Як вплине відстрочка змін до Конституції на Мінські угоди і санкції проти РФ

Зміни до Конституції за частиною децентралізації разом з особливим статусом Донбасу, за прогнозами експертів, можуть бути відкладені на осінь. Нагадаємо, 31 серпня на другій, весняно-літній сесії 265 нардепів підтримали в першому читанні проект змін до Конституції. У другому читанні за повинні проголосувати не менше 300 депутатів. Очікувалося, що парламентарії зроблять це в січні цього року на третій сесії, яка ще не закрита. Але вони, схоже, знайшли юридичну лазівку, як відтягнути голосування. Так, 51 нардеп подав подання до Конституційного суду з вимогою роз'яснити статтю 155 Конституції. Згідно з цією статтею, "законопроект про внесення змін до Конституції, попередньо схвалений більшістю від конституційного складу ВР, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії ВР за нього проголосувало не менш ніж 2/3 від конституційного складу ВР". Формулювання "наступна чергова сесія" і стала лазівкою, адже якщо поточна осінньо-зимова сесія не вважається наступною черговою, то і приймати зміни до Основного закону на ній не потрібно, а можна це зробити на сесії, яка розпочнеться 2 лютого і закінчиться восени.

За словами професора кафедри політології НаУКМА Олексія Гараня, спроба відкласти голосування говорить про брак голосів. Як вплине таке перенесення на Мінські угоди, санкції проти РФ, війну на Донбасі і допомогу МВФ – розбиралася "Сегодня".

МВФ: кредит буде, якщо переконати

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин пояснив "Сегодня", що конституційний процес безпосередньо не вплине на виділення Україні кредитів МВФ. "МВФ враховує зовсім інші речі: макроекономічне збалансування економіки, відсутність великих дефіцитів бюджету, рівень ВВП, динаміку інфляції. Звичайно, вони не можуть зовсім не враховувати політичну складову в країні, але серед критеріїв ефективності, які служать основою для виділення траншей, у МВФ немає політичних вимог. Навпаки, МВФ завжди дистанціюється від політаспектів країни, і перенесення голосування на виділення кредитів не вплине", – говорить Юрчишин. Але, за словами експерта, є й інша сторона питання: "При виділенні фінансової допомоги рада директорів МВФ буде враховувати позиції урядів-акціонерів розвинених країн. Якщо країна допускає явні політичні промахи, то це матиме непрямий вплив на прийняття рішень", – додав економіст.

Що зробити Україні, щоб негативного впливу не відбулося, розповів політолог Руслан Бортнік: "Перенесення голосування матиме сенс тільки в тому випадку, якщо буде узгоджене з західними партнерами. Якщо узгодження не буде, то ми можемо втратити їх підтримку". Тобто треба домовлятися, викладаючи свої аргументи і переконуючи в них Захід.

Росія: залишиться під санкціями

Експерти зазначають, що перенесення голосування за Конституцію може зіграти на користь РФ, яка зажадає зняття санкцій. "Можу сказати, з посиланням на європейських дипломатів, що якщо законопроект не буде проголосований у другому читанні, то частина європейських політиків, які хочуть якщо не зняття, то пом'якшення санкцій проти РФ, будуть на цьому наполягати", – розповів політолог Володимир Фесенко.

Проте професор кафедри політології НаУКМА Олексій Гарань вважає, що на Захід не вплине російський тиск. "РФ буде кричати про те, що Україна порушує угоди, але ми повинні переконувати Захід у зворотному. У нас є на це хороші шанси, адже всі розуміють, що в нинішніх умовах провести зміни через ВР дуже складно", – зазначив Гарань.

Мінськ-2: буде працювати і далі

За словами політолога Володимира Фесенка, якщо зміни до Конституції не проголосують до 1 лютого, то становище України на Мінських переговорах ускладниться. "Трагедії тут, звичайно, немає, і це не буде означати, що Мінські угоди будуть поховані, адже вони вже продовжені, а граничних термінів немає, – зазначає Фесенко. – Так, було написано проголосувати конституційні зміни до кінця року, так адже не проголосували. І військові дії на Донбасі не припинилися, хоча це був перший пункт. І взагалі жоден з 12 пунктів так і не був виконаний. Ніякої надзвичайної ситуації не буде, поки Німеччина, Франція і США, які неофіційно приєдналися до них, виступатимуть за мінський формат. Рішення про припинення угод буде прийматися не в Москві і Києві, а в Берліні".

Донбас: можливе загострення

Як пояснив "Сегодня" військовий експерт Олексій Арестович, бойовики на Донбасі можуть спробувати військовим шляхом довести Києву, що голосування по Конституції краще не переносити. "Але шансів кардинально змінити ситуацію на фронті у них не буде, тому що українська армія на Донбасі дуже добре закопалася в обороні, і єдине, що вони зможуть зробити, це продовжити точкові обстріли наших позицій, – зазначив Арестович. – Бойовики вже упустили всі шанси виграти у нас конфлікт військовим шляхом. Більш того, якщо вони почнуть наступ, то Росія потрапить під нові санкції, а з урахуванням того, що в США скоро зміниться президент, то і санкції можуть стати ще жорсткішими".

Екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко додає, що РФ не упустить шанс ескалації конфлікту. "Путін обов'язково визначить це (затягування голосування. – Авт.) як невиконання Україною своїх зобов'язань по "Мінську-2", і у зв'язку з цим нам потрібно бути готовими до військового тиску, – пояснює військовий експерт. – Це ж улюблена й вже перевірена тактика президента Росії: там, де він не може вирішити питання політичним і дипломатичним шляхом, там використовуються війська і зброю. Тому, природно, якщо Основний закон не проголосують, ймовірність військового загострення на Донбасі підвищується".