Інтерв'ю з головою Держслужби зайнятості: "Епоха достатку" в нашому відомстві закінчилася

10 серпня 2015 7:07

Денис Беспалов Денис Беспалов

Ярослав Кашуба розповів про ситуацію на ринку праці та майбутню трансформацію служби

Наскільки важко сьогодні знайти в Україні роботу, що робити безробітним і які зміни чекають службу зайнятості – на ці та інші запитання в інтерв'ю Сегодня.иа відповів голова Державної служби зайнятості Ярослав Кашуба.

Реклама

У нас сьогодні Державна служба зайнятості продовжує сприйматися як "виплатна каса"

- Ярославе Миколайовичу, перше, що хотілося б почути, – Ваша оцінка стану ринку праці в Україні.

- Сьогодні у нас відбувається рецесія в економіці. Відповідно, як і в будь-якій іншій країні, ринок праці виглядає так само, як виглядає економіка. Тобто, йде зростання безробіття і зменшення кількості зайнятого населення.

- За даними Держстату, в середньому за 2014 рік чисельність зайнятого населення у віці 15-70 років зменшилася порівняно з 2013 роком майже на 1,2 млн осіб і становила 18,1 млн. Рівень зайнятості серед осіб у віці 15-70 років скоротився з 60,2% до 56,6%. Чисельність безробітних у 2014 році, порівняно з 2013 роком, збільшилася на 337 тис. і становила 1,8 млн осіб. Рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці (МОП), зріс із 7,3% до 9,3% економічно активного населення. Ситуація досить непроста, як ваше відомство має намір відповідати на такі виклики?

Реклама

- У нас сьогодні Державна служба зайнятості продовжує сприйматися як "виплатна каса", куди людина звертається лише для того, щоб отримати допомогу по безробіттю, а не для того, щоб знайти роботу.

Насправді Держслужба зайнятості – це структура, яка має серйозний функціонал, і жодне кадрове агентство не може цей функціонал замінити. Звичайно, це і виплата допомоги по безробіттю, але важливіше все таки – активні форми пошуку роботи. Це –профорієнтація, навчання, підвищення кваліфікації, перенавчання на нову професію і ще низка послуг, які надаються безкоштовно безробітному.

Для роботодавця – це підбір або підготовка під створене або вже існуюче робоче місце потрібного фахівця. Я виїжджав у 10 регіонів країни, скрізь я обов'язково зустрічаюся з роботодавцями і всім кажу, що роботодавець має право, створивши робоче місце, прийти в центр зайнятості і сказати – мені потрібна під таке конкретне робоче місце людина, знайдіть, будь ласка. Ми підбираємо йому фахівця. Якщо такого немає – ми в наших центрах професійно-технічної освіти можемо підготувати відповідного спеціаліста. А якщо людина, яка через службу зайнятості отримує це робоче місце, відноситься до соціально незахищених верств населення або це робоче місце створено малим бізнесом у пріоритетних галузях економіки, ми компенсуємо роботодавцю витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

- Державна служба зайнятості завжди отримувала досить щедре фінансування, як зараз йдуть справи з цим?

- Діяльність служби зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Звідки беруться ці гроші? Із заробітної плати кожної працюючої людини йдуть відрахування, так званий єдиний соціальний внесок. Потім ці кошти за встановленою законодавством схемою розподіляються між соціальними фондами.

Реклама

Проблема Пенсійного фонду, наприклад, полягає в тому, що відрахувань працюючих людей не вистачає на виплату пенсій тій кількості пенсіонерів, яка є у державі. Відповідно дофінансування Пенсійного фонду здійснюється з державного бюджету. Фонд соцстрахування на випадок безробіття – це на сьогодні самодостатній фонд, ми володіємо коштами тільки від платників внесків. Але останнім часом ситуація ускладнилася – в цьому році ми ще маємо гроші за рахунок перехідного залишку коштів минулого року, але вже в наступному році в умовах діючого розміру відрахувань наш фонд може стати дефіцитним.

- Чому так?

- Багато років ми мали в своєму розпорядженні достатні фінансові ресурси на виплату допомоги по безробіттю, на проведення активних програм і розвиток служби. Але прийшла криза 2014 року. Бюджет 2015 року був збалансований за рахунок перехідного залишку коштів на кінець 2014 року. Зараз проблема в тому, що в кінці цього року залишку коштів вже не очікується. Потрібно розуміти, що Кабінету Міністрів потрібно переглянути розподіл коштів єдиного соціального внеску на 2016 рік.

Ми стоїмо на порозі трансформації Державної служби зайнятості в Національне агентство зайнятості

- Виходить, епоха достатку для Державної служби зайнятості закінчилася?

Реклама

- Так, вона закінчилася вже і при мені. Ми згортаємо свої витрати. На будівництво ми даємо гроші тільки туди, де стан готовності становить мінімум 90%. Ми фактично залишили по одному автомобілю на кожен центр, а до цього їх було 3-4. Ми зараз дивимося і аналізуємо палітру, яка називається комунальні витрати – світло, газ, вода та інше. Ми всі ці витрати зараз намагаємося оптимізувати.

Більше того, ми стоїмо на порозі трансформації Державної служби зайнятості в Національне агентство зайнятості і зрозуміло, що будемо дивитися на те, як збалансувати кількість працівників нової структури. Я думаю, що ми будемо йти шляхом зменшення чисельності і відповідно зниження витрат фонду на заробітну плату.

- Днями прем'єр Арсеній Яценюк заявив, що в тому вигляді, в якому зараз існує служба зайнятості, вона лише витрачає гроші з бюджету і час тих, хто шукає роботу...

- У нас відбулася колегія Міністерства соціальної політики, у президії сидів прем'єр-міністр. Слухалося фактично одне питання – доповідав голова відомства Павло Розенко – про діяльність Мінсоцполітики в питаннях реформування системи соціальної політики.

Прем'єр-міністр у своєму виступі фактично повторив те, що Ви сказали, але тільки іншими словами. Суть їх полягає в тому, що Україні потрібна нова структура, яка була б активним гравцем на ринку праці. А зараз служба зайнятості – це організація, куди люди приходять за допомогою, вони просто пересиджують час, перебуваючи на обліку.

- Чому так відбувається?

- Сьогодні активні програми зайнятості не до кінця ефективні, вони не так спрацьовують, як повинні були б спрацювати. Я поставив завдання підвищити ефективність професійного навчання для клієнтів служби. Щорічно ми навчаємо близько 200 тисяч безробітних. Основний упор робиться на підвищенні кваліфікації на робочих місцях – приблизно дев'ять з десяти безробітних, які навчаються за рахунок коштів фонду, навчаються саме у роботодавців. Проте, вже сьогодні ми бачимо, що недостатньо використовується ресурс надання першої або подальшої професії у професійно-технічних навчальних закладах.

У нас на сьогодні є 9 центрів професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. За рік навчання в них проходять не менше 35 тисяч осіб, яких навчають новим робочим професіям.

Ми стикаємося з ситуацією, коли служба зайнятості шукатиме для себе нові кадри

- Скільки потім працевлаштовується?

- Близько 90%. Це правда життя, це не придумано. Чому? Тому що сьогодні, якщо ви зайдете в будь-який центр зайнятості і скажете: "Допоможіть мені у пошуках роботи", вам почнуть шукати роботу під вашу професію, а таких вакансій може бути і мало. А ось під професію зварювальник або тракторист – робочу професію – вам база даних видасть інформації дуже багато. Зараз є великий попит на робочі спеціальності.

Наші центри професійно-технічної освіти якраз готують людей по робочих спеціальностях. Людина, провчившись там від 3 до 6 місяців, отримує сертифікований документ і, що найголовніше, знаходить роботу з нормальною заробітною платою. Зараз, наприклад, йде збір врожаю. За сезон зарплата механізатора в Миколаївській області складає до 80 тисяч. І вони шукають трактористів.

У нас багато юристів, економістів, банкірів, журналістів, на жаль, не затребуваних на ринку праці. Ми даємо шанс кожному, хто має бажання змінити професію і приносити в сім'ю гідний дохід.

- Ви зачепили тему реформи. Що вже зроблено у цьому напрямку?

- Йде робота. Ми вивчили європейський досвід, побачили, як працюють державні служби зайнятості в деяких європейських державах. Після цього ми організували міжнародну конференцію, яка відбулася в Києві 25 червня цього року. Під час її проведення міністр Павло Розенко інформував присутніх про підготовку змін до закону України про зайнятість, де буде прописана реформа державної служби зайнятості, яка трансформує її в Нацагентство зайнятості з відповідним функціоналом, який є в європейських державних служб зайнятості.

Ми хочемо підвищити якість надання послуги не тільки тим, хто потрапив під "страховий випадок", тобто став безробітним. Ми також хочемо надавати покращені послуги людям, які в даний час вважаються зайнятими. Студентам, наприклад. За законодавством – це зайнята людина і ми не можемо сьогодні працювати зі студентами як з безробітними. Для цього потрібно змінити законодавство і визначити джерела фінансування. Я вважаю, що потрібно задіяти кошти місцевих органів самоврядування, банківських установ, роботодавців і міжнародних організацій.

Ми повинні виокремити групи людей, з якими ми будемо працювати: зайняті і безробітні. Наступний крок – це молодіжна зайнятість. Великим блоком повинна йти самозайнятість і ті, хто хоче почати власний бізнес. Ще один блок питань – це люди, які живуть у сільській місцевості. Також учасники АТО, ВПО. Ми хочемо запровадити механізм компенсації роботодавцям частини заробітної плати на створені для цієї категорії громадян робочі місця.

Великим блоком повинен йти прогноз ринку праці. Сьогодні довгостроковий прогноз ринку праці є, його роблять раз на 5 років, середньо- та короткострокових прогнозів ринку праці в Україні немає. Державна служба зайнятості Швеції, наприклад, робить прогноз ринку праці двічі на рік. Ми хочемо запропонувати Мінсоцполітики, і воно зараз визначається з цим, щоб міністерство брало на себе держзамовлення на підготовку кадрів. Тобто воно визначатиме, для якої галузі потрібно готувати фахівців, а Міносвіти потім певному ВНЗ повідомляти, що країні через 3 року потрібні будуть спеціалісти таких-то професій.

- Це все вже прописано в проекті закону?

- Так. Я розповідаю про те, що вже прописано.

- Коли законопроект може потрапити на розгляд Кабміну?

- Головний виконавець за документом – Мінсоцполітики. За термінами мені складно сказати, коли він буде готовий. У Кабмін цей документ прийде після того, як його подивляться роботодавці і профспілки України. Зрозуміло, що у них будуть свої пропозиції до того, як повинна виглядати структура і система державної зайнятості в Україні.

Всі зауваження наших партнерів будуть доопрацьовуватися і тільки після цього документ буде переданий у Кабмін. Уряд розгляне законопроект і внесе на розгляд Верховної Ради України. Прем'єр-міністр на колегії запропонував, щоб цей законопроект був переданий ВРУ у місячний строк. Він дуже цього хоче.

- У разі прийняття закону, скільки знадобиться часу для проведення реформи служби зайнятості?

- У 2016 році все запрацює. Інша справа, що все одно буде потрібен час на те, щоб під функціонал, який нам затвердять, були підібрані кадри. Ми стикаємося з ситуацією, коли служба зайнятості для себе шукатиме нові кадри. Буде проведено оновлення та атестація працівників служби зайнятості. Керівники територіальних структур будуть призначатися за конкурсом і прийматися на роботу за контрактом. Службі у цьому році 25 років, зрозуміло, що підходи до роботи застаріли.

Світ активно змінюється, змінюється ситуація в Україні. Люди вимагають змін, і зміни будуть.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти