Гриневич назвала позицію Угорщини за Законом про освіту неприйнятною

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич зазначає, що позиція Угорщини про необхідність збереження моделі вивчення всіх предметів на угорській мові до кінця навчального процесу в школах України є неприйнятною.

Про це міністр освіти сказала журналістам.

"Ми отримали лист від лідерів громадських організацій угорської меншини, з якими спілкується саме угорська влада. І позиція в цьому листі була така: що вони вважають консультації передчасними в зв'язку з тим, що депутати Верховної Ради, а це більше 40 депутатів, в основному з "Опозиційного блоку" подали подання до Конституційного суду щодо конституційності цієї статті ", – заявила керівник МОН.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"І вони вважають, що консультації передчасні, поки не буде прийнято рішення Конституційного суду", – сказала Гриневич.

"Ми знаємо, скільки часу приймається рішення Конституційного суду. І фактично я це розцінюю лише як одне – як затягування процесу консультацій. Оскільки ми зараз йдемо повністю в руслі рекомендацій Венеціанської комісії", – підкреслила міністр.

Вона заявила, що Україна готова виконувати рекомендації Венеціанської комісії. Однак, вона підкреслила, що в цих рекомендаціях не міститься вимога змінювати статтю 7 закону про освіту в частині мов в освітньому процесі для нацменшин, а саме на цьому наполягає Угорщина і представники угорської нацменшини в Закарпатті.

"Зате вони нас зобов'язують подовжити перехідний період, і це з освітньої точки зору цілком виправдано і правильно, тому що нам треба перевчити вчителів", – сказала Гриневич.

Також вона сказала, що Україна не збирається міняти статтю 7 освітнього закону.

Також вона нагадала, що МОН запропонував проект для обговорення такої статті закону про повну загальну середню освіту, який пропонує різні моделі для нацменшин.

"І ми застосовуємо модель, яка працює сьогодні в країнах Європейського Союзу, а саме в Естонії і Латвії, де протягом навчання в школі збільшується кількість предметів державною мовою в різному темпі, в залежності від того, чи належить ця меншість до тієї ж мовної групи ... або якщо це інші мовні групи, то звичайно, цим дітям треба довше освоювати українську мову ", – сказала Гриневич.

"Але має бути доведено власне для національних меншин з європейськими мовами на кінець навчання в школі співвідношення" 60 на 40 ". Постійно потроху вводиться, коли діти вже готові, коли вони знають українську мову, баланс предметів. І ця модель вже працює в Європейському Союзі . Ми не придумуємо якийсь велосипед, який звужує їхні права ", – підкреслила керівник МОН.

"Ми не приймаємо позицію, що ми повинні зберегти цю модель, яка є, коли всі предмети вивчаються на угорській мові до кінця навчання. Тому що ця модель показала себе абсолютно неефективною. Вона призводить до того, що більшість випускників не володіють вільно українською мовою" , – підкреслила Гриневич.

Також вона сказала, що інформація, що представників угорської меншини не запросили на консультації, які повинні були відбутися 14 лютого, є неправдивою.

"Це неправда, тому що у нас є всі докази про запрошення", – заявила Гриневич.

Як повідомлялося, на минулому тижні Угорщина висунула умови для початку діалогу з Україною щодо мови освіти.

Нагадаємо, Будапешт блокує вже друге міністерське засідання НАТО. Угорська влада пояснює, що таким чином вона чинить тиск на Україну, вимагаючи перегляду мовної норми закону про освіту.

У НАТО сподіваються, що Угорщина і Україна домовляться щодо мовного закону, через який Будапешт блокує зустрічі Києва в Північноатлантичному альянсі.

США жорстко відповіли на спроби Угорщини заблокувати співпрацю Україна-НАТО.