Кличко проти "слуг": коли в Києві вибори і хто на них переможе

Зі стартом осіннього політичного сезону активізувалися розмови про можливі дострокові місцеві вибори. Щоправда, якщо влітку говорили про вибори загалом по країні, то зараз йдеться лише про окремі позиції – великі міста. І насамперед, звичайно, про Київ. Сайт "Сьогодні" розбирався, чи можливі дострокові вибори в столиці вже цього року, і якщо так, то хто має найбільші шанси на перемогу.

Второваним шляхом…

Чутки про те, що наступною метою – після перемоги на президентських і парламентських виборах – стануть дострокові вибори в столиці, поповзли чи не відразу після перемоги Володимира Зеленського. Як писали в ЗМІ, "взяти столицю зацікавлена, як мінімум, одна впливова група в оточенні президента. Тоді ж вперше промайнуло ім'я потенційного кандидата – на той час гендиректора "1+1 медіа" Олександра Ткаченка. (Зазначимо, що, за чутками, на даний момент, крім Ткаченка, на Банковій дискутуються і інші кандидатури. Зокрема, кандидатура бізнесмена і телеведучого Андрія Пальчевського).

Згідно з "витоками" з Офісу президента в ЗМІ, в команді президента розглядали кілька варіантів вирішення тонкого питання з достроковими виборами мера. Один з них передбачав позбавлення чинного голови міста Віталія Кличка посади керівника Київської міськдержадміністрації. Втративши значну частину владних повноважень, мер столиці, по ідеї, сам повинен був ініціювати перевибори – щоб підтвердити вотум довіри. У разі, якби Кличко уперся, завдяки цьому кроку представник "Слуги народу", призначений на пост голови КМДА, в будь-якому випадку отримував певний контроль над столицею.

Треба сказати, що схожий прецедент в столиці вже був: у 90-х роках мером Києва був Віталій Косаківський, а посаду голови КМДА обіймав Олександр Омельченко. Щоправда, було це ще до затвердження закону про столицю. У законі ж народні депутати хоч і дуже нечітко (пізніше норму довелося трактувати Конституційному суду), але виписали пункт, який, по суті, зобов'язував главу держави призначати головою КМДА обраного мера Києва.

Так було до 2010 року, коли, після приходу до влади Віктора Януковича, закон був змінений. До нього додали пункт, який дозволяв, якщо говорити спрощено, президенту призначати керівника міськдержадміністрації на свій розсуд. Зроблено це було рівно з тією ж метою, яку ми описали на початку: позбавити недостатньо лояльного Леоніда Черновецького частини повноважень, змусити його покинути пост і в підсумку отримати на чолі Києва "свою людину". Так, при мері Черновецькому головою КМДА став Олександр Попов, і пізніше Черновецький пішов з посади мера. Тобто, по суті, нинішній варіант з поділом посад Зеленським один в один копіює схему, апробовану Януковичем. Про що, до речі, не забув заявити Кличко.

"Якщо Зеленський захоче змістити мене з посади голови КМДА, то він порушить закон і вчинить так само, як Віктор Янукович", – зазначив мер Києва в коментарі ЗМІ.

У липні, незадовго до парламентських виборів, Віталій Кличко офіційно підтвердив інформацію, яка раніше перебувала в статусі чуток: президент має намір розділити повноваження мера і голови КМДА.

"Вчора ввечері у мене відбулася зустріч з президентом Зеленським. Президент підтвердив чутки, які ходять давно: про поділ повноважень в управлінні столицею. Голова КМДА – його вертикаль, і він збирається туди призначити свою людину", – розповів журналістам Кличко.

При цьому він очікувано заявив: якщо нова влада хоче мати свого мера в столиці – нехай проводить вибори. Щоправда, буквально через кілька тижнів мер дезавуював власну заяву, яку багато хто сприйняв як ініціативу дострокових виборів.

"Якщо у когось є намір бути Київським міським головою, це вирішується виключно в правовому полі, через вибори. Наступні вибори у нас, за Конституцією, восени наступного року", – сказав Кличко.

Тим часом ситуація розвивалася своєю чергою. "Слуги народу" переконливо перемогли на парламентських виборах, взявши при цьому всі столичні округи. Призначили свій уряд. Офіс президента України звернувся до Кабміну з проханням внести подання на звільнення голови КМДА Віталія Кличка. І вже 4 вересня Кличко був звільнений. Партія влади отримала можливість призначити свого представника на посаду КМДА.

Потрібна Київрада

Втім, навіть якщо станеться таке, що Кличко сам ініціює дострокові вибори і поступиться на цих виборах представнику "Слуги народу", перемогу в столиці все одно не можна буде вважати повною і беззастережною. Оскільки таку можуть забезпечити лише паралельні мерські вибори до Київради. А організувати їх набагато складніше, ніж навіть мерські. По-перше, тому, що в міській раді столиці досить непримиренних опонентів нової влади (з тієї ж "Євросолідарності"), які за жодних умов не захочуть достроково поступатися місцем "слугам". По-друге, для проведення дострокових виборів до Київради потрібні хоч якісь (а краще – серйозні) підстави. Яких немає.

Тому в партії влади перейнялися пошуком таких. І, здається, знайшли. Знову-таки, за чутками і інформацією джерел різних ЗМІ, таким приводом може бути новий закон про столицю. Логіка очевидна: парламент оперативно ухвалює закон, який може містити якісь серйозні зміни функціоналу органів влади в столиці (а може, й ні). Під цим приводом до закону вписується норма про вибори нового скликання Київради, яка працюватиме вже за новим законом.

9 вересня заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко підтвердив наявність планів прийняти зміни до закону про столицю.

"Ми зараз ведемо дуже інтенсивну роботу в цьому напрямку. Я думаю, що через кілька тижнів будуть якісь новини вже предметні. Наше бачення – це оновлення закону "Про столицю", – сказав Олександр Корнієнко в ефірі одного з телеканалів.

Голова Комітету виборців України Олексій Кошель зазначив в коментарі сайту "Сьогодні", що наразі монобільшість здатна ухвалити будь-який закон. У тому числі – такий, що відкриває дорогу виборам в Києві.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Звичайно, якщо є монобільшість, юридичні рішення будь-якого питання можна знайти. Потрібно лише дати правильну команду юристам, які працюють на Банковій. В цьому випадку законодавчі норми дозволяють знайти рішення щодо виборів в Києві. Тому, я думаю, ми побачимо вибори не восени 2020 року, а восени нинішнього року або, в крайньому випадку, наступної зими", – сказав Олексій Кошель.

Коли вибори

У свою чергу, ЗМІ з посиланням на свої джерела в партії влади вказують конкретну дату – 8 грудня. За інформацією одних мас-медіа, до цього часу монобільшість затвердить зміни до закону про столицю. За відомостями інших джерел, дата розглядається як дата виборів.

"Теоретично можуть вибори бути 8 грудня, а можуть і не бути. Залежить від того, як встигнемо написати законопроект, подати і провести за процедурою", – розповів один з народних депутатів "Лівому берегу".

Причину поспіху експерти сайту "Сьогодні" пояснюють декількома причинами.

"По-перше, партія влади почала ухвалювати закони. І те, що вони ухвалюють, може не зовсім подобається або зовсім не подобатися тим чи іншим групам населення. Наприклад, податкові нововведення вже викликали критику серед підприємців. Кілька проектів взагалі були відкликані через критику в суспільстві, – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" політолог, засновник дослідницької компанії ACTIVE GROUP Андрій Єременко. – Коли політична сила декларує "за все хороше" – це одне. А коли з'ясовується, що "хороше" не таке вже хороше – це зовсім інше. Підтримка падає".

За його словами, оскільки "Слуга народу" ставить за мету не просто вибори до Київради і перемогу на них, а переконливу перемогу, в її інтересах провести ці вибори якомога раніше.

Ще одна причина поспіху – внутрішня ситуація в партії влади. Як зазначив експерт, у фракції "Слуга народу" є безліч груп впливу. Протиріччя між якими рано чи пізно неминучі.

"Тому керівництво партії і фракції "жене коней", ухвалюючи закони в режимі "шаленого принтера". Вони розуміють, що це можливо, лише поки фракція більш-менш консолідована і контрольована. Потім приймати потрібні рішення буде складніше", – каже Андрій Єременко.

У свою чергу, Олексій Кошель також зазначає, що в партії влади поспішають повторить успіх парламентських виборів, поки рейтинг "Слуги народу" зберігається на високому рівні. Окремим мотивом, за його словами, є певна слабкість столичної влади, яка спостерігається до останнього моменту.

"Кличко не поспішає консолідувати навколо себе сили, об'єднаний політичний фронт, який допоміг би йому захистити свої позиції в Києві. Він поки що розраховує на свій рейтинг. І це грає на руку опонентам", – говорить Олексій Кошель.

Буде серйозна битва

Втім, якщо будуть оголошені вибори мера Києва, "легкої прогулянки" у кандидата від "Слуги народу" (хто б ним не був) не вийде. Так само, як і не вийде у чинного мера відстояти пост настільки ж легко, як він зробив це 2015 року.

"Думаю, немає оптимістичного сценарію ні для Кличка, ні для представника "Слуги народу". Вибору можуть бути досить складними для них", – зазначає Олексій Кошель.

Як розповів сайту "Сьогодні" Андрій Єременко, соціологічні опитування, які проводила їх група, підтверджують солідне домінування Кличка над опонентами.

"Точні цифри не називатиму, але скажімо так: у Кличка не набагато більше 20%, у його найближчого переслідувача – Олександра Омельченка – близько 10%. У решти ще менше. Але проблема в тому, що у Кличка це – практично "стеля", а у інших – "стартові позиції". Будь-хто з них, хто зможе переконливо себе актуалізувати і мобілізувати антирейтинг Кличка, як свого часу Зеленський мобілізував антирейтинг Порошенка, зробить серйозну заявку на перемогу", – розповів Андрій Єременко.

У свою чергу, Олексій Кошель зазначив, що головним досягненням Кличка є те, що він не втратив свій рейтинг.

"У нього є досить потужне електоральне ядро, на яке він може спиратися. Але для гарантованої перемоги цього недостатньо, – сказав Олексій Кошель. – Кличко потрібно думати про те, щоб об'єднувати навколо себе і "Європейську солідарність", і "Батьківщину", і, можливо, "Голос", і багато інших сил, які теоретично його можуть підтримати. Я не виключаю, що на виборах в мери Києва може піти Володимир Гройсман. Не говоритиму про його шанси на перемогу, але можна припустити, що він зуміє набрати достатньо багато. І напевно можна сказати, що його електоральне поле перетинається з електоральним полем Кличка", – зазначає голова КВУ.

За його словами, не настільки міцні, як прийнято думати, позиції в Києві партії влади.

"Незважаючи на те, що "Слуга народу" отримала переконливу перемогу в столиці на парламентських виборах, це не означає, що автоматично настільки ж переконливу перемогу вони продемонструють на київських виборах. Наприклад, один з соцопитувань, що потрапило в ЗМІ, демонструє досить високий рейтинг громадського активіста і шоумена Сергія Притули. Який електорально перетинається з потенційним кандидатом від "Слуги народу". І це підтверджує, що в Києві немає фанатичного ставлення до "Слуги народу", а є попит на нові обличчя", – сказав Олексій Кошель.

За його словами, на виборах також буде досить багато кандидатів, які потрохи відбиратимуть голоси як у Кличка, так і у його опонента з "Слуги народу". Не дати розпорошити свої голоси буде головним завданням кандидатів на цих виборах, вважає експерт.