Міністрество інформаційної політики: поспіх, протест і безліч питань

Про рішення створити нове міністерство – міністерство інформаційної політики – стало відомо ввечері 1 грудня. Фракція БПП, за винятком шести народних депутатів, проголосувала "за". Для України рішення виявилося спонтанним, скандал не змусив себе чекати.

На наступний день засідання в Раді починалося з акції протесту – журналісти та громадські активісти виступили проти створення "міністерства правди". До мітингувальників перед Радою приєдналися і народні депутати від БПП Сергій Лещенко і Мустафа Найєм. Плакати проти створення міністерства просочилися і в парламент – їх носив із собою Лещенко, а пізніше банери розгорнули і в ложі преси. Правда, ненадовго – відібрали бійці Нацгвардії.

Нардеп від БПП Ірина Геращенко з самого ранку намагалася переконати журналістів, що новий орган в їх роботу втручатися не буде. Вторив їй і соратник Юрій Луценко, заявивши, що ніяких вказівок або стандартів для журналістів нове відомство не матиме права вводити і не ставить перед собою таких завдань.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Міністерство інформаційної політики буде займатися координацією зусиль по налагодженню інформаційних потоків в протистоянні російської агресії. Це міністерство не видаватиме вказівки, воно буде виробляти течія, задавати певні точки, які повинні нас захистити від інформаційної агресії", – зазначив політик.

Однак, переконати не вийшло, адже досі незрозуміло, які функції будуть у міністерства, які питання воно буде контролювати і звідки братиме гроші на свою роботу, адже його створення лише збільшить і без того досить роздутий чиновницький апарат. Більш того, не можна виключити ймовірність того, що міністерство буде здійснювати тиск на ЗМІ, прикриваючись вимогами інформаційної безпеки.

"Міністерство інформаційної політики, положення про який ми не бачили, ми не знаємо, якого монстра ми створюємо. Більше того, ми не знаємо функціоналу, і найстрашніше, що ми зараз створюємо ресурс і орган, який може виявитися в інших руках. Сьогодні це одна кандидатура, завтра її можуть звільнити і отримати іншу людину. І як буде він впроваджувати цю інформаційну політику – ми не знаємо", – вважає Мустафа Найєм.

У той же час в Раді звучали думки, що нове міністерство створюється виключно під одну людину – кума президента Петра Порошенка Юрія Стеця, який до цього очолював управління національної безпеки Нацгвардії.

Як розповів соратник Найєма, Сергій Лещенко, спочатку планувалося, що будуть обговорені всі положення по міністерству, потім пройде дискусія між профільними організаціями та медіапростором, а потім вже питання буде поставлено на голосування. Однак, виявилося все інакше. Кандидатура Юрія Стеця на посаду міністра інформаційної політики була у списку кандидатів в Кабмін, який Рада збиралася голосувати пакетом.

Як пояснив міністр юстиції Павло Петренко, після призначення глави міністерства вже сам Кабмін визначить порядок, функціональні обов'язки та сферу роботи органу.

Сам же Стець в кулуарах переконував журналістів, що він виступає за ідею публічного обговорення цього питання. Однак, такого обговорення так і не відбулося – ввечері депутати все ж проголосували призначення Кабміну пакетом, в тому числі підтримали і кандидатуру Стеця. Відзначимо, що Кабмін набрав відносно небагато голосів – 228 – не в останню чергу завдяки тому, що в списку був міністр інформаційної політики. Багато депутатів у сесійній залі просили винести це питання за рамки, або хоча б заслухати пояснення Стеця про майбутнє міністерстві, проте їх прохання залишилися без уваги, що і відбилося на їх голосуванні.

Але, все ж, про основні завдання скандального міністерства Стець коротко розповів журналістам.

"Перше логічне рішення, яке має бути – це впровадження розробленої стратегії інформаційної політики в державі, яка відсутня. Друге – це очевидно, концепція інформаційної безпеки у стані війни, в якому ми зараз знаходимося, активної геополітичної, інформаційної, в тому числі, війни з Росією. І третє – це внутрішня комунікація всіх органів, які могли б працювати, в тому числі в питаннях Ddos-атак і кібер злочинності, яка є, і тих загроз, які є зараз", – сказав він.

Побоювання про цензуру в ЗМІ Стець відкидає: "Я думаю, в цій країні це неможливо. І якби це почалося – в одну секунду було б припинено, у тому числі і медіаспільнотою, і суспільством", – сказав він. За його словами, ні як народний депутат, ні як міністр з питань інформаційної політики він не володіє повноваженнями яким-небудь чином втручатися в роботу ЗМІ.

"Ми це проговорювали ще в той час, коли було створено управління інформаційної безпеки Нацгвардії (яке Стець очолює – Авт.) і десь місяців п'ять йшла дискусія про те, що потрібно створювати якусь інституції на державному рівні, яка могла б протидіяти зовнішньому агресору в першу чергу", – додав він.

Ще один нардеп від БПП, Сергій Каплін, в кулуарах завзято захищав ідею створення міністерства – правда називав його міністерством пропаганди.

"Це те, що просто б знищило сепаратизм як такої, як тільки він з'являвся в країні. Це міністерство пропаганди, міністерство інформаційної політики – як би ви його не назвали – це буде міністерством пропаганди", – підкреслив депутат.

Але і Каплін зазначав, що думки навіть його однопартійців з приводу доцільності формування нового міністерства розійшлися.