Підсумки тижня: Новий міністр оборони, вуличні протести і боротьба депутатів з корупцією

Тиждень, що минає, ознаменувався одразу декількома гучними подіями. Напередодні зустрічі з Володимиром Путіним у Мілані (запланована на сьогодні) Президент Петро Порошенко поміняв міністра оборони, в столиці виник "бунт Нацгвардії", а в Луганській області активізувалися бойовики.

КАДРИ І ЗАВДАННЯ. Те, про що більше місяця говорили експерти, відбулося: 12 жовтня Президент підписав рапорт Валерія Гелетея про відставку з посади міністра оборони. Він був неоднозначною персоною. Але треба визнати, що Гелетей успішно виконав функцію "громовідводу": зібравши на себе весь негатив, пов'язаний з АТО, він повернувся туди, звідки і прийшов – до Управління держохорони. Крісло міністра оборони пустувало недовго. Вже 14 жовтня ВР підтримала призначення екс-командувача Нацгвардією Степана Полторака. Це дало привід говорити про те, що Президент у вирішенні проблеми Донбасу робить ставку на вихідців з МВС. Тиждень тому Порошенко звільнив губернатора Донеччини Сергія Таруту і призначив на цю посаду екс-командувача внутрішніми військами Олександра Кіхтенка. Перед новими міністром оборони і губернаторами, окрім іншого, поставлено завдання – не допустити проведення "виборів", запланованих сепаратистами в самопроголошених республіках на 2 листопада.

РАДА. На засіданні 14 жовтня нардепи прийняли великий пакет "антикорупційних законів", в ефективність яких, втім, поки мало хто вірить. Зокрема, створили Нацкомісію по боротьбі з корупцією й Антикорупційне бюро, закріпили відкриття інформації про власників компаній і власність держслужбовців. Після того, як нардепи сім раз не змогли внести до порядку денного законопроект про визнання ОУН і УПА воюючою стороною у Другій світовій, біля стін ВР почалися зіткнення радикалів з міліцією: 17 правоохоронців отримали поранення, а в будівлі з куполом доведеться замінити скла, прострелені з рогатки. Глава МВС Арсен Аваков відрапортував, що 43 учасників масових заворушень затримані. Частина українських політиків назвала призвідників побоїща "агентами Кремля". "Підступами ФСБ" називають і бунт бійців Нацгвардії, які днем раніше вимагали демобілізації біля будівлі Адміністрації Президента.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Але засідання парламенту, анонсоване 14 жовтня як останнє, насправді таким не стало: спікер Олександр Турчинов кличе парламентарів ще раз на 20 жовтня. Планується розглянути зміни до закону про вибори, щоб дати можливість проголосувати учасникам АТО в зоні бойових дій. Але не виключено, що будуть розглянуті ще й зміни до держбюджету для забезпечення соцвиплат учасникам АТО.

СХІД. Масові заворушення у столиці співпали з активізацією бойовиків. 15 жовтня в Луганській області, в районі села Бахмутівка, потрапили в засідку 112 українських бійців. Підмога не могла пройти, бойовики, що окопалися в лісовому масиві, обстрілювали місце з важкої техніки. Учора в РНБО заявили, що артилерія бойовиків під Бахмутівкою була знищена ЗСУ, але кількість жертв силовики не уточнили.