Підсумки дня, 17 березня: Голосування Ради по Донбасу і миротворцях, сумніви ЄС щодо безвізового режиму, нові обмеження НБУ і багато іншого

Рада проголосувала президентські закони щодо частини Донбасу і визнала окремі райони Донецької та Луганської областей окупованими територіями

Верховна Рада України внесла зміни в закон "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей". Відповідний документ за основу і в цілому підтримали 265 народних депутатів.

Поправки в закон "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" (№2378) підготували на Банковій і внесли в Раду напередодні.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Документ визначає, коли саме на окремих територіях Донецької та Луганської областей буде можливість встановлення "особливого статусу". У законі чітко прописано: тільки після того, як там припиниться стрілянина, бойовики складуть зброю, і буде відведена військова техніка, і з'явиться можливість проведення легітимних місцевих виборів – за українським законом і за участю міжнародних спостерігачів.

Також Верховна Рада прийняла постанову про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування. Відповідний документ підтримали за основу та в цілому 296 народних депутатів.

Суть законопроекту – в позначенні територій, які після настання миру на Донбасі і проведення позачергових місцевих виборів, отримають так званий особливий статус – можливість пріоритетного використання російської мови, створення вільної економічної зони з РФ, формування "народної міліції" і т. д.

Також ВРУ прийняла розроблену усіма фракціями коаліції постанову про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями (№ 2396). За це рішення проголосували 280 народних депутатів.

Рада підтримала звернення до Ради безпеки ООН і Ради ЄС про введення в Україну миротворців, Пан Гі Мун повідомив, що єдиної позиції щодо Донбасу немає

Верховна Рада підтримала президентський проект постанови про звернення до Ради безпеки ООН і Ради Європейського Союзу про розгортання на території країни міжнародної операції з підтримання миру і безпеки. За прийняття звернення у вівторок проголосував 341 депутат.

У зверненні до Ради безпеки ООН міститься заклик "почати відповідні процедури щодо розгортання на території України міжнародної операції ООН стосовно підтримки миру і безпеки, конкретні умови якої будуть визначені під час консультацій з українською стороною відповідно до встановлених процедур".

У зверненні до Ради ЄС, керівництво країни просить почати відповідні процедури щодо початку операції ЄС у рамках Спільної політики безпеки і оборони в Україні.

Зазначимо, що Рада безпеки ООН досі не змогла виробити єдину позицію щодо України так само, як і по Сирії. Про це заявив генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, передає 5 канал.

Він зазначив, що перемир'я на Донбасі дуже крихке, але в цілому мінські домовленості виконуються.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що ООН і її інститути не відповідають сучасним реаліям безпеки у світі.

"У нас є країна P5 – Росія, яка є агресором, яка всіма визнана агресором і яка має право вето. І якщо ми цю ситуацію не змінимо, постане питання довіри до всієї системи ООН. Я роблю акцент на тому, що виключне право вето вичерпало себе: потрібні радикальні реформи всієї системи, і існує чимало проектів цих реформ. Але країни, які володіють правом вето, дуже обережно ставляться до будь-яких змін", – сказав він.

Також Клімкін зазначив, що присутність миротворців в Україні стане додатковим фактором стабілізації.

За словами міністра, наглядову місію ОБСЄ в Україні також необхідно посилити за рахунок спостерігачів і техзасобів, щоб забезпечити контроль виконання мінських домовленостей.

На Донбасі стало гинути більше військових, Тимчук повідомляє, що бойовики збирають сили, Кемерон вважає, що після України РФ може "зайнятися" Балтією

За минулу добу на Сході країни зафіксовані чергові втрати серед українських військових. Про це сьогодні повідомив спікер РНБО Андрій Лисенко.

"Загинули 3 військових", – повідомив Лисенко. Крім того, за його словами, ще 5 людей отримали поранення.

За даними військового експерта Дмитра Тимчука, противник посилює свою боєздатність. "В районі н. п. Красний Луч відмічено появу чергового "навчального центру" для бойовиків", – написав Тимчук. Він також зазначив, що в районі Горлівка – Єнакієве – Дебальцеве на сьогоднішній день сконцентровано близько 6 000 осіб, у яких на озброєнні знаходяться РСЗВ "Смерч", ствольна і самохідна артилерія.

Генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Заньєр заявив, що міжнародному співтовариству слід ще раз переглянути інструменти для реагування на виклики, серед яких і ситуація в Україні.

Доповідач ПАРЄ з питань політичних наслідків конфлікту в Україні Крістіна Зеленкова вказує на значну участь Росії в конфлікті на Донбасі.

"Російська участь не обмежується поставками важкої зброї і бійців (або на "добровільних" засадах, або звільнених, або які пішли у відпустку, або у вигляді регулярної армії), а також представлена в командному складі та в процесі політичного прийняття рішень", – написано в опублікованій у вівторок інформаційній записці за результатами її візиту в Київ, 15-18 лютого цього року.

На думку глави МЗС Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, якщо зусилля щодо припинення бойових дій у східній Україні виявляться успішними, то на остаточне політичне вирішення ситуації будуть потрібні десятиліття, а то й більше.

Прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон вважає, що дестабілізуючи Україну, Росія в майбутньому може спробувати дестабілізувати одну з країн Балтії.

Як повідомив глава МЗС Латвії Едгарс Рінкевічс, яка головує в Раді ЄС, лідери ЄС не будуть обговорювати посилення санкцій проти РФ на саміті, який пройде 19-20 березня в Брюсселі.

Карта бойових дій на 12-00 17 березня

У МВС повідомляють, що ситуація в Костянтинівці стабілізована, губернатор каже, що винуватці ДТП не мали права керувати бронемашиною

Ситуація в Костянтинівці стабілізована після заворушень через ДТП з українськими військовими. Про це повідомив начальник головного управління МВС України в Донецькій області В'ячеслав Аброськін.

"Усі факти масових заворушень задокументовані. Особи організаторів встановлені. Ситуація в місті стабілізувалася", – написав він на своїй сторінці в Facebook.

Аброськін зазначив, що міліція Костянтинівки несе службу в посиленому форматі.

Губернатор Донецької області Олександр Кіхтенко заявив, що військові, які вчинили резонансну ДТП, не мали дозволу керувати бронетехнікою.

"Фактично, це було самовільне пересування після проведення ремонтних робіт, вони пересувалися на місце постійної дислокації. Самостійно, без дозволу, без супроводу", – заявив Кіхтенко.

Нагадаємо, 16 березня в місті Костянтинівка Донецької області військовослужбовець однієї з військових частин Збройних сил України не впорався з керуванням транспортного засобу і вчинив наїзд на перехожих. Унаслідок ДТП були травмовані матір та неповнолітня дитина. Травмованій жінці була надана перша медична допомога, вона знаходиться в лікарні. Від отриманих ушкоджень 8-річна племінниця травмованої жінки померла.

Клімкін повідомив, що у ЄС є сумніви щодо надання Україні безвізового режиму

У ЄС є сумніви щодо надання Україні безвізового режиму через конфлікт на Донбасі. Про це заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв'ю журналу "Фокус".

"Ми дуже добре рухаємося за графіком реформ – почали видавати біометричні паспорти, у нас є всі необхідні системи і бази даних", – сказав він.

"Але, що турбує європейські столиці? Деякі райони Донецької та Луганської областей контролюються терористами, в ЄС побоюються, що бойовики також зможуть користуватися безвізовим режимом. Так що питання не в тому, наскільки успішно ми проводимо реформи", – додав глава МЗС.

За його словами, це є складовою російського сценарію.

Павленко повідомляє, що податкове навантаження на аграріїв різко зросло, а експорт упав

Оподаткування аграрної галузі у поточному році помітно зросло. Про це заявив міністр агрополітики Олексій Павленко.

За його словами, фіскальне навантаження на галузь у 2015 році збільшилося на 20 млрд грн, а з урахуванням імпортного збору – майже на 30 млрд грн.

"Але, незважаючи на кризові явища, галузь майже не відстає від торішніх темпів виробництва", – запевнив Павленко.

Він також повідомив, що через бойові дії на Донбасі і анексію Криму Росією Україна втратила близько 1,5 млн тонн зернових.

При цьому, за даними МінАПК, експорт аграрної продукції в країни СНД впав на 31,1% (у 2014 році порівняно з 2013 роком). У 2014 році він склав $2,5 млрд у грошовому вираженні.

У той же час, зростання аграрного експорту в ЄС у 2014 році склав 6,4%, обсяг експорту склав $4,8 млрд. Обсяги експорту в США за 2014 рік зросли на 36,2%. Зріс і аграрний експорт в Африку – в 2014 році він склав $2,5 млрд. Експорт в Азію зріс на 9,9% за 2014 р. і склав $6,6 млрд.

Fitch прогнозує, що Україна втратить ще 5% ВВП, Яресько каже, що країні потрібні додаткові гроші на реформи

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings прогнозує падіння економіки України на 5% при інфляції в 26%.

"Ключове припущення агентства: ВВП України знизиться на 5%, а інфляція зросте на 26% у 2015 році", – повідомляє агентство.

Ці оцінки збігаються з прогнозами ключового кредитора країни-МВФ, а також з базовим сценарієм розвитку економіки, озвученим урядом України.

Міністр фінансів Наталія Яресько заявила, що Україна, щоб відновити економіку, потребує додаткової фінансової підтримки, що перевищує вже обіцяні їй кредити.

"Пакет (допомоги – Ред.), який ми отримали, допоможе стабілізувати фінансову банківську систему, але він недостатній, щоб по-серйозному перезапустити економіку і відновити зростання," – сказала міністр в інтерв'ю The Wall Street Journal.

Заступник міністра фінансів РФ Сергій Сторчак, говорячи про борг Києва перед Москвою в розмірі 3 млрд. дол., заявив, що позиція РФ залишається колишньою: "Колеги з Мінфіну України знайдуть можливості платити за рахунками".

НБУ підвищив курс долара відразу на 47 копійок, Гонтарєва заговорила про стабілізацію

Сьогодні, 17 березня, з 14:00 НБУ встановив такі курси основних іноземних валют до гривні:

1 долар США – 22,24 грн;
1 євро – 23,48 грн;
10 російський рублів – 3,58 грн.

Таким чином, курс долара порівняно з попередніми значеннями підвищився на 47 копійок (історичний максимум – 30,01 грн/дол). Євро став дорожче на 47 коп. Курс рубля збільшився на 4 коп.

Сьогодні торги на міжбанківському валютному ринку України закрилися такими котируваннями:

долар США – 22,25-22,5 грн;
євро – 23,62-23,88 грн;
російський рубль – 0,359-0,364 грн.

Таким чином, з початку торгів курс долара підвищився на 55 коп. на продажу, і на 60 коп. на купівлі.

"Сьогодні попит перевищував пропозицію", – зазначають ринкові аналітики.

Глава НБУ Валерія Гонтарєва зазначає, що пропозиція іноземної валюти перевищує попит на неї.

За її словами, така ситуація спостерігається як на готівковому, так і на міжбанківському ринку, завдяки чому Нацбанк з початку місяця поповнив чисті валютні резерви майже на $579 млн. "надалі ці кошти можуть бути використані для проведення валютних інтервенцій у разі збільшення попиту на валюту або посилення волатильності на ринку", – зазначила Гонтарєва.

НБУ готується посилити обмеження на готівкові розрахунки

НБУ консультується з банкірами щодо зниження граничної суми готівкових розрахунків. Про це повідомляється на офіційній сторінці НБУ в Facebook.

"Зниження максимально дозволеної суми розрахунків готівкою буде стимулювати розвиток безготівкового ринку і дозволить залучити додаткові ресурси у банківську систему", – заявила голова Нацбанку Валерія Гонтарєва.

Вона запевнила, що такий крок сприятиме зниженню тіньового сектора економіки країни.

Раніше Гонтарєва попереджала, що НБУ знизить ліміти на розрахунок готівкою і прагнутиме до європейської норми в 1000 євро.

Працюючим пенсіонерам урізали пенсії 

Сьогодні, 17 березня, в Україні набув чинності прийнятий парламентом і підписаний президентом урядовий закон про внесення змін у пенсійне законодавство, що передбачає скорочення пенсій працюючим пенсіонерам, тимчасове скасування виплати пенсій працівникам, які займають спеціальні посади, а також зміну умов виходу на пенсію для громадян, які мають право на так звану "пільгову" пенсію. Закон опублікований в урядовій пресі.

Під дію документа підпадають всі пенсіонери, окрім інвалідів I і II груп, інвалідів війни, учасників бойових дій, членів сімей військовослужбовців.

Згідно із законом, урізання пенсій працюючим пенсіонерам до 85% нарахованого обсягу виплат стосується всіх працюючих пенсіонерів, чиї пенсії перевищують півтора розміру мінімальної зарплати (1218 грн).

У той же час, у разі, якщо пенсіонер звільниться з роботи, розмір пенсії відновлюється і виплачується у повному обсязі.

Мінсоцполітики має намір з травня нараховувати субсидію по комуналці на "чисті" доходи

Мінсоцполітики обіцяє нараховувати її, виходячи з отриманих доходів сім'ї, а не з нарахованих. Тобто, субсидії будуть розраховувати з суми, що видається на руки після вирахування прибуткового й інших податків.

Про це міністр соцполітики Павло Розенко повідомив в інтерв'ю газеті "Сегодня".

Очікується, що зміни набудуть чинності вже у травні, разом з новим порядком розрахунку субсидій.

Сама формула розрахунку субсидій за ЖКГ вже була змінена в кінці 2014-го і зараз не зміниться: будуть враховуватися нормативи житла, кількість членів сім'ї, обсяги використання газу і т. д. Але будуть ліквідовані багато додаткових умов, у тому числі майнові.