Підсумки тижня: резолюція ПАРЄ, спокійний долар і замах на Геращенка

27 січня 2017, 07:23

Олександр Ростовцев

На цьому тижні були оприлюднені результати перевірки електронних декларацій нардепів

Напевно, в Україні немає людини, яка на цьому тижні не помітила б, що курс долара в обмінних пунктах нарешті заспокоївся. Звичайно, у більшості громадян зараз немає таких ресурсів, щоб купувати цей еквівалент стабільності, але стежити за курсом все одно доводиться — адже якщо сьогодні зріс курс, то завтра подорожчає половина всіх товарів, які ми купуємо. А післязавтра подорожчає друга половина, бо чого ж їй не дорожчати, коли дорожчає все.

Реклама

Але на цьому тижні, на щастя, долар більше не ліз. І навіть потихеньку спускався вниз. Спускався, на жаль, повільніше, ніж перед цим зростав, але все таки побачити курс продажу менше 28 було приємно. І Нацбанк протягом чотирьох днів поспіль знижував офіційний курс, а це показник того, що він знову взяв ситуацію під контроль. Залишається сподіватися, що надовго.

Єдине, шкода, що ціни рідко йдуть вниз разом з доларом...

ЧОГО ХОЧЕ ПАРЄ. Можливо, в глобальних масштабах стабілізація гривні — не головна новина тижня, але кожному з нас вона якось ближче. Що стосується глобальних масштабів, то тут, безумовно, головним було засідання Парламентської асамблеї Ради Європи, яка в середу розглянула звіт щодо України та прийняла резолюцію.

Щодо цієї резолюції розгорнулися цілі бої. Доповідачем був німець від партії Ангели Меркель, але він несподівано висунув поправки, які провладні українські депутати сприйняли в багнети. Так, він запропонував записати до резолюції зобов'язання Києва провести довибори у Верховну Раду на контрольованих територіях, щоб Донбас був повноцінно представлений в українському парламенті. Крім того, в резолюцію хотіли внести вимогу засудити закон про декомунізацію як такий, що порушує права людини.

Реклама

Оскільки більшість депутатів ПАРЄ готові були голосувати за ці поправки, представникам української делегації довелося йти на військові хитрощі. Вони зняли питання про вибори на Донбасі і декомунізацію з голосування. Інші пункти залишилися. У результаті резолюція ПАРЄ вимагає виконати Мінські угоди, змінити закон про люстрацію (прибрати з нього колективну відповідальність держслужбовців старого режиму і заборони на виборні посади), забезпечити опозиції всі можливості для контролю за владою, закінчити розслідування розстрілів на Майдані в лютому 2014 року і смерті у вогні 48 осіб в Одесі 2 травня 2014 року. Крім того, ПАРЄ засудила проект закону про держмову за утиск прав національних меншин. Загалом, головного болю для Верховної Ради та Генпрокуратури додалося.

ЧОГО ЧЕКАЄ МВФ. Додалося на цьому тижні головного болю і Мінфіну. Оскільки Міжнародний валютний фонд опублікував свої плани до кінця січня, і для України місця в цих планах не знайшлося. Чиновники від МВФ, мабуть, не почули слів своїх колег з українського уряду і Нацбанку про те, що черговий транш обов'язково надійде в лютому. Або їх збентежило те, що з усіх вересневих обіцянок, записаних у меморандумі, виконана лише одна — націоналізація "ПриватБанку".

Хоча насправді, можливо, що справа зовсім не в діях Кабміну або Нацбанку. Зміна господаря Білого дому, що відбулася тиждень тому, змусила багатьох застигнути в очікуванні того, чого ж чекати від Трампа. МВФ у цьому плані — не виняток, тому що США є ключовим акціонером" фонду. І тепер там просто чекають, щоб Трамп вирішив – давати Україні гроші надалі чи ні.

ЧЕСНІ ГРОШІ НАРДЕПІВ. На цьому тижні були оприлюднені результати перевірки електронних декларацій нардепів, які наробили багато шуму восени. Тоді всю країну шокували мільйони в різних іноземних валютах, що зберігаються під матрацами і в банках у народних обранців. Але тепер, через три місяці, перевірка з'ясувала, що майже всі депутати заробили свої "підматрацні" мільйони чесною працею і так само чесно заплатили з них податки!

В тренді
Українська армія одна з найсильніших в Європі: в США похвалили Україну

Виняток склав лише десяток депутатів, які заявили суми більші, ніж заробили з 1998 року. Однак і вони, схоже, мають пояснення. Деякі вже пообіцяли, що нададуть ГПУ всю інформацію про те, хто і що передавав їм... у спадок. Швидше за все, багаті родичі пояснять і походження всіх інших непояснених доходів. Ну а що, чому б не пояснити все щедрою бабусею-мільярдеркою?

Реклама

ВРЯТОВАНИЙ ГЕРАЩЕНКО. Темою тижня могла стати і резонансна історія з незарахованим замахом на радника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка, але поки в ній є якась недомовленість. Почалася вона з заяви голови СБУ Василя Грицака про те, що його підлеглі відвернули замах на якогось народного депутата, ім'я якого він поки розкрити не може, організований російськими спецслужбами. Пізніше з'ясувалося, що цей депутат — Антон Геращенко, який став мішенню росіян через свою причетність до роботи сайту "Миротворець". Потім сам Геращенко повідомив, що замах на нього готувався в центрі підготовки диверсантів, який раніше організував теракт проти журналіста Павла Шеремета.

І незабаром колеги вбитого журналіста "Української правди" заявили, що з сумнівом ставляться до версії Геращенка. Вони опублікували список запитань до міністра внутрішніх справ про вбивство Павла Шеремета. Питання на даний момент залишаються без відповіді, тому разом з версією, озвученою Геращенком, згасла і сама тема замаху на нього. Чи буде продовження у історії, поки невідомо.

Зате цього тижня знову в центрі уваги була історія з дуже великим продовженням — скандал навколо львівського сміття. Столиця Галичини вже місяць після Нового року потопає у власних відходах, оскільки жоден регіон країни більше не хоче приймати ці відходи у себе. Вантаж почали підпільно розсилати, щоб його нелегально скидали в сусідніх областях, але цих кур'єрів стали відловлювати, так що довелося таємну операцію припинити.

Минулого тижня міський голова Львова Андрій Садовий озвучив два способи вирішення проблеми. Перший — експорт сміття за кордон (зокрема, в Польщу), де його начебто готові прийняти. Але домовлятися про експорт в ЄС — справа нешвидка, за цей час все місто може бути накрито горою сміття. Тому був запропонований і більш швидкий варіант — невеликі пункти перевантаження та брикетування сміття у кількох районах Львова.

Проте цей варіант не сподобався львів'янам. Через нього в місцевій міськраді навіть спалахнули бійки, а в середу на вулиці Львова вийшли протестувальники, які вимагали скасувати рішення про сміттєві пункти в центрі міста. Загалом, мерія опинилася у глухому куті, і на допомогу довелося прийти центральній владі, яка зобов'язала Львівську ОДА вивезти новорічне сміття на звалища області. Тимчасово це є виходом із ситуації, але що робитиме Садовий після того, як заповнить всі звалища регіону?

Реклама

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти