Яку гру ведуть Київ і Москва на Донбасі і чим все закінчиться: думка експертів

23 травня 2016, 08:06

Денис Беспалов Денис Беспалов

Ключовим залишається питання проведення виборів, і кожна зі сторін намагається використовувати його в своїх цілях, зазначають аналітики

На Заході закликають до якнайшвидшого виконання Мінських угод, однак поки будь-якого реального прогресу у врегулюванні конфлікту на Донбасі не спостерігається. І все, як зазначають експерти, зараз впирається в питання проведення виборів на підконтрольних бойовикам територіях. При це для України принципово важливо в результаті виборів отримати в результаті контроль над кордоном, але саме цього і прагне не допустити РФ.

Реклама

Виконання Мінських угод залишається для західних країн ключовою умовою для зняття санкцій з РФ. У четвер, 19 травня, високий представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні заявила, що очікує продовження санкцій проти РФ (це питання в ЄС розглядатимуть вже в червні). Відбудеться це, за її словами, через те, що Мінські угоди по врегулюванню конфлікту на Донбасі не були виконані в повному обсязі.

А кількома днями раніше в ході свого візиту в Москву помічник держсекретаря США Вікторія Нуланд також заявила, що санкції проти Росії можуть бути зняті після повного виконання Мінських угод.

При цьому нула підкреслила, що США хочуть, щоб домовленості були виконані якомога швидше. "Зараз саме час натиснути на газ і побачити Мінські угоди повністю виконаними. Це позитивно позначиться на світі і безпеки в Україні, матиме позитивний вплив на двосторонні відносини Росії і України і буде добре для відносин Росії і США", – заявила вона.

Як відомо, одним з ключових пунктів політичної частини Мінських угод є проведення виборів на підконтрольній бойовикам частини Донбасу.

Реклама

У лютому 2016 року міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявляв, що такі вибори можуть пройти вже в першій половині поточного року. Ця тема неодноразово обговорювалася на різних рівнях в тому числі і на переговорах Контактної групи в Мінську і на зустрічі глав МЗС "нормандської четвірки" (Україна, Франція, Німеччина, Росія) в Берліні 11 травня. Але досягти будь-якого консенсусу сторонам так і не вдалося.

Позиція України полягає в тому, що вибори на Донбасі можна проводити після демілітаризації цих районів (висновок Росією своїх бойовиків, військових, техніки і озброєнь), а також розміщення на цій території поліцейської місії ОБСЄ, яка буде гарантувати безпеку під час виборів і буде здійснювати контроль за українсько-російським кордоном. Після виборів контроль над кордоном повинен бути переданий українській владі. Самі вибори повинні пройти за українським законодавством з безперешкодним доступом в ці райони Донбасу українських політичних сил і українських ЗМІ.

У РФ ж наполягають на тому, щоб Київ почав виконання політичної частини "Мінська" включаючи прийняття закону про вибори і амністії для бойовиків, а також внесення до Конституції змін про "особливий статус" цих районів і без виконання всіх умов з безпеки. За інформацією деяких експертів і ЗМІ, до цього українська влада підштовхує і Захід.

Бойовики ж заявляють, що не допустять на свої території збройних спостерігачів ОБСЄ.

ctgfhs

Реклама

Бойовики в Донецьку. Фото: AFP

Якщо бойовики проведуть вибори

Втім, і вибори бойовики самі проводити поки не поспішають і постійно переносять дату їх проведення. А днями один з ватажків "ДНР" Олександр Захарченко заявив, що проведення виборів відкладається, як мінімум, до осені.

"Місцеві вибори потрібні нам самим для закінчення держбудівництва. А це значить, що терпіти вічно ми не будемо. Якщо Євросоюз і США не змусять Київ виконати свої зобов'язання в прийнятні і доступні для огляду терміни, то ми проведемо вибори самі, за своїми законами. Доступному для огляду і прийнятними термінами я вважаю цей, 2016 рік. Зрозуміло, що до літа вже не встигнути, так як ми зацікавлені в дотриманні всіх формальностей, в тому числі з української сторони. Але до осені – цілком реально. Ось до осені ми готові потерпіти", – заявив Захарченко.

На думку експертів, якщо бойовики проведуть власні вибори, це буде означати фактичний провал Мінських угод і заморожування конфлікту придністровського сценарію. При цьому вина за це в очах Заходу буде виключно на РФ. "Тому вони поки і не ризикують проводити власні автономні вибори, які привели б до заморожування конфлікту з усіма нюансами на подобі придністровського тощо. Принаймні, остання заява Нуланд – це попередження Російської Федерації і її маріонетковим квазіреспублікам, щоб вони не ризикнули проводити автономні вибори, і ця заява Захарченка якраз лягає в контекст поїздки Нуланд в Москву", – пояснив Сегодня.ua директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

Реклама

Тому з великою часткою ймовірності бойовики і далі будуть переносити дату виборів, поки Київ і Москва все-таки не домовляться, вважає заступник голови Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. "Вони їх можуть перенести (якщо знадобитися) навіть на березень наступного року", – сказав він Сегодня.ua.

Що буде восени

В тренді
У Раді їдальню закрили на карантин: "слугам" організують доставлення обідів

Навіть якщо питання виборів відсувається на осінь, він все одно залишається на порядку денному, в тому числі з тієї причини, що вибори – це єдиний (крім військового) шлях сьогодні для України повернути контроль над кордоном, зазначає Вадим Карасьов.

"Щоб не зависнути між миром і війною, Україні потрібно повернути контроль над кордоном. Якщо будуть гарантії західних партнерів (що це станеться відразу після виборів). Якщо ці гарантії забезпечені дипломатією, хорошою кондицией нашої армії, тоді у виборах нічого страшного немає", – пояснює він.

У той же час, потрібно розуміти, що в РФ не зацікавлені в тому, щоб Україна повернула контроль над кордоном, додає Олексій Голобуцький. "Якщо там проводяться вибори і кордон передається нам, і туди приходить наша влада, то РФ прекрасно розуміє, що це питання часу, наскільки швидко там відбудеться зачистка. І поки зберігається можливість придністровського і будь-якого подібного варіанту, вони будуть в це грати", – пояснює експерт.

А якщо ж Захід змусить Україну провести вибори на умовах РФ, то наслідки можуть бути досить жалюгідними, попереджає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков. "Для Києва неможливе проведення яких би то ні було скоростиглих "експрес-виборів". У цьому випадку в Україні легально імплантується підконтрольне Кремлю терористичний мілітаризованих освіту з усіма розрослися за два роки квазідержавними метастазами... При цьому, два армійських 40-тисячних корпуси озброєних до зубів бойовиків перетворюються в "народну міліцію", підпорядковану російським силовикам. Яка після відводу українських військ і зняття блокпостів розповзаються по всій Україні, разом з мережею диверсійно-розвідувальних груп... Тоді стає реальністю повномасштабний гарячий конфлікт і дезінтеграція країни з непередбачуваними наслідками", – написав він у блозі на Сегодня.ua.

При цьому, як зазначає Олексій Голобуцький, поки навіть немає будь-яких конкретних рішень з виборів на Донбасі, а ця тема вже починає впливати на внутрішньо-політичну ситуацію в країні. "Ми ж бачимо, що відбувається в Україні. Саме питання про вибори на Донбасі стає серйозною політичною темою. При цьому ніхто не хоче вникати в нюанси", – пояснив він.

Як відомо, в п'ятницю 20 травня, цивільний корпус "Азов" провів під стінами Верховної Ради акцію протесту проти проведення на Донбасі виборів до того моменту, поки контроль над кордоном не отримають ЗСУ.

.jpg_58

Акція протесту "Азова". Фото: соцмережі

Сьогодні, як вважає Олексій Голобуцький, суспільство в Україні не готове до проведення виборів на Донбасі і на Заході це розуміють і вже зараз, за його інформацією, розглядається варіант перенесення питання про вибори на наступний рік. "Не готове наше суспільство, немає згоди і у політичної еліти, немає і чіткого розуміння у західних партнерів, чи буде це кінець цієї ситуації, або це тільки початок нового ще більш жорсткого протистояння", – пояснив він.

Але і подальше зволікання з вирішенням несе свої небезпеки, попереджає Вадим Карасьов.

"Це не проблема відносин Києва і Східного Донбасу, це проблема України і РФ. А заморозити конфлікт з Росією на довгі роки неможливо, це теж треба розуміти. Це постійна стратегічна загроза", – сказав він, зазначивши, що сама Москва може бути зацікавлена в такому сценарії, оскільки в такому випадку Донбас буде постійним джерелом нестабільності для політичної ситуації в Україні.

Але будь-які довгострокові прогнози зараз робити досить складно, додає Олексій Голобуцький.

"Ми говоримо з точки зору кінця травня 2016 року. Але будь-яка обставина міжнародного плану в РФ, або політична криза в Україні (дострокові вибори, майдан, якісь хвилювання) і відразу ж ситуація змінюється", – зазначив він.

У той же час експерти вважають, що на лінії розмежування буде зберігатися ситуація відносного затишшя, але перестрілки і зіткнення будуть час від часу відбуватимуться.

Всі подробиці в спецтемі Нове загострення у війні з Росією

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти