Інтерв'ю з депутатом Чернєвим: Єдиний шанс утриматися на плаву – допомога від МВФ

27 березня 2020, 06:55

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

Провести засідання Ради необхідно – буде це стадіон чи двір парламенту

Пандемія коронавірусу внесла свої корективи в життя цілого світу. Країни в буквальному сенсі цього слова зачинилися до кінця квітня. Зупинилося все: громадський транспорт, бізнеси, люди сидять по домівках, перечікуючи спалах хвороби. Через зараження Covid-19 вже декількох українських народних обранців керівництво ВР думає, як провести позачергову сесію. Спікер Дмитро Разумков не виключає, що депутати можуть зібратися на голосування просто неба.

Реклама

За словами парламентарів, ризик великий, але працювати треба, бо на порядку денному внесення змін до держбюджету, щоб перерозподілити кошти на боротьбу з наслідками пандемії, а також закони, необхідні для отримання кредиту МВФ. Проте, є в карантині і свої плюси. Через закриті кордони мінімум до 24 квітня не відбудеться засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську, де мали підписати створення скандальної Консультативної ради.

Що про все це думають у фракції "Слуга народу"? Як поновлюватимуть співпрацю з МВФ? Про все це сайт "Сьогодні" поговорив з депутатом від "Слуги народу", головою Постійної делегації у Парламентській асамблеї (ПА) НАТО Єгором Чернєвим.

- Дата позачергового засідання ВР 28 березня вже остаточна?

- Наскільки я розумію, не остаточна. Поки що я не бачив ані оголошення президента про позачергове засідання, ані голови ВР. Думаю, сьогодні має бути.

Реклама

- Що розглядатиме парламент?

- Остаточного порядку денного ще немає. Є багато пропозицій, в тому числі і закон про банки, який ще має пройти комітет, і зміни до законодавства щодо можливості проведення засідань комітетів в режимі відеоконференцій і онлайн-голосувань. Проте, повторюся, я не бачив фінального порядку денного.

- Чи правда, що позачергове засідання хотіли провести у дворі ВР або на стадіоні "Динамо"?

- Розглядаються різні варіанти. Парламентарі, як і лікарі, і військові, незважаючи ані на війну, ані на пандемію, повинні виконувати свої обов’язки. Тому зараз йде пошук різних варіантів, як зробити роботу ВР, з одного боку, спроможною, а з іншого, – безпечною, щоб не наразити ще більшу кількість народних депутатів на небезпеку заразитися коронавірусом. Ми знаємо, що вже є кілька підтверджених випадків серед парламентарів. Якщо більша частина депутатів захворіє – це паралізує парламент. Це фактично питання національної безпеки.

- Як Ви взагалі ставитеся до доцільності проведення пленарних засідань ВР під час карантину? Бо, з одного боку, Ви правильно сказали, що парламент має працювати і ухвалювати закони, за якими українцям жити, в тому числі, і під час карантину. З іншого боку, якщо половина ВР перехворіє, то ухвалювати закони буде взагалі нікому.

Реклама

- Народні депутати не можуть самоусуватися від виконання своїх обов’язків. Особливо під час пандемії, війни і вкрай складної економічної ситуації. Тому, я вважаю, що потрібно шукати рішення і механізми. Чи це буде стадіон, чи двір ВР, чи будь-яке інше приміщення, яке дозволить зменшити ризик можливого зараження...

- Уряд продовжив карантин до 24 квітня. Підтримуєте такий крок? Чому відмовилися від запровадження надзвичайного стану (НС)?

- Тут потрібно розуміти, що НС був би ще жорсткішим для бізнесу і взагалі для пересування людей. З одного боку, нам дійсно потрібно зменшити контакти людей між собою. З іншого, нам треба все ж таки втримати економіку. Ми розуміємо, що карантин – це фактично зупинення багатьох бізнесів, зменшення надходжень до державного бюджету, зниження доходів громадян. Мають бути компенсатори. Тому запроваджувати НС з ще жорсткішими мірами наразі немає необхідності. До того ж, офіційні дані щодо захворюваності у нас, все ж таки, слава Богу, не такі високі і ми маємо зробити все, щоб вони не зростали.

- Зрозуміло. Запровадження режиму НС передусім вдарило б по економіці, чого ми собі зараз дозволити не можемо.

- Так. Ми розуміємо, що треба балансувати між недопущенням розвинення спалаху інфекції і навантаженням на економіку. Я спілкуюся з нашими міжнародними партнерами. Багато з них кажуть, що Україна правильно зробила, що дуже вчасно запровадила карантинні заходи. Саме тому у нас немає такої картини, як в деяких європейських країнах.

Реклама

- Це правда, що серед пропозицій щодо змін до держбюджету, які уряд подав до ВР, пропонується скоротити видатки на освіту і науку на 5 млрд грн?

- Знаю, що є пропозиція від уряду щодо секвестру бюджету. Наразі треба детальніше вивчити, які саме статті бюджету вони пропонують зменшити, і тоді приймати рішення, чи голосувати за це в залі саме в такому вигляді, чи відправити на доопрацювання. На моє переконання, освіта та наука є стратегічно важливими для країни галузями, і ми маємо знайти можливості, щоб секвестр їх торкнувся найменше.

- Ви підтримуєте законопроєкт Руслана Стефанчука №3250 про проведення пленарних та засідань комітетів у режимі відеоконференції? За словами юристів, він протирічить рішенню КС від 17 жовтня 2002 року.

- Я вважаю, що ми зобов’язані знайти юридичне та технічне рішення, яким чином не допустити припинення роботи пленарних засідань ВР. Я готовий зібратися і під відкритим небом в полі, і на стадіоні – не важливо. Проте ВР має працювати. Засідання комітетів в режимі відеоконференцій – тут я взагалі не бачу проблеми. Ще до епідемії почали впроваджуватися онлайн-сервіси, в деяких комітетах вони вже працюють декілька місяців, там голосування йде через планшети.

- Ми не могли не помітити Вашу і заяви деяких Ваших колег про необхідність ухвалення законопроєкту №3260, що унеможливить відміну рішення НБУ про націоналізацію/ліквідацію банків. Йдеться про ПриватБанк. Чи є шанси на його ухвалення? Які думки у фракції?

- Думаю, шанси є. Я знаю, що багато людей підтримує законопроєкт. Звичайно, є і опоненти. Думаю, сьогодні на фракції буде ухвалено остаточне рішення.

- Давайте тоді скажемо чесно: без грошей МВФ, ще й в умовах світової кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, Україні просто не вижити?

- 2020 рік дуже складний – на нього припадає пік виплат за нашими зовнішніми боргами та кредитами. На все це накладається пандемія, карантин, а це означає зменшення надходжень до бюджету. Єдиним на сьогодні шансом втриматися на плаву є фактично міжнародна фінансова допомога від МВФ. А отримання такої допомоги є ще й своєрідним маркером для інших інвесторів, в тому числі і приватних, що з Україною можна мати справу. Якщо ми не отримаємо цього кредиту, єдина, я думаю, країна, яка може нам надати фінансову допомогу, буде Росія. Ми вже це проходили 2013 року і прекрасно розуміємо, до чого це може призвести. Гроші від агресора – абсолютно неприйнятний для нас варіант.

- Ні для кого не секрет, що ухвалення законопроєкту №3260 є рекомендацією МВФ, як і земельна реформа. Які тут шанси?

В тренді
"Був здивований": друг Коломойського прокоментував санкції

- Земельна реформа не може бути винесена на позачергову сесію. Ми увійшли в розгляд цього питання на черговій сесії, тому і закінчитися його розгляд має також на черговій сесії. Єдине, що на позачерговому засіданні ми можемо прийняти календарний план, за яким, наприклад, з наступного тижня ми виходимо на роботу в режимі пленарних засідань (за діючим зараз календарним планом з 30 березня по 10 квітня ВР працює в комітетах. – Авт.). Якщо я не помиляюся, нам залишилося пройти біля 800 правок. Це два-три дні роботи в сесійній залі.

- Але, чи я правильно розумію, що земельна реформа в переговорах з МВФ відійшла на другий план. Критичним є саме ухвалення законопроєкту №3260?

- Фактично так. І ринок землі, і закон про банки є на порядку денному від МВФ для отримання кредиту. Але більший акцент все ж таки робиться на закон про банки.

- Ми також не могли не помітити Ваше і звернення деяких Ваших колег (а точніше 53-х, бо 7 відкликали свої підписи) до Володимира Зеленського стосовно підписаного 11 березня в Мінську проекту рішення ТКГ про створення Консультативної ради. Ви були на зустрічі з Андрієм Єрмаком ввечері 13 березня в ОПУ? Що він казав?

- Так, був. Він пояснював, що це виконання Мінських домовленостей про необхідність консультацій з представниками ОРДЛО. В принципі, його логіка мені зрозуміла. Також він наголошував на тому, що це не є переговори з так званими "адміністраціями" "ДНР"/"ЛНР", що це має бути представницький орган від громадських організацій. Це були основні аргументи з його боку. На мою і думку моїх колег, які підписали звернення, ця формальність може стати першим кроком до фактичного визнання так званих "ДНР"/"ЛНР" і використання Росією цього переговорного майданчика (Консультативної ради. – Авт.), як інструменту для виведення себе з переговорів як сторони конфлікту і відповідальної за розв’язання війни на Донбасі.

- Андрій Єрмак на зустрічі не казав, що якщо депутати, громадянське суспільство і експерти будуть проти, то рішення про створення Консультативної ради не підпишуть?

- Ми розійшлися на тому, що ми продовжимо консультації з ОПУ. Ми зі свого боку пізніше надали пропозиції, яким чином можна вийти з цієї ситуації, що можна зробити, виконуючи в тому числі Мінські домовленості. Чекаємо на реакцію президента.

- Ви згодні з тим, що фракція "Слуга народу" не монолітна і після низки подій всередині вже сформувалася стійка опозиція?

- Опозиція до кого чи до чого?

- До інших ваших колег, які, наприклад, схвалюють рішення про створення Консультативної ради, не хочуть підтримувати законопроєкт №3260...

- Якщо ви спостерігали за нашою фракцією з самого початку, деякі наші колеги дозволяли собі критикувати і уряд, і інших своїх колег. І їх чомусь не називали опозицією. Ми стоїмо на державницьких позиціях і не є опозицією до самих себе – до влади. Ми абсолютно проукраїнські, проєвропейські і я не думаю, що наша позиція призведе до якогось розколу у фракції. Тому що, погодьтеся, дуже дивно виступати проти проукраїнської, державницької і проєвропейської позиції. Хто тоді, вибачте, працює проти держави? Я не вважаю, що є якийсь розкол. Коли ми чітко заявили про свою позицію, кристалізувалася і структурувалася основа монобільшості. А ті, хто проти, впевнений, вони в меншості.

- Щодо звільнення Сергія Сивохо з посади позаштатного радника секретаря РНБО. Як голова української делегації в ПА НАТО, будь ласка, поясніть українцям, чи це правда, що країни з військовими конфліктами до Альянсу не беруть?

- Тут треба віддати належне "геніальності" Сергія Сивохо, який в одному реченні поєднав дві абсолютно недержавницькі позиції щодо "внутрішнього конфлікту" і нібито того, що нас "з внутрішнім конфліктом не можуть взяти до НАТО". Насправді жоден документ НАТО не містить інформації чи посилання про те, що країна, де тривають військові дії, не може стати членом Альянсу. Більше того, навіть генсек НАТО постійно наголошує на тому, що єдиною перепоною на шляху до членства в Альянсі для України є швидкість проведення реформ. Кожного року ми виконуємо Річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО. Там дуже багато вимог. Саме їх виконання і проведення реформ є запорукою нашого членства в НАТО, але аж ніяк не "внутрішні військові конфлікти", про які каже Сергій Сивохо, які внутрішніми насправді не є.

- Тобто, Ви вважаєте, що Сергій Сивохо має бути звільнений з посади позаштатного радника секретаря РНБО?

- Абсолютно. Я вважаю, що людина, яка не розуміє, що відбувається в країні, не може представляти ані РНБО, ані будь-який інший орган державної влади.

- Щодо весняної сесії ПА НАТО 22-25 травня в Києві. Вона переноситься?

- Ми зараз ведемо переговори з Секретаріатом ПА. З великою долею вірогідності, так, вона буде перенесена. Дуже складно прогнозувати, що буде в травні. Зараз ми обговорюємо альтернативні дати. Можливо, ПА НАТО буде перенесена на місяць чи декілька, можливо, і на більше.

- Розкажіть, будь ласка, чого ми від неї очікуємо/очікували: ухвалення конкретних рішень, заяви?

- Зараз є 30 країн-членів НАТО. Крім того, є країни-партнери, такі, як Австралія, Ізраїль і інші. Це означає, що в Києві зберуться парламентарі з близько 40 країн. Це дуже потужний майданчик для комунікування про Україну. Адже всі ці парламентарі в подальшому впливатимуть на свої уряди, які, в свою чергу, ухвалюватимуть рішення про надання Україні ПДЧ. І, нагадаю, рішення про вступ України до НАТО мають ратифікувати національні парламенти країн-членів Альянсу. Тобто, ПА НАТО – це, передусім, майданчик для донесення наших меседжів, для ознайомлення цих країн з Україною, що у нас відбувається, які реформи впроваджуються, як ми оновлюємося, якими темпами йдемо до НАТО. І, звичайно, один з основних наших меседжів – показати, що Україна сьогодні тримає східний фронт Західного Світу. Саме Україна прийняла на себе удар РФ, яка, я думаю, має амбітніші цілі – домінування в Європі.

- Я, власне, веду до Enhanced Opportunity Partnership (програма Партнерства розширених можливостей), до якої ми прагнемо приєднатися. Майданчик ПА НАТО дуже підходить, щоб ще раз про це заявити.

- Це абсолютно не пов’язані речі. Все ж таки ПА не є складовою НАТО – це парламентський вимір. На цій Асамблеї не ухвалюються рішення ані щодо членства, ані щодо надання будь-якого статусу. Але це паралельні процеси. І на сьогодні у нас достатньо великі шанси доєднатися до Enhanced Opportunity Partnership, яке дозволить нам посилити взаємодію з країнами НАТО в розвідці, в операційному злагодженні наших військових з військовими НАТО.


Нагадаємо, напередодні лідери парламентських фракцій зустрілися з урядовцями. Засідання проводили в масках, окулярах і рукавичках. Детальніше – в сюжеті:

Всі подробиці в спецтемі Коронавірус в Україні

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти