Від Богдана до Хоменка: хто очолював Адміністрації президента до Єрмака

/ Фото: Офіційний сайт президента України

11 лютого президент Володимир Зеленський призначив новим керівником Офісу президента Андрія Єрмака. Про це йдеться в указі глави держави на сайті ОПУ. Єрмак став вже чотирнадцятим за рахунком керівником Адміністрації президента України, як ця посада називалася до червня 2019-го, коли президент України Володимир Зеленський своїм указом перейменував Адміністрацію в Офіс президента.

(Це вже не перше перейменування цієї структури: в січні 2005 року Адміністрація президента отримала назву Секретаріату президента, а глава АП, відповідно, став іменуватися Державним секретарем України. У 2010 році Адміністрація президента України була знову перейменована в свою колишню назву Віктором Януковичем після ліквідації Секретаріату президента України).

Чим запам'яталися інші керівники АП (і як називався цей орган в різні часи), читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Андрій Богдан (2019-2020)

Український державний діяч, юрист, політик народився 3 грудня 1976 року у Львові в родині доцента кафедри цивільного права і процесу ЛНУ ім. Франко.

Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики в уряді Азарова (2010-2014). З 2007 по 2010 рік працював заступником міністра юстиції Миколи Оніщука.

У травні 2019 року президент Володимир Зеленський призначив Богдана керівником Офісу президента України (займав цю посаду з 25 червня 2019 року по 11 лютого 2020-го). Відповідав за комунікацію, правові та політичні питання. Вперше про відставку Богдана заговорили в серпні 2019 року – тоді спалахнув скандал із його заявою про звільнення. Член РНБО з 31 травня 2019 року, заслужений юрист України (2007).

Ігор Райнін (2016-2019)

Український підприємець і політичний діяч, народився 6 серпня 1973 року в Харкові.

У 1997 році закінчив Харківський авіаційний інститут ім. Жуковського, кваліфікація – інженер-механік. У квітні 2001 – березні 2010 року – заступник, перший заступник начальника Головного управління економіки Харківської ОДА. З квітня по листопад 2014 року – перший заступник голови Харківської обласної державної адміністрації.

З 17 листопада 2014 по 3 лютого 2015 року – заступник голови Адміністрації президента України. Глава Адміністрації президента України з 2016 по 2019 рік. Подав у відставку 17 травня 2019-го.

Борис Ложкін (2014-2016)

Український бізнесмен Борис Ложкін народився 23 жовтня 1971 року в Харкові. Трудову діяльність розпочав у 14 років як позаштатний журналіст в обласній газеті рідного Харкова ("Вечірній Харків"). До тридцяти років Борис Ложкін став одним із засновників і очолив "Український медіа холдинг" (UMH). Президент Єврейської конфедерації України.

10 червня 2014 року був призначений главою Адміністрації президента України Петра Порошенка, займав цю посаду до 29 серпня 2016 року.

Сергій Пашинський (2014)

Український політичний діяч, народний депутат України V, VI, VII і VIII скликань (2006-2019) народився 14 жовтня 1966 року в с. Зорне Березнівського району Рівненської області. Заступник голови партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина". 5 березня 2014 року був призначений виконуючим обов'язки голови адміністрації президента України.

"Покласти на Пашинського Сергія Володимировича тимчасове виконання повноважень глави адміністрації президента України (за згодою)", – говорилося в указі виконуючого обов'язки президента України, голови Верховної Ради Олександра Турчинова.

Виконував обов'язки керівника Адміністрації президента України по 10 червня 2014 року.

Андрій Клюєв (2014)

Український політик, тричі обіймав посаду віце-прем'єра країни (2003, 2006, 2010), народився 16 серпня 1964 року в Донецьку в родині шахтаря і вчительки молодших класів.

Народний депутат України IV-VI скликань. З 14 лютого 2012 року по 24 січня 2014 року секретар РНБО. Член Партії Регіонів, 1-й заступник голови партії (з грудня 2001 по квітень 2003 року), заступник голови партії (з квітня 2008 року).

Очолював Адміністрацію президента України з 24 січня 2014 року по 26 лютого 2014 року.

Останні шість років перебуває за межами України.

Сергій Льовочкін (2010-2014)

Український політик, народний депутат України VI, VIII скликань. Народився 17 червня 1972 року в Києві. Доктор економічних наук (2004).

У 2010-2014 роках – голова Адміністрації президента України Віктора Януковича. З 1999 року – консультант, референт, помічник, в 2002-2005 роках – перший помічник президента України Леоніда Кучми. У 2005-2006 роках радник голови Верховної Ради України Володимира Литвина.

З 25 лютого 2010 року по 17 січня 2014 року обіймав посаду голови Адміністрації президента України Віктора Януковича. У зв'язку з призначенням на цю посаду склав повноваження народного депутата.

Віра Ульянченко (2009-2010)

Український філолог, педагог і політік.Народилася 1 лютого 1958 року в Озерянах Бобровицького району Чернігівської області. Член української партії "Наша Україна". Народний депутат України IV скликання (2005-2006). Голова Київської обласної державної адміністрації (липень 2006 року – травень 2009 року). З травня 2009 року обіймала посаду керівника Секретаріату президента України. 24 лютого 2010 року президент України Віктор Ющенко прийняв відставку глави Секретаріату президента Віри Ульянченко.

Віктор Балога (2006-2009)

Народився 15 червня 1963 року в селі Завидово Мукачівського району Закарпатської області. Український політичний і державний діяч. 15 вересня 2006 року призначений Головою Секретаріату президента України, подав у відставку з посади держсекретаря України в травні 2009-го.

Вадим Рибачук (2005-2006)

Народився 22 квітня 1958-го в Погребищенському районі Вінницької області. З лютого по вересень 2005 року – віце-прем'єр України з питань європейської інтеграції (в уряді Юлії Тимошенко). 8 вересня 2005-го був призначений на посаду державного секретаря України (керівника Секретаріату президента) замість Олександра Зінченка. Звільнений від обов'язків 15 вересня 2006 року.

Олександр Зінченко (2005)

(16 квітня 1957 року народження, м Славута Хмельницької області – 9 червня 2010 року, Київ) – радянський і український державний і політичний діяч, член СДПУ(о) (1996-2003).

24 січня 2005 року був призначений на посаду Державного секретаря України – головою Секретаріату президента Ющенка (таку назву отримала Адміністрація президента після "Помаранчевої революції"). 3 вересня 2005 року подав у відставку.

Віктор Медведчук (2002-2005)

Український громадський, державний і політичний діяч. Народний депутат України IX скликання з 29 серпня 2019 року.

Народився 7 серпня 1954 року в селищі Почет, Абанський район, Красноярський край, РРФСР, де сім'я майбутнього політика перебувала на засланні. З 1972 по 1978 рік навчався на юридичному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

Перший віце-спікер ВР у 2000-2001 роках, віце-спікер у 1998-2000 роках, народний депутат України II, III, IV, IX скликань. Голова Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) в 1998-2007 роках, заступник голови СДПУ(о) у 1996-1998 роках. Член СДПУ з 1994 року (з 1996 року – СДПУ(о)). В даний час глава політради партії "Опозиційна платформа – За життя". Колишній представник України в Тристоронній контактній групі (2014 – 2019).

З 12 червня 2002 по 21 січня 2005 року обіймав посаду голови Адміністрації президента України.

Володимир Литвин (1999-2002)

Український політик. Народився 28 квітня 1956 року в с. Слобода Романівська Новоград-Волинського району Житомирської області. Доктор історичних наук, професор.

Кандидат на пост президента України в 2010 році (в 1-му турі зайняв 7-ме місце, отримавши 2,35% голосів). Народний депутат України (з 2002 року). У 2002-2006 роках і з 9 грудня 2008 року голова Верховної Ради України.

У 1978-му закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка (КДУ). Під час навчання підробляв двірником. З 1991 по 1994 рік – доцент і докторант історичного факультету.

З 1994 по 2002 рік – працював в Адміністрації президента України (помічник президента з внутрішньополітичних питань, заступник голови адміністрації президента України, перший помічник президента України). З листопада 1999-го – глава Адміністрації президента України.

Микола Білоблоцький (1998-1999)

Український дипломат і державний діяч, депутат Верховної Ради України I скликання (1990-1994), голова Адміністрації президента України (1998-1999), надзвичайний і повноважний посол України в Росії (1999-2005).

Народився 24 грудня 1943 року в селі Дем'янівка Нижньосірогозького району Херсонської області в сім'ї селян. З 1961 року – робочий Херсонського порту. У 1962 році закінчив Херсонський гідрометеорологічний технікум. У 1977 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС. 18 березня 1990 року був обраний депутатом Верховної Ради України I скликання від Жашківського виборчого округу № 421. Входив до групи "За соціальну справедливість". Голова Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці.

З вересня 1994 по серпень 1996 року – генеральний директор акціонерної будівельної компанії "Золоті ворота" міста Києва.

З 25 листопада 1998 по 22 листопада 1999 року – глава Адміністрації президента України. З грудня 1999 року по грудень 2005 року – Надзвичайний і повноважний посол України в Росії.

Євген Кушнарьов (1996-1998)

(29 січня 1951, Харків, УРСР, СРСР – 17 січня 2007, Ізюм, Харківська область, Україна) – радянський і український державний і політичний діяч. Член КПРС з 1981 року. Депутат Верховної Ради УРСР (1990-1994, з 1991 року перетвореної в Верховну Раду України), голова Харківської міської ради (1990-1994), міський голова Харкова (1990-1996).

У грудні 1996 року Кушнарьов замість Дмитра Табачника призначений головою Адміністрації президента, був головою Комісії з державних нагород України, заступником голови Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи, членом Ради національної безпеки і оборони України. Був звільнений з посади в листопаді 1998 року.

Кандидат економічних наук (1997), автор історико-краєзнавчого дослідження "Сто кроків по харківській землі" (2004).

16 січня 2007 року був смертельно поранений під час полювання біля села Червоний Шахтар Ізюмського району Харківської області і 17 січня помер в міській лікарні міста Ізюм.

Дмитро Табачник (1994-1996)

Народився 26 листопада 1963 року в Києві, український політичний і державний діяч, історик, академік Національної академії правових наук України. Міністр освіти і науки України (11 березня 2010 – 23 лютого 2014).

У 1986 році закінчив з відзнакою історичний факультет Київського державного університету. Працював науковим співробітником Інституту історії АН УРСР.

У 1990-1994 роках – депутат Київської міської ради, один з керівників антинаціоналістичної депутатської групи. У 1994 році очолив президентську виборчу кампанію другого президента України Леоніда Кучми. З липня 1994 року по грудень 1996 року – глава Адміністрації президента, член Ради національної безпеки і оборони. Член Політради Партії Регіонів до 29 березня 2014 року. У липні 2015 го Табачник був оголошений в розшук СБУ, йому інкримінують розкрадання державного майна в особливо великих розмірах.

Микола Хоменко (1991-1994)

(20 червня 1934, село Курінь, Бахмацький район, Чернігівська область – 19 серпня 2014 року, Київ) – радянський український партійний і державний діяч, депутат Верховної Ради УРСР X, XI скликань (1982-1990), депутат Верховної Ради України I скликання (1990 -1994).

Закінчив Український заочний політехнічний інститут за спеціальністю інженер-електрик, Академію суспільних наук при ЦК КПРС. З 1953 року працював електромонтером Шосткинського виробничого об'єднання "Десна". Потім проходив службу в лавах Радянської Армії. Був секретарем комітету ЛКСМУ Шосткінського ВО "Десна".

Був секретарем Адміністрації президента України з 1991 по 1994 рік.