Підсумки дня, 19 травня: Прохання Міноборони на 7,7 млрд грн, дозвіл Кабміну не платити за боргами, пропозицію Яценюка Тимошенко та багато іншого

Міноборони просить у Кабміну виділити додатково 7,7 млрд грн, ЗСУ отримують нові озброєння

Міноборони повідомляє, що у зв'язку зі зростанням чисельності особового складу Збройних сил України після прийняття Закону України "Про чисельність Збройних сил України", проведенням заходів часткової мобілізації, в 2015 році Міністерству оборони України для задоволення невідкладних потреб додатково необхідно 7,7 млрд. грн.

Міністр оборони Степан Полторак звернувся з листом до прем'єр-міністра Арсенія Яценюка з пропозицією знайти можливість забезпечення потреб ЗСУ, зокрема задоволення насущних потреб у забезпеченні особового складу, членів сімей загиблих, інвалідів та поранених учасників військової операції.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За словами прес-секретаря міністерства Вікторії Кушнір, прийнято на озброєння 5 зразків озброєння і військової техніки, серед них військово-транспортний літак короткого зльоту і посадки Ан-70, бойовий та навчально-бойовий літаки типу Су-25, навчально-тренувальний літак Л-39М, комбіновані пристрої викиду помилкових цілей для авіації і радіорелейні станції.

Разом з тим, зазначила вона, продовжується робота з ремонту і відновлення озброєння і військової техніки. На сьогодні військові відновили близько 24 тис. озброєння і військової техніки сухопутних військ і 452 одиниці повітряних сил ЗСУ.

Міністерство оборони підготувало проекти ключових стратегічних документів оборонного планування, які вже винесені на розгляд Кабінету міністрів України, розповіла Кушнір.

Військові повідомляють, що навколо Донецька розростається зона боїв, глава МЗС Литви вважає, що військові дії на Донбасі можуть поновитися в будь-який час

На донецькому напрямку зберігається стійка тенденція до розширення географії бойових дій. Про це сьогодні заявив речник Адміністрації президента з питань військової операції на Донбасі, полковник Андрій Лисенко.

За його словами, крім артилерійських і танкових обстрілів наших позицій у районі донецького аеропорту з боку противника, бойовики виявили активність на південь (поблизу селища Гранітне), а також північ Авдіївки, де раніше режим припинення вогню порушувався досить рідко.

"Зокрема, поблизу села Троїцьке стався бій між українським прикордонним нарядом і ДРГ бойовиків. 2 бойовиків були знищені, інші відступили", – розповів Лисенко.

Крім того, супротивник зробив серію збройних провокацій із застосуванням стрілецької зброї неподалік від Горлівки.

За даними Штабу, вчора ввечері під час боїв за Широкине бойовики важко поранили двох українських військових.

Андрій Лисенко також повідомив, що за розрахунками російських економістів, за місяць РФ виділяє приблизно 10 млрд (близько $200 млн) рублів на утримання цього бандитського угруповання на Донбасі.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс зазначає, що на окупованих східних територіях України бойовики і Росія, яка здійснює їх неформальну підтримку, розгорнули тисячі одиниць важкої військової техніки, тому військові дії на Донбасі можуть поновитися в будь-який час.

Карта бойових дій на 12-00 19 травня

На сайті Ради з'явилася "дошка ганьби"

На офіційному сайті Верховної Ради з'явилася "дошка ганьби", де буде розміщуватися статистика відвідувань народними депутатами пленарних засідань та їх участь у голосуванні. Про це повідомив голова парламенту Володимир Гройсман. "Буде визначатися "топ-25" кращих і гірших результатів", – сказав він.

Спікер нагадав, що під час Погоджувальної ради в понеділок він звернувся до ЗМІ та громадських організацій з проханням ретельно аналізувати, як депутати відвідують засідання Ради.

Звертаючись до депутатів, спікер попросив їх відповідально ставитися до своїх обов'язків.

"Я б рекомендував всім голосувати "за" або "проти" або "утримався". Четвертого варіанту немає", – сказав він.

Зазначимо, з моменту початку роботи Верховної Ради 8 скликання із 423 обраних народних депутатів у сесійній залі практично жодного разу не збиралося понад 400 парламентаріїв.

Луценко визнав, що коаліція затягує з підготовкою законопроекту про місцеві вибори

Законопроект про місцеві вибори зареєструють не пізніше кінця наступного тижня. Про це журналістам у Верховній Раді сказав голова фракції "Блок Петра Порошенка" Юрій Луценко.

"Ми затягуємо. Але треба узгодити різні точки зору. Але я думаю, що на цьому тижні, максимум – на наступному, наші колеги зареєструють законопроект", – сказав Луценко.

Він зазначив, що над законопроектом працюють представники фракцій парламентської коаліції, які є фахівцями з проведення виборів, зокрема ті, хто має досвід роботи в Комітеті виборців України і в русі "Чесно".

Рада призначила двох членів Вищої ради юстиції

У Верховній Раді завершилося таємне голосування за членів Вищої ради юстиції України.

За словами голови Рахункової комісії Олександра Черненка, в голосуванні взяли участь 322 народних депутатів.

Так, кандидатуру Олексія Маловацького підтримали 269 депутатів, проти – 52.

А за кандидатуру Ірини Мамонтової проголосував 261 парламентарій, проти – 54.

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман оголосив про призначення Маловацького і Мамонтової членами Вищої ради юстиції. Обидва новообраних принесли присягу члена ВРЮ.

Як повідомлялося, три малі фракції коаліції на посаду третього члена ВРЮ, якого призначає Рада, розглядають кандидатуру судді КС Віктора Шишкіна.

Рада призначила Ігоря Білоуса главою Фонду держмайна, новим главою АМКУ став Юрій Терентьєв

Верховна Рада призначила головою Фонду державного майна Ігоря Білоуса, передає кореспондент Сегодня.иа. Дане рішення підтримали 258 народних депутатів.

Білоус очолював Державну фіскальну службу з моменту її створення в червні 2014 року до 24 лютого 2015 року. Раніше нетривалий час очолював Державну податкову службу.

Також Верховна Рада призначила головою Антимонопольного комітету України Юрія Терентьєва. Таке рішення було прийнято 266 голосами народних депутатів.

З квітня 2012 року Терентьєв працює в ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг" на посаді заступника генерального юрисконсульта підприємства.

Рада дозволила Кабміну не платити за зовнішніми боргами, Яценюк заявив, що Україна хоче платити за кредитами на своїх умовах

Верховна Рада прийняла за основу і в цілому урядові законопроекти №2898 і №2899, що дозволяють уряду вводити мораторій на виплати по зовнішньому боргу України.

"За" основне рішення проголосували 256 народних депутатів, внести відповідні правки до держбюджету погодилися 246 депутатів.

Дія такого дозволу триватиме до середини 2016 року – цю поправку внесли з голосу за ініціативи профільного комітету.

"Ми йдемо по дуже тонкому льоду. Тут нічому аплодувати – країна знаходиться у важкій ситуації, і ми приймаємо дуже важке рішення", – сказав під час обговорення Юрій Луценко.

Депутат зазначив, що це непростий документ, який "дозволить або домовитися з кредиторами, або ми увійдемо в технічний дефолт".

Віктор Кривенко з "Самопомочі" зазначив, що під дію цього закону також потрапляє 3 млрд дол боргу РФ".

Презентував законопроект прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. "Ми в тому році зменшили борги, але ми не можемо жити за формулою: брати нові кредити, щоб погашати старі", – аргументував прем'єр необхідність реструктуризації держборгу і прийняття такого закону.

Прем'єр підкреслив, що прийнятий документ лише дає Кабміну право на введення мораторію, а користуватися цим правом чи ні, вирішить вже сам уряд.

Ми хочемо заплатити, але на тих умовах, які пропонує український уряд. Ми просимо приватних кредиторів – якщо ви хочете підтримати Україну..., допоможіть не словом, а доларом, а точніше мільярдами доларів", – заявив прем'єр.

Зазначимо, до переліку зовнішніх боргових зобов'язань, на які Кабмін може накласти мораторій, зокрема, входять облігації зовнішнього державного запозичення з 2005 р по 2013 рр. та місцеві зовнішні запозичення КМДА з 2005 по 2011 рр. Документ оприлюднив на своїй сторінці у Facebook народний депутат України від БПП Сергій Лещенко.

Яценюк хоче віддати управління тарифами ЖКГ в руки Тимошенко

Фракція "Народний фронт" і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк запропонували кандидатуру лідера фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко на посаду голови Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook нардеп від "Народного фронту" Антон Геращенко.

"Юлія Тимошенко повинна очолити Національну комісію з питань регулювання тарифів в енергетиці та комунальній сфері. Таке рішення було одноголосно ухвалене на засіданні фракції партії "Народний фронт" під час обговорення питання про те, як знизити тарифи на комунальні послуги для українців", – написав Геращенко й уточнив, що Яценюк був присутній на засіданні фракції і готовий підписати усі необхідні для такого призначення документи, а також буде переконувати президента Петра Порошенка в доцільності цього кроку.

Курс долара НБУ стрімко зріс

На сьогодні, 19 травня, НБУ встановив такі курси основних іноземних валют до гривні:
1 долар США – 22,11 грн;
1 євро – 23,44 грн;
10 російський рублів – 4,49 грн.

Таким чином, курс долара, в порівнянні зі вчорашніми значеннями, підвищився на 1,42 грн. (історичний максимум – 30,01 грн/дол).

Рада схвалила "закон для Гонтарєвої" про незалежність НБУ

Верховна Рада з другої спроби прийняла за основу президентський законопроект №2742. Це поправки, які регулюють діяльність Нацбанку.

Перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, представляючи документ у Верховній Раді, заявив, що законопроект не пропонує розширити повноваження НБУ. У той же час документ збільшує фіскальну незалежність Нацбанку, а також підвищує контроль Радою НБУ внутрішнього аудиту фінрегулятора.

У профільному комітеті ВР законопроект викликав дискусії. Документ все таки попередньо схвалили, але порадили приймати його поки що лише за основу, а до другого читання доопрацювати.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

  – з 2016 року змінити порядок перерахування частини прибутку до розподілу НБУ;

  – визначити, що Нацбанк сприяє фінансовій стабільності за умови, що це не перешкоджає підтриманню цінової стабільності в державі;

  – розширити повноваження Ради НБУ і т. д.

Крім того, законопроектом пропонується зменшити квоту членів ради НБУ з 14 до 8. Від президента і Верховної Ради – по 4 людини (на даний момент – 7). Пропонується зменшити і кількість членів правління НБУ з 11 до 6. При цьому голова Національного банку має право вирішального голосу у разі рівного розподілу голосів членів Правління Нацбанку при прийнятті рішень.

Ще одне – "встановити, що Верховна Рада розглядає питання про звільнення голови НБУ у відставку тільки після його виступу про результати діяльності на посаді на засіданні ВР".