Позачергові вибори Ради: хто і як може їх скасувати

Позачергові вибори до Верховної Ради України набирають обертів. Політичні сили проводять останні перед з'їздами "оглядини" кандидатів в списки і тих, хто піде за підтримки партій в мажоритарних округах. Державні органи в межах повноважень та обов'язків приймають рішення. Центрвиборчкомом вже зареєстрований перший кандидат-мажоритарник, а Держказначейство ось-ось відправить перші сотні тисяч гривень з передбачених на вибори майже двох мільярдів на рахунки ЦВК.

Однак все це може закінчитися в один момент. Позачергові вибори можуть не відбутися, політики і виборці постануть перед фактом, що новий парламент в Україні з'явиться лише восени. Хто і як може скасувати вибори і які шанси такого розвитку подій – в матеріалі сайту "Сьогодні".

Перипетії навколо розпуску

Як відомо, указ про розпуск Верховної Ради VIII скликання і проведення позачергових виборів 21 липня президент Володимир Зеленський підписав 21 травня. Указ набув чинності 23 травня, і буквально наступного дня в Україні стартував виборчий процес.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Але ще до цієї дати відбулися події, здатні вплинути на хід кампанії. По-перше, 17 травня фракція "Народний фронт" оголосила про свій вихід з коаліції і початок переговорів про формування нової коаліції. Цей факт був юридично зафіксований, тоді як рішення президента мало політичний характер і не ґрунтувалося на юридичній фіксації відсутності коаліції.

"Народний фронт" зробив бездоганний юридичний хід, вийшовши з коаліції. Тим самим почавши відлік 30-денного терміну відсутності коаліції. Коли він завершиться, розпускати ВР буде не можна, зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" голова Комітету виборців України Олексій Кошель. – Стосовно рішення президента, то позиція КВУ, як і багатьох громадських організацій, полягає в тому, що це рішення не відповідає законодавству, тобто є неконституційним. Президент керувався політичними мотивами, спирався на громадську думку. Але не на юридичні підстави", – сказав голова КВУ.

По-друге, до моменту початку виборчого процесу в різних судах вже лежали низка звернень і позовів, що стосуються указу президента. Так, зокрема, до Верховного Суду якимись фізособами були подані три позовні заяви про визнання протизаконними дій президента, який підписав указ про розпуск парламенту. А до Конституційного суду направлено звернення, підписане 62 народними депутатами, з проханням розглянути указ на предмет конституційності.

Зазначимо, що вже в понеділок, 27 травня, прес-служба Верховного Суду повідомила, що суд відмовив у розгляді першого з позовів, що надійшли, "в зв'язку з тим, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України". Очевидно, що з тих самих підстав буде відмовлено і в розгляді решти позовів.

"Стосовно звернень до Верховного Суду, то тут мала місце політична гра. Наввипередки, хто перший звернеться, виключно для піару, – каже Олексій Кошель. – При цьому я поділяю думку юристів, що ВС просто не може взяти заяви для розгляду. Це не його компетенція", – зазначає голова КВУ.

Неможливе припинення та скасування указу рішеннями і інших судів – за винятком Конституційного. Ще до появи указу відповідний коментар дав на своїй сторінці в Facebook суддя Окружного адміністративного суду Києва Богдан Санін.

"Чи можна зупинити указ президента... в порядку забезпечення позовної заяви? Ні. Зупинка указу президента України не допускається. Пряма заборона на такі дії передбачена кодексом", – зазначив суддя. Також Санін зазначив, що кодекс забороняє судам приймати рішення, які порушують безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів.

Таким чином, тільки Конституційний суд, в якому, як уже говорилося, лежить звернення 62 народних депутатів, може скасувати рішення президента. Але чи стане він це робити?

Трохи історії

Президент Володимир Зеленський – не перший глава української держави, який розпустив чи намагався розпустити парламент. За великим рахунком, з усіх президентів України не робив це лише Віктор Янукович. Леонід Кравчук призначив дострокові парламентські (заодно і президентські) вибори 1994 року під тиском страйків шахтарів. Політичні еліти – ті, що встигли сформуватися на той час, були, загалом, не проти. Леонід Кучма розпустив парламент 1996 року, щоб домогтися від депутатів ухвалення Конституції. Еліти з такою постановкою питання категорично не погодилися, тому піднапружились і за ніч Конституцію прийняли. А тому Кучма розпуск скасував. 2014 року президент Петро Порошенко, який виграв вибори в першому турі, розпустив парламент з тієї ж причини, з якої розпустив 2019-го Володимир Зеленський. А саме – через відсутність протягом 30 днів коаліції.

"Щоправда, при цьому Петро Порошенко пройшов всі необхідні процедури. Юридично зафіксував розпад коаліції, виждав покладений термін. Хоча у нього також тоді був високий рейтинг і попит суспільства на розпуск парламенту", – говорить Олексій Кошель.

Але загалом 2014-го політеліти також не чинили опору діям президента.

Політики б'ються – у суддів чуби тріщать

А ось хто в повній мірі відчув відсутність консенсусу еліт з приводу рішення розпустити Верховну Раду, так це Віктор Ющенко. 2007 року для того, щоб розпустити парламент, президенту знадобилося цілих чотири укази і кілька місяців запеклого протистояння з Віктором Януковичем, який очолював тоді Кабмін. Намагався Юшенко розпустити Верховну Раду і 2008 року – через розпад коаліції. Цього разу з рішенням категорично не погодилася прем'єр Тимошенко. І в першому, і в другому випадку сторони активно зверталися до судових органів – в тому числі Конституційного та Київського окружного судів.

Описувати всі перипетії тих подій можна довго. Скажемо лише, що Конституційний суд, що випробовував колосальний тиск протиборчих сторін, фактично самоусунувся від вирішення питання. Проте результатом того, що він всього лише взявся вирішувати політичний конфлікт, стало звільнення указом президента низки суддів. Також був звільнений голова Конституційного суду Іван Домбровський, який подав у відставку.

Розгляд позовів про зупинення президентського указу 2008 року Окружним адміністративним судом також не обійшовся без наслідків. По-перше, вже через три дні після прийняття резонансного рішення про припинення дії указу президента про розпуск парламенту Ющенко... ліквідував суд. Утворивши в рамках власних повноважень замість Окружного адміністративного суду Києва Центральний окружний адміністративний суд Києва. Щоправда, в Секретаріаті президента стверджували, що події між собою ніяк не пов'язані. По-друге, президент звільнив суддю Келеберду, який прийняв постанову про скасування рішення глави держави. Під "роздачу" потрапив і Печерський суд, який відмовився відкривати провадження щодо Келеберди: Ющенко своїм рішенням змінив керівництво цього суду.

Цей короткий екскурс дає приблизне уявлення про роль українських судів в політичному процесі. І пояснює, чому судді не особливо горять бажанням вплутуватися в політичні чвари.

Що скаже Конституційний суд?

Втім, у випадку з рішенням президента Зеленського про серйозне політичне протистояння не йдеться. Як відомо, хоча низка політсил заявили про неконституційність указу, загалом політичне рішення глави держави було прийнято.

"Так, це було політичне рішення президента, і політичне рішення більшості парламентських сил – прийняти президентське рішення і йти на вибори. Але прийняли це рішення не всі – тому і є звернення до Конституційного суду, – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" політолог, засновник дослідницької компанії ACTIVE GROUP Андрій Єременко. – Але виходячи з того, як всі зайнялися виборами, ніхто не очікує, що суд скасує вибори. Всі побігли, всі формують списки, всі займаються виборами. Тому щодо майбутнього рішення суду – це навіть не моя думка, а думка партійних лідерів, думка спонсорів партій, які вже сьогодні витрачають мільйони на ці вибори", – говорить експерт.

На думку Андрія Єременка, шанси на те, то Конституційний суд прийме рішення, яке скасовує вибори, – не більше 30%.

"Якщо він приймає таке рішення, то є великі шанси на те, що процес позачергових виборів буде зупинений, і вибори відбудуться восени. Але факт: навіть після рішення КС терміни виборів будуть предметом політичних торгів. Я б після такого рішення дав 50% на те, що вибори відбудуться восени", – каже Андрій Єременко.

У свою чергу, голова КВУ Олексій Кошель вважає: вірогідність того, що Конституційний суд прийме рішення ще до дострокових виборів, – не більше кількох відсотків.

"Якщо КС ухвалить рішення про неконституційність указу, то виборчий процес буде просто зупинено. І вибори відбудуться, згідно з чинним законодавством, 27 жовтня цього року. Цей сценарій цілком реалістичний, але я йому віддаю не більш декількох відсотків", – сказав Олексій Кошель.

За словами голови КВУ, по-перше, судді Конституційного суду завжди демонстрували дуже повільний розгляд справ. Навіть якщо це питання нагальне, то, скоріше за все, вони його розглянуть, коли вибори вже відбудуться.

"По-друге, ми пам'ятаємо, що дуже часто КС демонстрував прагнення до компромісу в дуже різких політичних ситуаціях. Тому, не виключено, в цьому випадку він також може просто вказати на норми закону про регламент, сказати про необхідність законодавчого врегулювання питання. Але ймовірність в кілька відсотків, що КС займе чітку позицію і визнає указ неконституційним, є", – говорить Олексій Кошель.

Чому Зеленський не скасує свій указ

Є ще один варіант – щоправда, суто гіпотетичний – розвитку подій, який приведе до скасування позачергових виборів. Це скасування указу самим президентом. Леонід Кучма і Віктор Ющенко так поступали. Є об'єктивні причини для відстрочення виборів і у нинішнього президента.

"Я бачу, що дострокові вибори створили проблеми для самого президента. Точніше, його команди. Тому що в короткий термін наповнити партійний список, розглянути кандидатури в мажоритарних округах – це дуже непросто, – каже Андрій Єременко. – Більше двохсот округів – з претендентами потрібно провести серйозні бесіди і укласти серйозні договори. І там раптово з'ясувалося, що вести ці розмови просто нікому. Багато зайняті тим, що приймають справи, і там теж дуже багато роботи. Кадрова лава довірених осіб маленька. Думаю, команда Зеленського зараз дуже мало спить, тому що часу у них просто немає. Тому, гадаю, і вони будуть раді, якщо КС скасує рішення", – зазначає експерт.

Проте шанси на те, що президент скасує свій указ, є мізерними. Просто тому, що скасування політичного рішення, позитивно сприйнятого суспільством, загрожуватиме чималими іміджевими витратами. Напередодні виборів – позачергових чи чергових – главі держави, який розраховує на серйозний результат своєї політичної сили, такі витрати ні до чого.

Раніше "Сьогодні" розповідали, як в уряді збираються підготуватися до позачергових виборів Ради.