Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач 20 травня президент України відсвяткував першу річницю своєї інавгурації. З цього приводу Володимир Зеленський дав велику пресконференцію, на якій постарався відповісти на запитання, яких останнім часом накопичилося багато. У тому числі на запитання вельми неприємні – щодо невиконаних обіцянок і несправджених народних сподівань. І, здається, аргументовано пояснити, чому не все виходить так гладко, як сподівалися рік тому виборці, у Зеленського вийшло.
Втім, логіка великої політики така, що аргументи, чому не вийшло, ніколи не знімали з політика відповідальності. Єдине, що може зняти всі питання, – повне і беззастережне виконання обіцяного. А тому теми, порушені журналістами в день першої річниці інавгурації, порушуватимуться і далі, а політичні опоненти нарікатимуть на невиконане і надалі – поки сам президент і його команда повністю не закриють питання, які самі ж і актуалізували в ході виборчої кампанії.
І ключовим орієнтиром у цьому плані завжди залишатиметься передвиборча програма Зеленського. Напередодні річниці інавгурації сайт "Сьогодні" ще раз переглянув документ, з яким кандидат в президенти Володимир Зеленський торік вийшов до виборців і, в тому числі, за допомогою якого завоював їхню довіру. Також ми попросили політологів оцінити головні успіхи і провали Володимира Зеленського за минулий рік.
Що там за програмою?
Відразу відзначимо кілька моментів. По-перше, передвиборча програма Володимира Зеленського містить як абсолютно конкретні обіцянки, виконання яких можна простежити, так і декларативні, оцінка яких можлива лише суб'єктивна. Наприклад, обіцянка відновити повагу і довіру до судів, або максимально скоротити число функцій держави – досить декларативні. А ось обіцянка ініціювати закон "Про імпічмент президента", навпаки, конкретна. По-друге, звичайно, неправильно було б очікувати, що президентська програма, розрахована на п'ять років, буде реалізована за рік. Нарешті, по-третє, розглядаючи, що вже зроблено, а що ні, потрібно враховувати низку об'єктивних обставин. Отже, що зі своєї програми президент Володимир Зеленський виконав, що як мінімум почав виконувати, а що поки відкладено до "кращих часів".
Ініційований і затверджений вже згаданий закон про імпічмент президента. Причому затвердження супроводжувалося сильною протидією опозиції, яка, за логікою, навпаки повинна бути зацікавлена в утвердженні подібного документа.
А от обіцянка позбавляти депутатів мандата за прогули і "кнопкодавство" залишилася невиконаною. Володимир Зеленський ініціював відповідні зміни до Конституції, парламент направив їх до Конституційного суду. Який в грудні минулого року визнав проєкт неконституційним. Зараз у Верховній Раді вирішують, як знайти вихід із ситуації. Втім, інший закон, що передбачає кримінальну відповідальність нардепів за "кнопкодавство", Зеленському провести вдалося.
Читайте також: "Дванадцять місяців президента Зеленського: головні рішення і скандали"
Ще один законопроєкт "Про народовладдя", що фігурує в програмі президента, з часом перетворився на цілий пакет проєктів, об'єднаних однією ідеєю. Над пакетом довго працювала спеціально створена група. Перший документ з пакету – проєкт закону "Про всеукраїнський референдум" – пройшов громадські обговорення в березні. 13 травня спікер Дмитро Разумков відправив його до Венеціанської комісії. За словами Разумкова, вердикт комісії очікується протягом кількох тижнів, після чого проєкт розгляне парламент. Можливо, в пакет "народовладдя" увійде і законопроєкт про відкликання народного депутата, який також фігурує в програмі президента. Принаймні, про це ще восени натякав голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко.
Виконав Зеленський обіцянку запровадити вибори за відкритими списками. Для цього йому довелося повернути до парламенту затверджений ще минулого скликанням ВР Виборчий кодекс зі своїми пропозиціями і зауваженнями. У грудні нова Рада "перезатвердила" документ, врахувавши пропозиції президента. Лише після цього Зеленський його підписав.
На різних етапах перебуває процес реформування силових і судових органів. Влітку минулого року президент ініціював законопроєкти, що дозволили розблокувати роботу Антикорупційного суду . На початку вересня суд був запущений. Прийнятий та набув чинності з 1 січня президентський законопроєкт про викривачів корупції (конкретний пункт, який передбачає, що викривач перебуватиме під захистом держави і отримуватиме винагороду, також міститься в програмі Зеленського).
З осені розпочаті реформи в Генпрокуратурі. А ось з реформою Служби безпеки України поки що проблеми: відповідний законопроєкт Зеленський подав до парламенту на початку березня. Однак парламент на своєму засіданні 20 травня відправив документ на доопрацювання.
Втім, ще більше проблем з реалізацією "економічного" блоку програми президента (за що, в тому числі, і був відправлений у відставку попередній уряд). Тут чітко можна говорити хіба що про виконання пункту, що відкриває шлях для формування ринку землі. При цьому для реалізації обіцянки президента довелося подолати опір не тільки політичних опонентів, а й частини власної фракції.
Частково парламент почав проводити економічні реформи ще з осені. Однак початок "великої реформи", що включає реформування податкової системи, передбачалося почати цієї осені. Очевидно, що економічна криза, викликана коронавірусом, внесла корективи до планів. Втім, на своїй пресконференції Володимир Зеленський зазначив, що плани ці будуть хоч і скоректовані, але реалізовані. Це президент сказав, відповідаючи на запитання про впровадження "нульової" декларації для бізнесу.
"Амністію впровадимо цього року – повинні це зробити, ми домовлялися і обіцяли людям", – сказав президент.
При цьому, за його словами, у зв'язку зі складною економічною ситуацією умови амністії можуть бути навіть пом'якшені: програма передбачає амністію зі сплатою 5% вартості. Але, можливо, відсоток знизять. Пообіцяв президент незабаром почати реалізацію ще одного пункту своєї програми – недорогого довгострокового кредитування.
В процесі виконання "інфраструктурні" пункти програми, наприклад, будівництво доріг і аеропортів. Просувається виконання обіцянок, реалізація яких залежить не тільки від Зеленського, але і від наших західних партнерів. Наприклад, підписання з ЄС угоди "Відкрите небо" (цей пункт зазначений в програмі президента). Як очікується, цей документ буде підписаний на саміті Східного партнерства 18 червня. Принаймні, таку надію висловив нещодавно прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Успіхи і невдачі Зеленського
Політичні експерти при оцінці першого року роботи Зеленського говорять не тільки і навіть не стільки про передвиборчу програму президента, скільки про його обіцянки, дані публічно. І про те, наскільки президент виправдовує народні очікування.
"Насправді будь-яка передвиборча програма – це такий обов'язковий документ, який мало впливає на поведінку виборців і на громадську думку. Більше говорять слова. І ось тут, крізь цю призму виборець сприймає Зеленського трохи інакше, як якщо б він сприймав президента через реалізацію його програми", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Володимир Фесенко.
Експерт нагадав, що, будучи кандидатом, Зеленський давав дуже мало обіцянок в своїх виступах.
"Але ось у нього була обіцянка добиватися миру. Трохи пізніше – такі конкретизовані як обіцянка звільнити моряків. Ну і головна, напевно, його обіцянка – домогтися кардинальної зміни української політики шляхом приведення до влади нових людей, нових облич. І ось тут це може бути головним критерієм для оцінки. Зеленський обіцянку виконав, він реалізував цей суспільний запит", – зазначає політолог.
У той же час, як зазначає експерт, реалізація обіцянки мала і свої негативні наслідки.
"Це як монета, що має дві сторони. Одна сторона – добре, прийшли нові люди. Але друга – це питання професійних якостей цих людей. Сам Зеленський вже зрозумів: мало привести до влади нові обличчя. І у нього самого з кінця січня, в лютому установки помінялися. Він уже розуміє, що для реалізації суспільних очікувань і власних обіцянок йому потрібні не просто нові, а й якісніші та ефективніші управлінці. Одна з невдач Зеленського: на жаль, система оновлення не спрацювала автоматично на ефективність. Невдачі в кадровій політиці – мабуть, найголовніші невдачі Зеленського. Але сам імпульс на оновлення – безперечне досягнення", – зазначає політолог.
Схожої думки дотримується і експерт Інституту майбутнього Ігор Попов.
"Найбільша проблема Зеленського – низький рівень професіоналізму призначених ним кадрів. У гонитві за ефектом "нових облич" до парламенту і виконавчої влади потрапили особи, які часто не відповідають займаним посадам і не мають достатньої компетенції, – говорить експерт. – При цьому Зеленський зберігає високу довіру населення до себе персонально. Він поки що вчасно позбувався найдратівливіших кадрів, перекладаючи на них відповідальність за помилки і недоробки. Виборці не дуже хочуть повертати прихильність "старим" політикам, а нові поки не є очевидними, проте вони можуть заявити про себе на місцевих виборах", – зазначає Ігор Попов.
Ще однією невдачею президента (крім кадрової), про яку говорять експерти, є те, що проблеми, з якими зіткнувся Зеленський, неможливо розв'язати швидко апріорі.
"Зеленський спробував, можливо, навіть наївно швидко, наскоком розв'язати всі суспільні проблеми. Пролом він пробив, але валити фортецю не зміг. Виявилося, що потрібні облога і більш довготривалі системні дії. Як приклад: питання війни і миру. Зеленський проявив велику активність, подолав опір Путіна, домігся відновлення зустрічі в "нормандському форматі". Але виявилося, що цього мало. Путін не хоче йти на швидкий мир, він хоче нав'язати свій сценарій. Тому мирний процес зав'яз, хоча і зрушив з мертвої точки", – каже Володимир Фесенко.
У той же час, як зазначив експерт, за низкою напрямків Зеленському вдалося вирішити питання швидко.
"Великих досягнень у Зеленського за цей рік, я вважаю, не було. Однак не було і великих провалів, – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Вадим Карасьов. – Десь посередині. Власне, виборець це і фіксує, про що свідчать рейтинги соцопитувань. З іншого боку, і великих очікувань до Зеленського не було, хіба що крім очікування зміни старих еліт. Він це зробив. І порівнюючи Зеленського зі старими елітами, на їх фоні, думаю, сьогодні народ прощає йому якісь помилки. По-перше, це вже не такі великі гріхи. По-друге, якщо вони їх і роблять, то не через злий намір, а через недостатню компетентність. Тобто на тлі старого істеблішменту ця влада поки що сприймається не найгіршим чином", – каже Вадим Карасьов.
У свою чергу керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко зазначив в коментарі сайту "Сьогодні", що, хоча за минулий період у Зеленського були як очевидні успіхи, так і не менш очевидні невдачі, рік можна оцінити скоріше як позитивний.
"Трагедій, на кшталт "долар по 100", "миттєва здача Росії", "розпад країни" і т.д., про які говорили опоненти Зеленського, не сталося. Також країна не змінює свій шлях на інтеграцію в НАТО і ЄС . Зеленський виконує важливу функцію – руйнування старої, заскорузлої, корупційної системи, яка ще, треба визнати, чинить серйозний опір", – зазначає Олександр Мусієнко.
Серед успіхів президента експерт зазначив вже згадану земельну реформу, договір про транзит російського газу, реалізацію програми "Велике будівництво", низку інновацій з дерегулювання . Але були, за словами експерта, і невдачі.
"Війна на Сході України триває, але це скоріше через агресивну політику Росії, тому що Україна не раз демонструвала кроки назустріч в планах щодо досягнення перемир'я. Також не скрізь вдалося налагодити комунікацію на місцях, зокрема з мерами деяких міст. Невизначена подальша доля медичної реформи і в якому форматі існуватиме система медицини в майбутньому. Ця проблема закладена попередниками, але розв'язувати її потрібно буде Зеленському", – зазначив Олександр Мусієнко.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми