Лукашенко домовився з Кремлем і піде до останнього: експерти спрогнозували розвиток подій у Білорусі

12 серпня, 08:53

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

За підтримки Путіна у придушенні протестів Лукашенко піде до кінця. І якщо колективний Захід не прокинеться, наступними можуть стати країни Балтії

Вже третю добу в Мінську та інших великих білоруських містах не вщухають акції протесту після чергових президентських виборів 9 серпня, де, за попередніми даними, більш ніж з 80% підтримки переміг чинний президент Олександр Лукашенко. Він править країною вже 26 років – довше, ніж Володимир Путін у Росії. Молодь і небайдужі громадяни білорусі, незгодні з результатами волевиявлення, вийшли на акції протесту.

Реклама

Для України ці мітинги нечисельні. Для Білорусі – наймасштабніші за останні десять років. Влада застосувала найжорстокіші методи розгону демонстрантів. Нечисленні відео, які потрапили в Мережу (по всій Білорусі вже третю добу майже не працює інтернет), демонструють неабияку жорстокість силовиків, які буквально добивають лежачих протестувальників. Водночас білоруські державні телеканали транслюють картинку, що підбурювати до протестів у країну приїхали росіяни й українці.

Вчора почали страйкувати підприємства. Тим часом головна конкурентка Лукашенка на виборах Світлана Тихановська під тиском виїхала в Литву. Що ж буде далі? Чи вдасться протестувальникам переломити ситуацію і змусити Лукашенка піти? Чи правда, що на допомогу Лукашенку в придушенні протестів прийшла Москва? Чи досидить Лукашенко свою шосту п’ятирічку? Про все це сайт "Сьогодні" розпитав провідних українських експертів і дипломатів.

Олена Снігир, експерт-міжнародник, кандидат політичних наук:

"Навряд чи протести, які відбуваються в Білорусі після президентських виборів, переростуть у справжню революцію, як це було в Україні в 2013-2014 роках. Я скептично ставлюся до цього варіанту. У Білорусі ніхто не може назвати ім’я консолідованої опозиції. Тобто є якась ефемерна опозиція, яка ніби протистоїть Олександру Лукашенку. Але хто ці люди, чи дійсно вони готові йти і боротися до кінця з останнім диктатором Європи, як його називають, невідомо.

Реклама

Протести зараз досить стихійні. Ми бачимо, що координуються вони здебільшого через соцмережі. Президент Білорусі втратив легітимність в очах більшої частини народу, і, очевидно, Лукашенко не був готовий до цього. Водночас ті, хто протестує, не були готові – не мали плану для тривалого і жорсткого протистояння режиму, протести координуються в реальному часі, люди виходять на вулицю на емоціях і намагаються протидіяти силовикам.

Білоруські силовики зараз застосовують не тільки тактику глушіння інтернету, а й тактику індивідуального терору, коли висмикуються випадкові люди й окремі перехожі. Розпочалося масове залякування громадян Білорусі, і неважливо, беруть вони участь в протестах чи ні. Тому ми не знаємо, наскільки далі піде режим Лукашенка у зв’язці з Кремлем у політиці терору щодо білоруського народу. Дії силовиків щодня стають жорстокішими, і ми ще можемо стати свідками масового вбивства білоруських громадян силовиками.

Схоже на те, що Лукашенко домовився з Кремлем. Саме від цієї домовленості й залежало його рішення іти до останнього в придушенні протестів. Думаю, що він буде йти до останнього, поки відчуватиме підтримку Москви за собою. Російський вплив у Білорусі однозначно є. Чи були на вулицях російські силовики? Хтось побачив російські номери на машинах… Проте прямих доказів цього немає. Але давайте не забувати, що Білорусь тісно інтегрується з Росією, в тому числі у військово-політичному плані. Білорусь має спільну військову доктрину Союзної держави Білорусі та Росії. Білорусь має з РФ Договір про співпрацю спецслужб від 2003 року, за яким російські спецслужби так вільно себе почувають на території Білорусі.

Згадайте викрадення українського громадянина Павла Гриба. Давайте також згадаємо, як російська армія досить вільно поводила себе в Білорусі під час військових навчань "Захід-2018", коли в білоруських лісах випадкові білоруські грибники зустрічали російських військових там, де вони не мали бути. Насправді ми не знаємо рівня впливу і закоріненості російської силової машини в білоруську силову структуру. Можливо, Лукашенко не відчував небезпеки з боку Росії, яка дійсно була, і дозволив відбутися дуже сильній інтеграції. Тому ми не знаємо, чиї накази зараз насправді виконують білоруські силовики. Чи це накази Лукашенка? Чи це, можливо, накази з російського боку?

Росія робитиме все можливе, щоб знищити протестний потенціал у Білорусі. Лукашенко зараз у патовій ситуації. Позитивний прояв до свободи білоруського народу, який ми зараз спостерігаємо у вигляді протестів, теж грає на руку Кремлю. Москва заохочує Лукашенка до застосування сили проти білорусів. Адже лідер, якого ненавидить власний народ, стає дуже керованим.

Реклама

Росія в короткостроковій перспективі отримає вигоду від будь-яких варіантів розвитку подій, оскільки може великою мірою впливати на процеси в Білорусі, а білоруське суспільство не розцінює РФ як загрозу. Звичайно, буде продовжуватися інтеграція Білорусі та Росії у Союзну державу. Росія намагатиметься це зробити максимально безкровно – без явного силового примусу з російського боку. Проте, якщо Росія дуже явно засвітиться в кривавих розправах і терорі проти білоруського населення, це може спровокувати реакцію Заходу".

Роман Безсмертний, український дипломат, колишній посол України в Білорусі:

"Те, що зараз відбувається в Білорусі, виходячи з паралелей українських Революції на граніті, Помаранчевої революції і Революції Гідності, вже можна назвати революцією. Трагізм ситуації в тому, що вона може так само перейти у війну з Росією.

Зараз на підтримку протестуючих вийшли на страйк з політичними лозунгами підприємства. Очевидно, що страйк вже не зупинити. І це видно по характеру спілкування людей і адміністрацій підприємств. Вони не сприймають розмови ні про заробітну плату, ні про умови праці. Вони пред’являють претензії і кажуть: те, що відбувається на вулиці, незаконно, і він має піти. Кажуть, що у протестів у Білорусі немає змісту. Насправді змістом цієї революції є просте слово – "ісходь". Тобто, він має піти. Хто він? Це всім зрозуміло.

Всі ремствують на те, що немає лідера. З моєї точки зору, тактика абсолютно правильна. Зважаючи на долю Захаренка (колишній голова МВД Білорусі Юрій Захаренко, вбитий. – Авт.), Гончара (колишній голова ЦВК Віктор Гончар, вбитий. – Авт.), інших вбитих КДБ, а значить, Москвою і Лукашенком, обрана правильна тактика, коли йде безособове управління процесом. І це добре видно по електронних мережах, спецсистемах зв’язку, кодифікованих системах. Але всі прекрасно розуміють, хто адміністратор, в якому мікрорайоні, на який зав’язаний цей клубок. Тому, коли люди збираються в групи і щось атакують, ці речі не стихійні. Ця тактика використовувалася в Гонконзі, під час "Африканської весни". Тому тема, коли обрано 40 міст і там проходять акції, по-перше, це одразу розтягнуло спецвійська, ну і зрозуміло, що це одразу потягло за собою те, що Росія ввела війська. З учорашнього дня Вітебськ, Гомель і Мінськ – там це вже не приховується. Вони з російською екіпіровкою розганяють білорусів.

Реклама

Тим скептикам, які розказують, що все йде на спад, я відповім: не чекайте, ситуація буде накручуватися, емоції наростають, злість людей досягла крайньої межі. Ми не знаємо тої частини, яка втаємничена. Чому? Бо як тільки люди десь близько другої ночі розходяться, їх загонами спецназу заганяють в під’їзди і просто проломлюють. Знаєте, кажуть, що результатом Другої світової війни для білорусів було "де три берези, там могила", а зараз у Мінську немає нескривавленого під’їзду, бо людей там просто шматують. Звідси очевидно, що все це буде набирати страшних емоцій.

Дуже важлива зараз позиція світового співтовариства, європейського співтовариства, сусідів. Погано, що вони або такі кволі, або відтягують у часі необхідність прийняття рішення. Бо це ж Лукашенко, для нього нічого не означає, що його не привітали, хоча дипломатичною мовою непривітання – це невизнання виборів. У цій ситуації він молиться на Москву і сподівається, що Путін його врятує.

Зараз, з мого погляду, ситуація вже не контролюється Лукашенком. Ситуацію вже веде Путін. І я це бачу по методиці роботи. Жорстокість, яку ви бачите на екрані, не притаманна білорусу. Білорус – це європеєць, я їх знаю і бачив в роботі. Білоруси – шанобливі до закону люди, спокійні, розважливі. А коли я бачу ґвалт, крик, надрив – це типовий кремлівський підхід, що ще більше буде напружувати ситуацію. І процес, коли представники регулярних військових переходять на бік повсталих, буде збільшуватися.

Якщо протести протримаються ще кілька днів, Лукашенка там не буде. І зараз дуже важливо, щоб з Європи пролунало: в Білорусі має бути сформований перехідний уряд. Паралельно – санкції. Також дуже важливо, щоб своє слово сказав Київ, а не був таким млявим. Згадайте Грузію 2008 року. Навіть там позиція України зіграла колосальну роль. Світу треба отямитися і дивитися реальними очима на перебіг подій. Мета Путіна – відновлення імперської Росії. Для мене події в Білорусі – це лакмусовий папірець. Путін не зупиниться. Він запалить що завгодно. Ось побачите, наступна стадія – на вулицях Мінська з’являться бронетранспортери. Якщо вони не допоможуть, з’являться танки. Путін піде на все, йому треба немічний президент Лукашенко. А далі будуть Балтійські країни".

В тренді
Зеленський уточнив число загиблих в авіакатастрофі і відправляється на Харківщину

Михайло Самусь, заступник директора з міжнародних питань Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння:

Відео: Сьогодні

"Масової революції в Білорусі я не бачу. Дійсно, є активна частина суспільства, яка виходить на вулицю, навіть "коктейлі Молотова" були. Але немає масовості. Щоб придушити немасовий протест, силовиків у Лукашенка вистачить. Якщо б вийшов мільйон – шансів у Лукашенка не було б.

Сьогоднішній протест у Білорусі шансів на успіх не має. Світлана Тихановська поїхала до Литви і починається страйк на підприємствах. Спалахи протестів будуть продовжуватися, але вони перейдуть в іншу площину. І для Лукашенка не буде великої загрози, коли на вулицях буде спокійно, протест локалізується по окремих підприємствах, де все залежатиме від мистецтва переговорів. Можливо, зараз буде такий сценарій: ЄС буде виявляти глибоке занепокоєння, лідери "опозиції" виїхали до ЄС, а Лукашенко переламає всіх через коліно і залишиться.

Україну і Білорусь, а тим більше Революцію Гідності й ті протести, які відбуваються в Мінську, я би взагалі не порівнював. Демократичне і громадянське суспільство, політична культура, школа організованих і неорганізованих протестів в Україні формувалися 30 років. Можна сказати, що ми молода політична нація, на відміну від Білорусі, де, на жаль, немає національної ідеї. Так, дійсно, протести, які там зараз відбуваються, мають одну ідею – всім набрид Лукашенко, особливо молоді, яка не розуміє, чому вони мають витрачати свої роки і життя, щоб терпіти неадекватну ситуацію в країні. З іншого боку, можливо, я скажу цинічну річ, але білоруси самі створили цю систему. Казати, що це Лукашенко винний, а всі інші білоруси є жертвами, неправильно. Білоруси терпіли Лукашенка 26 років. Справжніх виборів у Білорусі не було. Але кожного разу білоруси переконували себе, що в них є чисті вулиці, гарний асфальт, порядок, а не те що в Україні, постійний бардак.

Я думав, Лукашенко буде більш скромний, хоча б 60% собі на виборах оголосить… Але 80% – це стандартна для нього цифра. Після цього починаються протести, зараз – страйк. Це значить, що після пандемічної економічної кризи в Білорусі настане реальна економічна криза. Причому, на відміну від реального ринкового капіталізму в зародковому стані в Україні, в Білорусі економіка штучна – це квазідержавний капіталізм, соціалізм, планова економіка. Якщо в такій економіці починається страйк – буде катастрофа.

Кому це може бути вигідно? Білорусь рухається в сторону тотальної кризи і слабкого Лукашенка. Така ситуація вигідна тільки Росії. Для Путіна не було б вигідно вводити війська в Білорусь. Він досі каже, що і в Україну війська не вводив. Думаю, найкращий варіант для Путіна – коли Лукашенко буде вимушений його попросити про економічну допомогу. Ослаблена Білорусь для Росії зі слабким диктатором – це ідеальний сценарій, особливо коли почне завалюватися економіка. І тут Путін може запропонувати свою допомогу. Росіяни можуть сказати: ми вас беремо під крило, беремо на себе соціальні виплати, компенсацію економічної кризи і забираємо собі ваші підприємства. Тобто будуть реформи під російським диктатом. І такий сценарій мені здається зараз найбільш імовірним.

Україні це не вигідно. Навіть Лукашенко для нас кращий, бо ми ж розуміємо, що наступний крок – це Білорусь під Росією. Як тільки Білорусь стане слабкою, Росія її захоплює. У геополітичній конструкції України Білорусь має бути демократичною, розвинутою, успішною і потужною державою, яка буде членом Балто-Чорноморського союзу".

Євген Магда, директор Інституту світової політики:

"Щоб перерости у справжню революцію, у білоруських протестів має з’явитися лідер. Ми бачимо, що Світлана Тихановська таким лідером уже не буде. Важко керувати революцією з-за кордону. Як на мене, одразу після закриття дільниць для голосування вона усунулася від протестної активності. В Україні були переконання, що вона була кандидаткою надій. Але, як на мене, ці надії закінчилися крахом після закриття дільниць голосування, підкреслюю, незалежно від результатів.

Відсутність лідера протестів не лише, з одного боку, унеможливлює, щоб він став жертвою репресій, а й дозволяє Лукашенку в умовних переговорах із західними дипломатами сказати: "Я не бачу, з ким я маю домовлятися". Тобто він же не може домовлятися з тисячами своїх співгромадян, які протестують. Фактично протестами керують адміністратори анонімних телеграм-каналів. Це нове слово в протестній активності, принаймні для України точно.

Силовики з самого початку діяли так, щоб позбавити всіх навіть сподівання на те, що може бути інакше, що може бути якийсь процес мирного пошуку вирішення. Насправді знайти можливості для діалогу було можливо. Але Лукашенко зробив вибір на те, щоб довести, що він спроможний придушити будь-які виступи. Очевидно, в його розумінні це єдино правильний крок. Але треба розуміти, що втомлюються обидві сторони. Це об’єктивна реальність. Людський ресурс у влади теж не безкінечний. З іншого боку, у Лукашенка є певний досвід протистояння таким протестам – та сама Площа 2010 року. Тоді він мав своєрідний бліцкриг, зараз гра затяжна. Але, думаю, він розуміє, що чим довше це триває, тим його позиції будуть більше підваженими і тим більше шансів, що його перемога буде пірровою.

Російський інтерес у слабкому Лукашенку – це зрозуміло. Білорусь перебуває у сфері щільного російського впливу на суспільно-політичне й інформаційне життя, економіку, там активно працює "Россотрудничество", російські медіа є найбільш популярними в Білорусі. Тобто це процес достатньо розгалужений, і треба розуміти, що переважна більшість білорусів не вважають росіян ворогами. Тому я дуже скептично ставлюся до перспективи видачі когось із "вагнерівців" Україні. Інтерес Росії – Білорусь на короткому повідку.

В Україні білоруські протести сприймаються передовсім емоційно через зрозумілу емпатію. Зауважте, що це емоційне ставлення властиве як учасникам Майдану, так і противникам. І це достатньо чітко помітно. Але ми забуваємо, що в нас трохи більше $5 млрд був товарообіг у 2019 році. Білорусь є одним із провідних торговельних партнерів України. Зрозуміло, що цього року він буде меншим через Covid-19, але нам треба виносити з цього простий урок. Коли така ситуація відбувається на кордоні нашої держави, треба діяти більш чітко. Якщо Володимир Зеленський намагався солідаризуватися своєю заявою з президентами Литви і Польщі, а міністри закордонних справ "Люблінського трикутника" виступили зі спільною заявою, то, наприклад, у Верховній Раді я не прогнозую спроможності ухвалити консолідовану заяву.

Нам треба викристалізовувати свої інтереси стосовно Білорусі, щоб мати підстави з нею продовжувати діалог. Ми вже бачимо, що Україна не стане вітати Лукашенка з перемогою. Це норми міжнародного етикету, але це не догма. Насправді немає нічого більш постійного за тимчасове. Якщо після вже згаданої мною Площі пішла мова про повернення американського посла, про послаблення візового режиму для Білорусі з ЄС, це означає, що все одно принципи так званої realpolitik працюють".

Нагадаємо, за дві ночі масштабних протестів у Білорусі затримали понад 5 тис. людей:

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти