуватися. Плюс залишається Дебальцеве. Але для того, щоб збити напругу, вони будуть говорити: є певне поліпшення", – упевнений Олексій Гарань.

Для того, щоб стимулювати мирний процес на Донбасі і домогтися більш чітких кроків у бік врегулювання ситуації, на зустрічі в Парижі Росії знову нагадають про можливі наслідки зриву Мінських домовленостей. "Сенс зустрічі глав МЗС "нормандської четвірки" не в будь-яких майбутніх стратегічних рішеннях. Просто Росії будуть змальовані якісь перспективи в частині нових санкцій або якихось точкових дій з метою чинити на неї тиск, щоб вона якимось чином вплинула на сепаратистів, і ті поліпшили свою поведінку. Тобто Кремлю в черговий раз нагадають, які ресурси знаходяться в руках країн Заходу і яким чином вони будуть застосовані, і в яких випадках", – впевнена Олена Галкіна.

Навіть у таких складних умовах в України є всі шанси домовитися про припинення вогню. "Виходячи з ситуації, що склалася, Росія може для того, щоб зняти загрозу поставок в Україну озброєнь і посилення санкцій, піти як мінімум на тимчасове припинення вогню. Захід тим часом буде оцінювати наміри РФ за словами, а не справам", – вважає Олександр Палій.

В цілому, на думку експертів, врегулювання ситуації на Донбасі зараз важливо практично для всіх сторін переговорів. "По-різному, але практично всі сторони зацікавлені на цей момент, щоб війна хоча б стихла", – упевнений політолог Володимир Фесенко.