На своїй першій в 2016 році прес-конференції президент Петро Порошенко озвучив новий план щодо повернення Криму. За його словами, анексуваний півострів можна повернути тільки дипломатичним шляхом, і сприяти цьому буде новий формат переговорів, розроблений в Києві. "Боротьба за повернення Криму залишається першим пріоритетом порядку денного, – підкреслив Порошенко. – Ми запропонуємо створити міжнародний механізм по деокупації півострова. Оптимальним форматом для початку такого механізму я розглядаю формат "Женева плюс": за участю наших партнерів з ЄС та США і, можливо, країн-підписантів Будапештського меморандуму". Хто може увійти в "плюс" і чи допоможе новий механізм переговорів повернути Крим, розбиралася "Сегодня".
КЛИЧУТЬ КИТАЙ. Нагадаємо: "Женевський формат" передбачає участь у переговорах між Україною, Росією та ЄС ще й США. Крім того, до складу переговірників може офіційно увійти і Великобританія – як країна-підписант Будапештського меморандуму. А ось приставка "плюс" в заяві Порошенка, за словами політолога Олександра Палія, означає залучення країн, які не підписували меморандум. "Такими країнами можуть стати Франція і Китай", – вважає Олександр Палій.
У Європі план Порошенка, судячи з усього, знайшов підтримку. "Я розумію, що Україні потрібно знайти рішення по Криму. Ми підтримуємо ініціативи, спрямовані на те, щоб Крим знову став невід'ємною частиною України, і робимо все на підтримку цього", – заявив глава МЗС Данії Крістіан Йенсен.

Втім, на думку політолога Андрія Бузарова, розраховувати на КНР Києву не варто. "Я думаю, Китай не стане втручатися у внутрішні справи України і Росії – у них вистачає внутрішніх проблем, – говорить Бузаров. – КНР буде максимально дистанціюватися, тому, швидше за все, до участі запросять нову європейську державу-посередника, наприклад Польщу".
ПОТРІБЕН ЧАС. Але без відповіді залишається головне питання: чи сяде Росія взагалі за стіл переговорів з Україною, навіть якщо за нашою спиною будуть маячити прапори США та Англії? Адже якщо на Донбасі РФ хоча б визнає конфлікт, то у випадку з Кримом російське керівництво проблеми взагалі не бачить. Більше того, яким би не був формат переговорів з деокупації півострова, він може бути затягнутий, так само як і Мінський процес, підозрюють експерти. Але голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров запевняє: Росії доведеться домовлятися. "Час старту Мінських переговорів і сьогоднішня ситуація – абсолютно різні умови як для України, так і для Росії. РФ потрапила в пастку, яку сама собі і влаштувала, проігнорувавши всі норми міжнародного права. І тепер умови, в яких вона опинилася (міжнародні санкції, падіння економіки. – Авт.) набагато більш важкі, ніж в кінці 2014 – початку 2015 року", – упевнений Рефат Чубаров. Але директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник налаштований песимістичніше: "Потрібно шукати, звичайно, будь-які формати. Але кардинальним чином якість переговорів навряд чи зміниться", – говорить він. Згоден з ним і політолог Ярослав Макітра: "Кримське питання залежить не від формату переговорів, а від того, наскільки сильно впливатимуть на Росію санкції. Крим – це останнє питання, в якому поступиться Путін, і малоймовірно, що він віддасть Крим завдяки дипломатичним зусиллям. У найближчій перспективі повернути Крим можливо тільки в разі розпаду Росії – тоді й потрібен буде широкий формат переговорів. А зараз вирішити питання навряд чи вийде, навіть залучаючи сильні країни", – вважає експерт.
Айдер, житель Криму
- Крим можна повернути точно так само, як його й забрали в України, коли в Росії буде нестабільна політична ситуація – наприклад, революція чи зміна влади. Скориставшись моментом, коли в РФ не виявиться людей, відповідальних за прийняття важливих рішень, можна буде знову повернути півострів. Як це зробити – РФ вже показала.
Руслан Бортник, політолог
- Кримський конфлікт складається з трьох рівнів: українсько-американський, українсько-російський, і внутрішньоукраїнський. Він може бути вирішений, якщо США з РФ або України з РФ знайдуть розуміння, і якщо українська еліта буде мати бажання його розв'язати, адже для частини людей у владі цей конфлікт приносить політичні дивіденди.
Ленур Іслямов, координатор блокади Криму
- Ми повинні віддавати собі звіт, що ведемо війну проти окупантів, які захопили наші території. Я належу до тих людей, які вважають, що свою територію ми повинні відвоювати збройним шляхом. Дипломатичний шлях – це, звичайно, добре. Але ми втратили вже два роки, а в цей час Росія все більше зміцнюється в Криму.
Читайте також:
- У Криму запевняють, що відмовилися від українських продуктів через невідповідність стандартам РФ
- Поки РФ залишається окупантом Криму, співпраці з нею не буде – глава МЗС Британії Хамманд
- У Меджлісі заговорили про морську блокаду Криму
- Чубаров заявив про переформатування блокади Криму
- Україна припинила торговельні відносини з Кримом