Підсумки дня, 16 вересня: Ратифікація УА, особливий статус й амністія для Донбасу, люстрація і багато іншого

16 вересня 2014, 19:25

Денис Беспалов Денис Беспалов

Головні події дня за вівторок за версією "Сегодня.ua"

Європарламент і Верховна Рада синхронно ратифікували Угоду про асоціацію, Порошенко підписав закон прямо в сесійному залі

Реклама

Сьогодні, 16 вересня, сталася подія, яку вже називають історичною. Відбулася ратифікація Угоди про асоціацію з ЄС. "За" проголосували 355 народних депутатів. Одночасно цей документ ратифікували депутати Європарламенту, рішення підтримали 535 парламентаріїв.

Президент України Петро Порошенко підписав документ прямо в залі парламенту.

"Європейська інтеграція стала нашою національною ідеєю", – сказав Президент, висловивши переконання, що цей день стане святом не тільки для нашої країни, але і для всієї Європи.
Глава держави також зазначив, що в Угоді не було змінено ані слова, ані крапки або коми.

Реклама

Президент ЄП Мартін Шульц, у свою чергу, назвав історичним підписання цього документа. "Хто б міг подумати, що в певний момент часу кордони Європи можуть бути пересунуті насильно, а Європа потрапить під загрозу", – заявив він під час прямого телемосту з Верховною Радою України.

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, виступаючи у Верховній Раді, заявив, що ратифікація Угоди – це тільки початок великого шляху.

"Голосування є цивілізаційним вибором, ми виправляємо помилку, допущену 350 років тому. Україна – це Європа. Під угодою стоїть підпис народу. Прикро, що ця угода скріплена кров'ю, але така плата, така боротьба і ціна", – сказав він.

За словами глави МЗС України Павла Клімкіна, який також прийшов у Раду, Угода є моделлю реформ, які потрібні Україні, і здійснення яких буде разом з ЄС. "Це будуть реформи з європейським змістом, ментальністю і моделлю. Це рух вперед, це наше майбутнє", – сказав міністр.

Зазначимо, що після голосування законопроекту і підписання його Президентом, народні депутати вшанували хвилиною мовчання загиблих за європейське майбутнє України.

Реклама

Голова Ради Європи Херман Ван Ромпей і президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу привітали ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і заявили, що вона забезпечить Україні план перетворення в європейську демократичну державу. Про це йдеться в оприлюдненій у вівторок спільній заяві лідерів ЄС.

"Ми вітаємо одночасну ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у Верховній Раді і в Європейському парламенті сьогодні і розцінюємо це як важливий крок до політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом", – зазначили Ромпей і Баррозу.

Заступник глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків, у свою чергу, заявив, що імплементація Угоди про асоціацію з ЄС дозволить Україні відповідати умовам членства в Європейському Союзі через 5 років. Однак, за словами чиновника, це не означає, що саме в цей термін Україна буде подаватися на членство в ЄС.

На закритому засіданні Рада прийняла закони про особливий статус частини Донбасу і про амністію

Верховна Рада прийняла закони про особливий статус районів Донецької та Луганської областей, а також про амністію.

Реклама

Як передає кореспондент "Сегодня", депутати в кулуарах повідомили, що за амністію проголосували 287 нардепів, а за особливий статус – 277.
Законопроекти не підтримали "Батьківщина" і "Свобода".

Примітно, що, за словами деяких депутатів, після голосування за ці проекти на табло не вивели результати голосування по фракціях.

Зазначимо, що Президент Петро Порошенко особисто прибув на засідання, щоб переконати нардепів проголосувати проекти про амністію і особливий статус Донбасу.

Як повідомив "Сегодня.ua" лідер "Свободи" Олег Тягнибок, головний посил Президента при вимозі проголосувати за ці проекти – "в іншому випадку буде війна" (з Росією – ред.).

На думку лідера партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко, прийняття цих законів суперечить інтересам України. "Сталася здача національних інтересів", – сказала вона.

Президент Петро Порошенко, в свою чергу, заявив, що закон про особливий статус для деяких районів Донецької та Луганської областей повинен стати основою для миру в регіоні.

"Ті, хто живуть в Донецьку і Луганську, повинні мати можливість вибрати собі нову владу, і з цією владою ми повинні знайти порозуміння і принести мир, спокій, злагоду в державу. Це мій шлях", – підкреслив Порошенко.

Президент також сподівається, що всі сторони конфлікту будуть дотримуватися виконання закону.

У той же час прес-секретар глави дипломатії ЄС Майя Косьянчич зазначила, що прийняття Верховною Радою закону про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідає мінському протоколу.

"В угоді про припинення вогню і мирний план, узгодженій у Мінську, дійсно передбачені кроки в цьому напрямку", – зазначила Косьянчич.

Терористи самопроголошеної "ДНР", в свою чергу, не вважають актуальним для себе проект запропонованого Президентом України Петром Порошенком закону про особливий статус окремих районів Донбасу. Про це заявив так званий "перший віце-прем'єр" терористичної організації "ДНР" Андрій Пургін. Його слова вчора процитувало російське інформагентство РИА Новости.

"Це законопроект для України. Для" Донецької народної республіки "закони створює наш власний "парламент", – заявив Пургін. – Можливо, це буде точка дотику для майбутніх переговорів, але не більше того".

Як відомо, закон про амністію звільняє від кримінальної відповідальності деякі категорії осіб, які скоїли кримінальні злочини в період з 22 лютого 2014 р. до дня набрання чинності даного закону на територіях Донецької та Луганської областей, де проводилась антитерористична операція (АТО).

Закон про особливий статус передбачає введення особливого порядку самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей терміном на три роки, а також проведення 7 грудня позачергових місцевих виборів у цих регіонах.

Рада з третьої спроби прийняла закон про люстрацію, прихильники законопроекту підпалили під парламентом шини

Верховна Рада України з третьої спроби підтримала в другому читанні закон про люстрацію. За відповідне рішення проголосували 231 народних депутатів з 246 зареєстрованих у залі засідань.

Як зазначив керівник робочої групи з доопрацювання законопроекту про люстрацію влади Юрій Дерев'янко, порівняно із законопроектом, який розглядав парламент у першому читанні, закон "суттєво змінився".

Він повідомив, що з тексту законопроекту були вилучені норми, які суперечили чинній Конституції України.

"Усі виборчі посади, такі як депутати, уповноважений з прав людини, конституційні судді – вони виключені з цього закону (не підпадають під його дію)", – сказав нардеп.

Дерев'янко також зазначив, що було звужено коло близьких людей, які подають декларацію про майно та доходи до кола сім'ї, "тобто тих людей, які проживають разом з кожним з нас".

Парламентарій пояснив, що зокрема народні депутати щорічно подають звичайну декларацію, в якій вказують належне майно і доходи виключно тих членів сім'ї, які проживають разом з ними і ведуть спільне господарство.

Дерев'янко також зазначив, що прийнятий закон передбачає норму, згідно з якою податкова інспекція, перш ніж прийняти остаточне негативне рішення за підсумками перевірки задекларованого майна, повинна ознайомити з усіма своїми зауваженнями особу, яку перевіряє, і тільки з урахуванням пояснень цієї особи може приймати остаточне рішення.

Раніше народні депутати не змогли прийняти цю законодавчу ініціативу, на що голова Верховної Ради України Олександр Турчинов заявив, що депутати не вийдуть із залу засідань, поки не приймуть.

Зазначимо, що прихильники ухвалення закону про люстрацію підпалили під Верховною Радою шини. Про це написав у Фейсбуці Віталій Уманець.

.jpg_30

Фото: Фейсбук Віталія Уманця

Найближчим часом може відбутися наступний етап "мінських переговорів", з моменту перемир'я загинуло 16 українських військовослужбовців

Черговий раунд переговорів у Мінську щодо врегулювання ситуації в Україні відбудеться найближчим часом. Про це заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

"Зараз обговорюється питання про проведення наступного раунду (переговорів – ред.), Я думаю, що він буде найближчим часом. Головне, щоб була результативність", – сказав він в ефірі "Свободи слова" у понеділок ввечері.

Міністр додав, що МЗС України не бере безпосередньої участі в цих переговорах, але, в разі необхідності, готове надати консультативну допомогу.

Нагадаємо, що останній раунд переговорів у Мінську ознаменувався підписанням протоколу про припинення вогню на Донбасі. У результаті "мінських домовленостей" сьогодні Рада прийняла закони про особливий статус частини Донбасу і про амністію.

Як повідомив речник МЗС України Євген Перебийніс, з початку оголошення режиму припинення вогню в зоні проведення АТО на Донбасі було зафіксовано 296 обстрілів позицій українських силовиків. За його словами, за цей же період загинули 16 і отримали поранення 98 українських військовослужбовців.

Єврокомісар Штефан Фюле, виступаючи у вівторок в Європарламенті, заявив, що Росія використовує перемир'я в Україні для перегрупування своїх військ.

Україна готує низку системних позовів проти Росії – Клімкін

В тренді
Зеленський розповів, що думає про майбутню зустріч Путіна та Байдена

Україна готує позови до міжнародних судів проти Російської Федерації з питань анексії Криму, і щодо Донбасу. Про це заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін, передає ЛІГАБізнесІнформ.

"Я абсолютно підтримую ідею про проактивну позицію. Якраз над цими питаннями ми працюємо. Для цього нам потрібні позови в міжнародні суди. Для того щоб ці позови були ефективні й успішні, нам потрібна дуже детальна доказова база, і пройти досудовий процес", – сказав міністр.

"Ми навчилися з не надто вдалого досвіду деяких країн, назву тут лише Грузію, яка програвала деякі позови саме через недостатню підготовку. Ми ці помилки абсолютно врахували. Ми зараз перебуваємо на стадії перед тим, як працювати з міжнародними судами. І будьте впевнені, це буде система позовів, які будуть покривати і Крим, і Донецьк і Луганськ і деякі інші питання", – запевнив глава відомства.

Карта АТО на 12-00 16 вересня

16-09_

ООН заявляє про 3,1 тисячі загиблих на Донбасі з початку бойових дій

Організація Об'єднаних Націй заявляє, що з початку бойових дій станом на 11 вересня на сході України загинув 3171 чоловік. Про це йдеться в повідомленні прес-служби Управління верховного комісара ООН з прав біженців.

"Принаймні, 3171 вбиті (в тому числі як мінімум 27 дітей) і 8061 поранені (у тому числі як мінімум 56 дітей) у східній Україні станом на 11 вересня", – сказано в повідомленні.

У зв'язку з цим в Україну відправиться спеціальний доповідач з питань внутрішньо переміщених осіб Чалока Беяні, який перебуватиме в Україні з 16 по 26 вересня.

РФ розгортає повноцінні війська в кримському напрямку, НАТО застерігає РФ від прихованих вторгнень

Загострення ситуації в Україні й іноземна військова присутність поблизу російського кордону внесли корективи в роботу командування Південного військового округу РФ. Про це заявив міністр оборони Росії Сергій Шойгу.

"Одним з його пріоритетних завдань стало розгортання повноцінного і самодостатнього угруповання військ на кримському напрямку", – заявив міністр.

У НАТО, в свою чергу, заявили, що Альянс надалі вважатиме секретні та неофіційні вторгнення приводом до війни. Про це заявив командувач Об'єднаними силами НАТО в Європі генерал Філіп Брідлав, повідомляє видання Inopressa з посиланням на видання The Daily Beast.

"Європа занадто добре знайома з цими скритними вторгненнями. Росія в лютому цього року направила загони спецпідрозділів у формі без розпізнавальних знаків до Криму, а потім на схід України для спільної з тамтешньою російською меншиною роботи щодо початку повстання", – йдеться в статті.

"Виступаючи на засіданні Атлантичної ради, Брідлав заявив: якщо Кремль випробує це на одній з держав НАТО, що межують з Росією, наприклад, на колишніх радянських республіках Балтії, він ризикує привести в дію 5-ту статтю Північноатлантичного договору, згідно з якою альянс встає на захист атакованої країни -учасниці", – повідомляє кореспондент видання Елі Лейк.

А генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, що йде у відставку, заявив, що РФ відмовляється налагоджувати партнерські відносини з Альянсом.

В Європарламенті закликають посилити санкції проти РФ, а США назвали умову для зняття обмежень

Європейський Союз буде посилювати свої санкції проти Росії, поки вона "не на словах" доведе, що вживає заходів з деескалації ситуації в Україні. Про це заявив глава комітету з міжнародних справ Європейського парламенту Елмар Брок під час дебатів, передає "Українська правда".

"Ми хочемо бачити дії, а не слова. До тих пір, поки цього не буде, ми будемо застосовувати, а також посилювати санкції проти Росії", – заявив він. "Одна країна не може просто так атакувати іншу", – підкреслив євродепутат.

__16

Не всі в Європарламенті підтримують санкції ЄС. Фото: AFP

США, в свою чергу, готові скасувати останній раунд санкцій проти Росії у разі дотримання Мінських угод з припинення вогню в Україні. Про це заявила представник Держдепартаменту США Марі Харф, передає РІА Новини.

"Якщо Росія повністю реалізує угоди в Мінську від 5 вересня, буде шлях вперед для того, щоб відкликати останній раунд санкцій. Ми повинні подивитися, чи буде реалізовано Мінську угоду і 12 кроків, описаних в угоді щодо припинення вогню", – сказала Харф.

"Якщо будуть додаткові дії щодо ескалації в Україні, будуть додаткові санкції", – додала представник Держдепартаменту.

За її словами, режим припинення вогню опинився під загрозою в останні дні у зв'язку з обстрілом спостерігачів ОБСЄ і боєм у районі Донецького аеропорту, в яких США звинувачують ополченців.

У той же час у РФ зазначають, що поки не мають наміру вводити додаткові заходи у відповідь на санкції Заходу. "Нагадаю слова президента, що нічого на шкоду собі самим ми робити не будемо, і все, що ми зробимо, буде в наших власних інтересах", – сказав прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.

Він зазначив, що чітких тимчасових рамок, коли буде введено другий пакет санкцій у відповідь, поки немає, як і інформації про те, яких компаній і персон вони можуть торкнутися.

Зазначимо, що, за оцінками Єврокомісії, збиток від введеного Росією ембарго на поставки сільгосппродукції з ЄС складе близько 5 млрд євро.

"Газові переговори" можуть відбутися 22 вересня, в РФ визнали, що Україна не краде газ

Тристороння зустріч у форматі Росія-ЄС-Україна щодо газу відбудеться 22 вересня. Про це повідомив глава Міненерго Росії Олександр Новак, повідомляє видання "Прайм".

"Як ви знаєте, ми пропонували провести зустріч 6 вересня, але ми отримали від ЄК зустрічну пропозицію призначити її на суботу (20 вересня). Однак, як ви знаєте, в Сочі в цей час проходитиме економічний форум, тому ми готові зустрічатися з понеділка", – сказав російський міністр.

Новак також зазначив, що Міненерго РФ не спостерігає несанкціонованого відбору газу з боку України.

"Ні", – відповів Новак на запитання про те, чи фіксує російська сторона несанкціонований відбір транзитного газу на території України.

Раніше в понеділок офіційний представник "Газпрому" Сергій Купріянов повідомив, що відхилення обсягів фізичних поставок російського газу від заявок європейських споживачів пов'язано із закачуванням газу в підземні сховища (ПСГ) Росії.

Нагадаємо, тристороння зустріч у форматі Україна – Росія – ЄС для вирішення спірних газових питань мала відбутися 20 вересня в Берліні, однак Росія заявила про рішення її перенести.

Курс долара на 16 вересня: підсумки дня

У вівторок, 16 вересня, на українському міжбанківському ринку курс долара тримався вище 14 грн.

Торги по долару США відкрилися наступними котируваннями 14-14,3, до 12:00 звузився спред (різниця між курсом продажу і курсом купівлі) – 14,1-14,3 грн / дол.

До закриття торгів цінові рівні встановилися на значеннях 14-14,3 грн / дол.

Ринок євро-гривня відкрився котируваннями 18,11-18,5, до 12:00 ціни пішли вгору – 18,25-18,51 грн / євро. До закриття торгів цінові показники впали до 18,12-18,51 грн / євро.

Рублевий ринок відкрився котируваннями 0,3617-0,3695, до 12:00 ціни піднялися до 0,3641-0,3697 грн / руб. До закриття торгів ціни знизилися до 0,3632-0,3688 грн / руб.

На міжнародному валютному ринку ціни на валютну пару євро-долар змінювалися в діапазоні 1,2925 / 1,2965.

Нагадаємо, сьогодні з 14:00 офіційні курси основних валют до гривні встановлені на такому рівні:

1 долар США – 12,98 грн

1 євро – 16,76 грн

10 російських рублів – 3,41 грн

Порівняно з минулим офіційним курсом долар став дорожче на 8 копійок.

Всі подробиці в спецтемі Врегулювання на Донбасі

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти