Як у Росії розгортається фінансова криза, а Путін змінює позицію по Україні

Минулий тиждень ознаменувався рекордним падінням російської національної валюти. У понеділок, 15 грудня, падіння рубля в Росії встановило історичний рекорд – курс євро перевищив позначку 100 рублів на Московській біржі, курс долара – вище 80 рублів. Причини – обвал цін на нафту, введені Заходом санкції та загальні економічні проблеми в Росії, нараставшие вже кілька років поспіль через неефективну моделі економічного розвитку РФ. На тлі сформованої в РФ ситуації під час підсумкової щорічній прес-конференції в четвер, 18 грудня, президент РФ Володимир Путін більше не говорив про федералізацію України та проект "Новоросія", зате два рази сказав про "необхідність відновлення загального політичного простору України".

Економісти і політологи прогнозують, що президент РФ Володимир Путін спробує законсервувати конфлікт на сході України через відсутність грошей на його фінансування, однак з Криму російські військові не підуть.

Експерти відзначають, що Росія повернулася у фінансову кризу, подібну події в 2008-2009 роках. Західні санкції відрізали доступ російських агентів до міжнародних ринків капіталу, а у російських компаній залишилися борги, які потрібно обслуговувати. Іноземні банки і компанії, що видавали кредити російським компаніям, закривають свої бухгалтерські книги.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Виникла певна симетрична ситуація, коли валюта в країну не надходить у форматі кредитів, і старі кредити потрібно обслуговувати. Також ми бачимо проблеми з реалізацією основний російської експортної продукції – йдеться про нафту, і це посилює проблеми. Так що на сьогодні провалилася ідея Росії поборотися з усім світом – ми сьогодні мали піковий стрибок російського рубля, і його відкат говорить про те, що в РФ на сьогоднішній день досить велика кількість економічних проблем", – говорить керівник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.

Проблеми в РФ переживають не тільки боржники по кредитах, але й великі російські компанії на кшталт "Роснефти", які на імпортних ринках купують технології, різного роду машинне обладнання. "Таким чином, виникає ситуація, коли падіння рубля стимулює експорт, але падають ціни на експортну продукцію, імпорт дорожчає і це створює замкнуте коло. Тому далі ми будемо спостерігати класичне розвиток фінансової кризи, люди із-за збільшеного курсу будуть скуповувати валюту, частина людей для цього спробує зняти рублеві депозити. Ця ситуація нагадує ситуацію в Україні недавнього минулого, але такий фінансова криза є типовим за своєю логікою, за характером", – прогнозує Бураковський.

Економічний і фінансовий експерт, проектний менеджер "Ліги фінансового розвитку" Андрій Блінов упевнений, що напружена ситуація з курсом російського рубля змусить уряд РФ переглядати соціальні стандарти в 2015-2016 роках і Росія повернеться до ситуації кризи 2008-2009 років. "Адже в РФ стоїть питання імпорту. Якщо в Україні трохи більше половини товарів, особливо продовольчих – українського виробництва, то Росії вже давно на ¾ залежить від імпортних поставок. Так що значна частина домогосподарств, у тому числі розташованих в мегаполісах, буде змушена скоротити свою частку імпортних закупівель. Безумовно, це негативно позначиться на індустрії розваг, росіянам також доведеться обмежувати себе в поїздках за кордон", – говорить Блінов.

Наступним неминучим потрясінням для російського бюджету стане зниження цін на газ на 20-30%. "Нинішнє падіння ціни на нафту загрожує великими втратами по доходах від продажу газу і гряде сильна переоцінка газових доходів Росії. Адже світові ринки працюють з тимчасового лагу – зміна ціни на газ трохи спізнюється від ціни на нафту. Зараз на ринку ЄС ціна на російський газ становить 350-400 доларів за тисячу кубометрів, але при нинішній ціні на нафту ціна на газ може виявитися близько 300 доларів вже наступного літа", – підкреслює Андрій Блінов.

Ідея Володимира Путіна ізолюватися від зовнішніх ринків, розповідаючи про самодостатність власних ресурсів, на практиці не спрацювала. "У понеділок серйозно обвалився і фондовий ринок Росії. Там розгортається фінансова криза і можна тільки обговорювати, наскільки він буде масштабним. Але власні економічні проблеми в РФ обговорювалися ще з 2011 року – не можна воювати з усім світом і проводити реформи, не виправдалася надія на те, що нафта буде годувати всю велику країну. Період високих цін на нафту Росія не змогла використати для реальної модернізації економіки, фінансування промислового виробництва і щоб стати реально конкурентної країною, а не тієї, яка залежить виключно від обмеженої кількості товарів", – рассказиват Ігор Бураковсій.

Навіть якщо зараз Захід скасує санкції, то ціни на нафту навряд чи швидко підуть вгору, а російський рубль не повернеться до ціни до початку війни на Донбасі. "РФ зараз зіткнулася з гальмуванням економіки і неможливістю вирішувати завдання, які стоять перед країною традиційними способами. Якщо санкції будуть зняті, то це лише дасть можливість Росії стабілізувати ситуацію, але це не зніме з порядку денного безперспективність моделі російський економіки. Можна говорити лише про те, коли вона впаде і що треба зробити для переходу в нове економічне якість. Зараз в РФ корупція, неефективне використання державних ресурсів і проблеми з бідністю", – резюмує Бураковський.

Монополізована російська економіка входить в 2015 рік у стані стрімкого наближення до колапсу. Відкриття зовнішніх ринків фінансування може її тільки підтримувати на плаву, не даючи впасти.

Посилення конкуренції на зовнішніх ринках між Україною і РФ. Сильна девальвація гривні і рубля посилили конкуренцію України і Росії на зовнішніх ринках. За рахунок девальвації гривні український уряд частково відшкодовувала в 2014 році втрати експортної виручки підприємств Донбасу і фінансувало АТО. Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко каже, що причина девальвації рубля істотно відрізняється від причини девальвації гривні.

"Спочатку девальвація рубля була вигідна уряду РФ, адже російська економіка залежна від експорту і половина надходжень до держбюджету РФ залежить від продажу енергоресурсів за межі країни, а при піковому значенні марки "Brent" за барель нафти в 2014 році в 115 доларів зараз ціна опустилася до 60 доларів. Бюджет на цей рік був розрахований виходячи з ціни 100 доларів за барель, і за рахунок девальвації рубля спробували компенсувати недоотримані кошти в бюджет", – розповідає Устенко.

Після того, як долар почав коштувати 70 рублів, а ціна на нафту продовжила падіння, більшість контрагентів в РФ почали скуповувати валюту. "Мінімальний попит на валюту з боку населення може становити 20-30 мільярдів доларів в місяць. При цьому приватний сектор повинен повернути більше 100 мільярдів доларів в наступному році за зовнішніми боргами. Тепер можна припустити, що російське керівництво введе адміністративні обмежувальні заходи в Росії на зняття валютних депозитів, і в міру погіршення ситуації буде виникати потреба додаткової рекапіталізації банків. Через цій ситуації для України загостритися боротьба з Росією на ринках третіх країн – росіяни будуть вести себе там більш агресивно через девальвувати рубль. І російські банки вже в січні, лютому можуть пред'явити до оплати українські єврооблігації, куплені ними в 2013 році", – говорить Устенко.

Путін має намір "заморозити" конфлікт на Донбасі. Володимир Путін під час прес-конференції заявив, що економічна криза в Росії тільки на 25-30% спровокований анексією Криму і санкціями. У той же час, він підкреслив "готовність РФ стати посередником, щоб сторонам вдалося вийти на прямий діалог і врегулювати ситуацію" на Донбасі. Він звинуватив київську владу в економічній блокаді Сходу України і підкреслив необхідність відновлення економічних зв'язків Південного Сходу з рештою території України. І висловився за те, що криза в Україні має бути вирішене виключно політичним шляхом. Путін продовжує заперечувати, що на Донбасі воюють російські найманці, і розповідає, що росіяни воюють на боці бойовиків не за гроші, а тільки "за покликом серця".

Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов каже, що така риторика Путіна пов'язана зі складною економічною ситуацією, яка, в свою чергу, обумовлена введенням санкцій проти Росії. "Погіршують ситуацію падіння цін на нафту і падіння виробництва в Китаї, що знизило попит на продукцію в тому числі російських підприємств, які отримують тепер менше валюти, санкції привели до того, що для РФ відрізані джерела рефінансування для російських державних компаній і банків. Особливо санкції Заходу торкнулися "Роснефть", яку очолює найближчий соратник Володимира Путіна. Тому Центробанк надрукував необхідні для фінансування нових програм "Роснефти" 640 мільярдів рублів – ця сума пішла на ринок, підірвавши позиції рубля", – говорить Карасьов.

За його словами, вже зараз в РФ "почалося бродіння серед еліт". "Але поки очікувати соціальних бунтів яких масових протестних рухів рано – в Росії занадто закручені гайки для того, щоб зараз люди могли вільно висловити свій протест. Швидше за все, якщо протести і будуть, то за принципом "розціпленої пружини" – вже коли стане все зовсім погано, тоді все буде проходити у вибуховому варіанті, як у нас на Майдані", – прогнозує Карасьов.

Позиція РФ щодо України пом'якшується. Держсекретар США Джон Керрі за результатами останньої зустрічі з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим заявив про позитивні проблисках в позиції РФ щодо конфлікту на Донбасі, а глава зовнішньополітичного відомства ЄС Федеріка Могеріні зазначила ознаки "готовність Росії до врегулювання кризи на сході України".

"Росія тепер буде змушена перестати зводити свою політику до України і займеться вирішенням своїх власних, внутрішніх проблем. Хоча Крим вони все одно будуть тримати і тут ніяких послаблень не буде. А Донбас вони підтримуватимуть на якомусь мінімальному рівні – будуть поставляти пальне для військової техніки, озброєння і будуть провозити в гумконвоях військову техніку. Адже завдання Путіна – зберегти "ДНР" і "ЛНР", або впіхнув їх назад в Україну з урахуванням інтересів Росії, або продовжуючи їх використовувати для шантажу України", – зазначає Карасьов.

Політолог Олександр Палій упевнений, що Путін зараз невипадково більше не говорить про проект "Новоросія". "Росія сказала "стоп" терористам і вони значно знизили свою активність. Після 5 вересня було перемир'я на папері, а зараз є ймовірність, що Росія закриє проект "ДНР" і "ЛНР", які здуються до автономії місцевого самоврядування. Якщо російські війська звідти зараз підуть, то місцеве населення саме швидко винесе "ДНР" і "ЛНР". І якщо Росія залишить схід України, то можуть бути зняті основні економічні санкції", – каже Палій.

Проте Путін не планує повертати Україні Крим, та й позиція Заходу щодо його анексії Росією не є жорстокою. "У зв'язку з анексією Криму Захід вводив символічні санкції у березні. Серйозно вдарили по РФ санкції, прийняті в липні, серпні – були закриті ринки капіталів та поставки обладнання для видобутку нафти і газу", – підкреслює Палій.

Політичні експерти прогнозують, що завдяки складній економічній ситуації в Росії вже наступного мінської зустрічі реально домовитися про відведення російських військ, важкої техніки і про обмін полоненими. Нагадаємо, президент Петро Порошенко заявив, що наступне засідання тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі може пройти в Мінську в неділю, 21 грудня.

"Хоча зараз ні терористи, ні Росія не готові дати можливість Україні або ОБСЄ перекрити кордон, щоб не дати відстежити російське озброєння на Донбасі. Але, можливо, РФ наступного року все ж піде і на це", – каже Олександр Палій.