Як США змінюють курс на припинення війни на Донбасі

31 травня 2017 8:03

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

ЗМІ повідомляють, що між Росією і США вибудовується нова стратегія щодо відновлення відносин, а для управління новими зусиллями щодо України хочуть призначити спеціального посланника

У Адміністрації Трампа є план, як зрушити Мінський процес з мертвої точки. Призначення нового спецпредставника в Держдепі з питань Європи та Євразії, на думку Вашингтона, має прискорити процес мирного врегулювання військового конфлікту на Донбасі. Саме про це днями вийшла стаття в The Washington Post. По суті, інформація – не нова. Відразу після зустрічі з Дональдом Трампом голова українського МЗС Павло Клімкін заявив, що США готові приєднатися до переговорного формату з Росією щодо Донбасу. На ділі ж виявилося, що йдеться про активізацію старого переговорного майданчика "Нуланд-Сурков". Пошук кандидата на заміну колишнього помічника держсекретаря триває вже кілька місяців. Один з претендентів – колишній посол США в НАТО Курт Волкер. Але навряд чи можна з упевненістю говорити, що саме його і призначать до Держдепу до Рекса Тіллерсона. Адже в новій американській адміністрації ще не вирішили, хто займатиметься українським досьє на найвищому рівні. При президенті Бараку Обамі питаннями України опікувався на той момент віце-президент Джо Байден. Україна, за словами аналітиків, була його улюбленим дітищем. Чи вестиме українське досьє нинішній віце-президент Майк Пенс – питання відкрите. Штати поки що навіть не сформували чітку зовнішньополітичну стратегію, не кажучи вже про їхню політику по відношенню до України.

Реклама

Якраз під час першого закордонного турне президента США Дональда Трампа професор міжнародних відносин Університету Джорджтауна і колишній спеціальний помічник з національної безпеки президента Барака Обами Чарльз Купчан на сторінках Financial Times описав, як Дональд Трамп може закінчити війну в Україні. На його думку, Вашингтон повинен відігравати вагомішу роль в переговорах щодо реалізації Мінських угод.

"Адміністрація Барака Обами активно долучалася до цих переговорів, але все ж віддала роль лідера Берліну і Парижу на прохання європейців. Вашингтон тепер повинен зайняти центральну роль, об'єднавшись з німецькими і французькими лідерами, щоб натиснути на Москву і Київ довести виконання (Мінських – Авт. ) угод до кінця. І першим кроком Трампа має стати призначення спеціального представника (в Держдепі – Авт.) для переговорів щодо України", – пише Чарльз Купчан в Financial Times.

Через тиждень оглядач The Washington Post Джош Рогін в своїй статті зазначив, що під час візиту канцлера Німеччини Ангели Меркель до Вашингтона на переговори з Дональдом Трампом останній чітко дав зрозуміти: питання безпеки в Європі і українська криза – справа самої Європи. Але після зустрічі господаря Білого дому спочатку з головою російського МЗС Сергієм Лавровим, а потім українського Павлом Клімкіним свою думку Адміністрація, судячи з усього, змінила.

"Між Росією і США на рівні відомств вибудовується нова стратегія щодо відновлення відносин між країнами за сприяння відомства віце-президента США Майка Пенса. Тіллерсон хоче призначити спеціального посланника від Держдепартаменту, щоб управляти новими зусиллями щодо України. Завданням цього спецпосланця буде підтримувати дипломатичний канал з помічником президента РФ Владиславом Сурковим", – пише Джош Рогін в The Washington Post.

Реклама

Поки що Вашингтон не підтверджує інформацію про те, що саме віце-президент Майк Пенс вестиме українське досьє. Хоча колишній посол США в Україні Джон Гербст у бесіді з "Сегодня" не виключав такої можливості. Також незрозуміло, хто в Держдепі замінить Вікторію Нуланд, яка займалася питаннями Європи і Євразії і досить часто зустрічалася з помічником президента РФ Владиславом Сурковим, якого називають архітектором анексії Криму, сепаратизму і подальшої російської інтервенції на Донбас. "Наступник Нуланд підшукується, напевно, якщо не з моменту інавгурації, то вже кілька місяців точно. Навіть називалися потенційні кандидати. Один з них – Курт Волкер, виконавчий директор Інституту Маккейна, колишній посол США в НАТО, надзвичайно досвідчений дипломат. Є й інші претенденти, були дискусії, наскільки це повинен бути або дипломат, або політична фігура. Тому я думаю, що особлива новизна (залученості США до переговорного процесу з Росією щодо Донбасу – Авт.) може полягати тільки в рівні заангажованості США і нової Адміністрації в процес врегулювання", – сказала "Сегодня" директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук.

Незважаючи на численні публікації в західній пресі, США навряд чи почнуть активно включатися до "нормандського формату" і Мінського процесу. Особливо очевидним це стало після обміну люб'язностями Трампа і Меркель на самітах НАТО в Брюсселі і G7 в італійській Таорміні. Канцлер Німеччини залишилася незадоволеною переговорами з президентом США з питань клімату. Останній розкритикував Берлін за суттєву перевагу експорту Німеччини над імпортом порівняно з іншими європейськими країнами і засилля німецьких машин на американському ринку. З новообраним президентом Франції Еммануелем Макроном у Дональда Трампа з теплим спілкуванням також не склалося. Макрон порівняв Трампа з президентами Росії і Туреччини, мовляв, вони виходять з позиції сили, а рукостискання з Трампом назвав "моментом істини".

Не пропусти!
Останній шанс України на Євро-2020! Хто виведе команду Шевченка до плей-офф
Збірна України бореться за вихід до плей-офф Євро

"Поки що це йде розвідка боєм. Сьогодні навряд чи можна чекати якоїсь виваженої зовнішньополітичної стратегії США щодо Росії. Трамп загруз у внутрішніх скандалах, йому загрожує імпічмент (в США 10 міст закликають Конгрес почати процедуру імпічменту – Авт.), триває розслідування (про втручання РФ у американські вибори і зв'язки оточення Трампа з Кремлем – Авт.), відповідно він буде зайнятий саме цією проблематикою – як би захистити свою легітимність. І на саміті Великої сімки вони фактично посварилися. Єдине, чого вони досягли – це продовжити санкції", – сказав "Сегодня" директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України Григорій Перепелиця.

За словами експертів, поки США не вироблять чітку зовнішньополітичну стратегію не тільки по відношенню до України і Росії, але й по відношенню до Євросоюзу, чекати серйозних зрушень в імплементації Мінських угод не варто. Навіть якщо Штати визначаться з наступником Вікторії Нуланд в Держдепі. Адже тут не так важливі персоналії, як важелі тиску на Кремль. Одним з таких, на думку Джона Хербста, може стати не тільки продовження, але і посилення санкцій проти РФ. Така можливість зараз активно обговорюється в Конгресі США. Але політичне рішення ще не прийнято.

Щоправда, після переговорів Путіна з Макроном у Версалі останній не тільки жорстко розкритикував Росію, а Russia Today і Sputnik назвав пропагандистськими ресурсами, але і не виключив посилення санкцій проти Москви. Примітно, що відразу після цієї зустрічі прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що днями відбудеться телефонна розмова лідерів "нормандської четвірки". Підгрунтя готували заступники голів МЗС, які вчора засідали в Берліні. Щоправда, тему наповнення "Дорожньої карти" – покрокового плану імплементації Мінських угод не порушували (про її розробку лідери "нормандської четвірки" домовилися під час останньої зустрічі в Берліні 19 жовтня минулого року). Процес тягнеться майже 8 місяців, а результату немає досі. Сподіватися на те, що Росія виконає свою частину Мінських угод хоча б в області безпеки – припинить вогонь, виведе з Донбасу своїх найманців і техніку, віддасть Україні контроль над кордоном – годі й говорити. Адже досі незрозуміло, як Кремль розігруватиме карту Донбасу в своїх передвиборних президентських перегонах.

Реклама

Західні аналітики застерігають, що затягування процесу тільки на руку Росії. Захід, особливо США, повинні бути рішучішими. Як максимум – надати Україні летальну зброю, як мінімум – не урізати військову допомогу Києву. "Якщо Україна буде відмовлено в засобах для власного захисту, вона, ймовірно, не витримає впливу Росії і решти колишнього Радянського Союзу, і цей вплив пошириться на Захід. Східна Європа житиме в тіні війни, етнополітичній напруженості і реальності можливої територіальної "ампутації" , як це сталося в Україні. Як писав Шерман Гарнетт, який працював у Фонді Карнегі, Україна – наріжний камінь у європейській архітектурі безпеки. Її падіння або дезінтеграція спричинить за собою дезінтеграцію європейської безпеки", – написав у своїй колонці для Atlantic Council старший співробітник American Foreign Policy Council Стівен Бланк.

Всі подробиці в спецтемі Зустріч Зеленського і Байдена в Білому Домі: що відомо

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти