Інтерв'ю депутата сейму Латвії: Не розумію, як люди в Україні можуть вижити на 80-100 євро на місяць

28 травня 2015, 08:15

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

Голова депутатської групи з міжпарламентських зв'язків з Україною Айнарс Межуліс розповів, як українським бізнесменам вийти на європейський ринок і як депутати живуть на одну зарплату

 Ми знаємо, що Ви дуже часто буваєте в Україні. Востаннє приїздили до Чернігова на початку квітня...

Реклама

 - Намагаюся бувати пару раз на місяць. Починали ми з співпраці з Львівською областю, я був на кількох бізнес-форумах у Львові, у мене там друзі. А з губернатором мені постійно "щастило": кожен раз, коли ми домовлялися про зустріч, виходило так, що наш почесний консул повідомляв про зміну губернатора. Сподіваюся, що новий губернатор затримається довше. Бував у Чернігівській області, туди ж приїжджав наш міністр сільського господарства. Знову приїхати в Україну збираюся в червні. Ваші депутати також приїжджали до нас.

 - Україна змінилася після Майдану, незаконної анексії Криму, війни на Донбасі?

- Я знаю добре Львівську та Чернігівську області та Київ. Вони дуже різні. У Львівській області атмосфера в ресторанах і на вулицях відкрита, люди більш вільні. У Києві шикарні машини, магазини, ресторани.

Але коли починаєш розмовляти з людьми: з одного боку вони оптимістичні, з іншого – пригноблені. Зрозуміло, що війна. Але вони розуміють, що після Майдану майже нічого не змінилося.

У Ризі в 1991-му я особисто стояв на барикадах біля Сейму (У січні 91-го керівництво СРСР намагалося перешкодити Латвії стати незалежною: 12-13 січня у Вільнюсі радянські військові і спецназ напали на учасників мирних акцій, на наступний день після кривавих подій в Ризі на маніфестацію вийшло понад 500 тис осіб – Авт.). Тоді за одну ніч ми звели барикади, стягнули всю важку техніку на мости, щоб радянські війська не проїхали. На другу ніч після того, як я стояв на барикадах, у мене народився син.

Реклама

img_8107

Але у вас на Майдані гинули люди, порівнювати Латвію та Україну не буду. Але відразу після 1991-го ми почали реформи. Так, було важко, була корупція, але ми поступово з цим боролися. Звичайно, у нас лають парламент, як і скрізь, але є зрушення, люди почали краще жити, ніхто цього не заперечить.

- В Україні, наприклад, проводять реформу ЖКГ – тарифи злетіли в рази...

- Ми були в селах в Чернігівській області. У нас така розруха була в кінці 70-х.

Я не зрозумію, як люди можуть вижити на 80-100 євро на місяць при зростанні тарифів на газ в 4 рази, бензин – близько євро. Як може прожити сім'я з двома-трьома дітьми?

Як платити комуналку? А зарплата депутатів? У вас нардепи отримують 140 євро. Але коли я побачив, в яких будинках вони живуть, у мене питання – звідки (гроші на ці будинки – Авт.). Коли ми розмовляли зі звичайними українськими людьми, вони говорили, що готові за свободу терпіти все. Але якщо ситуація не змінюється... Люди можуть просто не витримають. І якщо вони знову вийдуть на вулицю, це може зруйнувати країну.

Реклама

- Деякі депутати в Україні скаржаться на маленьку зарплату...

- У нас депутат отримує близько 2 тис євро, немає ніяких надбавок. Не оплачують навіть телефон. Але якщо ти не з Риги, оренду житла оплачують, або бензин, який витрачаєш, щоб дістатися з передмістя до Сейму. Як і у вас, депутати Сейму не можуть бути одночасно депутатами і бізнесменами. Зрозуміло, є різні "схеми", але у нас реально працює Бюро по запобіганню та боротьбі з корупцією. До речі, його екс-замначальницю Юту Стрік можуть відправити в Україну. Мені здається, може це допоможе, вона жінка дуже чіпка, нікому не дозволить ні вправо, ні вліво піти. Адже якщо свого призначати, як він зможе піти проти своїх. Ще головне, щоб була команда згори, політична воля президента, прем'єра...

- Але як президент може вимагати чогось від підлеглих, коли сам не виконує обіцянок. Петро Порошенко досі не продав свій бізнес, у тому числі і в РФ...

- Ви не перша, хто мені про це говорить. Знаєте, маленькі українські компанії стають банкрутами, а Roshen працює... Ще й в Липецьку – це неправильно. Коли я був в Раді, в перший день все було нормально, а на жругий, коли ми дивилися засідання по телевізору, в Раді навіть побилися! У вас там 450 депутатів! Я порівнюю з нашим Сеймом, де 100 депутатів, з якими ми навіть іноді не можемо впоратися... І у нас в Сеймі буває, сперечаються, але не лаються і не влаштовують бійки. Наприклад, я був у Венеції (Італія). У них є окремі від центрального свої регіональні парламенти. У Венеції вибори до парламенту пройдуть в кінці травня. Але навіть вони, успішна і багата країна, скоротили кількість депутатів з 50 до 40 осіб.

img_8083

Реклама

- Зараз у Верховній Раді 423 нардепи. Але реально відвідують пленарні засідання менше 300 осіб...

- У вас же нинішня Рада обиралася за змішаною системою виборів? Половина депутатів пройшли в парламент по одномандатних округах. Я вважаю, що при такій системі у депутата більше відповідальності перед народом. Пройшов якийсь час, ти повинен прийти і прозвітувати перед виборцями. Якщо не справляєшся, на наступний термін тебе просто не виберуть.

- А в Латвії є можливість відкликання депутатів?

- Ні. Як і в Україні, його можуть позбавити мандата після голосування в Сеймі, якщо, наприклад, проти нього завели кримінальну справу. Якщо депутат перевищив швидкість, відразу оштрафувати його поліцейський не може. Тоді поліція направляє звернення до комісії Сейму з етики. Остання виносить питання на голосування до сесійної зали, і, щоб оштрафувати нардепа, потрібно більшість голосів. Але якщо хтось "проштрафиться", комісія етики Сейму може зробити депутату догану. Найбільший штраф, коли депутата усувають від трьох засідань. За нашими законами, якщо ти без поважної причини не був на пленарному засіданні, віднімається 20% від зарплати. Був у нас депутат, який, за його словами, забув сплатити податки. Проти нього порушили кримінальну справу, а Сейм проголосував за його "видачу" органам, відсторонивши його від роботи. Формально він вважається депутатом, а поки йде розслідування, він отримує лише 20% від зарплати. Тобто, з 2 тис євро зарплати він отримує всього 400 євро.

 - Коли Україна може стати членом ЄС?

- Вам треба проводити реформи. Я звичайний депутат, але ті, хто сидять "вище" в ЄС, говорять те ж саме.

Наприклад, з безвізовим режимом є одна проблема: поки відкритий кордон з РФ на 400 км, хто нам в ЄС дасть гарантії безпеки?

Якби кілька років тому мені сказали, що Україна буде воювати з РФ (офіційно Росія заперечує присутність на Донбасі своїх військових – ред.), я б цій людині відповів, що у неї не все гаразд із головою. Хто міг подумати, що дві братні держави, народи будуть воювати в центрі Європи? Ніхто. Ось що може робити одна людина (президент РФ Володимир Путін – Авт.).

- Чи достатньо того, що робить ЄС для України?

- Усі шукають дипломатичний шлях вирішення проблеми, адже політику РФ складно спрогнозувати. Зараз – Україна, а де гарантії, що завтра на цьому місці не буде Прибалтика? Напередодні Другої світової теж погоджувалися (з нацистською Німеччиною – Авт.), укладали пакти (пакт Ріббентропа-Молотова між Німеччиною та СРСР – Авт.), і всі вірили, що нічого не буде.

Тепер всі шукають шляхи переговорів, щоб повернути Путіна до здорового глузду, але чи вийде?

Країни Прибалтики маленькі, у всіх конфліктах ми були постраждалою стороною. Є велика четвірка – Франція, Німеччина, Америка і Росія. У Європі майже все вирішують Франція і Німеччина. Так, зараз Латвія головує в Раді ЄС, ми під крилом НАТО, і всі повторюють, що Альянс допоможе. Але якщо настане година пік (якщо раптом РФ нападе на Прибалтику – Авт.), хто знає? Я розумію, у ЄС є економзв'язки з РФ, як, наприклад, показує історія з Францією і "Містралями". Але якщо почнеться війна, думаю, такої війни як Друга світова більше не буде. Там, де локальний конфлікт, там можна воювати танками, але якщо конфлікт глобальний, все вирішувати буде тільки одна кнопка (в ядерній  валізці – Авт.). Я чесно не знаю, коли закінчиться війна на Донбасі. Я не бачу, що має статися, щоб повністю її зупинити.

Мені здається, що РФ вигідно підтримувати таку ситуацію, щоб Україна ставала все слабкішою

- Санкції проти РФ боляче вдарили по Латвії. На які ринки Ви переорієнтувалися?

- У мене хороші контакти з китайською стороною. За підтримки МЗС я допоміг організувати візит нашого міністра сільського господарства в Китай. У результаті ми отримали ліцензію на продаж молочної продукції на китайському ринку. Ринок РФ закрився, ми це відчули, а Україна – ще більше. Але потрібно виходити на східний і арабський ринки, які відкриті і яким потрібні наші продукти. Одна з основних галузей Чернігівській області – АПК. Ваша молочна продукція через Латвію може потрапити східний ринок. Те ж із зерновими і так далі.

- Але є квоти...

- У нас теж були квоти на молоко (для Латвії до 1 квітня 2015-го квота на експорт молока в ЄС становила 781,1 тис т – авт.). Ми боялися, що за підсумками 2014-го ми продали більше норми. А за це Єврокомісія могла оштрафувати Латвію більш ніж на 2 млн євро. Але, слава Богу, в 2014-му ми недовиконали план на 1% (сміється – Авт.).

img_8085

- Якщо конкретний український підприємець хоче вийти на європейський ринок, що йому робити?

- У кожній країні ЄС є торгово-промислові палати, які співпрацюють з посольствами різних країн. В Україні є консульства Латвії, в посольстві – людина, яка займається розвитком економзв'язків наших країн. Так і працюємо. Наприклад, до мене звертається почесний консул Латвії в Україні з інформацією, що у вас є підприємство, яке б хотіло співпрацювати з Латвією. Я зводжу це підприємство з латвійськими підприємцями.

Коли я був у Чернігові, зі мною приїжджали не тільки депутати Сейму, а й деякі латвійські підприємці. Ми були на заводі, який виробляє дитячі ліжечка, на заводі канцелярських виробів, солодощів, шпалер. Спеціально до Чернігова на зустріч з нами приїхали підприємці з Черкас, які виробляють дитячі ігрові майданчики. Наші й українські підприємці поговорили, обмінялися "імейлами" і почали працювати.

Для початку українські виробники повинні знайти покупців в країні ЄС, потім надати їм свій прайс-лист. Коли ми зустрічалися з господарями кондитерського бізнесу в Чернігові, вони організували дегустацію. Повинен сказати, дуже смачно, у вас немає таких домішок (як у європейських продуктах – Авт.), смак зовсім інший. У Чернігові ми відвідували і два молокозаводи: один працює з маленькою кількістю фермерів і вже давно перейшов на євростандарти, успішно відправляючи продукцію в ЄС; інший, якому вже більше 50 років, – працює з більш ніж 4 тис селян. Але коли працюєш з такою кількістю домогосподарств, ніколи не зможеш проконтролювати якість продукції. Та й цей другий завод, в основному, працює на внутрішній ринок.

Нам дали спробувати їх сметану: коли її їси, в яку нічого не додано, це зовсім інший смак. У нас також виробляють сметану та молоко... Але якщо молоко нормальне, через три дні воно скисає. А у нас молоко може стояти місяць, і не скисає.

- Крім домовленостей з покупцями в ЄС, українським потрібно проходити сертифікацію...

- Так, повинен був євросертифікат на продаж і сертифікат якості ISO. Але багато українських виробників їх вже отримали. І щоб вийти на євроринок, їм лише потрібно домовитися про ціну, обсяги та транспортуванні.

 - Як щодо співпраці в питаннях культури?

- Цього року виповнюється 150 років з дня народження видатного поета Латвії Яна Райніса. Я знаю, що гімн Львівського драматичного театру – це наша народна пісня. І минулої осені у них була прем'єра спектаклю Райніса "Вий, вітерець!", я там був. З керівництвом ми домовилися про спільний проект: показати такий спектакль у Чернігові, а потім привезти до Латвії. А вже наш театр, з іншим спектаклем Райніса, поїде в Україну. Зробимо такий культурний обмін.

- Не шкодуєте, що в Юрмалі більше не буде "Нової хвилі"?

- У фінансовому плані Юрмала, звичайно, втратила (близько 17 млн євро – Авт.). За той час, поки проходили концерти ("КВН", "Нова хвиля"), багатії залишали дуже багато грошей. Але особисто я б ніколи не пішов на цей концерт. Якщо мені так захочеться, я подивлюся по телевізору. Мені здається, потрібно розвивати світові та європейські заходи. Наприклад, на минулих вихідних в Юрмалі пройшов чоловічий турнір з пляжного волейболу. Потрібно організовувати саме такі заходи.

Всі подробиці в спецтемі Нове загострення у війні з Росією

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти