Як Порошенко хоче змінити Конституцію? Основні нововведення

Сьогодні президент України Петро Порошенко має намір внести до Верховної Ради проект змін до Конституції України. Про це глава держави заявив напередодні в ході зустрічі з представниками місцевих органів влади. Після внесення він буде поданий на розгляд Венеціанської комісії.

За словами глави держави, ключове в майбутньому основному законі – надання унікальних, вкрай широких повноважень органам місцевого управління. Це, власне, та сама спроба почути "голос Донбасу", про яку твердять вже котрий місяць...

Представлений президентом проект моментально потрапив "в люди" – одинадцятисторінковий документ опублікував на своїй сторінці в "Фейсбуке" народний депутат, лідер "Свободи" Олег Тягнибок.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Сегодня" розбиралася, що, власне, запропонував змінити в головному юридичному документі країни її новий президент.

Для регіонів

"Територіальний устрій України ґрунтується на єдності та цілісності, децентралізації у здійсненні державної влади, поширенні та зміцненні місцевого самоврядування, сталого розвитку адміністративно-територіальних одиниць з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій", – свідчить нова редакція 132-ї статті Конституції.

Слова "централізація" і "збалансування регіонів", яке є у чинній редакції, зникло зовсім.

Обласні та місцеві державні адміністрації за задумом президента повинні зникнути. Регулюючі їхню діяльність статті 118 та 119 Конституції України змінені повністю. Вся влада в рад, які обираються населенням – прямо і таємно, і у їхніх виконавчих комітетів.

Виконкоми в регіонах очолює керівник обласної ради, який обирається з числа депутатів. "Виконавчу владу в районах здійснюють виконавчі органи відповідних районних рад", – також голосують проект документа.

В системі територіального устрою також з'являється таке нове поняття як "громада", що функціонує нарівні з регіонами і районами. Громадою є "адміністративно-територіальна одиниця, яка включає один або кілька населених пунктів (село, селище, місто), а також прилеглі до них території".

Знайшло відображення в проекті нової Конституції і право регіонів "не годувати країну": прописано, що місцеві податки і збори – це одна з матеріальних і фінансових основ місцевого самоврядування, а "витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою".

При цьому, правда, замість призначуваних з Києва губернаторів (їх посада ліквідується разом з ОДА), у всіх регіонах країни (включаючи, до речі, АР Крим та Севастополь) мають з'явитися офіційні представники президента. Стверджувати їх буде, ясна річ, особисто глава держави. Їх функції, відповідно до нової редакції статті 119: здійснення нагляду за додержанням Конституції на ввіреній їм території, за законністю, правопорядком, дотриманням прав і свобод особи, координація діяльності територіальних представництв центральних органів влади, аж до організації з нормального функціонування в умовах воєнного стану.

Для президента і Кабмину

Кандидатури міністрів оборони і МЗС до Верховної Ради пропонується вносити не президенту, як зараз, а прем'єр-міністру. Правда, все одно – за попереднім погодженням з главою держави. Децентралізація – так децентралізація скрізь.

Для генпрокурора

Глава Генеральної прокуратури України повинен призначатися Верховною Радою за погодженням з президентом, а от звільняти його може тільки особисто глава держави, парламент тут вже ні при чому, але може, в разі чого, висловити недовіру. У чинній редакції Конституції керівник цього правоохоронного відомства "призначається і звільняється з посади за згодою з Верховною Радою президентом України".

Для нардепів

Законодавчо закріплюється право на існування парламентської опозиції у Верховній Раді. "У Верховній Раді гарантується діяльність парламентської опозиції", – говорить стаття 83 проекту Конституції України. У чинній редакції цей пункт відсутній. А от регулювати – що її діяльність, що діяльність коаліції – це вже має бути парламентський регламент.

Зі статті 81, регулюючої можливість припинення повноважень депутатів, повністю зник пункт про те, що народного обранця можна погнати з вулиці Грушевського у випадку "невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції". Тепер – особисте рішення, вирок суду, що вступив у силу, вихід з громадянства та виїзд на постійне проживання за кордон, неусунення протягом 20 днів "обставин, що перешкоджають здійсненню депутатської діяльності" (іншими словами – призначення на іншу посаду). Або, зрештою, смерть.

Серед загальних повноважень ВР додається також підпункт про "надання згоди на призначення президентом голови Державного бюро розслідувань" – нового органу, народженого Майданом.

До речі, пропонується трохи змінити і терміни розпуску президентом Верховної Ради у разі, якщо нардепи ніяк не можуть сформувати коаліцію: замість місяця – 30 днів. Так що, в разі прийняття проекту, з коаліцією, можна буде тягнути весь лютий, але спробувати зробити це раніше в січні або серпні.

Для Криму

У проекті Конституції України Крим все одно залишається нашим. "Регіонами України є: Автономна республіка Крим ..." – починається відповідний пункт статті 133.

Залишилися в основному законі і норми, регулюючі, скажімо, право Верховної Ради розпускати республіканський парламент, або стверджувати законом Конституцію АРК. Повинен бути у Криму і український президентський уповноважений. Незважаючи ні на що.