Інтерв'ю з Сесіль Вессьє: "Багато у Франції ще не до кінця зрозуміли, що Україна – не частина Росії"

З наближенням виборів у європейських країнах влада ЄС починає усвідомлювати небезпеку розгорнутої Росією пропаганди. Останні соцопитування у Франції показують, що у другий тур виборів президента навесні наступного року з високою ймовірністю пройдуть симпатики Кремля Франсуа Фійон з партії Ніколя Саркозі і Марін Ле Пен, лідер партії "Національний фронт". З рейтингами "соціаліста" і нинішнього президента Франції Франсуа Олланда шансів пройти у другий тур практично немає. У Німеччині, де наступного року вибори канцлера і в Бундестаг, у Ангели Меркель також становище хитке. У неділю вона заявила, що висуває свою кандидатуру четвертий раз, а за останніми соцопитуваннями близько 55% німців її підтримують. Але, як кажуть експерти, Німеччина тільки входить у "гостру" фазу передвиборних перегонів, і все ще може змінитися. Її противники можуть зіграти на міграційній кризі, яка істотно похитнула рейтинг Меркель торік. І якщо їм це вдасться, на арену в Німеччині, як і у Франції, вийдуть симпатики Кремля. Неоднозначна ситуація і в Голландії, яка вже щосили занурилася у парламентську виборчу кампанію (вибори там пройдуть у березні 2017 року). Прем'єр Марк Рютте, за словами українських дипломатів, хоч і обіцяє ратифікувати Угоду про асоціацію Україна-ЄС (на референдумі в Голландії в квітні понад 60% проголосували проти Асоціації з Україною), на ділі цього робити не поспішає. В Адміністрації президента України неофіційно говорять, що в боротьбі за опозиційний електорат Рютте і його партія намагаються набрати очки, в тому числі і за рахунок антиукраїнської риторики. По правді кажучи, з Україною це має мало спільного, оскільки йдеться про незадоволення голландців європейською політикою, міграційною кризою і внутрішніми проблемами, а Україна – лише привід.

Багато європейських експертів вбачають у всьому, що відбувається, "руку Кремля, який спеціально розколює Євросоюз. Так минулого тижня Atlantic Council опублікував доповідь "Троянські коні Кремля: російський вплив у Франції, Німеччині та Великобританії". "Західні уряди ігнорують загрози з боку Путіна, – йдеться в доповіді. – Кремлівська стратегія включає широкий спектр інструментів: дезінформаційні кампанії, економічний тиск в енергетичному секторі (шантаж газом – Авт.)... Мета цієї стратегії – посіяти розбрат між країнами-членами ЄС".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Фото facebook.com/cecile.vaissie

За підтримки комітету ВР у закордонних справах і наших партнерів у Франції нещодавно вийшла у світ ще одна книга про кремлівську пропаганду – "Мережі Кремля у Франції" авторства Сесіль Вессьє, доктора політичних наук, професора російських і радянських досліджень у Реннському університеті. У книзі наводяться конкретні приклади російського впливу у Франції, скільки Москва витрачає на пропаганду, просування російських цінностей та російської мови. Презентували книгу в п'ятницю у Верховній Раді на круглому столі "М'яка сила гібридної війни: інструменти і агенти впливу".

"Росія – це як поле чудес, де на кожному кроці є нафта". Так Сесіль Вессьє охарактеризувала ставлення французів до Росії, зазначивши, що за останніми соцопитуваннями більшість жителів Франції негативно ставляться до Володимира Путіна. У відповідь Євген Магда, директор Центру суспільних відносин, сказав: "У Європі відбувається сутичка телевізора і газопроводу". Про те, наскільки правдива ця теза, а також про ставлення французів до України, симпатії до Росії та пропаганду Кремля в Європі "Сегодня.иа" поговорив з Сесіль Вессьє.

- Під час круглого столу у Верховній Раді в п'ятницю Ви говорили, що останні соцопитування показали негативне ставлення більшості французів до Володимира Путіна. З чим це може бути пов'язано, адже обертів набирає проросійський кандидат у президенти Марін Ле Пен, ще один симпатик Росії Ніколя Саркозі також активізувався.

- Дуже багато у Франції хочуть голосувати за Марін Ле Пен. Їм здається, що вона говорить правду, що вона – активна і сильна жінка. Вона буде набирати дуже багато голосів на президентських виборах. Але я сподіваюся, що інші політики також будуть працювати над тим, щоб пояснити, що може означати її перемога. Розумієте, у Саркозі, скажімо так, є своя публіка, яка добре до нього ставиться. Я, чесно кажучи, не думаю, що він піде на вибори, тому що у нього дуже багато проблем саме з правосуддям, з юстицією, з корупцією. І в принципі у нього стільки справ, він повинен з'являтися в суді, і дуже багато людей у Франції налаштовані проти нього. Мені не здається, що він буде представляти свою партію на виборах – дуже сильна опозиція, він не вважається чесним політиком. З приводу Путіна – дуже багато французів, навіть не знаючи, що відбувається в світі, до нього досить погано ставляться, тому що вони знають про стан прав людини в Росії. Вони, можливо, не дуже знають про війну в Україні, але вони знають про те, що права людини в Росії не дотримуються. Ця тенденція дуже тривожна, французи це відчувають і тому, швидше за все, погано ставляться до нього.

- Чи не вважаєте Ви, що Євросоюз недостатньо робить для протистояння гібридній війні, яку Росія розгорнула проти Європи?

- Поки ЄС дуже мало робить. Але він нещодавно зрозумів, що це дійсно проблема. До цього вони вважали, що в Європі демократія, і що всі, у тому числі (російські – Авт.) сайти "Супутник" і телебачення РТ ("Russia Today" – Авт.), можуть мати свою точку зору. ЄС нещодавно зрозумів, що ця кремлівська пропаганда – справжня небезпека, що це брехня. Я повинна сказати, що країни колишнього радянського блоку зробили дуже багато, щоб пояснити своїм колегам з країн Заходу, що ж насправді відбувається. І поляки, і країни Балтії пояснили, що відбувається. І мені здається, що зараз ЄС буде робити більше і більше, тому що він зрозумів, що проблема дійсно є. Подивіться, наприклад, на цей проект резолюції в Європейському парламенті про способи протидії ворожій пропаганді, у тому числі кремлівській (у звіті чітко описуються методи пропаганди, які використовує Росія, а також визначено перелік дій, які має вживати ЄС – Авт.).

- Все-таки, ЄС на крок позаду. У Росії виходить розколювати Євросоюз: референдум у Голландії, проросійські політики, які набирають обертів у Франції і Німеччині... В цьому є чіткий слід Москви.

- Ви знаєте, у Росії на цьому тлі дійсно є якісь успіхи: у багатьох подіях, які зараз відбуваються в Євросоюзі, є слід Росії – вони прекрасно працюють. З іншого боку, багато в західній Європі розуміють, що російська економіка падає, що криза стає все глибшою, що все-таки російська модель не є ідеальною. Так, на жаль, Росія послаблює Євросоюз, але я думаю, що, врешті-решт, Росія не зможе це робити вічно, у тому числі й тому, що багато народів не хочуть жити так, як живуть росіяни.

- У Вашій книзі Ви згадуєте події 2011 року, як Росія намагалася провести референдуми в окремих країнах-членах ЄС, щоб надати російській мові статус державної.

- Тоді Росія отримала так мало голосів, що вже смішно повторювати цей досвід. Цікаво, що Росія думала, що вона зможе це зробити. Тоді це було майже одночасно з референдумом, який пройшов у Прибалтиці – в Латвії (75% латвійців, включаючи російськомовних, проголосували проти – Авт.). Росія не буде повторювати це зараз, зате вона докладає багато зусиль, щоб розвивати російську мову у Франції, те, що наші університети і так можуть робити. Йдеться саме про вплив Кремля у Франції.

- Чи буде Франція вживати контрзаходи протидії російській пропаганді. Чи може бути створено якийсь "France Today" як противагу "Russia Today"?

- Поки занадто рано про це говорити. Я можу вам сказати, що частина політичних діячів зрозуміли, що проблема є, зрозуміли, що "Russia Today" це не журналістика – це просто пропаганда. Але потім (створення якогось каналу для протидії "Russia Today" – Авт.) дуже складно. Ми практично ніколи не забороняємо якісь ЗМІ. Це, швидше за все, буде на рівні Євросоюзу. І потім все залежатиме від того, хто буде президентом Франції.

"Частина політичних діячів зрозуміли, що проблема є, зрозуміли, що "Russia Today" це не журналістика – це просто пропаганда"

- Чи не вважаєте Ви, що у Франсуа Олланда, як і у Франції в цілому, змінилося ставлення до Росії і Путіна після бомбардування цивільних об'єктів у сирійському Алеппо?

- Ні. Мені здається, що Олланд зрозумів усе з самого початку. І це було видно. Це було видно, коли він вперше поїхав до Москви (у 2012 році – Авт.) і там була прес-конференція і відносини між Олландом і Путіним були вже, м'яко кажучи, не дуже. Він все розуміє, але робить вигляд, що він ще не наважився... З приводу вертольотоносців "Містраль" було дуже видно. Хоч Олланд і робив вигляд, мовляв, ми не наважилися, насправді він поступив дуже принципово. І до речі, я повинна сказати, що дуже багато у французькій армії і флоті були проти того, щоб "Містралі" продали Росії. І вони це говорили. А відповідальність продати ці "Містралі" Росії брав на себе Саркозі. Але дуже багато і у французькому флоті на дуже високому рівні казали, що ні, не можна, бо щойно відбулася війна між Росією і Грузією, йде війна між Росією і Україною.

"Дуже багато у французькій армії і флоті були проти того, щоб "Містралі" продали Росії. І вони це говорили. А відповідальність продати ці "Містралі" Росії брав на себе Саркозі"

- Як у Франції ставляться до України? Позитивно, чи нас сприймають корумпованою країною, яка знаходиться десь поруч з Росією?

- Мені здається, проблема в тому, що недостатньо добре у Франції знають Україну. Багато ще не до кінця зрозуміли, що Україна – це не частина Росії. Саме над цим потрібно працювати. І потім був період, коли було дуже багато чуток про те, що в Україні "фашисти" (інформацію про це розпускала російська пропаганда – Авт.). Цей час більш-менш минув.

- Тобто, це недопрацювання української дипломатії?

- Ні, я б так не сказала. Просто ось ці стереотипи, які були створені відразу після Другої світової війни, дуже легко повертати шляхом пропаганди. Українські дипломати повинні якось просувати позитивний імідж України у Франції, – України, яка бореться з корупцією, бореться зі своїми проблемами. Адже всі ж розуміють, що проблеми є. Але поки немає достатнього розуміння, що Україна намагається щось міняти, що були зроблені реформи, були прийняті закони, щоб, наприклад, очистити правоохоронні органи... Просто потрібно просувати цей імідж країни, яка бореться за свою незалежність. Ось такий імідж України обов'язково сподобається французам.

"Поки у Франції президент Олланд, скасування санкцій не буде. Швидше навпаки"

- У той же час в Україні Францію сприймають як одну з країн ЄС, яка ратує за скасування санкцій проти Росії...

- Я б не сказала, що Франція виступає за скасування санкцій. Так, є економічні кола, які хочуть скасувати санкції. І вони є не тільки у Франції. Але поки уряд принципово відмовився від ідеї скасування санкцій. Зате є окремі політики, які виступають за скасування санкцій. Є Мар'яні (французький депутат і колишній міністр Тьєрі Мар'яні – Авт.), ще є коло політиків, які щоразу намагаються просувати цю ідею. І, можливо, у вас це створювалося враження, тому що були консультації в Сенаті і Національних зборах (щодо можливості скасування санкцій – Авт.). Але вони не мали ніякого значення. Це були просто консультації. Дійсно Мар'яні, який організував ці консультації у Національних зборах, хотів впливати на Європу (в червні Сенат 302 голосами схвалив резолюцію за авторством сенатора Поццо ді Борго, друга Тьєррі Маріані, про скасування санкцій проти Росії, але уряд не дав їй ходу – Авт.). У нього не вийшло. Але і через це створюється такий імідж Франції. Але поки у Франції президент Олланд, скасування санкцій не буде. Швидше навпаки.

Заголовне фото з сайту europe1.fr