Яким буде новий закон про місцеві вибори: менше депутатів, довша кампанія і "німецька" система

28 травня 2015, 08:48

Віра Холмогорова

Експерти сумніваються, що зміни вдасться прийняти до старту осінньої кампанії

У Верховній Раді триває підготовка нового закону про місцеві вибори – саме відповідно до нього має відбутися волевиявлення українців восени цього року.

Реклама

У вівторок документ обговорювався за участю голови ВР Володимира Гройсмана. Поки існує лише проект (є у розпорядженні "Сегодня.ua"), причому, не остаточний. "Найближчим часом він буде доопрацьований з урахуванням пропозицій, які прозвучали у Гройсмана, і переданий до комітету з правової політики Руслана Князевича", – кажуть нам у Верховній Раді. Саме Князевич і готуватиме підсумковий варіант, який і передбачає підтримати коаліція.

Раніше свою версію закону про місцеві вибори запропонували також нардепи від "Батьківщини" на чолі з її лідером Юлією Тимошенко, в парламент він внесений. Документ був розкритикований; зокрема, подив у частини депутатів викликала пропозиція допустити до виборів лише ті політсили, які були створені не менш, ніж за два роки до виборів.

"Відповідно до статті 35 пункт 3 партії, яким менше 730 днів, не зможуть взяти участь у виборах. Це означає, що ніхто з постмайданівських активістів, створивши свій власний політичний проект, не зможе взяти участь у найближчих виборах", – обурений позафракційний нардеп Борислав Береза.

КАМПАНІЯ ДОВША, ДЕПУТАТІВ МЕНШЕ . Проект, який, обговорювався вчора у Гройсмана, буде доопрацьовуватися з урахуванням десь п'яти різних законопроектів, кажуть в Раді. Пропозиції мають надійти до комітету до кінця травня.

Реклама

У коаліції сподіваються, що ініціативу все ж таки вдасться внести до кінця цієї сесії. Не виключено, що в кінцевому підсумку на розгляд депутатів буде винесено, скажімо, кілька альтернативних законопроектів, і законом стане той, що набере більшу кількість голосів.

Принципові вимоги – введення пропорційної системи і відкритих списків (це, нагадаємо, передбачено коаліційною угодою). Гройсман також наполягає на тому, щоб чисельність місцевих виборних органів влади була істотно скорочена. "Кількість депутатів місцевих рад має бути адекватною", – заявив учора спікер ВР.

Чисельність місцевих рад запропоновані поправки пропонують встановити залежно від кількості жителів. "Кількісні межі загального складу сільської, селищної, міської, районної у місті ради залежно від кількості виборців відповідної територіальної громади (району в місті) становлять: 1) до 3 тисяч виборців – від 6 до 10 депутатів; 2) від 3 тисяч до 10 000 виборців – від 10 до 16 депутатів; 3) від 10 000 до 50 000 виборців – від 16 до 22 депутатів; 4) від 50 000 до 100 000 виборців – від 22 до 28 депутатів; 5) від 100 000 до 250 000 виборців – від 28 до 34 депутатів; 6) від 250 тисяч до 1 мільйона виборців – від 34 до 40 депутатів; 7) більш 1 000 000 виборців – від 40 до 60 депутатів", – йдеться в запропонованому проекті закону.

Що ж стосується відкритих списків (так само як і повсюдної пропорційної системи), то ця норма раніше дискутується: в одному з проектів закону їх ввести передбачається лише для обласних рад і міст, де проживає понад 90 тисяч осіб.

У селах і маленьких містечках, а також у міських районах депутатів пропонують обирати "за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах".

Реклама

Раніше ініціатива про повальне запровадження відкритих списків викликала критику з боку ЦВК – на одному з круглих столів, присвячених підготовці закону про місцеві вибори заступник голови Центрвиборчкому Андрій Магера зазначав, що якщо ввести їх зараз і на всіх рівнях, до осені ні представники комісії, ні самі виборці банально не встигнуть підготуватися.

Ще одна пропозиція – збільшення тривалості самої виборчої кампанії на місцевих. Зараз вона становить 50 днів, поправки ж пропонують розширити її до "Радівської", і зробити 90 днів.

В тренді
Крим не наш і Facebook вам не слуга – головні скандали СЬОГОДНІ

Сперечаються депутати і про прохідний бар'єр – є пропозиції збільшити його до 7%. Володимир Гройсман наполягає на збереженні діючого бар'єру в 5%.

В ОПОЗИЦІЇ , до речі, ідею з введенням пропорційної системи з відкритими списками також підтримують, – каже нам народний депутат від "Опозиційного блоку" Микола Скорик.

"Ми підтримуємо саме ідею відкритих списків, для того, щоб кандидати в депутати на ховалися за партійними прапорами", – зазначає він.

Реклама

Хоча та модель, до якої схиляються в коаліції (її також називають "німецькою", або змішаною зв'язаною системою; при ній виборець отримує два бюлетені і голосує як за партійний список, так і за кандидата, який балотується по одномандатному округу. – Ред.) не до кінця відповідає сподіванням опозиції. "Я не вважаю, що це ідеальний варіант. У нас є свої пропозиції. При цьому ми, скажімо, також підтримуємо повністю ідею про скорочення чисельності депутатського корпусу на всіх рівнях", – додає Скорик.

Однак, в опозиції вважають, що пропозицій більшості не достатньо.

"Ми вважаємо, що важливо змінити не тільки виборче законодавство, а й Конституцію в частині передачі більших повноважень на рівень місцевих громад. І дуже, що саме під нову Конституцію, нові повноваження і обиралися нові місцеві ради ", – говорить політик.

Можуть не встигнути . Експерти висловлюють побоювання, що до старту виборчої кампанії восени прийняти необхідні зміни в закон можуть просто не встигнути. У коаліції немає згоди щодо базової моделі майбутньої виборчої системи, зазначає в коментарі "Сегодня.ua" політолог Володимир Фесенко.

"Головне питання – чи встигнуть. Бо часу, насправді залишилося небагато, фактично близько місяця. І побоювання мої пов'язані, насамперед, з тим, що немає визначеності в базовому законопроекті. Перше, що потрібно зробити – це вибрати базовий варіант виборчої системи, однак цього так і не сталося", – говорить він.

За словами Фесенка, навіть якщо говорити про ту ж пропорційну систему з відкритими списками, то і в її рамках існує кілька моделей. "Щоб текст закону з'явився, повинен бути каркас. Чи буде у нас система схожа на ту, що в Німеччині (що обговорюється) чи ні, в цьому питанні немає консенсусу", – зазначає експерт.

Якщо ця визначеність з'явиться в осяжному майбутньому, то тоді, звичайно, є шанси, що місцеві вибори восени пройдуть за новим законом, резюмує Володимир Фесенко.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти