Денис Беспалов
редактор розділів Політика і Економіка" Україна продовжує активно просувати ідею створення переговорного формату "Женева +" по деокупації Криму. Однак, як відзначають експерти, найближчим часом навряд чи варто очікувати якихось реальних зрушень в цьому питанні, але така ініціатива зміцнює переговорні позиції України в інших форматах.
У п'ятницю, 18 березня, президент Перт Порошенко заявив, що Україна і світове співтовариство продовжать тиск на Росію в питанні деокупаціі Криму. "Ведуться переговори по деокупації Криму на основі міжнародних форматів, включаючи формат "Женева +". Росія заплатить ціну, яку повинен заплатити агресор", – написав він у себе в facebook.
Днем раніше, 17 березня в Брюсселі український президент провів цілу серію переговорів, у тому числі на зустрічах обговорювалася і кримське питання.
"Ми обговорили ситуацію на сході країни і нелегальну анексію Криму. У нас є повне розуміння того, що повинно бути зроблено", – заявив Петро Порошенко після переговорів з главою Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером і президентом Європейської ради Дональдом Туском у четвер у Брюсселі .
Порошенко, Туск, Юнкер. Фото : Адміністрація президента
Як відомо, Росія в березні 2014 роки після введення військ анексувала український Крим, організувавши "референдум" по його самовизначенню. Самопроголошена кримська "влада" заявила, що 96,77% з числа тих, хто взяв участь в "референдумі" 16 березня 2014 року, висловилися за "приєднання" Криму до РФ.
Країни Заходу не визнають анексію Криму і ввели ряд економічних санкцій проти РФ. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією.
На думку експертів, слова Порошенка про "Женева +" не варто сприймати як сигнал про те, що найближчим часом цей переговорний формат може заробити.
"Поки мова йде про українську дипломатичну ініціативу, яку просувають наші дипломати і політичне керівництво на міжнародній арені, і яка поки обговорюється", – пояснює Сегодня.ua директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
І поки будь-якої дати запуску цього формату немає, додає експерт з міжнародних відносин Олександр Палій. "Поки йдуть переговори", – сказав він Сегодня.ua.
Хто братиме участь у новому форматі
Як відомо, українське керівництво заговорило про новий переговорний формат "Женева +" відносно недавно.
"Ми запропонуємо створити міжнародний механізм для деокупації півострова. На моє глибоке переконання оптимальним форматом для початку такого механізму я розглядаю формат Женеви за участю наших партнерів з ЄС, США і можливо країн-підписантів Будапештського меморандуму", – заявив Петро Порошенко 14 січня на першій великій прес-конференції в 2016 році.
Вперше міжнародні переговори щодо мирного врегулювання конфлікту на сході України пройшли 17 квітня 2014 року саме в Женеві – між Україною, РФ, США і ЄС.
"Женевський склад учасників відомий, плюс сюди додати країн-підписантів Будапештського меморандуму – це плюс Британія, і, може бути, Китай", – міркує Вадим Карасьов про потенційних учасників "Женеви +".
На думку Олександра Палія, позиція Великобританії багато в чому буде залежати від США, а дії Китаю прогнозувати досить складно. "Є країни, які ціннісно підходять до політики, а Китай дуже утилітарно. Те, що йому вигідно, то він і проголошує. І нам Китай не такий цікавий, оскільки Пекін може почати свої торги з Москвою за рахунок України", – пояснив експерт.
Ще одна країна, яка може приєднатися до "Женеві +" – це Туреччина, додає професор політології НаУКМА, науковий директор фонду "Демініціативи" Олексій Гарань. "Поїздка в Туреччину Порошенка якраз про це свідчила", – сказав він Сегодня.ua
Як відомо під час свого недавнього візиту до Туреччини Порошенко заявив, що Київ і Анкара співпрацюватимуть в питаннях деокупаціі Криму. "Ми з паном президентом висловилися за спільні кроки, які будуть спрямовані на деокупацію Криму, і для цього плануємо об'єднати зусилля в рамках міжнародних організацій, а також на основі нових міжнародних форматів, включаючи формат "Женева плюс" за участю гарантів Будапештського меморандуму, Туреччини та України", – заявив він на спільній прес-конференції з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом
І якщо Туреччина фактично дає свою згоду на участь в "Женеві +" в ЄС і США з цим поки не поспішають.
У лютому Європарламент прийняв резолюцію, в якій підтримав ініціативу України про створення міжнародного механізму переговорів по відновленню українського суверенітету над Кримом у форматі "Женева плюс", який повинен включати безпосередню участь боку ЄС.
Однак, як зазначає Олександр Палій, резолюція Європарламенту – це ще не рішення ЄС. "Європарламент – це більш консультативний орган, там все вирішує Єврокомісія", – пояснив він.
Але з боку Єврокомісії поки ніяких сигналів не надходило.
У Державному департаменті США поки також утримуються від участі цієї ініціативи України. Днями спікер Держдепу Джошуа Бейкер сказав: "Що стосується "Женеви +", то у мене немає нової інформації. Ця заява, звичайно ж, зрозуміло з української сторони, але я думаю, що США підтримують існуючі процеси".
Але не варто робити трагедії з такої позиції західних партнерів, відзначає Олексій Гарань. "Україна тільки два місяці тому почала говорити про "Женеву +". В дипломатії два місяці – це ніщо, коли мова йде про рішення подібних проблем. Чотиристоронні переговори щодо Західного Берліна тривали більше 10 років. І це тільки щоб врегулювати його статус", – пояснив він.
І зараз для Києва важливо якомога частіше піднімати цю тему на міжнародних переговорах, відзначає Олександр Палій. "Для того, щоб ця ініціатива матеріалізувалося, про неї потрібно постійно повторювати на всіляких форумах і зустрічах", – вважає експерт.
Що далі чекає " Женеву+"
Але навіть якщо західні партнери в перспективі, швидше за все, підтримають ініціативу України, то РФ вже сьогодні заявляє, що ніяких переговорів по Криму вести не буде.
Без участі РФ цей формат неможливий, вважає Олександр Палій. "Але її позиції поступово слабшають, і зараз Росія набагато слабша, ніж два роки тому", – сказав експерт, зазначивши, що рано чи пізно Москва змушена буде піти на переговори по Криму.
Але не обов'язково чекати згоду РФ, щоб запустити "Женеву +", вважає Олексій Гарань. "Можна створити цей формат без Росії і з іншими країнами виробляти механізми впливу на Росію і на ситуацію в Криму. Санкції за Криму зберігаються в будь-якому, але ці санкції не дуже сильні, тому потрібно розробляти додаткові механізми. Це в тому числі механізми економічних і торговельних обмежень, а також механізми українських позовів проти РФ в міжнародних судах", – пояснив він.
Але навіть в такому форматі, це все ж перспектива не цього року, вважає Вадим Карасьов. "У цьому році все буде зосереджено навколо Мінська. Захід все-таки чекає зрушень у цьому напрямку. А ось у міру імплементації мінських угод можна буде вирішувати проблему Криму. Це робота не на 2016 і, можливо, не на 2017 року, але в будь-якому випадку це демонстрація того, що проблема Криму не повинна виходити за рамки", – сказав він.
При цьому, як вважає Олександр Палій, ініціатива з "Женевою +" вже сьогодні посилює позиції Києва на всіх переговорах щодо відновлення територіальної цілісності і суверенітету України.
"При цьому повернення Криму – це не питання дипломатії, це питання виснаження новітньої Російської імперії", – додав він.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми