Дар`я Нинько
За даними досліджень, 81% українців не довіряє Верховній Раді. Але це не єдина проблема нинішнього парламенту. Серед основних експерти виділяють те, що народні обранці просто прогулюють пленарні засідання. А деякі з них, навіть якщо і є в залі, ігнорують голосування.
Втім, на думку CEO і головного редактора VoxUkraine Бориса Давиденка, головна проблема нинішнього парламенту – низька довіра українців.
"У Верховній Раді України є багато проблем, але одна здається нам дуже важливою, фундаментальною. У цієї фінансової інституції дуже низька довіра українців. За останніми даними Центру Разумкова, 81% українців не довіряє Верховній Раді", – говорить Давиденко.
За його словами, причин цього багато, але сфокусуватися вирішили на одній, а саме на те, що немає чітких критеріїв оцінки роботи парламенту. У зв'язку з цим VoxUkraine сконцентрувався на аналізі того, як депутати голосують за реформаторські закони. Результатом дослідження став проект "КПД депутата", за допомогою якого і можна перевірити ефективність того чи іншого народного обранця для проведення реформ. Для оцінки було розроблено Індекс підтримки реформ (ІПР), який показує, наскільки важливим є внесок кожного нардепа в прийняття 230 реформаторських і 8 антиреформаторських законів.
Лідером в загальному рейтингу став народний депутат від БПП Іван Спориш. Його ІРП – 96%. Він пропустив 2% засідань і більше голосував за закони про децентралізацію, регулювання бізнесу і енергетичну незалежність.
"У першій десятці є тільки депутати від "Народного фронту" і БПП. І це логічно і зрозуміло. Без коаліції депутатів неможливо ухвалити жоден закон", – Борис Давиденко.
Також всі цих депутатів об'єднує і те, що вони не медійні особистості, але дуже дисципліновані в питанні роботи в Раді, зазначив Давиденко.
Наприкінці рейтингу опинився позафракційний нардеп Сергій Клюєв. Його ІПР – 0%, він не проголосував за жоден закон і пропустив 94% засідань Верховної Ради.
Прогули та інші промахи парламентаріїв
На думку народного депутата від БПП Григорія Шверка, головна проблема нинішнього парламенту все ж відвідуваність. Решта проблем, в тому числі і кнопкодавство, – похідні від неї, вважає нардеп. За словами Шверка, час від часу цим питанням займаються керівники фракцій, влаштовуючи "мобілізацію" – збираючи достатню кількість депутатів в залі, щоб той чи інший проект закону міг набрати необхідну кількість голосів. Однак, зазвичай це відбувається при розгляді масштабних проектів законів, наприклад, медичної реформи, зазначає Шверк.
У той же час, нардеп відзначає і низький рівень довіри і поваги до Верховної Ради.
"Проблема в тому, що можна ставитися погано або критично до конкретного депутату або будь-якої фракції, але інституція, яка називається Верховною Радою України, в країні з парламентсько-президентською формою управління, має володіти повагою", – зазначив Шверк.
Ще одна проблема українського парламенту в тому, що народні депутати подають в рази більше законопроектів, ніж парламент здатний розглянути, вважає почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов. Також у українського парламенту бракує зворотного зв'язку з виборцями, відзначає він.
"Припустимо, у нас всі депутати хороші. Але якщо вони не встигають прочитати те, за що вони голосують, і розібратися, то очікувати якісних результатів не можна. А якщо вони не всі "хороші", якщо є погані і хороші сили, які маніпулюють, то зрозуміло, що в цьому хаосі, коли ми надамо 6 тисяч мільйонів поправок до якогось законопроекту, і в усьому цьому потрібно розібратися, то там щось "проштовхне" або "не проштовхне". І тоді люди, які контролюють регламент – що поставити, що прийняти – отримають владу, яку вони не повинні отримувати демократії, тому що це повинні народні обранці вирішувати. Проблема в тому, що вони перевантажені і зворотний зв'язок слабкий", – зазначив Милованов.
Нагадаємо, в листопаді Комітет виборців України (КВУ) в рамках проекту "Дослівно" визначив ТОП-10 народних депутатів, які ігнорують голосування у Верховній Раді. В цілому, за даними КВУ, 188 народних депутатів пропустили половину голосувань за три роки. 43 з них пропустили 90% голосувань. Відповідно до ст. 24 Закону України "Про статус народного депутата", участь в голосуваннях Верховної Ради є таким же обов'язком народних депутатів, як і відвідування пленарних засідань і робота в комітеті, зазначають в КВУ.
Станом на кінець літа, за сім місяців 2017 року прогульників оштрафували на 3,5 млн грн. За словами спікера парламенту Андрія Парубія, ситуація з прогулами покращилася саме завдяки цим штрафам, а також публікації прізвищ нардепів, які ігнорують свою роботу.
"Коли я очолив парламент, ця проблема стояла дуже гостро, зараз ситуація сильно змінилася. Проблема залишилася, але вона більше не загрожує нормальній роботі ВР, – розповідав нещодавно Парубій. – Думаю, ми цього домоглися завдяки штрафам і публікації прізвищ прогульників. На штрафах заощадили близько 3 мільйонів гривень".
Голова Верховної Ради зазначав, що найважчим днем для голосувань є п'ятниця. "Цього дня ми проводимо годину уряду, зачитуємо депутатські запити, потім один годину присвячуємо виступів з трибуни. Тож ще раз підкреслю: повністю проблему з відвідуваністю ми не вирішили, але вона вже менш гостра", - заявив Парубій.
Чи все так просто з оцінкою нардепів
Водночас, експерти кажуть, що оцінка роботи депутата – справа не така проста і однозначна. Так, політолог Володимир Фесенко вважає, що тут є свою нюанси: "З одного боку, я думаю, що це правильна справа – оцінювати результати діяльності окремих парламентаріїв, окремих політичних сил, і такі проекти, наскільки я знаю, здійснюються різними аналітичними центрами, зокрема, ОПОРА. Але, розумієте, це дещо спрощений підхід. Коли використовуються кількісні критерії, то до уваги береться іноді, припустимо, вплив депутатів окремих парламентських комітетів".
"З точки зору результативності внесок депутатів від правлячої коаліції буде вище, ніж у опозиційних депутатів. Хоча співвідношення і відвідування парламенту, і участі в голосуваннях, висунення тих чи інших законодавчих проектів сукупність критеріїв, звичайно ж, можуть використовуватися для оцінки діяльності депутатів. Але я противник того, щоб на основі цих критеріїв робити такі висновки – хто кращий, хто гірший, хто найкорисніший. Наприклад, у одного депутата може бути менш політичних ініціатив, але зате вони будуть значно більші, вагоміші. А є депутати, які перед своїми виборцями проявляють себе кількістю пропонованих проектів. І часто їх якість не найкраща. Це навіть іноді буває таким політичним спамом. І потім, я думаю потрібно йти від зворотного – обчислювати, наприклад, депутатів "прогульників", – зазначає Фесенко.
А політолог Олександр Палій зазначає, що найважливішим аспектом питання є те, яких нардепів обирають до парламенту.
"Чесно кажучи, треба обирати насамперед "хороших" депутатів – можуть вони там битися, плюватися, робити те, що може робити звичайний хуліган, чи вони все ж здатні на щось більше? Тобто уважно придивлятися до законодавчих ініціатив, до корупції, до способу життя того чи іншого депутата. Ну а, чесно кажучи, вимірювати кількісно ефективність дії – це не завжди правильно. Тому що буває, що депутат висуне якусь геніальну законодавчу ініціативу, яка об'єднає всіх, і це буде дійсно великий прорив. А з іншого боку, він може зареєструвати величезну кількість якогось законодавчого спаму, і толку від цього мало", – говорить він.
Політолог також навів приклади того, як ці питання вирішують в інших країнах.
"Ось, наприклад, як з цим борються в парламентах розвинених країн – вони просто забороняють депутатам самостійно реєструвати законопроекти. У них існують тільки законопроекти від уряду і законопроекти від опозиції. Тобто сам по собі депутат, не заручившись підтримкою фракції або якоїсь великої кількості депутатів, не може подавати цей законопроект. Тому що у нас витрачається час на розгляд якийсь нісенітниці. Зараз, наприклад, якийсь депутат подає лобістський законопроект, а фракція його говорить – а ми не знаємо, що це, це він сам від себе. А тоді вони будуть всі причетні до такого брутального і негарного лобіювання. І, звичайно, остерігатимуться таких речей", – резюмує Палій.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми