Якою може бути нова Конституція України, і коли її зможе прийняти Рада?

12 листопада 2014, 07:20

Олексій Біловол , Інна Оносова , Віра Холмогорова

Готового проекту Конституції немає, визнають члени робочої групи, а запропоновані влітку Порошенкоv зміни викликали багато суперечок і, на думку експертів, були декоративними

У перших числах липня президент України Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради проект змін до Конституції. "Протиотрута від федералізації", – так сам гарант основного закону охрестив тоді свої пропозиції. Децентралізація, серйозне розширення повноважень місцевих та регіональних влад – у тому числі бюджетних, щоб уникнути розмов, хто кого годує, і мовних... Фактично прийняття цього проекту дозволило б, скажімо, донецькій владі самим вирішувати питання про особливе для них статус російської мови. "Це (зміни до Конституції – ред.) найголовніша частина мого мирного плану, який так чи інакше буде реалізований по закінченню АТО", – сказав тоді Порошенко.

Реклама

Після внесення в парламент, проект змін до Конституції був направлений до Венеціанської комісії. В кінці жовтня висновок було отримано: як зазначили в прес-службі відомства, там ідеї Порошенко схвалили.

"Сегодня.ua" вирішила розібратися, чи повернуться до цього проекту депутати, і якою може бути нова українська Конституція.

НЕМА ПРОЕКТУ. Насправді робота комісії з підготовки проекту змін до Конституції влітку йшла негладко, а деякі депутати її відверто блокували, – визнає в бесіді з нами "УДАРівець" Валерій Карпунцов.

"Я особисто працював у цій комісії, і можу відверто сказати: її робота блокувалася. То представники Партії регіонів не ходили, то говорили що ще не готові", – розповідає він.

Реклама

У підсумку, за словами Карпунцова, власне, готового проекту нової Конституції немає, є ряд напрацювань, але не більше того.

З ним згоден секретар спеціальної конституційної комісії, нардеп Юрій Дерев'янко. "Робота (комісії – ред.) фактично була зупинена, бо не було угоди політичних сил і груп щодо варіантів, які розглядалися", – каже він.

Більш того, за інформацією Дерев'янко, до кінця навіть не зрозуміло, що саме відправили до Венеціанської комісії. "Там був якийсь дивний документ, де була пропозиція, а під ним кілька альтернативних пропозицій, при цьому жодне з альтернативних пропозицій не було виділено по пріоритетності", – додає парламентар.

Венеціанська комісія, за його словами, погодилася розглянути цей "неформатний документ", лише "враховуючи ситуацію в Донбасі, і наші очікування що це (його прийняття – ред.) зупинить війну".

Однак, цього не сталося.

Реклама

ПО-НОВОМУНайімовірніше, мова піде вже про принципово іншому проекті змін, кажуть члени парламентської комісії. "Мені здається, буде написано щось зовсім нове", – заявив "Сегодня" депутат Сергій Терьохін ("Батьківщина").

Більш того, за його словами, Конституція на сьогоднішній день – один з предметів коаліційних суперечок. "Наскільки я знаю, ведуться переговори в рамках погоджувальної групи з підписання коаліційної угоди, – які базисні зміна необхідно вносити до Конституції", – додає співрозмовник видання.

На думку Терьохіна, камінь спотикання – як і раніше розподіл повноважень між центром і регіонами, а також між президентом, прем'єром і парламентом. "Наскільки я знаю від учасників переговорів, дискусії йдуть вельми жарко", – резюмує нардеп.

В тренді
"Медведчук – кремлівський щур": Нацкорпус запалив фаєри під Печерським судом (фото і відео)
В тренді
Загрожують катастрофічні наслідки: РФ збільшила кількість кібератак на Україну
Ілля Вітюк, фото: СБУ
В тренді
У Медведчука можуть відібрати "трубу" за 284 млн грн: подробиці позову до нардепа

До речі, питання перерозподілу владних повноважень ще влітку так і не був остаточно узгоджений, каже Юрій Дерев'янко. "Питання, які стосувалися перерозподілу повноважень між урядом і президентом, включаючи прямі вибори губернаторів, не приймалися. І в цьому скликанні парламенту навряд чи можуть бути прийняті, оскільки з їх приводу можуть виникнути дуже багато суперечностей", – розповідає нардеп.

З колегами солідарний і колишній віце-спікер від "Свободи" Руслан Кошулинський: "Будуть шукати баланс між президентською і парламентською формами правління".

Реклама

ЩО І КОЛИ. Нардепи впевнені – говорити про швидке прийняття змін до Конституції навряд чи варто. Хоча, безумовно, це відбудеться – можливо, поступово, і поки в питаннях, які не викликають запеклих суперечок.

На думку Карпунцова, першочерговим є питання зміни системи правосуддя, а також статусу прокуратури.

"Зараз реальним виглядає тільки питання децентралізації, в тому числі, і щодо того, щоб гроші були віддані на місця, щоб депутати місцевих органів влади впливали на використання цих коштів. У мене немає сумнівів, що цей варіант може бути підтриманий", – каже Дерев'янко.

"Децентралізація – це єдине питання, який має розуміння в суспільстві. З решти питань, насправді, зміни до конституції – це референдум. Це найлегітімнейшій спосіб", – підкреслює Руслан Кошулинський.

"Є два варіанти: – ділиться з "Сегодня" нардеп Павло Розенко ("УДАР"). – Узгодити ті моменти, які були промовлені раніше, в тому числі дуже швидко провести реформу місцевого самоврядування. З іншого боку – потрібен час для того щоб дійсно внести системні зміни. Коаліційні переговори ще не завершені – але текст коаліційної угоди обов'язково міститиме відповіді (на питання конституційних змін – ред.)".

Що ж стосується термінів прийняття нової Конституції, то, за словами депутатів, це вже точно не питання перших місяців роботи Ради. Можуть дотягнути в підсумку і до планових місцевих виборів восени 2015 року, зауважує Кошулинський. На думку Терьохіна, з новим основі закону українці зможуть жити не раніше 2016 року.

В свою чергу, опитані "Сьогодні" експерти впевнені: зміни, запропоновані Петром Порошенко, були вельми декоративними. "Були пропозиції внести зміни до Конституції з приводу місцевого самоврядування та відправили їх до Венеціанської комісії, вона їх в цілому схвалила. Але ці зміни були декоративними і суттєво нічого не змінювали. Адже передбачалося право для президента призначати своїх представників на місцях з невеликими повноваженнями, а місцеві ради могли б обирати свої виконкоми, які мають головну владу. Це принципово нічого б не змінило в системі повноважень", – каже політолог Олександр Палій.

"Якщо міняти Конституцію, то в неї вносити дійсно багато важливих змін, які, наприклад, дозволять частіше проводити вибори, удешевив виборчі кампанії. Партії, що пройшли до парламенту, не пропонували ще ніяких змін – їм було не до того, бо вони у виборах брали участь. Нам зараз потрібні фундаментальні зміни, що не посилюючи влада чи то президента, чи то парламенту, а то, що змінить базові основи роботи державних органів на краще", – резюмує він.

"Будь-яка Конституція має відповість на питання устрою держави, розподілу владних повноважень – хто за що відповідає і які повноваження у президента, парламенту, хто формує уряд, а також визначити питання взаємодії між державою і суспільством. Але поки що ми не знаємо, в якому питанні рухаються наші законодавці, формуючи зміни. Проте зміни в Конституції потрібні, тому що по подіям на Донбасі ми бачимо, що Конституція вже не є об'єднуючим фактором і фактором стабілізації. Потрібна нова Конституція, яка влаштує всіх", – згоден Кость Бондаренко.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти