Міністри Кабміну Гройсмана розповіли, чим займуться на нових посадах

Більшість із новопризначених членів Кабінету міністрів вже розповіли ЗМІ про першочергові завдання та напрямки своєї роботи. 18 квітня і сам Володимир Гройсман уперше звернувся до українців в якості прем'єр-міністра.

"Я розумію, в яких складних умовах сьогодні живе кожен українець і люди хотіли побачити від уряду дуже швидкі і якісні рішення", – зазначив Гройсман у відеозверненні, опублікованому в Facebook.

Прем'єр заявив, що розуміє, наскільки висока відповідальність лежить на новому Кабінеті міністрів і персонально на ньому і в даний час вникає і вивчає стан справ в країні.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За його словами, перше засідання нового уряду відбудеться в середу, 20 квітня.

А поки Володимир Гройсман вникає в справи України, частина його колег по Кабміну вже визначили свої пріоритети і напрямки майбутньої роботи.

Так перший віце-прем'єр-міністр економіки Степан Кубів в інтерв'ю "РБК-Україна" назвав головні пріоритети на першому етапі роботи на новій посаді.

"Пріоритет полягає в ефективному налагодженні контакту з парламентом, профільними комітетами і кожним народним депутатом. Це дуже важливо. По-друге, Україна повинна увійти хоча б у Топ-20 рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business. Для того щоб запрацював бізнес, для нього повинні діяти спрощені зрозумілі прозорі правила. Третє важливе питання – це боротьба з корупцією, це продовження роботи Prozorro і розширення питання публічності при прийнятті тих чи інших рішень", – сказав він.

Також, за словами Степана Кубіва, є великий пласт проблем, пов'язаний з державними підприємствами – і частину з них потрібно буде виставити на продаж.

"Зараз я не готовий сказати. Тут дійсно треба подивитися", – відповів він на питання щодо того, які підприємства виставлять на продаж у першу чергу.

Віце-прем'єр з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе бачить побудову офісу (бюро) для роботи віце-прем'єра з європейської та євроатлантичної інтеграції – "перші – це організаційні кроки", – сказала вона в інтерв'ю "Дзеркалу тижня".

І основний пріоритет, за її словами – зробити Угоду про асоціацію реальною і усунути бар'єри на шляху допомоги, яку готові надати як Єврокомісія, так і держави-члени.

"Нам доведеться додатково зосередитися на роботі над формулою, яким чином Угода про асоціацію буде продовжувати повноцінно діяти (або, можливо, з мінімальним відхиленням Нідерландів від її використання у двосторонніх інструментах, що становлять дуже незначну частину Угоди)", – сказала вона, додавши, що в ЄС є готовність і прагнення працювати в цьому напрямку, незважаючи на результати нідерландського референдуму.

Віце-прем'єр з соціальних питань Павла Розенко в інтерв'ю "РБК-Україна" сказав, що на новій посаді має намір зайнятися координацією діяльності Міністерства охорони здоров'я, Міністерства соціальної політики і Пенсійного фонду.

"По-перше, провести пенсійну реформу. Законопроекти знаходяться у Верховній Раді, потрібно повернутися до цього питання і визначитися, яким шляхом ми йдемо. По-друге, прийняти новий Трудовий кодекс. По-третє, реформувати систему соціального страхування – об'єднати фонди соціального страхування", – назвав він першочергові завдання.

Також, за його словами, потрібно повертатися до питання запровадження медичного страхування.

Павло Розенко виступив з ще однією резонансною заявою, повідомивши, що питання верифікації соціальних виплат і надання допомоги вимушеним переселенцям буде перебувати на його особистому контролі.

"Жодна копійка з Державного бюджету України чи з Пенсійного фонду не потрапить у кишені терористів", – йдеться в його заяві, опублікованій на сайті КМУ.

Віце-прем'єр також підкреслив, що у припинення всіх соціальних виплат на окупованій території України винні російські окупанти, які захопили там владу. "Ми позбавлені можливості платити пенсії та інші соціальні виплати на цій території", – зазначив Розенко.

Члени нового уряду у Верховній Раді. Фото: AFP

Для нового міністра фінансів Олександра Данилюка "зі зрозумілих причин" пріоритет номер один – відновлення співпраці з МВФ. "Також невідкладно, але з прицілом на більш довгострокову перспективу хочу розпочати системну реформу сфери держфінансів, поміняти роль самого Міністерства фінансів. Потрібно посилити роль цього відомства як функціонального, системного інструменту перетворення всіх сфер", – сказав він в інтерв'ю "Дзеркалу тижня".

Ще один з ключових пріоритетів, за його словами, – якісна зміна бюджетного процесу. "Нам необхідна робоча бюджетна декларація. Зараз ми її будемо доопрацьовувати і вносити в парламент. Потрібно перейти, нарешті, на середньострокове – трирічне – бюджетування", – додав він.

При цьому Олександр Данилюк підкреслив, що виступає за зменшення ролі держави в економіці. "Це той рідкісний випадок, коли главою Мінфіну став лібертаріанець. Я за зменшення ролі держави", – сказав він.
Міністр також вважає, що поки не варто послаблювати податкові ставки. "Зараз ми повинні показати і собі, і нашим партнерам, у першу чергу МВФ, що можемо отримати максимальну віддачу від тих заходів, які вже були прийняті. Маю на увазі легалізацію зарплат, наприклад", – пояснив він.

Глава Мінфіну також заявив, що виступає "категорично проти будь-яких податкових пільг". У той же час він зазначив, що Україна поки не готова до скасування спрощеної системи оподаткування. "Інша справа, що і великий бізнес не повинен використовувати "спрощенку" задля оптимізації, це потрібно прибирати", – сказав він.

Також, на думку міністра, необхідно об'єднати бази даних митниці з загальною податковою, налагодивши ефективний контроль і постаудит.

Олександр Данилюк також повідомив, що давно і добре знає Володимира Гройсмана, ще з того часу, коли він був мером Вінниці. "Також я працював його радником, коли він став віце-прем'єром", – сказав міністр.

Міністр аграрної політики Тарас Котовой має намір активно зайнятися земельною реформою. "Ми розуміємо, що це питання буде болісним, але сховатися від цього вже немає часу. Я був автором законопроекту щодо продовження мораторію на 1 рік. Саме я вимагав рік, щоб це питання не заговорювали на 10-15-20 років", – сказав він в інтерв'ю AgroPolit.com.

За словами міністра інфраструктури Володимир Омеляна, одне з ключових завдань – подальше реформування "Укрзалізниці". "Зараз на порядку денному створення вертикально інтегрованої компанії. Реформа "Укрзалізниці" займе кілька років", – сказав він в інтерв'ю "РБК-Україна". Ще один напрямок роботи – реформування Адміністрації морських портів.

Міністр соціальної політики Андрій Рева, насамперед має намір зайнятися монетизацією пільг. "Необхідно проінвентаризувати всі наявні пільгові категорії і, виходячи з можливостей Держбюджету, визначити рівень компенсації, на який люди можуть розраховувати", – сказав він в інтерв'ю "Дзеркалу тижня".

Ще одна проблема, яку за словами міністра, потрібно вирішувати – це дефіцит Пенсійного фонду. "Якщо в минулому році він становив понад 80 млрд, то після зменшення ЄСВ – майже 145 млрд грн. При такому дефіциті вкрай складно говорити про підвищення соцстандартів", – сказав він.

Також міністр заявив про необхідність змінити систему надання адресної державної допомоги. "Ви не замислювалися, як Ісусу Христу вдалося нагодувати п'ятьма хлібами 5 тис. людей? Я задумався і зробив для себе відкриття: він виходив з того, що у натовпі не всі були голодні. Точно знаючи, хто голодний, Ісус ділив хліб тільки між тими, хто цього потребував. Це був перший приклад адресної допомоги", – сказав він.

В якості прикладу з українських реалій Андрій Рева навів ситуацію з матерями-одинаками. "Сьогодні в Україні поза шлюбом народжується 20% дітей. Але це не означає, що у всіх цих дітей немає батьків. Просто таким сім'ям ми платимо гроші за те, щоб вони не реєстрували свій шлюб", – сказав він. Також за його словами, встановлюючи максимальний розмір допомоги непрацюючим матерям-одиначкам, держава стимулює жінку не працювати.

Говорячи про підвищення пенсійного віку, міністр заявив, що це питання дискусійне.

При цьому Андрій Рева заявив, що жителі окупованої частини Донбасу мають право на пенсії та соціальні виплати. "Неконтрольовані території в Донецькій і Луганській областях, наскільки я розумію, статусу окупованих на сьогоднішній день не мають і є невід'ємною частиною території України. Відповідно, їхні мешканці мають право на виплати, незалежно від місця реєстрації. Ми не можемо платити пенсії в Донецьку і Луганську, тому що там йдуть військові дії. Але якщо людина приїхала і хоче отримати пенсію в Харкові чи у Львові, ми не можемо їй в цьому відмовити", – сказав він.

Міністр з питань воєнної операції та окупованих територій Вадим Черниш в інтерв'ю "ОстроВ" розповів, що його відомство буде займатися питаннями, пов'язаними з відновленням Донбасу, Кримом, права корінних народів, взаємодією з Меджлісом, підтримкою українців, які перебувають на окупованих територіях і так далі. "Робота з переселенцями — це складова частина нашої політики непідконтрольних територій. І коли ти везеш родичам їжу, якої там не вистачає, а тобі забороняють це робити, це неправильно і так не повинно бути", – сказав він.

На його думку, підприємства, зареєстровані на території України і працюють на українському законодавстві, не порушують його і сплачують податки в державний бюджет України і повинні працювати. "Це моя позиція", – сказав він.

"Внутрішньо переміщені особи, які на законних підставах отримали відповідний статус, мають право на всі соціальні виплати", – додав він.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич має намір вже не як голова профільного парламентського комітету, а як керівник МОН, домагатися прийняття закону "Про освіту", який незабаром буде голосуватися в парламенті. Цей документ серед іншого передбачає запровадження в Україні 12-річної середньої школи. Про це вона сказала в інтерв'ю "Дзеркалу тижня".

"Перед нами – величезна інформаційна робота. Належить пояснити, що таке 12-річна школа і чому в Європейському Союзі до 18 років людина обов'язково отримує шкільну освіта", – сказала вона.

Гриневич також розповіла про плани щодо оптимізації сільських шкіл. Цей процес, за її словами, буде вестися у відповідності з меморандумом МВФ, про оптимізацію навчальних закладів, в яких навчається менше 25 учнів. В момент його підписання таких значилося 800, однак при затвердженні бюджету, від процесу оптимізації з її ініціативи були усунені початкові школи. "Я сподіваюся, що ми будемо координувати наші плани з міністерством регіонального розвитку. У них є ресурси, наприклад на ремонт доріг, розвиток госпітальних та освітніх округів. Тільки коли є і дорога, і автобус, і школа краща, куди можна довозити дітей, – можна закривати сільську малокомплектну школу", – резюмувала вона.