Підсумки тижня в Україні: дискусія про миротворців, новий бюджет і борги за облігаціями

Тиждень великих міжнародних подій – так коротко можна охарактеризувати минулі сім днів. На їх фоні всі внутрішні події загубилися, навіть незважаючи на те, що у парламенту був сесійний тиждень.

МИРОТВОРЦІ. Починаючи з понеділка в центрі уваги України (та й всього іншого світу) була інша сесія – Генеральної асамблеї ООН. Щорічна зустріч керівників двох сотень держав була неординарною вже хоча б тому, що на ній обговорювалося питання реформування головної міжнародної організації. Але для України вона була важлива, насамперед тим, що на ній вперше активно обговорювалося питання введення миротворчої місії на Донбас. Наш президент присвятив цій темі значну частину своєї промови на Генасамблеї і всю промову в Раді безпеки ООН. Щоправда, конкретний план поки не був озвучений.

Останніми днями вирішення питання вкотре застопорилося через Кремль – голова МЗС Росії в бесіді з держсекретарем США сказав, що Москва підтримує лише ідею миротворців, які забезпечуватимуть безпеку місії ОБСЄ. А це крок назад порівняно з попередніми заявами.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

НАТО. Миротворча місія на сході України була головною темою і на щорічному саміті YES, ("Ялтинській європейській стратегії"), що відбувався у Києві, організованому Фондом Віктора Пінчука. І думки , що прозвучали на ній, показали, що питання ще далеке від вирішення – оскільки варіанти розміщення миротворців пропонувалися часом діаметрально протилежні.

Однак головний висновок полягає все-таки в тому, що миротворці необхідні. Тому що спецпредставник США по Донбасу Курт Волкер заявив, що Україна, як і раніше, не готова до вступу до НАТО. Відповідно, оскільки ми не можемо розраховувати на підтримку з боку Північноатлантичного альянсу, мир може бути забезпечений лише за допомогою ООН та ОБСЄ.

ДОНБАС. Через питання миротворців повис в повітрі законопроект про реінтеграцію Донбасу, який ще з липня анонсується як документ, який допоможе встановити мир і повернути втрачені території.

Протягом двох місяців про нього ходили суперечливі чутки. І ось днями віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд озвучила кілька тез з перехідних положень законопроекту. За її словами, проект передбачає введення в дію особливого статусу Донбасу, закон про який ухвалений ще 2014 року, але досі не діє. Також ці ж перехідні положення містять право президента вводити воєнний стан і припиняти повноваження місцевої влади в будь-якому регіоні країни. Якщо всі ці норми залишаться в законопроекті, коли його нарешті внесуть до парламенту, там його чекає дуже непроста дискусія.

ІНФЛЯЦІЯ. А поки що на депутатів чекає розгляд дуже непростого проекту бюджету на 2018 рік. У понеділок він з'явився в парламенті і став предметом масової критики. Критиків можна зрозуміти: якщо тижнем раніше всіх обурила інформація про середньорічний курс долара 29,3 гривні, то в проекті бюджету виявилося, що до кінця 2018 року очікується і зовсім 30,1 грн/долар.

Такі показники означають, що за найближчі 15 місяців гривня повинна знецінитися майже на 15% по відношенню до нинішнього курсу.

Але при цьому до проект бюджету-2018 закладено всього 7% інфляції. Тобто плановий її показник занижений вдвічі. Можна не сумніватися, що депутати це протиріччя не пропустять.

ОБЛІГАЦІЇ. Швидше за все, депутати не забудуть і про інформацію Мінфіну про те, що Україна розмістила єврооблігації на $ 3 млрд під 7,375% річних на 15 років. Хоча такі цифри були піднесені ледь не як досягнення, приводів для радості тут мало. Сумнозвісний кредит в $ 3 млрд, який у вигляді єврооблігацій викупила Росія 2013 року, був узятий під 5%. Сама Росія нещодавно розмістила свої євробонди під 4,2%. І навіть Гондурас свої десятирічні облігації продає під 6,25% річних. Ми ж знаходимося на одному рівні з Таджикистаном, облігації якого беруть під 7,125%.

МОВИ. А депутатам потрібно думати над тим, як залагодити конфлікт, який з їхньої вини виник у країни практично з усіма державами-сусідами. Мова – все про той же закон про освіту, який заборонив (з 2018 року частково, з 2020 року повністю) вчитися в школах мовами нацменшин.

У вівторок спікер ВР передав ухвалений закон на підпис президенту. А тим часом відразу два парламенти – угорський і румунський – прийняли резолюції, в яких засудили порушення зобов'язань України перед Євросоюзом.

Це вже вихід конфлікту на новий рівень, оскільки тиждень тому звернення до української влади були на рівні міністрів закордонних справ. Причому на рівні МЗС питання порушували відразу шість країн – Угорщина, Румунія, Польща, Росія, Греція і Болгарія. А значить, слідом за двома згаданими парламентами обуритися можуть ще чотири.

Голова нашого МЗС Павло Клімкін пообіцяв, що закон буде переданий на експертизу до Ради Європи.