Клімкін та Ващиковський домовилися про спільну роботу істориків з вивчення Волинської трагедії

Міністри закордонних справ України та Польщі Павло Клімкін та Вітольд Ващиковський домовилися про сприяння в організації спільної роботи істориків двох країн з вивчення подій, що сталися на Волині в роки Другої світової війни.

"Ми домовилися сприяти роботі наших істориків, які будуть документально, в архіву дивитися, що і як сталося (на Волині за часів Другої світової війни – ред.)", – Сказав український міністр в ході спільної прес-конференції з міністром закордонних справ Польщі Вітольдом Ващиковським у вівторок в Києві.

За його словами, під час переговорів глави МЗС двох країн домовилися призначити співголів Українсько-польського форуму, які будуть послідовно сприяти роботі істориків двох країн.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Як повідомлялося, 22 липня 2016 року польський Сейм затвердив резолюцію, якою встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого проти громадян 2-ї Речі Посполитої в період Другої світової війни. У резолюції, зокрема, згадується про кульмінаційної хвилі злочинів, скоєних ОУН і УПА, в результаті якої було вбито понад 100 тис. громадян Речі Посполитої. У той же час в постанові зазначається, що нагадуючи про злочини українських націоналістів, не можна промовчати про польських акціях відплати, в яких також гинуло цивільне населення.

Президент України Петро Порошенко висловив співчуття у зв'язку з цим рішенням і прогнозував наступні політичні спекуляції. Він також закликав Польщу до взаємного прощення і продовження роботи над спільною оцінкою трагічних подій.

24 серпня в Києві президент Польщі Анджей Дуда заявив, що польська та українська сторони продовжать діалог з питання спільних сторінок історії, і сподівається, що вже в грудні будуть узгоджені "конкретні речі".

"Ми говорили з президентом (президентом України Петром Порошенком – ІФ) про складні питання, пов'язані з історією та історичною пам'яттю. Ми будемо продовжувати діалог з цього питання, спільно будемо прагнути до того, щоб він був ще більш продуктивним, ніж сьогодні. Ви можете сподіватися також на наші узгоджені дії в цьому питанні. Уже в грудні, думаю, ми зможемо говорити про конкретні речі", – сказав А.Дуда після зустрічі з президентом України.

Крім цього, у відповідь на затвердження польськими парламентаріями цієї резолюції, Верховна Рада України 247 голосами з 226 необхідних 8 вересня прийняла заяву, в якій засудила односторонні дії Сенату і Сейму Польщі, спрямовані на перегляд позитивних результатів співпраці, досягнутих під час конструктивного українсько-польського діалогу за останні десятиліття.

Також в прийнятому українським парламентом заяві пропонується польській стороні припинити політизацію трагічних сторінок історії того періоду. "Верховна Рада України (...) звертається до польських колег з пропозицією припинити політизацію трагічних сторінок українсько-польської історії і зосередити зусилля на конструктивній побудові взаємовідносин між двома країнами для зміцнення партнерства в демократичній Європі на підставі європейських цінностей", – йдеться в заяві.

Український парламент також закликає істориків вести професійний діалог з метою розкриття всіх досі нез'ясованих фактів і обставин історії на основі достовірних архівних матеріалів, залишаючи простір для кожної сторони інтерпретувати історичні факти, а політиків України і Польщі – "припинити інструменталізувати історичну науку заради досягнення тимчасових політичних вигод".

Народні депутати закликають нинішні і майбутні покоління українців і поляків продовжувати стратегічне партнерство і "не піддаватися спробам окремих політичних сил маніпулювати чутливими сторінками історичного минулого всупереч інтересам українського і польського народів".

У істориків багато питань викликають події, які відбувалися в 1943 р. – цей період називають кульмінацією трагедії, коли, за різними даними, підрозділами УПА були атаковані від 60 до 100 польських населених пунктів. Поляки заявляють про понад 60 тисяч жертв. Українські дослідники відзначають, що Волинська трагедія була наслідком війни Армії Крайової з УПА, в якій брало участь і цивільне населення. При цьому польська сторона також вдавалася до репресій проти цивільного українського населення – число жертв з українкою боку оцінюється в 10-20 тисяч чоловік.