Підсумки тижня: нардепи посварилися через особливий статус Донбасу і схвалили зростання повноважень президента

17 липня 2015, 08:15

Христина Коновалова , Крістіна Зеленюк , Олександр Ростовцев

Заради Конституції під купол прийшли Петро Порошенко, посли США і ЄС

ВР з боєм 288 голосами "за" таки включила до порядку денного сесії і відправила до Конституційного суду проект змін до Основного закону за частиною децентралізації. Норма про особливий статус Донбасу, як і домовлялися раніше, прописана у перехідних положеннях, а не в Основному законі, і необхідна для виконання "Мінська-2".

Реклама

ГОЛОВНА ІНТРИГА. У ніч на четвер ніхто не спав: думали, чи давати голоси за проект змін до Конституції. Майже у всіх фракцій пройшли нічні засідання, які продовжилися і вранці. Увечері в середу президент вніс у Раду новий проект змін до Основного закону. У бесіді з "Сегодня" член Конституційної комісії, нардеп від НФ Леонід Ємець, розповів, що в ньому особливий статус Донбасу записаний не в перехідних положеннях, як у попередньому проекті, а в "тілі" Основного закону. Це викликало бурю обурення в рядах більшості. Найбільше скандалили радикали і нардепи від "Самопомочі". За їх словами, норму про особливий статус Донбасу в "тіло" проекту Конституції перенесли нібито після зустрічі замгоссрекретаря США Вікторії Нуланд з нашими властями.

Через брак голосів, відкривши ранкове засідання, спікер Володимир Гройсман оголосив перерву, зібравши у себе в кабінеті на нараду лідерів фракцій. Прийшли Петро Порошенко, Вікторія Нуланд, посли США і ЄС Джеффрі Пайєтт і Ян Томбінський. За словами нардепа від РП Ігоря Мосійчука, вони дійсно радили ВР проголосувати за новий проект з особливим статусом Донбасу в "тілі" Конституції. Нарада затягнулося на 1,5 години. Повернувшись під купол, першим заговорив президент. Він запевнив, що ніякого особливого статусу Донбасу в Конституції немає, а вже тим більше – федералізації.

Також він спростував заяви нардепів про тиск США та ЄС. "Проект передбачає можливість специфічного порядку місцевого самоврядування в окремих територіальних одиницях, який визначається окремим законом. Його двічі приймала ВР попереднього і цього скликання. Він не суперечить Мінським угодами і схвалений міжнародною спільнотою", – заявив президент. Підсумок: в останньому варіанті поправок до Конституції особливий статус Донбасу залишився в перехідних положеннях. Але слова гаранта не вплинули на театральну постановку під куполом, якою керували "Самопоміч" і радикали. Олег Березюк говорив, що голосувати "Самопоміч" навіть за це не буде, цитував вірш Тараса Шевченка "Доля" та текст присяги нардепів. Олег Ляшко пішов далі: після критичного "спічу" почав співати гімн України. Зал його підтримав, але лише у виконанні.

ПРИЙНЯЛИ. Останнє слово було за президентом: він ще раз нагадав депутатам про виконання "Мінська-2", також закінчивши мова виконанням гімну. Після цього голосування про включення до порядку денного сесії проекту змін до Конституції та направлення його в КС набрало 288 голосів.

Реклама

ПРЕЗИДЕНТА МОЖУТЬ ПОСИЛИТИ. Цікаво, що за всіма бурхливими перипетіями з особливим статусом ніхто вже й не згадав про значне посилення вертикалі президента в запропонованому варіанті поправок до Основного закону. Ніхто, крім "Самопомочі" і радикалів: як і раніше, вони вважають, що введення президентських префектів, "наглядачів" за місцевими депутатами, і право гаранта самовільно розпускати виборні органи на місцях – централізація влади. Чи було "тягання" туди-сюди особливого статусу саме для цього спланованою акцією чи ні – питання відкрите...

ООН і $3,2 МЛРД. Після обіду нардепи змінили календарний план 2-ї сесії: "скасували" літні канікули, продовживши роботу до 1 вересня. Нардепи вирішили скликати засідання в міру необхідності. Точно вони зберуться на початку серпня, коли Конституційний суд дасть оцінку проекту змін до Основного закону, після якого Рада повинна його прийняти в першому читанні. А в другому голосування відбудеться у вересні: проект повинен набрати 300 голосів.

Після нардепи прийняли пакет законів, необхідний для отримання більш $3,2 млрд від МВФ, Світового банку, Японії та Німеччини і звернулися до ООН з проханням підтримати створення трибуналу для переслідування винних у катастрофі малайзійського боинга.

Коли нардепи почали розглядати два законопроекти, що скасовують податкові пільги для аграріїв, близько 20 депутатів від БПП заблокували трибуну. Вони кричали, що скасування спецрежиму оподаткування вб'є АПК. Зараз для с/г виробників передбачено два основних бонусу: ПДВ виробники в бюджет не перераховують, а витрачають на розвиток свого бізнесу; і платять фіксований сільгоспподаток – 5-6 грн/га. Втім, законопроект не набрав потрібних 226 голосів, і Рада перейшла до розгляду інших питань, а трибуну розблокували.

Слуги народу прийняли ще два проекти: у першому читанні – закон про держфінансування політпартій з бюджету вже з 2017 року (умови будуть прописані в окремому законі) і закон, що зобов'язує чиновників декларувати майно в Україні та за кордоном, власниками яких є вони або члени їх сімей .

Реклама

ВИБОРИ. Взагалі, бажання посилено попрацювати заради відпустки депутати демонстрували ще у вівторок. Під кінець дня ВР згадала, що закон про місцеві вибори не проголосований. Депутати відклали суперечки, внесли в законопроект все основне, що хотіли фракції, і проголосували без обговорення: вибори мерів у 2 тури, суміш мажоритарки з партійними списками, можливість відкликання депутатів за бажанням виборців – все це склало дивну солянку, яка навряд чи буде їстівної для країни.

В тренді
Всі дізнаються правду – РНБО проведе аудит держземель в Конча-Заспі і Пущі-Водиці
В тренді
Екс-нардеп побив "слугу народу" Соломчука в прямому ефірі: відео
Фото: скріншот
В тренді
Загрожують катастрофічні наслідки: РФ збільшила кількість кібератак на Україну
Ілля Вітюк, фото: СБУ

ДОЛЯ ШОКІНА. Сьогодні під купол із звітом може прийти глава ГПУ. У середу Комітет по боротьбі з корупцією висловив недовіру Віктора Шокіна. "За Конституцією це означає автоматичне звільнення", – написав у Facebook нардеп від БПП Мустафа Найєм. Але, за словами члена комітету Віктора Чумака, це лише рекомендація: "Комітет вправі прийняти будь-яке політрешеніе. Для звільнення потрібно 226 голосів. Поки їх немає". "Яке відношення має рішення комітету до ГПУ? Воно дає лише право винести питання недовіри генпрокурору в зал", – сказав нам спікер ГПУ Андрій Демартіно. Радикали вже почали збір підписів за відставку Шокіна. Приводом вважають скандал між замгенпрокурора Давидом Сакварелідзе з ще двома заступниками – Володимиром Гузирем та Юрієм Столярчук. Про це заявляв сам Сакварелідзе. Мовляв, каменем спотикання стали обшуки у замначальника Головного следуправленія ГПУ Володимира Шапакіна і заступник прокурора Київської області Олексія Корнійця. Їх 5 липня запідозрили у вимаганні хабара в розмірі 3 млн грн. При обшуку кабінетів і будинків Шапакіна і Корнійця знайшли близько 500 тисяч гривень, валюту, діаманти. Чумак, який не голосував на комітеті за висловлення недовіри генпрокурору, очікує від нього звільнення Гузиря і Столярчука: "Саме вони ініціювали справи і проти Давида Сакварелідзе, і проти Віталія Касько і їх прокурорів з приводу ось тих справ (проти Шапакіна і Корнійця. – Авт.)". Правда, в ГПУ офіційно заявляли, що ніяких справ проти співробітників ГПУ, СБУ і особисто Сакварелідзе не порушували. Учора ж стало відомо, що Шокін звільнив Шапакіна і Корнійця з прокуратури.

За словами Чумака, звільняти ж самого Шокіна зараз немає сенсу: "Рано ставити на ГПУ того чи іншого молодого прокурора (Сакварелідзе. – Авт.). Бо разом з повноваженнями він отримає і всю повноту відповідальності. І через 4-5 місяців хтось точно тут (у Раді. – Авт.) закричить: "Ганьба!", "Геть!", "Де розслідування справ по Майдану?"... А їх не буде, – це закономірний процес. Результатів таких, яких очікує суспільство, тобто море крові по коліна, всі сидять у в'язниці, – такого не буде. Але якщо їм (Шокіну, новим заступникам, якщо звільнять Гузиря і Столярчука, і Сакварелідзе. – Авт.) дати довести справи до кінця, посадивши шахраїв, а потім провести ротацію генпрокурора, – це було б цілком логічно".

ЗАКАРПАТТЯ. Головною подією за межами Верховної Ради на тижні було мукачівське протистояння силовиків з "Правим сектором". Логічним підсумком стала перекидання з східного фронту на західний генерала Москаля. Вже колишній губернатор Луганської області тепер буде застосовувати досвід донбаської АТО в Закарпатській області, яку він очолює з середи.

Геннадій Москаль, звичайно, людина специфічний, але для Закарпаття не новий: його занадто відверті і часто недруковані висловлювання знайомі регіону ще з початку 2000-х років, коли генерал очолював там міліцію. Втім, і нинішнє своє повернення він почав з не надто приємних коментарів на адресу закарпатських нардепів кшталт: "Вони обмочилися в Мукачевому". Звідки така інформація у нового губернатора, відомо тільки йому. Принаймні, серед новин останнього тижня чогось подібного не було. Однак в іншому Москаль поставив правильний діагноз ситуації, через яку Закарпаття опинилося на межі оголошення антитерористичної операції. "Контрабанду перевозять малою авіацією, дельтапланами, безпілотниками, – пояснив він в одному з інтерв'ю. – Де межа проходить по воді, то пливуть водолази. Перевозять в деревині – ховають у кругляки. Єдине, що не використовується, – це верблюди, тому що у нас їх немає".

Реклама

Питання тільки в тому, чи послідує за правильним діагнозом правильне лікування. Тому що в кулуарах влади подейкують, що метою термінової перекидання генерала зі сходу на захід є не тільки струс закарпатських митниць, а й необхідність змін на луганській лінії розмежування. Не випадково тимчасовим луганським губернатором став Юрій Клименко, ще недавно очолював місцеву СБУ.

Економпідсумки: кредитори думають, гривня падає

На минулому тижні Мінфін відрапортував, що досяг прогресу в переговорах з кредиторами про реструктуризацію боргів. За словами глави відомства Наталії Яресько, сторони ліквідували деякі розбіжності за формулою виплат і планують "фіналізувати умови боргової операції Україна". Це означає, що шанси Києва уникнути техдефолту різко зростають. "Не виключено, що на початку осені Україна отримає транш МВФ у розмірі $1,7 млрд. Це дозволить виплатити $1,2 млрд за єврооблігаціями: $500 млн у вересні і $670 млн у жовтні", – говорить президент Украналітцентра Олександр Охріменко. За його словами, в умовах загрози техдефолту курс долара на готівковому ринку за тиждень подорожчав на 1-1,5 грн – з 23,5 до 24,8. "Але якщо переговори Києва та Комітету кредиторів завершаться компромісом, курс заспокоїться на позначці 25 грн/$", – запевняє експерт.

Тим часом з'явилися перші оцінки піврічної роботи Кабміну. Згідно з моніторингом Нацради реформ, непогано просуваються судові новації, децентралізація, податкові ініціативи, дерегуляція бізнесу, а також перезавантаження сільського господарства, фінсектора, держзакупівель. Але є проблеми з реалізацією реформ держуправління, правоохоронної системи, освіти, медицини. Також недостатні кроки в посиленні енергонезалежності та боротьби з корупцією. Експерти вважають, що Кабмін проводить реформи в правильному напрямку, але робить це повільно. "Дивно, коли в рамках загальної стратегії реформування Кабмін і Рада не підтримують один одного і затягується процедура прийняття важливих документів – необхідних, наприклад, для отримання грошей МВФ", – пояснює експерт Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський.

Всі подробиці в спецтемі Нове загострення у війні з Росією

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти