Інтерв'ю з віце-прем'єром Вадимом Пристайком: Рішення Росії по анексії Криму та війні на Донбасі можуть бути "відкручені" назад

У розпал скандалу навколо нібито заборони українським сезонним працівникам виїжджати за кордон на заробітки віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Вадим Пристайко в інтерв'ю сайту "Сьогодні" розповів, що ні про яку заборону на виїзд мова не йде, більш того – чартери для сезонних працівників будуть організовуватися постійно. Детально про ситуацію із заробітчанами, вплив коронавірусу на наш безвіз з ЄС і про те, чи варто українцям планувати свої літні відпустки за кордоном, читайте в першій частині інтерв'ю з Вадимом Пристайком.

У другій частині інтерв'ю сайту "Сьогодні" віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції розповів, коли і як пройдуть саміти Україна-ЄС та Східного партнерства, як виконується Угода про асоціацію, що відокремлює Україну від промислового безвізу з ЄС та досягнення стандартів НАТО, а також про відносини з Росією.

- Повернімося до того документа, який зараз обговорює Брюссель щодо країн Східного партнерства. Я так розумію, що це звіт якраз до саміту Східного партнерства?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Так, він буде представлений до саміту.

- А коли буде саміт? В якому форматі? Бо спочатку з'явилися новини, що його перенесуть. Проте потім очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель це спростував.

- Дійсно, є декілька варіантів. Зараз кожна сторона це для себе визначає і вірус вносить постійні зміни. Немає ніякої теорії змови. Або проводити саміт у вигляді відеоконференції, що, звичайно, забирає можливість спілкуватися тет-а-тет, на що ми розраховуємо постійно, коли приїжджаємо за тисячі кілометрів на зустрічі. Або дійсно перенести саміт, щоб побороти коронавірус, не ризикуючи здоров’ям лідерів, відправляючи їх на зустрічі. Але хто може сказати нам, чи достатньо буде перенести саміт на 1 жовтня? Такі ідеї також обговорюються.

- То рішення ще не прийнято?

- На нашу думку, рішення буде прийняте найближчим часом. Наразі воно перебуває на стадії формування.

- А що з самітом Україна-ЄС? Минулорічний проходив у Києві, там вже був Зеленський. Цього року він має пройти в Брюсселі. То проведуть чи перенесуть?

- Так, для Зеленського це була одна із перших зустрічей, яка відбулася. Знову-таки вірус вносить зміни до графіка і цього заходу, який мав відбутися у липні. Саміт не скасовується. У нас є про що поговорити. Бачите, навіть певні технічні місії затримуються. Наприклад, технічна місія, яка мала приїхати, щоб оцінити наше просування, як ми його називаємо, по промисловому безвізу. Це було б цікаво винести на розгляд наступного саміту, але переноситься через суто технічні причини, пов’язані з вірусом.

- Чи призупинив коронавірус наш поступ до ЄС? Я маю на увазі виконання Угоди про асоціацію та перемовини про перегляд її торговельних положень?

- Знаєте, процеси настільки глибоко ешелоновані вже багато років, до процесу залучено настільки багато людей, що говорити про призупинення не можна. Проте зміни дійсно є. Можу сказати, що навіть велику частину працівників нашого Офісу ми були вимушені перепрофільовувати на питання організації і координації допомоги з протидії коронавірусу. Люди, які б мали займатися конкретними сферами, зараз більше займаються координацією цієї допомоги, що надходить – гуманітарна, технічна допомога. Так само і народні депутати. Якщо раніше депутатський корпус і наш Уряд виробляли більше проектів, ідей, з якими ми працювали відповідно до наших обіцянок і зобов’язань, зараз депутати збираються раз на два-три тижні. Тому є об’єктивні речі, але я не бачу, щоб це перетворювалося на політичну складову. Наше представництво працює в звичному режимі, ми не скорочували нашу дипломатичну присутність, як і ЄС. Моя остання зустріч з Послом ЄС була півгодини тому (29 квітня. – Авт.), попередня – в п’ятницю. Так само і з НАТО.

- Де ми зараз по перегляду торговельних положень Угоди про асоціацію?

- Наші економісти над цим працюють. Хочу сказати, що вірус не вніс в їхню роботу змін. Наш традиційний інтерес і в с/г продукції, і в інших галузях, словом, по всьому, що нас цікавить і турбує, постійно знаходиться на порядку денному. Так само, як і, наприклад, цифрова сфера. Єднання цифрових ринків залишається топ-пріоритетом Україна-ЄС.

- Ви вже згадали про промисловий безвіз. Це доволі проблемне питання.

- Це кропітка робота з узгодження стандартів. І хочу нагадати, як європейських, так і стандартів НАТО. Там є ціла історія. Звичайно, з об’єктивних причин робота стримується. Але я не можу сказати, що ми відчуваємо якісь зміни в підходах. Два місяці карантину не зіб’ють нас з цього шляху.

- За скільки кроків ми до промислового безвізу з ЄС?

- Важко сказати, за скільки ми кроків. Але всі наші чотири основні напрямки, які ми собі поставили, щоб просуватися, рухаються. Я не хочу говорити, що ми за три кроки, бо ви потім порахуєте і скажете, що залишилося два. Враховуючи, що цього року ми не переносимо наш саміт, є чіткі часові рамки для рішень, які ми маємо підготувати до цього саміту. Думаю, ми можемо це зробити.

- Не можу Вас не запитати про кроки міністра оборони, які викликали критику в громадянському суспільстві. Деякі навіть сказали, що це призупинення переходу до стандартів НАТО. Йдеться про припинення дії указу про трансформацію управління силами оборони і військового управління та ліквідацію Проєктного офісу реформ при Міноборони.

- Думаю, що дійсно була певна недокомунікція з боку нового міністра оборони і його команди, яка тільки розсаджувалася на своїх стільцях і, напевно, не встигла зрозуміти, наскільки це важливо, і наскільки це чутливо і болісно сприймається. Особливо, коли був змінений міністр, який дійсно був реформатором, добре відомий, сам був частиною громадянського суспільства і щиро це просував. Безумовно, на нову міністерську команду особливо прискіпливо дивилися всі. І деякі месседжі виявилися незрозумілими. Зокрема ті укази щодо Офісу реформ. Думаю, вам міністр оборони зможе більш детально про це розказати. Але точно вас запевняю, що немає жодної країни НАТО, яка би повністю прийняла всі стандарти НАТО.

- Так, їх багато, вони постійно змінюються…

- Їх тисячі. Але про це всі постійно говорять, але ніхто не вдається в деталі. Ми, як країна, ніколи і не говорили, що приймемо всі стандарти. Нам би хотілося. Але є визначений перелік напрямків взаємодії, і ми впроваджуємо саме ці стандарти. Ну, наприклад, ми з вами не є учасником авіаційних програм, тому нам на сьогодні не треба впроваджувати ці стандарти. Але є стандарти, по яких Україна є учасником. Для взаємодії цих збройних підрозділів з НАТО – це в першу чергу. Всі інші – коли буде можливість.

- Також викликала неабияке занепокоєння фраза Андрія Тарана, що досягнення стандартів НАТО – це "амбітна, але недосяжна мета". Знаю, що потім на профільному парламентському комітеті міністр виправдовувався, що його неправильно зрозуміли. Я, як журналіст, теж не можу не помітити, що у заявах і президента, колишнього і теперішнього прем’єра, поменшало згадок про європейську і євроатлантичну інтеграцію. У нас це прописано в Конституції…

- У нас навіть цілий віце-прем’єр для цього є.

- Тобто свій вектор руху до ЄС і НАТО ми не згортаємо?

- Ні, ми не звертаємо з цього шляху. І робимо це не лише тому, що це прописано в Конституції. Дуже важливо для того, щоб ми відкрито говорили зі своїми громадянами і союзниками, що це (рух до ЄС і НАТО. – Авт.) – наше все. Якщо є відчуття, що згадок стало менше, риторика змінюється, значить нам треба підкорегувати наші комунікаційні месседжі. Проте, знаєте, військові це формулюють з певною військовою прямотою.

- Дуже гарним інформаційним приводом могло би стати доєднання до Програми розширених можливостей НАТО. Де ми тут зараз? Коли ми зможемо заявити, що Україна доєднується до цієї Програми?

- Думаю, якраз ця програма не буде залежати від пандемії. Перегляд учасників програми, а на сьогоднішній день їх п’ять, відбувається кожні три роки. Цього року НАТО підійшло до перегляду складу учасників програми. Ще багато років тому ми заявили, що хочемо взяти в ній участь. Учасники цієї програми – це найближчі партнери НАТО зі всіх, які тільки є. Умовно кажучи, на відстані витягнутої руки від союзництва. Звичайно, ті, хто хоче. Але хочуть не всі. До прикладу, Австралія та Йорданія не можуть з об’єктивних причин. Швеція і Фінляндія це для себе зараз не розглядають. Наше завдання стати партнерами, ми про це заявили. Наскільки я пам'ятаю, ще будучи Послом в НАТО, військова частина, а не цивільно-політична, вже тоді говорила, що вони все перевірили, їх все влаштовує, ВСУ готові стати нашим найближчим військовим партнером. Політичне рішення за столицями і за політичними лідерами. Наскільки я розумію, цей консенсус формується або вже сформований. Сподіваюся, що на найближчому засіданні Північноатлантичної ради на рівні міністрів оборони таке рішення може бути прийнято. Ми би дуже цього хотіли і готові рухатися в цьому напрямку.

- Угорщина не заблокує?

- Я впевнений, що це практична взаємодія, яка, передовсім, дуже цікава для НАТО. Не забуваймо, що головна ідея тут – це здатність НАТО розширяти свою взаємодію зі ЗС інших країн. Тому це такий самий інтерес НАТО, як і інтерес України.

- Але ж Угорщина не відмовилися від блокування нашої європейської і євроатлантичної інтеграції. До речі, зараз ЄС їх дуже критикує, що прикриваючись коронавірусом уряд Орбана закручує гайки. Може б нам якось використати цю ситуацію?

- Ми говорили з Будапештом до коронавірусу, говорили під час коронавірусу, боюся, що будемо змушені говорити і після коронавірусу. Коли в Будапешті говорили, що будуть блокувати, поки Україна не виконає всі рекомендації Венеціанської комісії, то це була єдина формальна підстава, і це було важливе для них зауваження на тому етапі. Станом на минулий рік ми виконали всі сім рекомендацій. Вони (Угорщина. – Авт.) можуть як завгодно їх оскаржувати, але всі сім рекомендацій Венеціанської комісії виконані. Я надіслав лист генсеку НАТО і всім союзникам, нагадавши, що Україна завершила виконання і ми очікуємо від союзників розблокування, знаючи, про якого конкретно союзника йде мова. Рішення в НАТО ухвалюються Консенсусом, тому тут треба рішення всіх. Україна очікує розблокування. На сьогоднішній момент у мене немає підстав говорити, що рішення розблоковане. Це означає, що Угорщина, незважаючи на свої попередні заяви про те, що вони знімуть блокування тільки тоді, коли Україна виконає всі рекомендації, цього не зробила.

- Новий пакет макрофінансової допомоги Україні від ЄС на 1,2 млрд євро. Мене, до прикладу, вразило, що на другому місці після Україні йде Туніс – 600 млн євро. Від чого залежить новий макрофін для України? На скільки траншів він буде розбитий?

- Для частини ЄС південні країни і країни Середземномор'я дуже важливі…

- Так, для Франції, наприклад…

- Не є таємницею, що для отримання цієї дійсно великої суми коштів є продовження співпраці України з МВФ. Ми рухаємося в цю сторону. ЄС ніколи не робив з цього великої таємниці, що рішення міжнародних фінансових організацій є для них серйозним маячком. Впевнений, що як тільки ми завершимо переговори з МВФ, рішення буде прийнято. Розбиття на транші, скільки їх буде, які будуть додаткові умови – думаю, що ми це скоро дізнаємося від ЄС.

- Який дедлайн? З досвіду попередніх макрофінів ми знаємо, що надання цієї допомоги має свій кінцевий термін. Якщо країна-отримувач не виконує умови для отримання в дедлайн, допомога просто згорає.

- З тих комунікацій, які ми ведемо, я би очікував, що допомога буде розділена щонайменше на дві частини. Перша надійде дуже оперативно і я не думаю, що будуть якісь такі умови, які ми не зможемо виконати. Чи буде друга частина пов’язана з умовами, і як вони зможуть у специфічних умовах пандемії коронавірусу виконуватися, побачимо. Щонайменше перше велике і значне вивантаження коштів для допомоги Україні буде одразу після рішення МВФ.

- Рік президентства Зеленського. Ми, як журналісти, і експерти, підсумовуємо його здобутки і поразки зокрема і на дипломатичній ниві. Пройшла віртуальна зустріч міністрів закордонних справ "Нормандської четвірки". Це перша зустріч такого рівня після саміту лідерів у Парижі 9 грудня, де Ви були ще в якості міністра закордонних справ. Нещодавно Зеленський заявив, що дає "нормандському формату" рік. Ви вірите, що до кінця року можливо досягнути миру на Донбасі?

- Оптиміст в мені каже, що можливо все. Росія дуже потерпає від пандемії коронавірусу. Я би їм порекомендував більше зосередитися на внутрішніх проблемах і залишити нарешті Україну в спокої. Тим паче, що і про санкції вони по всьому світу розповідають (що їх треба зняти через коронавірус. – Авт.). Але ми бачимо, що позиція чітка: санкції не пов’язані з коронавірусом, санкції пов’язані з поведінкою Росії. Думаю, що цей сигнал РФ отриманий. Я бачив коментарі свогого колишнього колеги Сергія Лаврова перед зустріччю міністрів "нормандського формату". Нічого нового я для себе не прочитав. За всі роки ця риторика не змінюється, що свідчить про те, що рішення знаходиться не в компетенції міністерств закордонних справ, не в дипломатії, а в одному конкретному кабінеті в Кремлі. Тому, якщо там рішення не буде, його не буде. Якщо ж рішення буде, то дипломатія відпрацює. В рішенні лідерів саміту було записано, що міністри закордонних справ мають вжити певних заходів. За місяць після завершення саміту я говорив, що станом на той час тільки одне рішення було виконано – обмін полоненими. Всі інші, на жаль, не були досягнуті. Тоді це сприймалося, як недостатній оптимізм. Сьогодні я не можу сказати, що цього оптимізму у мене побільшало.

- Деякі експерти кажуть, що ми ще не бачимо всіх наслідків пандемії, спаду цін на нафту і економічної рецесії, тому, можливо, це буде поштовхом для Росії…

- Закрити проект…

- Ви вірите, що Росія може на це піти? Бо, наприклад, військові експерти кажуть, що на носі стратегічні військові навчання "Кавказ-2020", Росія готується і стягує техніку і сили до українських кордонів, то про які поступки ми взагалі говоримо?

- Тут завжди є дві думки. По-перше, кажуть, що навіть утримувати Крим і Донбас – це не такі великі кошти, на які Росія би не могла піти, навіть за умови спаду цін на нафту. Згадайте, Радянський Союз, як і теперішню Росію, ніколи не турбували такі дрібниці, як добробут народу. В принципі, вони можуть певний час на запасі і ультранаціоналізмі виживати. По-друге, рішення, які були прийняті в Росії щодо анексії та окупації Криму і війни на Донбасі, були дуже емоційні, були політичні помилки, рішення приймалися ad hoc. Тобто вони приймалися емоційно і були конкретно заряджені одним політичним рішенням. Тому я вважаю, що ці кроки можуть так само бути "відкручені" назад. Ще будучи учасником переговорів по цих сумнозвісних документах, які по 16 годин обговорювалися (Мінські домовленості від 12 лютого 2015 року. – Авт.), я завжди пам’ятав, що рішення (в Росії. – Авт.) може бути прийняте через особистісні мотиви. Тому шанс на мир залишається.