Богдан Приходько
Провідний редактор Влада Сьогодні 
Президент України Володимир Зеленський запропонував внести зміни до Мінських угод і залучити до переговорів США, Велику Британію і Канаду. Про це повідомило видання Financial Times.
"Зараз я беру участь в процесі, який був розроблений до мого приходу. Мінський процес повинен бути більш гнучким у цій ситуації. Він повинен служити цілям сьогодення, а не минулого. Є два варіанти: ми можемо змінити мінський формат, скорегувати його. Або ми можемо використовувати якийсь інший формат. Швидкість має значення. Темп цього процесу важливий, тому що ми втрачаємо людей щодня", – заявив Зеленський.
Заява надзвичайно важлива (хоча це і не відразу ясно). Тому давайте розберемося з нею докладніше.
Що не влаштовує Україну в Мінських угодах?
Та все. Крім пунктів про припинення вогню, розведення важких озброєнь і обмін військовополоненими за принципом "всіх на всіх". До речі, ці пункти в повному обсязі теж не виконані. І не з вини України.
Але головна частина Мінських угод – не стосовно миру чи перемир'я. Політична частина передбачає ось які моменти:
- Україна не повинна переслідувати сепаратистів, в тому числі тих, які брали участь в бойових діях.
- В Україні повинна бути проведена "децентралізація". Тільки не треба плутатися в термінах. У нас і так децентралізація – місцевих рад, громади отримали більше прав і можливостей. Але під децентралізацією в форматі Мінська мається на увазі, що "ДНР" і "ЛНР" повинні бути надані особливі права і повноваження. Тобто йдеться по суті про перетворення України на федеративну державу.
- Повинен бути закріплений якийсь особливий статус Донбасу. До речі, частково це рішення Верховна Рада виконала.
- Влада в "ДНР" і "ЛНР" повинні отримати право на призначення прокурорів і суддів на керованих ними територіях.
- Вони також повинні отримати право на власну "народну міліцію".
- Влада ДНР і ЛНР отримає право часткового контролю за кордоном з Росією – так зване "транскордонне співробітництво".
Якщо угоди невигідні, навіщо Україна їх підписала
В середині 2014 року українська армія стала протидіяти сепаратистам на Донбасі. Була взята під контроль більшість території Донецької і Луганської області, в тому числі Слов'янськ, Краматорськ, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Маріуполь. У відповідь Росія почала пряме вторгнення на територію України. Російські війська вдарили по Новоазовську, просунулися далі на захід, і частина підрозділів ЗСУ потрапили в оточення біля Іловайська.
Саме після Іловайського котла президент Петро Порошенко підписав першу редакцію Мінських угод. А другий їх варіант був підписаний 2015 року – після Дебальцівського котла. Зрозуміло, що робилося це, щоб зупинити кровопролиття і зберегти боєздатність ЗСУ. Але Україні Мінські угоди в їх нинішньому вигляді політично невигідні.
У чому вигода Росії
Головна вигода в тому, що за Мінськими угодами виходить, що Росія не є стороною конфлікту. Вона – сторонній спостерігач або миротворець. За цими угодами виходить, що в Україні протистояння. Або навіть громадянська війна. А решта учасників Мінського процесу хочуть помирити Україну з бунтівним регіоном. Ніби як потрібні поступки з обох сторін – припинити обстріли, розвести озброєння, зробити обмін полоненими.
Тому Росія категорично проти перегляду Мінських угод. У Кремлі відразу ж прокоментували заяву Зеленського. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков підкреслив, що мінський формат "видозмінити, не поклавши йому кінець, просто неможливо".
А в чому тут підступ
Підступ у тому, що в самих Мінських угодах зазначено, що в цей формат можуть вноситися зміни. На це звертає увагу директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. Мінські угоди були затверджені резолюцією Ради Безпеки ООН, яку підписали члени Ради – США, Велика Британія, Китай і Російська Федерація. І в резолюції говорилося про можливість внесення змін до домовленості.
"Росія сама підписала цей документ, а сьогодні заявляє, що зміни неможливі. Де тут логіка?" – дивується політолог.
За його словами, Зеленський, пропонуючи внести зміни до Мінських угод, ґрунтувався саме на резолюції ООН, що дозволяє це зробити.
Чому треба міняти формат переговорів щодо Донбасу
Якщо суто гіпотетично уявити, що Росія не є стороною конфлікту, то виходить, що Мінські угоди не влаштовують обидві його сторони. Такий широкої автономії, яку ці угоди передбачають для Донбасу, немає ніде в світі. Наприклад, власні, непідконтрольні Києву збройні сили – "народна міліція". Непідконтрольні Києву прокуратура і суди.
З іншого боку, громадська думка на окупованих територіях сформована проти повернення до складу України. У будь-якому вигляді, в тому числі – на правах найширшої автономії.
Але і якщо Росію не викреслювати з рівняння, то неможливо уявити собі ситуацію, за якої Росія "відпускає Донбас". Громадська думка Росії очікує від Путіна зовсім іншого – визнання незалежності так званих "ЛНР" і "ДНР". Або навіть приєднання їх до Росії.
Напередодні нещодавнього звернення Путіна до парламенту РФ російські експерти припускали, що буде зроблена заява про визнання "ЛНР" і "ДНР" незалежними державами. Але Путін цього питання не торкнувся.
З цієї точки зору ясно, що Мінські угоди нездійсненні. Тому що жодну сторону вони не влаштовують. Відповідно, треба шукати інші формати врегулювання ситуації. Саме про це говорить Зеленський.
Голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко зазначає, що про необхідність змін в Мінських угодах Зеленський заявляє не вперше.
"Уже майже два роки президент говорить про необхідність перегляду домовленостей, які неможливо виконати в тому вигляді, в якому вони були підписані. Мінські угоди зайшли в глухий кут. І посил президента України абсолютно правильний", – говорить політолог "Сьогодні".
Наскільки реальним є перегляд Мінська
Прогресу на цьому шляху не спостерігалося до телефонної розмови Байдена і Путіна. Але тепер де-факто українське питання почало вирішуватися на рівні США. Воно пов'язане в контекст взаємин США і Росії. А Росія зацікавлена в їх нормалізації. Або, принаймні, не в подальшому погіршенні. Хоча Росія постійно заявляє, що американські санкції їй не страшні, фактично економіка РФ – в стагнації, і становище погіршується.
Другий момент на користь можливого перегляду взаємовідносин – відхід Ангели Меркель з поста канцлера Німеччини. Меркель вже давно перетворилася на адвоката Росії.
"Можливо, зміни в "Мінську" сьогодні виглядають не цілком реалістично. Але теоретично до кінця року їх можна реалізувати. Раніше канцлер Німеччини Ангела Меркель була проти участі США і Британії в Мінському процесі, хоча і вона не заперечувала можливості коригування угод. Але через п'ять місяців Меркель іде з посади, а політик, який її замінить, може погодитися і розвинути цю ідею. Її ж може підтримати і Франція", – говорить Карасьов "Сьогодні".
Що потрібно для вирішення питання на користь України
Зовсім небагато – щоб погодилися усі сторони. Тобто це питання переговорів. Або простіше кажучи, торгу. Кожен повинен поступитися – і щось отримати взамін.
За словами Фесенка, йдеться про розширення "нормандського формату" за рахунок залучення США, Великої Британії і Канади. "Мінські угоди і "нормандський формат" необхідно міняти, але цього неможливо зробити без згоди Росії, яка категорично проти нових учасників переговорів, таких як США і Велика Британія. Росію абсолютно влаштовує нинішня редакція Мінських угод, а якщо і залучати нових учасників, то на думку Путіна, це повинні бути "ДНР" і "ЛНР", проти чого виступає Україна. Поки сторони не досягнуть консенсусу, Мінські угоди з глухого кута не вийдуть", – підсумував Фесенко.
Складно сказати, куди зайдуть переговори. Але зупинятися тут сенсу немає, поки йдеться все ж про переговори, а не про військові дії.
Раніше глава РФ Володимир Путін відповів на пропозицію зустрічі від українського лідера Володимира Зеленського. Він зазначив, що якщо той хоче обговорювати двосторонні відносини, то його готові прийняти в Москві. Найголовніше про зустріч політиків – читайте в матеріалі "Сьогодні".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми