Світлана Москаленко
Заступник Подієвого лідера Сьогодні Цієї осені Україна може зіткнутися з накладенням епідемій – коронавірусу і грипу, і до цього зараз готується Кабмін. Про це в інтерв'ю "Сьогодні" розповів прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. Також глава уряду розповів, що чекає на українську економіку, чи буде в Україні інфляція, що трапиться з курсом долара. Відповіді на важливі питання читайте в інтерв'ю:
- Ви на посаді півроку, і саме ці півроку в країні триває карантин. Чи не пошкодували ви про те, що довелося запроваджувати такі жорсткі заходи, які практично зупинили життя українців?
- Насправді, експерти міжнародні і наші експерти, які оцінюють, мої колеги, зазначають – ми не зробили помилок, ми зробили абсолютно правильні кроки, вчасні. Зберегли, напевно, декілька тисяч життів українців цими кроками, хоча ми, звичайно ж, вплинули негативно на економіку України, на робочі місця, тобто, тисячі українців залишились без роботи. Але з цим ми дамо раду, і роботу люди знайдуть. Ключове питання, що ми зберегли життя, тому що в перші місяці не були зрозумілими ані протоколи лікування, ані як лікувати людей. Ми бачили досвід Італії, Іспанії, коли лягли медичні системи і смертність збільшилась навіть від простих хвороб, тому що не було де лікувати людей. От, власне, цей перший етап паніки і незнання, що робити, ми пройшли м'яко, і це, власне, дало змогу врятувати життя людей. А вже наступний етап, коли ми зараз посилили медичну систему, коли ми зрозуміли, що, наприклад, інтубування людей потрібно на найскладніших стадіях, і треба давати вчасно кисень, і треба рухатись зовсім по інших, легших протоколах, це дає змогу сьогодні рятувати людей, і статистика смертності, летальності від цієї хвороби з 3% знизилась сьогодні до 2,2%, це теж показник, що кроки були зроблені правильні.
- Ви заявляєте, що Україна вже не повернеться до такого жорсткого карантину, як було навесні. Але лише недавно головний санітарний лікар Віктор Ляшко заявляв, що можливе повернення до такої ж історії. Чому ви зараз переконуєте нас в іншому?
- По-перше, вже суспільство змучилося від карантинних заходів, від обмежувальних заходів. Люди звикли до небезпеки цієї хвороби, вже немає паніки. Я кажу, що на другому етапі настав інший ворог – це байдужість, коли люди вже відпустили і подумали "будь що буде", це теж неправильна інша крайність. Вірно, що і економіка також вже не має тих потужностей для того, щоб ми на місяць або навіть на три тижні закривали країну в повний локдаун. Тому найкращий сценарій – це адаптивний карантин, коли ми локально закриваємо і розриваємо локальні ланцюжки захворюваності. Ну і, звичайно, медична система сьогодні готова набагато краще, ми можемо приймати вже більшу кількість людей. Хвороба стала м'якшою, вже люди хворіють трохи м'якше. Хоча, знову ж таки, інший виклик – восени може бути накладення грипу на COVID, ми поки не знаємо, і світ не знає, це буде така перша осінь, де ми зіткнемося з можливим накладенням епідемій.
- Ми бачимо, що світ бунтує проти карантину вже, і Україна не виняток, українці просять пом'якшити карантинні заходи. Наприклад, просять відновити культурні заходи, просять дозволити в'їзд іноземцям. Як ви ставитеся до таких вимог?
- Ми маємо статистику Європи, де люди виходять з протестами, і маємо статистику, яка показує сприйняття суспільства в Європі цих протестних настроїв. Понад дві третини людей не розуміють таких "протестантів" проти COVID. Насправді, це дійсно складна хвороба, важка, з важкими наслідками, з досить високим рівнем летальності. Розуміючи, що сьогодні ми не можемо закривати країну на карантин, ми всі маємо усвідомити, що засоби індивідуального захисту, дезінфекція, соціальна дистанція, закриття масових заходів, де дуже легко передається ця інфекція – це необхідні заходи для того, щоб врятувати життя людей.
- Чи не вважаєте ви слушними нарікання, коли були десятки хворих, то Україна зупинялася, транспорт зупинявся, життя припинялося, школи не працювали. Коли в країні дві з половиною тисячі хворих на день – відкривають школи. Скоро, за прогнозами, три тисячі, а то й п'ять тисяч хворих на день. Чи всі правильно в цій ситуації?
- Все правильно. Ми рахуємо прогнози, ми рахуємо наслідки кожної дії і кожного ухваленого урядом рішення, також рішень місцевого самоврядування, які приймаються. І нам необхідно вчитися жити з цією хворобою. Вона прийшла в світ, вона увійшла в життя людства, ми будемо з нею жити наступні роки, ми маємо знайти вакцину, ми маємо знайти ліки, протоколи лікування ефективні. На це підуть місяці, а, можливо, й роки. Тому неможливо зупинитися і просто сидіти вдома місяцями або роками. Треба вчитися жити з цією хворобою. Треба вчити наших дітей жити з цією хворобою поруч, захищатися від цієї хвороби і не боятися цієї хвороби. Треба готувати медичну систему, а вона сьогодні у нас підготовлена, ми готові приймати хворих і при кількості три тисячі на день.
- Українці також обурюються тим, що діють подвійні стандарти – одним дозволяють проводити концерти, а іншим не дозволяють, одним дозволяють працювати, а іншим не дозволяють. Якби одні правила гри були для всіх, можливо, і не було цих бунтів проти карантину?
- Правила гри однакові для всіх. Нічні клуби, дискотеки, концертні заходи заборонені однаково для всіх, у всій країні.
- А щодо місцевої влади, яка намагається самостійно скасувати карантинні обмеження, введені урядом?
- Ми, на жаль, увійшли в осінній період, ще напередодні місцевих виборів, які теж треба проводити в умовах COVID, це наступний складний виклик. Але, на жаль, не всі мери сьогодні відповідально ставляться і дехто використовує це як майданчик для власного такого просування політичного, на політичному популізмі. А насправді це дуже негативний момент, тому що вони проявляють себе як безвідповідальні, і розмінюють політичні дивіденди на відповідальність перед своєю громадою.
- Конституційний суд визнав неконституційною постанову Кабміну про введення карантину. Що це означає, які це наслідки матиме?
- Конституційний суд не визнавав постанову Кабміну неконституційною ...
- Там зазначено, що обмеження конституційних прав людини і громадянина не можуть бути встановлені підзаконними актами, наприклад постановою Кабміну, тобто, уряд не мав права вводити карантин.
- Ми діяли виключно згідно законодавства України: Конституції, закону про Кабінет міністрів і закону про карантин. Також є окреме законодавство щодо запровадження стану надзвичайної ситуації в Україні, і всі обмеження, які вводив уряд, ми вводили виключно на основі законів про карантин і про надзвичайні ситуації в країні. Тому всі норми наших документів відповідають цьому законодавству. Ми ніде не порушували прав чи свобод людей, права чи свободи людей можуть порушуватися при введенні надзвичайного стану. Ми не вдавалися до таких кардинальних заходів, це була свідома позиція.
- І ще було оскарження в Конституційному суді введення з 1 квітня обмеження зарплат на рівні 47 000 гривен для держслужбовців. Що це означає, що їм повернуть тепер ці гроші?
- З моменту публікації цього рішення заробітні плати державних службовців повернуться до тих рівнів, які були перед запровадженням карантину. Це була позиція депутатського корпусу Верховної Ради. Не всім повернулися докризові, докарантинні зарплати. Є частина підприємств, організацій, які не потрапили під рішення Конституційного суду. У цьому є, звичайно, певна несправедливість. Кабмін виходив з пропозицією пропорційного зменшення заробітних плат, але депутати прийняли рішення поставити 10 мінімальних зарплат, як межа. Це, на жаль, призвело до втрати такого гарного кадрового потенціалу державними підприємствами, банківськими установами. Тому що багато хороших фахівців пішли працювати в комерційні структури просто на ринкові зарплати з державних. І частина банків, частина державних підприємств сьогодні втратили високопрофесійних фахівців, на жаль. Тому, звичайно, зараз треба буде приймати якісь рішення для того, щоб не тільки чиновники і службовці могли отримати або повернути собі високі зарплати, треба зараз подбати про державні підприємства, державні банки і треба прийняти правильні ринкові рішення. Будемо ініціювати і просити про це і Верховну Раду, і мали не одне вже нараду і розмову щодо цього.
- З 1 вересня мінімальна зарплата становитиме п'ять тисяч гривень. Ми знаємо, що це не останнє підвищення, з нового року – до шести тисяч гривень, у 2021 році – 6500 гривень складе мінімальна зарплата. Це підвищення невисоке, ви це визнаєте. А чому не можна зараз тисячу додати?
- Збільшення мінімальної заробітної плати – це досить вагомий тиск на бюджет і на бізнес з точки зору того, що ці гроші десь треба взяти, вони не були заплановані в цьому бюджеті. Тому підняття до п'яти тисяч – це фактично підняття мінімальної заробітної плати до фактичного прожиткового мінімуму в цьому році. Це була така задача-мінімум для нашого уряду. Плюс, це такий моральний певний бар'єр в п'ять тисяч гривень. З наступного року це вже додавання на 20% – це відносно високе підняття, в цілому підняття мінімалки в 21-му році, буде коштувати бюджету 159 мільярдів гривень, за нашими розрахунками. Частина з них повернеться до бюджету у вигляді сплачених податків і зборів по зарплаті, інша частина піде в реальний сектор, оживляючи споживання, оживляючи виробництво і, переважно, українських товарів. Тому що з мінімальної заробітної плати люди купують українські товари, вони не купують якісь імпортні забаганки, це дійсно дуже проукраїнська позиція для людей, які потребують цих грошей і для українських підприємців, які можуть забезпечити недорогим товаром українців. Це важливі речі і для економіки, і для споживання, і для людей.
- Фахівці відзначають, що не зовсім правильно або вірно підвищувати мінімалку, коли ВВП не підвищується, а падає. Наскільки це можливо?
- ВВП, дійсно, в цьому році буде у нас, за прогнозами, мінус 4,8%, це прогноз Міністерства економіки. У наступному році ми очікуємо зростання валового внутрішнього продукту, оскільки за всіма параметрами, і за прогнозом МВФ, Світового банку, НБУ, Міністерства економіки, ми бачимо, що зростання буде в районі 4,6-4,7%. Це по макропрогнозу Міністерства економіки, який ми вже підготували. І це дає нам підставу в наступному році мати таке збільшення, яке ми анонсували – 6000, і з другого півріччя 6500 гривень. Це обґрунтовані розрахунки, вони не вплинуть на розганяння інфляції, як кажуть деякі експерти. Насправді, ось цих два етапи підвищення мінімальної зарплати можуть розрахунково вплинути на інфляцію до одного відсотка. Інфляція природна мусить бути, це буде сприяти економічній ситуації, розвитку економіки при кризових явищах. Тому підвищення мінімальної зарплати призведе до дуже незначної інфляції, яка дуже позитивно вплине саме на економічний розвиток, на розвиток споживання на розігрів економіки, так би мовити.
- Держстат сказав, що дві третини українців, 65%, вважають себе бідними. І ще третина, 33%, не віднесли себе до бідних, але й не до представників середнього класу. Середнім класом вважають себе лише один відсоток громадян. Але разом з тим Держстат не виявив українців, які вважають себе багатими. Як це можна пояснити?
- Це якраз, напевно, відповідь на ті дії, які робить уряд з точки зору підвищення мінімальної зарплати, це відповідь на ті дії, якщо ми хочемо, щоб середня заробітна плата в країні зросла і українці не виїжджали за кордон, і ми приблизно розуміємо, куди нам треба прямувати. І це, насправді, відповідь на те, де сьогодні економіка України. На жаль, люди не вважають, що середній клас в Україні сформований. Це так і є, тому що середній клас має володіти, скажімо, досить гідними умовами оплати праці, проживання, і цих грошей має вистачати не тільки на харчування. Цих грошей має вистачати на добрий одяг, цих грошей має вистачати на оплату комунальних послуг, і напевно щось ще має залишатися на відпочинок. Тоді це буде вважатися, що середній клас у нас заробляє і він існує. Це дуже такий простий параметр, який має бути щоденним завданням уряду, щоб змінити ці цифри, коли дві третини українців будуть відносити себе до середнього класу.
- Ми підійшли до середньої зарплати, і ви заявили, що до 2022 року вона досягне 15 тисяч. Але ви абсолютно правильно зазначили, що українці хочуть жити сьогодні, їсти сьогодні, відпочивати і отримувати задоволення від цього життя. Які прогнози на 21-й рік, на найближчий рік?
- Ми прораховуємо поетапне зростання середньої заробітної плати. Тобто, в наступному році, якщо зараз вона в районі 11 000 гривен, в наступному році це може бути 13 000 гривен, і, відповідно, до 22 року – до 15 000 гривень. Це такий, досить оптимістичний сценарій. Звичайно, багато залежить від бізнес-середовища, від того, в яких умовах буде перебувати економіка. Але при тому макропрогнозі, який зробило Міністерство економіки, при тих показниках зростання ВВП, при оптимістичних очікуваннях бізнесу цілком досяжні показники, які, до речі, дозволять, якщо середня зарплата буде 15000, це ті параметри, які більшу кількість українців, напевно, стримають від поїздки на заробітки за кордон. Це наша дуже оптимістична і дуже конкретна мета.
- Пенсії. З 1 вересня вони підвищаться, але пощастить тільки певній категорії пенсіонерів – тим, хто отримує мінімальну пенсію. Таких півтора мільйона. Чого чекати решті? До нового року підвищення не буде?
- Більше ні в цьому році. Але треба згадати, що навесні, під час початку кризи, перше, з чого ми почали, взялися за підняття пенсій. Ми їх проіндексували, як було обіцяно, ми додали постійні доплати пенсіонерам, які досягли 80+. Ми також провели всі доплати, які були можливі на той момент. Зараз це дійсно незначне підвищення, яке торкнеться близько півтора мільйона пенсіонерів з більш ніж 13 мільйонів, які у нас на сьогодні є в Україні. У наступному році ми продовжимо роботу щодо індексації пенсій, ми в наступному році плануємо зробити постійні доплати тим, хто досяг 75+. Ми продовжимо ту тенденцію, якої досягли в цьому році. Але крім цього в наступному році ми плануємо і дуже хочемо ввести накопичувальну систему. Вона не буде такою шоковою, ця реформа, але ми хочемо почати в такому експериментальному режимі, робити персоналізовані накопичення для людей. Два відсотки від єдиного соціального внеску, два відсотки від сплати. Фіксувати на прізвище і таким чином почати третій етап реформи пенсійної, коли пенсії будуть персоніфіковані, так як в майбутньому це єдиний шлях забезпечити українців гідними пенсіями. Іншого шляху у нас, на жаль, на сьогоднішній день немає.
- Курс долара був закладений в бюджеті на цей рік – 29,5. Ми пам'ятаємо, його подивилися і залишили на цій позначці. А сьогодні бачимо, він дещо відрізняється. Експерти кажуть, що цей тиждень, напевно, останній такий стабільний, і скоро ця ситуація похитнеться, бо Україна виплачує восени великі борги, міжнародні зобов'язання. Долар до нового року буде 29-30?
- Хочу зазначити, що Україна буквально вчора і позавчора сплатила найбільший одноразовий платіж в історії незалежної України – 2,2 мільярда доларів в еквіваленті. Ми сплатили це з власного казначейського рахунку. Ви бачите, що курс не похитнувся. Це дійсно найбільше зобов'язання цього року і за весь час незалежності. До кінця року у нас залишається оплата порядку 46 млрд гривень, еквівалент у валюті. Це вже не критичні платежі для бюджету. І я впевнений, що вони ніяк не вплинуть на коливання курсу, ми це прораховували і проговорювали і з Національним банком України, і з Міністерством фінансів. З точки зору стабільності економіки, бюджету, валютного курсу у нас все гаразд. І експерти, які говорять, що цей тиждень останній – це експерти, які говорять щодня, що завтра курс зміниться. Курс буде стабільним, він буде коливатися в межах 27-28, так як зараз і є. Ми не бачимо сьогодні причин для зміни курсу, для різкої зміни курсу в одну або в іншу сторону. Все у нас з курсом буде гаразд, запевняю вас.
- Ви вже готуєте, напевно, проєкт бюджету на наступний рік, або він вже готовий, тому що в середині вересня будете подавати до Верховної Ради. То який там курс будете закладати?
- Йде активна підготовка бюджету на 2021. Є вже макропрогноз. Він, я вже говорив деякі параметри, 4,7% зростання ВВП, близько 6% зараз закладено планований дефіцит бюджету, в цьому році був 7,5, і це погоджені показники з міжнародними партнерами нашими. Курс валют закладається в районі 29 гривень, тобто він навіть трошки оптимістичніший, ніж ми закладали, 29,5 в цьому році. І це теж той показник, який дає впевненість інвесторам, людям, про те, що курс валют буде триматися стабільно. Це один з показників, який регулює та який таргетує і Національний банк – інфляція, курс долара. Незважаючи на складну економічну ситуацію і кризу в світі, і кризу, яка є в Україні, але фінансова система у нас сьогодні перебуває в доволі стабільному стані.
- Чи все у нас гаразд з роботою державних установ під час карантину. Як з'ясувалося – це справжня біда. Якщо регіон потрапляє в "помаранчеву" зону, там припиняється прийом громадян і люди не можуть потрапити до державних установ, як Пенсійний фонд, соцзабез. Як оформити документи в тому ж Пенсійному фонді, де їм пропонують робити все онлайн, а люди або не можуть цього робити в силу того, що не можуть з цієї комп'ютерною технікою впоратися, або з інших якихось причин.
- Звичайно ж, уряд працює і контролює роботу тих органів, які перебувають в управлінні, в урядовому управлінні. Ви маєте рацію в тому, що величезна кількість державних послуг сьогодні є онлайн, і дуже просто, насправді, це набагато швидше і простіше, ніж ходити в державні установи і вирішувати чи здійснювати або отримувати якісь послуги в державних установах. Тому сьогодні дійсно є абсолютно всі можливості для онлайн-послуг. Не всюди. Є населені пункти, наприклад, віддалені, де немає інтернету, він недоступний, або погана якість. Там у нас є "Укрпошта", яка теж надає частину державних послуг через свої відділення, через пересувні відділення. Звичайно, в "помаранчевих" або "червоних" зонах, на те він і є цей локальний карантин, для того, щоб робити повне закриття в окремих територіях. І цей "червоний" або "помаранчевий" рівень він і покликаний обмежити, скажімо, скупчення людей, їхнє пересування, їхнє перебування в чергах. Це мета цієї "червоної" або "помаранчевої" зони. Незважаючи на це, ми надаємо альтернативу, завжди можна оформити пенсію також онлайн, подати заявки. Крім того, навіть якщо цей термін втрачається і людина не встигла прийти за місяць, то пенсія нікуди не дівається, багато хто чекає навіть наступномго року, щоб зарахувався цей рік й оформити пенсію з більшою заробітною платою. Індивідуальні випадки і людський фактор ніхто не виключає, я не виключаю окремих моментів складних і в людських відносинах, в людському характері. У таких випадках є гарячі лінії, я прошу наших громадян скаржитися.
- В Європі ціни на газ стрімко зростають, за останній місяць – на 26%. Для нас це важливо, тому що тепер наші тарифи залежать від котирувань на європейських біржах. Отже, зростання закономірне, до опалювального сезону. Але наскільки він буде? Прогнозують сім гривень за куб, навіть 10 гривень за куб. Сьогодні куб коштує п'ять гривень. Чого чекаємо?
- Вперше в історії України ціни на газ в цьому році будуть ринковими. У чому перевага? Раніше ціну на газ формували чиновники, які закладали туди свою корупційну складову. І дійсно населення завжди платило ринкову ціну, переплачуючи ще щось плюс. Це, звичайно, розтягували на рік. В цьому році, наприклад, ми порівнювали за останні п'ять років, ми маємо найнижчу ціну. Якщо взяти останні п'ять років, то ціна в серпні була 3700, на вересень почався сезонний ріст цін на газ, близько 4200 за тисячу кубів, тобто це 4,20 грн за куб, але це найнижча ціна за останні п'ять років і це найнижчий рівень цін в принципі за час незалежності. Тому що це вільний ринок, людина може вибирати постачальника. Взимку газ, природно, коштує дорожче, ми будемо платити за нього дорожче. Але це не означає, що ми будемо платити дорожче, ніж в минулі роки. Ми будемо платити справедливу ринкову ціну за газ, який можна придбати на конкурентному ринку. І в цьому є, насправді, вже важливий крок України до розвиненого суспільства розвинених країн і, скажімо, прибирання корупції з такої сфери, як газ. Ще років 10 тому це була найкорумпованіша економічна галузь в Україні.
- Чи є чинники, які могли б знизити ціну на газ ще? Деякі знавці кажуть, що можна було б виключити складову транспортування, наприклад, і тоді вартість газу буде дешевша.
- З будь-яким продуктом ринковим можна працювати. Чим газ, як продукт, відрізняється від молока або від хліба? Нічим, це такий самий продукт. Звичайно, в кінцеву ціну входить і логістика, і маркетинг, тобто, з цим треба працювати. Але ринок з цим працює. Коли ринок конкурентний, то кожен постачальник бореться за свого споживача і намагається знизити ціну природним чином для того, щоб споживач купив найдешевший продукт у нього. І ось коли ми вивели газ на вільний конкурентний ринок, сьогодні споживачі можуть голосувати гривнею за того постачальника, який буде давати найнижчу ціну на вільному ринку газу. Це важливий момент і ви правильно ставите питання.
- Ну, все ж, ви не сказали, за вашими відчуттями, яких відміток досягне ціна на газ? До 10 гривень може дійти?
- Це ринок. Є ринкові інструменти, є ф'ючерсні контракти, є форвардні контракти. За ним видно, що на жовтень-місяць ціна буде коливатися в районі п'яти тисяч гривень, від 4700 до 5000 гривень. На зиму ми не бачимо ще цін, тобто це знову ж відрегулює ринок. Але ми точно знаємо, що після зимового зростання відбудеться весняне і літнє падіння, і газ буде коштувати дешевше. Є такий інструмент, який дозволяє придбати сьогодні, за сьогоднішньою фактично ціною в "Нафтогазі", наприклад, газ на цілий рік для себе. Тобто, кожна фізична особа може купити за фіксованою ціною газ на рік. І тоді людина не буде переживати, скільки газ буде коштувати, там, взимку або влітку, але, звичайно, для цього треба мати певну спроможність, тому що оплата буде помісячно, але договір треба укласти вже сьогодні.
- Багато українців не мають цієї платоспроможності і користуються субсидіями. Чи будуть якісь нововведення в цьому році в правилах нарахування субсидій? Чи плануються якісь зміни?
- Ні, у нас правила не змінюються, люди, які потребують субсидування, за існуючою вже сьогодні структурою, схемою, можуть звертатися й отримувати державну допомогу для оплати комунальних послуг.
- Глава парламентської фракції "Слуга народу" заявив, що українці не дуже задоволені роботою уряду в частині економічного блоку і анонсував деякі кадрові зміни в двох-трьох міністерствах вже цієї осені. Чи можете ви підтвердити або спростувати цю інформацію?
- Ми не вели таких консультацій з головою фракції "Слуги народу", з фракцією. Загалом економічний блок, і фінансовий, і економічний, працює абсолютно з повною віддачею. Наш уряд вже п'ятий місяць поспіль виконує план, і навіть перевиконує план з наповнення бюджету, що дає нам можливість виконувати повністю всі соціальні обов'язки держави – збільшувати мінімальну заробітну плату, збільшувати пенсії, виконувати програму "Велике будівництво". Тому, на мою думку, це дискусійне питання, треба поспілкуватися, які саме зауваження у експертів або у народних депутатів до економічного блоку і до кого саме.
- Було соцопитування, українці позитивно висловилися щодо програми "Велике будівництво", більшість підтримує, що уряд вкладає гроші в цей проєкт. Разом з тим є багато нарікань, що гроші від фонду коронавірусу пішли на будівництво доріг. Чому ці гроші, наприклад, не звернути на підтримку населення, на тих, хто найбільше сьогодні потребує, на соціально незахищених людей, чому на дороги?
- Ці гроші, власне, фонд, він був розділений на дві частини. Одна з них – це сама боротьба безпосередньо, це медицина, ліки, обладнання, це підтримка тих частин населення, які цього потребують, і ми ці програми запустили, вони дуже успішно працювали. Статистика говорить про те, що величезна кількість людей, сімей, фізичних осіб-підприємців скористалися цією допомогою держави, мільярдні кошти на це пішли. Друга частина – це, власне, боротьба з наслідками. А наслідки – це економічна криза. І, за нашими опитуваннями, вже в травні-червні 80% українці більше боялися економічних наслідків, економічної кризи, ніж коронавірусу. І, власне, тому і урядом, і Верховною Радою, комітетом профільним було прийнято рішення, і спрямована частина грошей в реальний сектор економіки. А будівництво доріг – це той сектор, який дає найбільший мультиплікатор зі створення супутніх робочих місць, крім області. Фактично воно в п'ять разів обертається в економіці і перетворюється в досить потужний ресурс, підтягуючи і середній бізнес, і малий бізнес. Ми також з банкірами досліджували, як проходять ці гроші в економіці. Це, власне, один з елементів, який дав нам можливість не провалити економіку і, наприклад, якщо в Сполучених Штатах падіння економіки в другому кварталі 34%, в Україні ми очікували 14, але тільки мінус 11% отримали, тобто, навіть краще, ніж ми песимістично розраховували на початку карантину. І я вважаю, що якраз програма "Велике будівництво", яку ініціював президент України, програма будівництва доріг – це той фундамент економічний, який сьогодні дає нам більш-менш спокійно і впевнено проходити ось цю економічну кризу світову.
- Бюджет 2020-2021, ми розуміємо, що буде поданий вчасно до Верховної Ради, яким він буде? Його вже називають соціальним, якщо так, то що ж у ньому такого соціального буде?
- Зростання мінімальної заробітної плати, індексації пенсій, допомога малозабезпеченим сім'ям, яка закладається на час кризи і, знову ж таки, ми продовжимо ті програми, які діяли і в цьому році, тому що дійсно частина бізнесу буде страждати від цієї кризи і в цьому, і в наступному році. Тому ми продовжимо програми підтримки людей, які втратили роботу, і підтримки малого і середнього бізнесу, який потребує її. Це якраз соціальна відповідальність і соціальна складова. Але ми точно не забуваємо і про інвестиційну складову і цей бюджет буде, все ж, більше таким, розвивально-економічним, і більше інвестиційним, тому що ми сьогодні робимо реформу державного фонду регіонального розвитку, ми сьогодні дивимося на продовження програми "Велике будівництво" і її розширення. Ми однозначно рівень будівництва доріг не збираємося знижувати, а хочемо ще посилити і збільшити будівництво доріг в Україні, тому що це є тим фактором, який приведе сюди інвесторів. Добрі дороги будуть означати швидке сполучення, легкий підбір і легке переміщення значних кадрових ресурсів, і це те, що приверне сюди інвесторів, це один з елементів, один з основних елементів.
- Навчальний рік уже стартував. Ми розуміємо і бачимо на місцях, що проблема закупівлі засобів захисту є основною для забезпечення безпеки в навчальних закладах, вона покладена фактично на плечі батьків. Хоча номінально це має виконувати місцева влада, яка має забезпечити школи. Але ми розуміємо, що в більшості випадків всім своїх дітей будуть забезпечувати батьки. Як ви до цього ставитеся?
- Органи місцевого самоврядування мають забезпечити вчителів і персонал навчальних закладів засобами індивідуального захисту, засобами дезінфекції, має бути забезпечений відповідний режим перебування в школах, тобто, маркування шкіл, проведення навчального процесу. Звичайно ж, забезпечення дітей засобами індивідуального захисту лежить на плечах батьків, це також природний процес, і є певні параметри. Він не залежить від того, навчається дитина в школі, перебуває вдома або гуляє у дворі. Батьки мають піклуватися про своїх дітей. Ми також надали можливість дистанційного навчання, онлайн-навчання, домашнього або за екстернатною формою. Цей навчальний рік, він, звичайно ж, особливий. Він особливий у всіх країнах, і в Україні зокрема. Ми дозволили почати його традиційно. Перші дні, ми розуміємо, що школи будуть дуже відповідально, і директори шкіл, і батьки ставляться дуже відповідально. Цікаво, чи вистачить сил у викладачів, у вчителів, у директорів, у дітей тримати такий рівень дисципліни протягом наступних періодів. Ми зараз утворили робочі комісії, ми дали доручення головам обласних державних адміністрацій провести протягом наступних тижнів контроль, в яких школах дотримується або не дотримується навчання, тому що це важливий сьогодні момент – навчитися нам всім разом і навчити цьому дітей жити поруч з цією хворобою. Це важливо.
- І ще одне головна подія цієї осені – це місцеві вибори. Вони повинні завершити процес перезавантаження влади і закінчити процес децентралізації. Вибори відбудуться і в районах "червоної" зони. Ваші очікування, застереження і прогнози?
- Вибори відбудуться. Ми повноцінно до них готуємося. Ми дуже хочемо, щоб вони пройшли без ексцесів, і відбулися для всіх, тому що вибори – це має бути волевиявлення всіх громадян, це вимога Конституції. На жаль, ми сьогодні не можемо спрогнозувати точно, в яких регіонах буде "червоний" рівень, де може бути захворювання в дільничних виборчих комісіях, це теж можливо, всі живі люди. Це основний виклик – чи зможемо ми одночасно у всіх громадах провести вибори, можливо десь через такий форс-мажор можуть бути не в робочому стані дільничні виборчі комісії. Ми зараз працюємо спільно з Радою національної безпеки і оборони в тому, щоб забезпечити максимально відкритий і одночасний процес виборчий, 25 жовтня, вчасно. Працює Центральна виборча комісія. Ми розробляємо алгоритми, протоколи, як усе має відбуватися в цих умовах. Велика кількість дільничних виборчих комісій розташована в навчальних закладах, ми також зараз працюємо з Міністерством охорони здоров'я та Міністерством освіти про те, щоб, можливо, на кілька днів тимчасово зупинити навчальний процес там, де будуть дільничні виборчі комісії, ми працюємо над тим, а як же буде проходити другий тур в тих містах, населених пунктах, де він буде по головах відповідних територіальних громад. Там також муситимемо ще доопрацювати вже в другому турі, і також алгоритмів дотримати. Тому викликів багато, ми їх усі вже розуміємо, і ми зараз працюємо над тим, щоб максимально забезпечити безпеку цього виборчого процесу в цьому році.
- Яка у вас комунікація з президентом? Як часто ви бачитеся, спілкуєтеся і які, можливо, завдання отримуєте?
- Ми спілкуємося майже щодня. Це телефонне спілкування, це наради. У нас щодня є селектор, відповідний з проблем коронавірусу, у нас є селектори зараз, наприклад, з надзвичайної ситуації в Харківській і в Луганській областях, де сьогодні пожежі. І мали сьогодні ґрунтовну, дійсно дуже докладну нараду з включенням, з доповідями, з тим, як ми діємо, з координацією. Тому у нас досить такий хороший, щільний режим спілкування з президентом, з Офісом президента. Я вважаю, що у нас є абсолютно хороша скоординована робота сьогодні всіх гілок влади.
- Яким прем'єром ви хочете бути для українців? Якщо спробувати дати вам характеристику – ви не робите гучних заяв, не даєте гучних обіцянок популістських, ви не скаржитеся на попередників. У той же час ви не оголошуєте себе борцем з корупцією, ви не говорите, що ви навчите управляти державою. От яку сторінку сучасної історії України ви пишете?
- Я просто процитую Андрея Шептицького: "Не потоком шумних і гучних фраз, а тихою щоденною працею любіть Україну". Ось, я хочу бути прем'єром, який робить роботу так, як він вміє робити це найкраще, аби даючи обіцянок, робить для українців все найкраще, дає результат, а не розповідає якісь байки, якийсь популізм, який неможливо виконати. Ну, напевно, так.
- Я підготувала для вас спеціально бліц, щоб ви давали короткі відповіді, але, сподіваюся, дуже точні, щоб українці зрозуміли, яка ви людина. Чого сьогодні найбільше бракує українцям?
- Позитивних новин, напевно.
- Якою має бути середня пенсія і зарплата, щоб вистачало на життя?
- Ми сьогодні проговорили з вами. 15000 гривень середня зарплата і, напевно, було б добре, як мінімум, відсотків 30 щоб середня пенсія була в Україні від середньої зарплати. Ну, щонайменше. Тобто, п'ять тисяч. Якщо говорити конкретними фразами, то середня зарплата 15 000, середня пенсія – п'ять тисяч.
- Наскільки ви боїтеся заразитися коронавірусом?
- Я не боюся заразитися коронавірусом. Але я дуже боюся безвідповідально ставитися до свого оточення. До своїх рідних, до тих, з ким я працюю, і заразити ще когось. Тому дуже важливо використовувати засоби індивідуального захисту, щоб не тільки себе уберегти, щоб уберегти велике коло, яке вас оточує.
- Чого ви найбільше боїтеся?
- Напевно, якихось таких катаклізмів, які будуть негативно сьогодні впливати на Україну. Ну, я сьогодні з точки зору своєї посади. Звичайно, переживаю за те, щоб у нас був мир, щоб у нас була стабільна економіка, щоб у нас люди мали гідне життя, мали гідну медицину й освіту. Це довга відповідь, у мене немає якогось страху природного, але у мене є переживання за нашу державу і за людей.
- Тепер конкретні знання – скільки коштує один кілограм гречки?
- Це важливі продукти. Звичайно, ми щотижня з міністром економіки моніторимо вартість продуктів. Сьогодні гречка коштує в середньому 35 гривень, але насправді є різні сорти, вона коливається від 34 до 42 гривень. Ми дивимося цей так званий список товарів, які для щоденного споживання, соціальних товарів.
- Скажіть ще, літр молока скільки коштує?
- В районі, в середньому, це від 20 до 24 гривень.
- Є таке. Десяток яєць?
- Десяток яєць має коштувати в середньому сьогодні десь 25 гривень, дві з половиною гривні за яйце. Але насправді це знову, є коливання від двох гривень за акціями до двох гривень 80 копійок. Тобто, в різних магазинах ціна коливається.
- Великі масштаби: тонна зерна скільки коштує?
- Тонну зерна ми теж відстежуємо. Є ціна на елеваторах і є ціна, скажімо, вже постачання. На елеваторах тонна зерна сьогодні коштує між 5800 і 6000 гривень уже в цьому врожаї, в цьому році. До 6000 гривень.
- А що дорожче, яблука або банани? Це, до речі, питання цього літа.
- Сезонний товар, насправді, взимку і влітку ціна може відрізнятися. Зараз сезон яблук, яблука коштують трошки дешевше, ніж банани.
- Неправда.
- У сезон такий, зимово-літній, коли яблук менше, банани коштують трошечки дорожче.
- Нонсенс цього літа, що банани коштують дешевше яблук. Банани коштують 23 гривні за кілограм, десь в середньому, а яблука стартують від 25. Такі, нормальні яблука – до 40 гривень за кілограм.
- У нас інша статистика. Тобто, там різниця по магазинах може коливатися. Тобто, я бачу статистику, середня ціна бананів – в районі 25 гривень, а яблука стартують від 20 і середня ціна – 23 грн. Це те, що ми бачимо. Але це різні магазини, тобто там ціни різні. Вони коливаються.
- Що б ви ніколи не зробили в житті?
- Не зрадив би батьківщину. Ну, це знову ж таки, з точки зору посади прем'єрської. Багато речей, які б я не робив через моральні бар'єри. Хоча реально, я думаю, у кожної людини є багато речей, які вона ніколи не робила б. У мене теж таких багато.
- Ваша найбільша невдача, провал?
- Не знаю, важко зараз сказати. Напевно, теж провалів було в житті багато, але я називаю це досвідом. Насправді, кожна невдача робить людину сильнішою. Я не назву зараз конкретної, але скажу, що їх було багато, як, напевно, і в кожної людини.
- Скільки кожна українська сім'я витрачає на харчування щотижня?
- Це болюче питання. Тому що, на жаль, різні українські родини витрачають різні кошти. Ми сьогодні проговорили з вами про статистику, і як українці почуваються. На жаль, сьогодні бюджет українців не дозволяє їм витрачати на щось більше, ніж харчування, і багато сімей майже весь свій бюджет, майже 80%, витрачають на харчування. Це недобра практика, в розвинених країнах харчування в бюджеті має займати до 50%. Це означає, що бюджет має бути настільки достатнім, щоб харчування в ньому, нормальне харчування, становило половину. Тоді вже інші можна витрачати на одяг, відпочинок, відкладення грошей на щось. Це теж мета нашого уряду і те, що ми хочемо зробити для українців, щоб бюджету вистачало не тільки на їжу.
- А скільки ваша сім'я витрачає на комуналку?
- У мене бюджетом сім'ї завідує дружина. Тому я не відповім вам зараз на це питання. Традиційна українська сім'я – все в руках дружини.
- Тоді наступне питання – Катерина, Анна, Софія, хто головний в сім'ї?
- Дружина, звичайно. Катерина.
- Чи є у вас домашня тварина?
- У нас був песик. Зараз немає домашнього вихованця.
- Чи їсте ви фаст-фуд?
- Іноді їм. З дітьми, в "Макдоналдс". Зараз, останнім часом, напевно, вже півроку точно ... Ні, їв. В аеропортах їли якийсь фаст-фуд, коли в якихось відрядженнях, і так далі. Так, буває, не зловживаю.
- Ким ви мріяли стати в дитинстві?
- У дуже юному дитинстві – трактористом. І ще хотів мати дуже багато діточок. Коли був маленьким хлопчиком. Так батьки розповідали.
- А вже в такому віці, в підлітковому?
- У підлітковому різні були бажання. Я і програмістом хотів стати, в той момент, в 90-х роках, це була ще. ІТшник не було такої професії, був програміст або оператор електронних обчислювальних машин. Тобто, це було одне з напрямків, куди б мені хотілося піти. Другий – це була економіка, і я пішов шляхом економіки, і все своє життя присвятив цій галузі.
- Хто вам заважає працювати?
- Мені неможливо завадити працювати.
- Чи є у вас вихідні і як ви їх проводите?
- В традиційному розумінні зараз, працюючи в уряді, напевно, вихідних немає. Тобто, фактично, суботи-неділі – багато заходів, багато нарад, робота за графіком напружена, але коли випадає якась можливість вихідного, наприклад, в неділю, або півтора дні, звичайно, я намагаюся з родиною проводити.
- Кажуть, що ви працюєте цілодобово. Скільки ви спите?
- Я думаю, що більшість прем'єрів українських спали мало. Сім годин сну – це винагорода. В середньому, напевно, плюс-мінус шість годин, і, якщо графік розкласти, то, в принципі, зараз робочий графік – це 14-16 годин на добу. Але це цікава робота, це відповідальна робота, і цей графік, цей темп – він тримає в тонусі і прем'єр-міністра, і уряд, і Кабінет міністрів. Тобто, я думаю, що сьогодні працювати менше це буде таким, я буду вважати це злочинною бездіяльністю щодо нашої держави.
- А депутати мусять більше працювати?
- Завдання депутатів – приймати корисні, правильні закони для нашої держави.
- Багато хто говорить, що вони мають працювати цілодобово, щоб напрацювати ті закони, за якими має держава жити.
- Ну, ми спільно же працюємо, і Кабінет міністрів є ініціатором законодавчої ініціативи, і депутатський корпус. Тобто, у нас досить продуктивна робота над змінами до законів. Звичайно, хочеться ще швидше і якісніше це робити, але поки є так, як є. Я вважаю, що ми набрали і тримаємо хороший темп роботи.
- Чи думали ви, рік тому, що станете прем'єром?
- Ні, не думав. Не уявляв цього.
- Ви щасливі від цього, ставши прем'єром?
- Це не можна назвати щастям, так як цей тягар відповідальності, він, звичайно, створює такий певний елемент переживань. Ну і, чесно кажучи, я не бачу, хто взагалі був би щасливий від того, що він би став прем'єр-міністром в такі складні часи. Тобто, щастя, напевно, вимірюється зовсім іншими параметрами, а не посадою або рівнем влади. Це точно, я вас в цьому запевняю. Щастя – не у владі і не у посаді.
- І останнє запитання: найбільш шалений випадок, відчайдушний, у вашому житті?
- Погодитися стати прем'єр-міністром України. Це, напевно, найбільш відчайдушний вчинок. Але я точно про це не шкодую, і точно зроблю все від мене залежне для того, щоб ми втримали державу в економічній кризі, більш того, почали відновлюватися й отримали дуже добрий розвиток. У нас дуже багата, дуже хороша держава. У нас дуже продуктивні і дуже творчі люди. Ми все маємо для того, щоб бути щасливими і жити в успішній країні. Я просто в цьому переконаний до глибини душі.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми