Курс України на вступ до НАТО: що дасть ухвалений законопроект і які перспективи членства

9 червня 2017, 07:38

Дар`я Нинько Дар`я Нинько

Верховна Рада ухвалила проект закону, який відновлює курс України на отримання членства в НАТО як стратегічний зовнішньополітичний пріоритет країни

У четвер, 8 червня, Верховна Рада України ухвалила проект закону № 6470, який передбачає повернення курсу України на вступ до Північноатлантичного альянсу (НАТО). Цей законодавчий акт важливий тим, що декларує наміри України щодо НАТО, які до цього вже мінялися, зазначають експерти. Втім, ключовий аспект залишається колишнім – перспективи членства в альянсі для України поки що немає.

Реклама

Верховна Рада законодавчо закріпила курс на членство в НАТО – законопроект

Проект закону № 6470 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зовнішньополітичного курсу України)" підтримали 276 народних депутатів. Цей документ передбачає внесення змін до законів України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" і "Про основи національної безпеки України" для відновлення курсу України на набуття членства в НАТО як стратегічного зовнішньополітичного пріоритету країни.

У пояснювальній записці до проекту закону автори аргументують його необхідність тим, що, як показує досвід низки сусідніх країн, структури колективної безпеки розглядаються як найдієвіші в питаннях забезпечення безпеки, збереження територіальної цілісності та суверенітету. НАТО є найефективнішою з подібних організацій.

За словами автором проекту закону, реалізація перспективи членства в альянсі головним чином залежить від України і пов'язана з низкою формальних кроків. Законодавче закріплення курсу на членство в НАТО – один з них.

Реклама

"Україна має достатні політико-правові передумови для повного інституціонального зближення з Північноатлантичним альянсом, серед яких відоме рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року про однозначне визнання майбутнього членства України в цій організації, необхідність якого є незаперечним імперативом часу", – наголошується в записці.

Автори проекту зазначають, що таку позицію поділяє понад половина українців. Дійсно, за даними опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, якби референдум щодо вступу України до НАТО відбувся в лютому 2017-го, а в голосуванні брали участь всі ті, хто визначився з вибором, то 57% з них виступили "за", а 43% – "проти".

Ухвалений законопроект декларує наміри України – експерти

Членство в НАТО було пріоритетом для України, проте це досі не було закріплено законодавчо. Сьогоднішнє рішення парламенту цей аспект виправило, розповів "Сегодня" експерт Інституту суспільно-економічних досліджень Микола Капітоненко.

Пріоритетом прийнятого документа є внутрішньополітичний контекст, розповів Директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк. Після того, як колишній президент України Віктор Янукович відмовився від курсу України на вступ до НАТО на користь позаблокового статусу, нинішня влада робить послідовні кроки, підтверджуючи курс України на європейську та євроатлантичну інтеграцію, зазначає він. Цей законопроект потрібен для того, щоб, по-перше, чітко зафіксувати курс, а по-друге, прискорити роботу з реформування країни відповідно до необхідних критеріїв для того, щоб питання членства могло розглядатися, сказав Миселюк.

Реклама

Так, нові вимоги і стандарти будуть внесені до роботи цілої низки сфер, зазначає Капітоненко.

"Наприклад, навіть реформування сектора оборони або боротьба з корупцією, або побудова ефективних державних інституцій – все це теоретично тепер буде підпорядковане стандартам і вимогам вступу до НАТО. Тобто критерії будуть чіткішими і вся державна політика – не тільки зовнішня, але і внутрішня – стане працювати на досягнення цієї мети", – сказав він.

Перспективи членства України в НАТО поки що немає

У квітні 2017 року генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час зустрічі з віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванною Климпуш-Цинцадзе в рамках її візиту до штаб-квартири НАТО в Брюсселі підтвердив, що Україна й надалі залишається на порядку денному Альянсу.

"Україна – на шляху зміцнення обороноздатності держави, приведення армії у відповідність зі стандартами НАТО, але ми все розуміємо, що, крім технічних і адміністративних стандартів, є ще і "головний" стандарт НАТО, який має бути запроваджений українцями, – це зміна свідомості" , – зазначила тоді Климпуш-Цинцадзе

Реклама

Втім, як відзначають експерти, найближчим часом перспектив щодо членства в НАТО у України немає.

"У найближчій перспективі, це визнають і чиновники НАТО, і українські окремі політики, жодної мови про вступ України в НАТО бути не може, – каже Андрій Миселюк, – Якщо ми говоримо про якісь конкретні рішення з боку альянсу – їх не буде. Вони вже неодноразово заявляли, що необхідно, щоб Україна проводила перетворення для того, щоб відповідати критеріям, підтягуватися під стандарти НАТО. Тому що в інтересах самої України проводити ці перетворення", – сказав він.

Як зазначає Микола Капітоненко, при прийнятті рішень в альянсі використовується принцип консенсусу. А щодо України позиції країн-членів розходяться. Більш того, відкритим залишається і питання того, чим Україна може бути корисна НАТО і чи готові країни-члени її захищати, зазначає експерт.

У найближчій перспективі питання членства навряд чи порушуватиметься. Але сьогоднішнім рішенням ми позначили свою рішучість цього добиватися

"Стосовно України, однакової позиції немає – вони можуть всередині НАТО сильно розходитися. Саме тому в найближчій перспективі питання членства навряд чи порушуватиметься. Але сьогоднішнім рішенням ми позначили свою рішучість цього домагатися. Одна з ключових проблем, яка в Україні була, – і НАТО завжди це відзначало – непослідовність нашої зовнішньої політики. Ми то хотіли до НАТО, то не хотіли, то позаблокові, то знову хочемо. Тому з нами було важко працювати. Можливо, сьогоднішнє рішення посприяє тому, що ця проблема зніметься", – говорить він.

При цьому, як зазначає експерт, проведення реформ в Україні, в тому числі і приведення сектора безпеки до стандартів НАТО – це хоч і необхідна умова, але цього недостатньо. Україні необхідно, щоб всі країни-члени альянсу були на її боці, вважає він.

Є країни, які зараз готові нас туди прийняти, є країни, які готові це зробити за якихось умов, і є країни, які ні за яких умов не підтримали б це рішення. Це питання часу – потрібно знаходити аргументи. Позиції деяких країн не можна змінити швидко. Потрібно, щоб щось змінилося в загальній ситуації в світі або в регіоні. Це дуже тривалий і складний процес

"Це дуже складно, потрібно працювати індивідуально з кожною державою. Є країни, які зараз готові нас туди прийняти, є країни, які готові це зробити за якихось умов, і є країни, які ні за яких умов не підтримали б це рішення. це питання часу – потрібно знаходити аргументи. Позиції деяких країн не можна змінити швидко. потрібно, щоб щось змінилося в загальній ситуації в світі або в регіоні. це дуже тривалий і складний процес", – сказав Капітоненко.

Так, на думку експерта, Україні потрібно орієнтуватися на держави, які перебувають у схожих умовах, наприклад, на Грузію. Вона випереджає Україну в цьому питанні, тому, коли реально постане питання про вступ Грузії до НАТО, можна буде робити якісь припущення щодо України, вважає він.

Крім того, на перспективу членства впливає ще й ситуація в світі, зазначає він. Так, дуже серйозним фактором проти є те, що Росія виступає категорично проти вступу України до НАТО.

Головне, що утримуватиме НАТО, – це ймовірність мати повномасштабний конфлікт з Росією. Ця ймовірність залишиться високою в будь-якому випадку – навіть якщо ми вирішимо конфлікт на Донбасі. Чи захочуть інші країни члени Альянсу, приймаючи нас туди, мати загрозу, постійний ризик в особі Росії?

"Головне, що утримуватиме НАТО, – це ймовірність мати повномасштабний конфлікт з Росією. Ця ймовірність залишиться високою в будь-якому випадку – навіть якщо ми вирішимо конфлікт на Донбасі. Чи захочуть інші країни члени Альянсу, приймаючи нас туди, мати загрозу, постійний ризик у особі Росії? Чи захочуть вони розділяти з нами ці ризики? Думаю, багато хто не захоче. І це буде головною проблемою", – сказав Капітоненко.

З цією думкою згоден і політолог Андрій Миселюк. За його словами, у Росії є всі необхідні важелі, щоб в ближній і середньостроковій перспективі зупинити України на шляху до альянсу.

"Росія категорично не готова розглядати в практичній площині питання про вступ України до НАТО. Максимум, на що вона готова піти, – це так званий" фінляндський "варіант, коли країна не приєднується до НАТО і дотримується політики нейтралітету. Росія досить послідовно стоїть на цій лінії", – вважає Миселюк.

Так, 1994 року Фінляндія приєдналася до програми НАТО "Партнерство заради миру", яка обмежується сферою миротворчої діяльності, проведенням пошукових, рятувальних та гуманітарних операцій, заходами щодо захисту довкілля.

Нагадаємо, на початку червня 29-м членом НАТО офіційно стала Чорногорія. 7 червня в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі було піднято національний прапор Чорногорії. Як заявив генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору Єнс Столтенберг, факт того, що Чорногорія стала 29-м членом НАТО, демонструє, що "двері НАТО відкриті, і це також показує, що країни, які здійснюють реформи, модернізують структуру оборони і безпеки, підсилюють демократичні інституції, як це зробила Чорногорія, також можуть приєднатися до альянсу".

Перший віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко, коментуючи вступ до альянсу Чорногорії, заявила, що Україна і Грузія повинні стати 30-м і 31-м членами НАТО.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти