Вікторія Розендаал
Серйозне загострення ситуації на Сході України викликало хвилю позачергових та екстрених засідань різних міжнародних організацій в Європі. Минулого тижня пройшла сесія ПАРЄ, результатом якої стало продовження призупинення участі Росії в організації. Тоді ж скликали засідання комісії Україна-НАТО, а потім пройшло позачергове засідання міністрів закордонних справ ЄС, на якому вони вирішили розширити "чорний список" і обговорити подальші фінансові санкції. Остаточне рішення приймуть європейські лідери на своєму засіданні 12 лютого.
У ситуації конфлікту з Росією для України підтримка Європи Києву життєво необхідна. В той же час, різні західні організації обмежені у своїх можливостях допомогти Києву. Кореспондент "Сегодня.ua" за допомогою європейських експертів розібралася, які механізми є в основних міжнародних гравців, що їх обмежує і чого слід очікувати від них у майбутньому.
НАТО: НЕ ХОЧЕ КОНФРОНТАЦІЇ З РФ
Позиція НАТО щодо конфлікту в Україні однозначна: засудити агресію Росії. Але Альянсу зв'язують руки той факт, що Україна не є його членом, а значить, не може претендувати на дію принципу колективної безпеки. Але Україна може розраховувати на допомогу окремих членів організації.
"НАТО відіграє важливу політичну роль. Комісія Україна-НАТО – це важливий консультативний механізм, який Україна може використовувати, щоб інформувати членів організації про свою позицію, і генерувати їх політичну підтримку, не тільки колективну, а й індивідуальну. У НАТО також є ресурс для проведення реформ у галузі безпеки та військовій сфері, який він може надати Україні в разі потреби", – говорить експерт по Східній Європі Фонду Маршалла Йорг Форбріг.
Альянс не може надавати Києву зброю, але такі поставки можуть здійснювати окремі члени. "Коли мова йде про необхідність поставки зброї Україні, мова йде не про НАТО, а про країни-члени. Деякі з них, такі як Польща, Великобританія, Канада і США виявляють більше бажання, ніж інші", – зазначає Форбріг.
НАТО відкрило для України 5 спеціальних трастових фондів: у сфері командування, контролю та комунікацій, логістики та стандартизації, кібер-безпеки і перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців. Організація також буде допомагати з реабілітацією поранених солдатів.
"В рамках програм співпраці і "Наука заради миру" запустили 15 нових ініціатив, під які в минулому році виділили 2, 2 млн. євро і планують виділити близько 10 млн. В 2015-2017-му роках", – повідомляють в НАТО.
При цьому експерти вважають, що Україні не варто сильно сподіватися на допомогу Альянсу, так як він не хоче конфронтації з Москвою. І, в першу чергу, налаштований на захист своїх членів. З цією метою в минулому році в НАТО прийняли рішення створити сили швидкого реагування та посилити свою присутність в так званих "флангових країнах". Найбільш схильні загрозу з боку Росії Польща, Румунія і Країни Балтії.
"НАТО посилило свою військову присутність в країнах Балтії, в Балтійському і Чорному морях. Переважно це присутність за рахунок американського контингенту, яке, ймовірно, стане постійним. Для Балтійських союзників вкрай важливо розуміти, що в разі загрози НАТО прийде їм на допомогу. Що стосується України, то вона скасувала позаблоковий статус, але реалії такі, що у неї немає надій вступити в НАТО в найближчі 6 років, і навіть після цього часу у мене є сумніви. Так як НАТО не хоче конфлікту з Росією через Україну, цього не хочуть і США" – сказав "Сегодня.ua" експерт з питань безпеки Інститут Кеннена (США) Майкл Кофман.
Експерт додав, що США, що займають центральне місце в НАТО, допомагають Україні фінансово і політично, а також надаючи обладнання та консультації. При цьому він зазначив, що Вашингтон кілька разів підкреслював, що бачить тільки дипломатичне вирішення конфлікту.
ЄС: ЧЕРГОВИЙ ПАКЕТ САНКЦІЙ І ПІДТРИМКА РЕФОРМ
Євросоюз – організація, на яку в Україні покладають найбільше надій. В ЄС дійсно надають посильну підтримку Києва, яка проходить за трьома напрямками. Експерти вважають, що в цьому плані на Брюсселі лежить і моральна відповідальність, так як бажання українців вступити до ЄС стало однією з причин Майдану.
"Після підписання угоди ЄС повинен вести Україну через роки складних економічних і політичних реформ, щоб в один день вона могла стати членом. ЄС – головне джерело економічної допомоги Україні через різні інститути – МВФ, Світовий Банк та інші" – вважає Кофман.
Другий напрямок, в якому діє ЄС, – санкції, шляхом яких європолітики сподіваються натиснути на Росію. Після того, як "чорний список" проти російських чиновників не подіяв, в хід пішли фінансові обмеження, зокрема у фінансовому та енергетичному секторах. На наступному засіданні 12 лютого лідери ЄС будуть обговорювати питання посилення існуючих санкцій. Але проблема в тому, кажуть експерти, що в ЄС є противники посилення конфронтації з Москвою. І це серйозно гальмує процес прийняття рішень.
"Досі ЄС вдавалося об'єднати країни-члени, надати Україні політичну та економічну допомогу і накласти санкції на Росію. Це все необхідне Україні, але потрібно розуміти, що кожен подібний крок вимагає складного процесу прийняття рішень і згода країн-членів. І ми розуміємо, що буде досить складно посилити санкції проти Росії, так як деякі європейські столиці сумніваються" – вважає Форбріг.
Серед противників санкцій найчастіше називають Чехію, Грецію, Кіпр, Францію, Угорщину та Італію. З іншого боку, деякі експерти сумніваються в ефективності економічних механізмів ЄС, принаймні, якщо їх застосовувати до нинішнього російського режиму.
"На даний момент падіння ціни на нафту – більш ефективно, ніж санкції ЄС. Хоча санкції також мають значення: вони створюють невпевненість для інвесторів, а значить додатковий ефект на загальний стан економіки. Але потрібно розуміти, що Путін не економіст, він не ставить економіку на перше місце, він думає в категоріях влади і політики. Так що ймовірно, що це триватиме рік, потім ще один, і ще рік... але чи буде це триває 10 років? Ймовірно, що ні" – говорить "Сегодня" експерт Європейської Ради у закордонних справах (Німеччина) Гюстав Грессель.
Інший важливий момент, про який нагадують експерти: Україні необхідно постійно підтримувати рівень участі ЄС у конфлікті. З тим, щоб не дозволити відсунути її на другий план у порівнянні до інших питань. А їх у ЄС зараз чимало.
РЄ та ОБСЄ: ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОСТІ
Рада Європи та її Парламентська Асамблея (ПАРЄ) в першу чергу виконують дипломатичні функції, будучи майданчиком для обговорення. Але після того, як Росія припинила свою участь в Раді Європи до кінця 2015 року – складно говорити, про те, що РЄ може якось вплинути на ситуацію. ОБСЄ – в першу чергу займається моніторингом ситуації в Україні, і виступає в якості посередника для переговорів. При цьому в обох організаціях присутня Росія.
"ОБСЄ та Рада Європи дуже різні. Головне в тому, що в обох Україна і Росія – є членами. У останньої великий досвід нейтралізації цих організацій зсередини -в відповідь, наприклад, на моніторинг виборів у Росії спостерігачами ОБСЄ – Москва почала лякати організацію відмовою вносити вклади до бюджету ОБСЄ. У Раді Європи Росія всякими способами намагалася згуртувати навколо себе парламентаріїв з інших авторитарних країн колишнього СРСР і блокувати резолюції ПАРЄ. Стосовно України, Росія однаково працювала на те, щоб зменшити, як ефективність ОБСЄ так і РЄ. Наприклад, вона домоглася обмеження мандату на моніторинг україно-російського кордону, а в РЄ – Росія призупинила своє членство, що також обмежує вплив. Тому ці організації не можуть бути ефективним механізмом для вирішення цієї кризи", – вважає Форбріг.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми