Підсумки дня, 3 червня: Наступ бойовиків, зняття недоторканності з Клюєва і Мельничука, послаблення валютних обмежень та багато іншого

Бойовики почали наступ на Донбасі, ЗСУ повернули артилерію, а в МЗС РФ задоволені переговорами Контактної групи

Сьогодні з 3 години ранку противник почав масований обстріл українських позицій у районі Мар'їнки і Красногорівки. Про це повідомив речник Адміністрації президента з питань військової операції, полковник Андрій Лисенко.

За його словами, бойовики використовують танки, міномети та артилерію, намагаючись просунутися вперед.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Українські військовослужбовці тримають ситуацію під контролем, відбиваючи атаки. Міста Мар'їнка і Красногорівка знаходяться під нашим контролем", – підкреслив Лисенко.

Він пояснив, що атака відбувається на неширокій ділянці фронту. Тому говорити про широкомасштабний наступ ворога не можна. Однак, визнав Лисенко, ситуація позаштатна.

Близько 4-ї ранку середи бойовики почали широкомасштабний наступ у районі Мар'їнки (на захід від Донецька) із застосуванням танків і самохідних артилерійських установок "Гвоздика", через що Збройні сили України змушені були повернути з тилу відведену згідно з Мінськими угодами артилерію і застосувати її.

У Генштабі повідомили, що найбільший удар був нанесений у районі населених пунктів Мар'їнка і Красногорівка, поблизу Донецька. "Так, у напрямку Мар'їнки ворог кинув у бій проти українських військ більше десяти танків і до тисячі осіб живої сили. Наступ підтримують самохідні гармати 2С1 "Гвоздика", – йдеться в повідомленні прес-служби Генштабу Збройних сил України, оприлюдненому на офіційній сторінці в соцмережі Фейсбук.

У Генштабі ЗСУ зазначили, що українські військові прийняли бій і дали відсіч ворогові на визначених рубежах. "Для зупинки ворожого наступу й щоб уникнути втрат серед військовослужбовців, українське командування, попередивши всіх міжнародних партнерів, було змушене застосувати артилерію, яка до цього перебувала в певних Мінськими домовленостями районах у тилу", – поінформували в прес-службі.

Також у Генеральному штабі поінформували, що на інших напрямках наступ бойовиків на українські позиції також підтримується вогнем з гармат і важких мінометів, які згідно з Мінськими домовленостями повинні бути відведені на 25 і більше кілометрів від лінії зіткнення сторін.

Разом з тим, про можливі втрати серед українських військовослужбовців у повідомленні не інформується.

Заступник голови МЗС РФ Григорій Карасін, у свою чергу, заявив, що на вчорашніх переговорах робочих підгруп Контактної групи з врегулювання збройного конфлікту на сході України намітився прогрес, проте складнощі в реалізації мінських домовленостей поки зберігаються.

Карта бойових дій на 12-00 3 червня

Все більше українців просять притулку в ЄС, число переселенців в країні перевищило 1,3 млн осіб

Число українців, які просять притулку в країнах ЄС, різко зросло з березня 2014 року і продовжує збільшуватися. Про це заявив виконавчий директор Європейського офісу підтримки шукачів притулку Роберт Віссер в інтерв'ю EurActiv.

За його словами, серед прохачів притулку, що прибувають зі Східної Європи, найчисленнішу групу становлять громадяни України, яка зараз увійшла до "шістки" країн, що постачають біженців в ЄС.

У той же час, як зазначив Віссер, особливістю України є те, що вона не була "країною прохачів притулку" до початку конфлікту на Донбасі.

Крім того, Україну повністю відрізняє від інших країн те, що всі українці приїжджають в ЄС на законних підставах, отримавши візу, або подають клопотання про надання притулку, вже проживаючи на законних підставах в ЄС, часто з дозволом на роботу.

В Організації Об'єднаних націй повідомляють, що переселенців в Україні все більше фіксують. Тільки за тиждень будинки покинули ще 16000 вимушених біженців з Донбасу. Сьогодні їх вже більше одного мільйона трьохсот тисяч.

Рада позбавила Клюєва і Мельничука депутатської недоторканності

Верховна Рада України позбавила депутатської недоторканності народного депутата Сергія Клюєва. За таке рішення проголосували 287 нардепів.

Згідно з поданням ГПУ, парламент дав дозвіл на залучення Клюєва до кримінальної відповідальності.

ГПУ підозрює Клюєва в шахрайстві, незаконному заволодінні майном і зловживанні службовим становищем.

У свою чергу Сергій Клюєв заявив, що він не причетний до жодного з інкримінованих йому злочинів. За словами нардепа, його опонентами чинився політичний тиск на членів Регламентного комітету. Він підкреслив, що ніколи не переховувався від слідства, був на допитах, і провини доведено не було.

Верховна Рада слідом за позбавленням недоторканності Сергія Клюєва взялася за нардепа Сергія Мельничука.

Заступник генерального прокурора Володимир Гузир, виступаючи з трибуни парламенту, зазначив, що Мельничук скоїв злочини не в зоні бойових дій, а на територіях Житомирської, Київської областей та міста Києва. За його словами, це також причина того, що в контексті Мельничука мова йде не лише про притягнення до відповідальності, але і про затримання й арешт.

Він підкреслив, що доказова база щодо Мельничука достатня для того, щоб залучити його до відповідальності, а також затримати і заарештувати.

У свій захист Мельничук з трибуни парламенту пригрозив "надати докази" співпраці окремих людей у батальйонах із сепаратистами.

"Нічого не робиться, все покривається, як із зони (бойових дій) вивозиться техніка, снаряди до "Граду", – розповідає Мельничук, звинувачуючи армійське командування. – Мене не зламати, я буду і далі боротися і там, і тут. Я обіцяв боротися з корупцією, і буду це робити".

Згідно з регламентом, Верховна Рада повинна приймати рішення окремо по кожній із позицій у поданні ГПУ. Так, за дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт Мельничука проголосували 262, 32 і 16 народних депутатів відповідно. Таким чином, депутати не дали згоду на затримання і арешт політика.

Порошенко доручив посилити охорону Саакашвілі, губернатор хоче оновити владу на місцях

Президент України Петро Порошенко доручив відповідним структурам посилити охорону голови Одеської обласної державної адміністрації, екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі.

"Мене охороняє група підрозділу спеціального призначення. Тут більш посилена охорона, ніж була в Києві", – сказав він в інтерв'ю грузинській телекомпанії "Руставі-2".

"Президент видав додатковий указ з точки зору моєї безпеки, так що я цього не вимагав", – сказав він.

Саакашвілі підкреслив, що загрози безпеці в регіоні є, але "ми готові до цього".

Він також повідомив, що 24 з 27 голів райадміністрацій Одеської області будуть звільнені. І тільки три чиновники збережуть посади – призначені нещодавно.

Раніше Саакашвілі заявляв, що отримав гарантії від президента Порошенка про його невтручання в кадрову політику в Одеській області.

Нагадаємо, минулої суботи президент України надав Саакашвілі громадянство України і призначив його головою Одеської обласної державної адміністрації.

СБУ обмежить доступ до затриманих російських спецназівців, в Україні 47 громадян РФ звинувачуються у скоєнні терактів

СБУ обмежить дозвіл на щоденне відвідування затриманих ГРУшників для роботи слідчих. Про це під час брифінгу повідомив начальник слідчого управління СБУ Василь Вовк.

"Ми не можемо постійно приймати делегації, представники ООН, більше десятка делегацій відвідали їх. Претензій не було ні в кого. Зокрема, претензій не було у представника консульства РФ", – повідомив Вовк.

За його словами, законом передбачено не більше трьох відвідувань засуджених.

"Пройде місяць або два, ми будемо приймати рішення про їх подальше відвідування. Якщо представник консульства РФ хоче відвідувати своїх громадян щоденно, то цього не вийде", – повідомив він.

Одного з російських спецназівців Євгена Єрофєєва, який перебував на лікуванні у військовому госпіталі Міноборони, перевели в слідчий ізолятор. Про це повідомила його адвокат Оксана Соколовська.

Зазначимо, Служба безпеки України розслідує кримінальні провадження щодо 53 громадян Російської Федерації, при чому відносно більшості з них відкриті кримінальні провадження за скоєння терористичних актів. Про це заявив начальник Головного слідчого управління СБУ Василь Вовк.

"Всього притягується до кримінальної відповідальності 53 громадянина РФ... 47 з них – за скоєння терористичних актів, незаконне зберігання зброї. Ще 6 громадян РФ підозрюються у шпигунстві", – сказав начальник ГСУ СБУ.

Нагадаємо, 22 травня український суд вирішив тримати під вартою російських військовослужбовців. Їм загрожує звинувачення в участі в терористичній діяльності.

У РФ назвали умови газової угоди з Україною, тарифи на газ перевірить "велика четвірка" аудиторів

Міністр енергетики РФ Олександр Новак назвав умови, за яких Росія підпише нову газову угоду з Україною. Він підкреслив, що Росія не буде підписувати документ, якщо в ньому не буде зобов'язань ЄС і України.

За словами російського міністра, Україна повинна вказати обсяги купівлі газу та закачування в підземні газові сховища (ПСГ) в документі на третій квартал.

Він також підкреслив, що Росія вважає, що ЄС повинен надати фінансові гарантії Україні з оплати закупівель газу.

Зустріч щодо газу в тристоронньому форматі Україна – Росія – ЄК повинна відбутися до кінця червня.

Зазначимо, за результатами зустрічі з представниками провідних міжнародних аудиторських компаній "великої четвірки" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), створила Робочу групу щодо розкриття інформації про методологію формування і проведення огляду розрахунку роздрібних цін на природний газ для потреб населення. Про це повідомили в прес-службі НКРЕКП.

"З метою незаангажованого проведення огляду розрахунку роздрібних цін на природний газ для потреб населення в Робочу групу залучені представники аудиторських компаній Deloitte, PricewaterhouseCoopers, Ernst & Young та KPMG", — зазначили в Нацкомісії.

Золотовалютні резерви України у травні зросли на 3%, НБУ готується послабити валютні обмеження

Золотовалютні резерви Національного банку України в травні зросли на 3%, або 287 млн дол., – до 9,918 млрд доларів США. Про це журналістам повідомив на брифінгу заступник глави НБУ Олег Чурий.

"На 1 червня резерви зросли майже на 300 млн доларів порівняно з 1 травня цього року", – сказав Чурий.

За його словами, найбільший вплив на динаміку резервів надали розміщення урядом єврооблігацій на 1 млрд дол. під гарантії уряду США, платежі з державного та гарантованого державою боргу на 758 млн дол., а також позитивне сальдо інтервенцій НБУ на валютному ринку на 69 млн дол.

Як повідомила глава НБУ Валерія Гонтарєва, стабілізація ситуації на фінансовому ринку дозволяє Нацбанку почати поетапне ослаблення адміністративних обмежень.

Вона зазначила, що представники банківського співтовариства погодилися, що ситуація на грошово-кредитному ринку, в тому числі його валютному сегменті, демонструє ознаки стабілізації, а також підтвердили готовність системи в цілому до впровадження заходів з лібералізації.

Крім того, НБУ має намір пом'якшити свою монетарну політику і знизити облікову ставку, яка в даний час встановлена на рівні 30% річних, за умови зниження темпів інфляції. Про це повідомив директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук.

Він нагадав, що монетарний комітет Нацбанку останнім своїм рішенням зберіг облікову ставку на рівні 30% річних у зв'язку з високими темпами зростання споживчих цін, які у квітні досягли 61% у річному вираженні.

Як повідомлялося, сьогодні, 3 червня, НБУ встановив такі курси основних іноземних валют до гривні:

1 долар США – 21,07 грн;
1 євро – 23,23 грн;
10 російський рублів – 3,94 грн.