Головні завдання Ради: закони МВФ, продовження реформ поліції, судів та приватизація

5 вересня 2016, 08:00

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

Також депутати мають ухвалити закон про спецконфіскацію і внести поправки до закону про електронне декларування

Сьогодні Верховна Рада виходить на роботу після затяжних літніх канікул. На 11 ранку заплановано засідання Погоджувальної ради, де керівництво парламенту і голови комітетів погоджують порядок денний на найближчі парламентські тижні і цілу сесію. А вже у вівторок, 6 вересня, відбудеться повноцінне пленарне засідання. Прийде на нього і Петро Порошенко – об 11:30 він виступить перед нардепами з щорічним посланням. Як вдалося дізнатися "Сегодня.ua", президент очікує від Ради швидкого ухвалення законів, які дозволять Україні отримати третій транш кредиту МВФ вже цієї осені. У цьому списку – більше 10 законів з децентралізації , судової і реформи поліції, приватизації. Що вже було анонсовано – відразу після щорічного послання президента депутати мають намір дати дозвіл на арешт судді Чауса, у якого при обшуку в городі знайшли банки з грошима. Доведеться Раді розглянути справи і по іншим 762 суддям, у яких закінчився так званий 5-річний випробувальний термін і депутати повинні вирішити їх подальшу долю. З чим можуть виникнути проблеми, то це з ухваленням багатостраждального закону про спецконфіскацію вкрадених Януковичем грошей і внесенням правок до закону про електронне декларування, якими хочуть закрити доступ громадськості до готівки та майна третіх осіб, пов'язаних з чиновниками.

Реклама

ГРОШІ МВФ І ЄВРОСОЮЗУ. "Я впевнений, в перший же день нашої роботи питання про зняття недоторканності і арешту Чауса буде порушено, буде позитивно вирішено Верховною Радою, як і всі інші антикорупційні ініціативи", – заявив спікер Андрій Парубій.

Це той самий суддя Дніпровського райсуду столиці, що його 9 серпня детективи НАБУ спіймали на хабарі в $ 150 тис. Гроші виявили в скляній банці, яку Чаус закопав у себе в городі. Подання на зняття з нього недоторканності до Ради надійшло ще 16 серпня. "Згідно з регламентом, у комітету є 20 днів, щоб розглянути це питання. Порушувати процедуру, передбачену законом, не можна, оскільки потім рішення парламенту може бути оскаржене та скасоване судом", – пояснював Парубій.

Але розглянуть постанову Спеціальної антикорупційної прокуратури про позбавлення Чауса недоторканності напевно після виступу президента зі щорічним посланням до парламенту. Минулого року Петро Порошенко звертався до нардепів 4 червня. Тоді в його промові домінували війна з Росією, успішне відновлення боєздатності армії і проходження опалювального сезону, зменшивши залежність від російського газу. Окремо президент зазначив невдоволення роботою Верховної Ради та Кабміну – це було ще до затяжної політичної кризи, яка обернулася переформатуванням коаліції і уряду.

Цього року, як вдалося дізнатися "Сегодня.ua", президент зосередиться на важливості прийняття Радою 14 законопроектів,що залишилися (які не були прийняті на минулій сесії), щоб вже до кінця осені Україна отримала частину третього траншу кредиту МВФ – $ 1 млрд з $ 1, 7 млрд. "Днями, впевнений, відбудеться засідання Міжнародного валютного фонду і буде виділений транш, який буде фінансовою опорою реформ", – заявив в суботу президент.

Реклама

У числі цих 14 законопроектів також документи про розширення списку об'єктів до приватизації: із закладених до бюджету на цей рік 17 млрд грн від приватизації надійшло лише 42 млн грн. У понеділок на Нацраді реформ Петро Порошенко заявив, що очікує від Верховної Ради розширення списку на приватизацію в аграрній, транспортній та енергетичній сферах. За його словами, нові об'єкти приватизації можуть залучити не тільки інтерес західних партнерів, але й інвесторів з Південно-Східної Азії, які готові приносити інвестиції в Україну.

"У травні була місія МВФ. Була озвучена цифра, що для позитивного рішення МВФ нам потрібно прийняти 19 законопроектів. З того часу ми працювали травень, червень і частину липня до 15 числа. Було прийнято: в цілому 5 законопроектів з тих 19-ти, вони вже пішли в роботу; п'ять в першому читанні і ще близько дев'яти, які були прийняті або в комітеті і ще не дійшли до першого читання, або навіть не розглядалися в комітеті", – сказав "Сегодня.ua" перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності нардеп від БПП Михайло Довбенко.

А ось піднімати пенсійний вік, як і скасовувати мораторій на продаж земель с/г призначення, всупереч заявам депутатів-популістів, для отримання траншу МВФ ніхто не збирається. "Коли була місія МВФ в травні, члени нашого Кабміну і ті, хто з парламенту з ними працювали, вже підкреслили, що домоглися відмови МВФ від задумки зобов'язати Україну підняти пенсійний вік для чоловіків до 63 років. Ще в травні цю тему зняли. Думаю, що популістам тут вибили грунт з-під ніг", – зазначив Михайло Довбенко.

Уже найближчими місяцями Раді потрібно буде проголосувати і енергетичні закони: проект про незалежного регулятора і риноу електроенергії. "Це дозволить Єврокомісії надати транш в розмірі 600 млн євро макрофінансової допомоги. Якщо Україні вдасться підвищити рівень енергоефективності до середнього рівня ЄС, досягнуті заощадження будуть більше, ніж споживання енергії в Іспанії протягом всього року. Україна зможе навіть стати експортером енергії", – заявив в п'ятницю віце-президент Єврокомісії з енергетичного союзу Марош Шефчович, перебуваючи з візитом в Києві.

Андрій Парубій пообіцяв Марошу Шефчовичу, що вже цієї середи на заключному засіданні профільного комітету нардепи узгодять остаточний варіант законопроекту про Національну комісію – незалежного регулятора. "Сподіваюся, в наступні два-три тижні ми зможемо його розглянути, і по ньому буде прийнято позитивне рішення. Закон про ринок електроенергії стоїть на порядку денному вже на цей четвер. Це буде тільки перше читання, але є відчуття, що в залі сьогодні є більшість для того, щоб ми розпочали цю велику реформу", – підкреслив Парубій.

Реклама

СПЕЦКОНФІСКАЦІЯ І НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА. Тиждень тому звернувся до нардепів і секретар РНБО Олександр Турчинов через проблеми недофінансування потреб армії і підприємств оборонно-промислового комплексу. Він просить парламентарів нарешті проголосувати багатостраждальний закон про спецконфіскацію, який дозволить спрямувати на оборонку 50 млрд грн. "Безумовно, зараз багато проблем, зокрема в системі недофінансування, через те, що Верховна Рада з початку року ніяк не може прийняти рішення про притягнення до бюджету коштів, вкрадених Януковичем (заарештовані кошти вже два роки лежать в "Ощадбанку" і "Укрексімбанку". – Авт.). Я не розумію, в чому причина, але факт залишається фактом. І я сподіваюся, що мене почують народні депутати, які тільки повернуться до сесійної зали і першим питанням проголосують закон, який не можуть проголосувати вже протягом року", – заявив Турчинов.

Історія з законом про спецконфіскацію – більш ніж заплутана. Щоправда, що майже рік Рада ніяк не може його ухвалити. На засіданні 15 березня його ставили на голосування шість разів, але проект не набирав потрібних 226 "за". По-перше, за словами голови комітету з правоохоронної діяльності Андрія Кожем'якіна і віце-спікера Оксани Сироїд, норм чинного законодавства з головою досить і без ухвалення додаткового закону, щоб конфіскувати награбоване Януковичем. По-друге, за словами багатьох депутатів, в ухваленні закону про спецконфіскацію є особистий інтерес одного з його авторів, нардепа від НФ Сергія Пашинського. Так, за інформацією слідства в одній зі справ, комерційним структурам бізнесмена і близького друга Пашинського Сергія Тищенка вдалося придбати за заниженою вартістю нафтопродукти збіглого Сергія Курченка. І виручені від перепродажу цих нафтопродуктів 100 млн грн повинні бути переведені на рахунки Управління внутрішніх справ Одеської області. Але в разі ухвалення закону про спецконфіскацію, за словами позафракційного Віктора Чумака, структури Тищенка зможуть привласнити ці гроші собі – закон це дозволяє, а держава недорахується 100 млн грн. За цією заплутаною справою навіть судилися позафракційний Дмитро Добродомов і нардеп від "Самопомочі" Сергій Соболєв з Пашинським – останній подав позов на депутатів за наклеп, але програв суд. Сам же Сергій Пашинський звинувачення на свою адресу про причетність до махінацій з нафтопродуктами Курченка заперечує.

Як раніше писав "Сегодня.ua", до кінця осені парламентарії повинні дати новий поштовх реформі поліціїу вересні-жовтні МВС вийде на Верховну Раду з пакетом законодавчих ініціатив. По-перше, проситимуть нардепів змінити закон про Нацполіцію, щоб оголосити внутрішній конкурс на детективів серед слідчих та оперативників. Як заявляють в МВС, якщо Рада проголосує поправки у вересні, на формування інституції детективів в структурі поліції піде 6 місяців.

На думку голови Нацполіції Хатіі Деканоїдзе, також потрібні глибокі і системні зміни досить ліберального Кримінально-процесуального кодексу. "Це найліберальніший КПК, який ми коли-небудь бачили, – вважає джерело "Сегодня.ua" в Нацполіцїі. – Коли ми, наприклад, затримуємо людину, яка викрала авто за кількасот тисяч доларів, а суд її випускає під заставу в 30 тис. грн... І це тільки один простий приклад, і це потрібно міняти. У нас була зустріч з генпрокурором Юрієм Луценком. Він пообіцяв, що буде створено спільну робочу групу ГПУ і Нацполіції з напрацювання законодавчих змін до КПК".

Також МВС переконуватиме депутатський корпус збільшити їм бюджетне фінансування. За інформацією джерел "Сегодня.ua" в Нацполіції, спочатку просили на наступний рік 40 млрд грн. Після довгих дискусій з Мінфіном попередньо зійшлися на 27 млрд. Ця сума бюджетних витрат на поліцію дозволить підвищити мінімальні оклади до 8 тис. грн з сьогоднішніх 4 тис. грн (у дільничних). Адже раніше Арсен Аваков заявляв про колосальне недофінансування потреб поліції на цілих $ 150 млн. Тільки на зарплати не вистачає близько 1,5 млрд грн, на паливо – 500 млн. І незважаючи на те, що США (які і так фінансують реформу правоохоронних органів) пообіцяли виділити додатково $ 25 млн на реформування поліції і прикордонної служби в Україні, це крапля в морі. Тож без збільшення бюджетної підтримки не обійтися.

В тренді
Всі дізнаються правду – РНБО проведе аудит держземель в Конча-Заспі і Пущі-Водиці
В тренді
Екс-нардеп побив "слугу народу" Соломчука в прямому ефірі: відео
Фото: скріншот
В тренді
Загрожують катастрофічні наслідки: РФ збільшила кількість кібератак на Україну
Ілля Вітюк, фото: СБУ
Реклама

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ І СУДИ. Як і з законами МВФ, які Рада не встигла розглянути і ухвалити до літніх канікул, не впоралися парламентарії і з законами щодо децентралізації, які повинні були розглянути 14 липня. Саме цей день в парламенті охрестили днем децентралізації. За словами віце-прем'єра Геннадія Зубка, в Раді чекають голосування більше 10 законопроектів. Один з них – проект закону про добровільне приєднання громад до вже об'єднаних. Адже восени ми повинні вийти ще на 70 об'єднань до сьогоднішніх 177 вже існуючих об'єднаних громад, які також потребують ресурсів і повноважень. Також, за словами Зубка, законопроекти стосуються спрощення процедури надання адміністративних послуг, щоб громади могли збирати кошти до своїх бюджетів. "Це також можливості, пов'язані з виборами старост – три закони. Нам дуже важливо, щоб громади, крім того, що будуть ради, виконкоми, голови, мали ще й потужних старост. І найголовніше – законопроект про можливість спрощеного формування перспективного плану (розвитку об'єднаної територіальної громади. – Авт.) ", – сказав Геннадій Зубко.

Також Кабмін дуже просить Раду вже у вересні внести зміни до Бюджетного кодексу, щоб об'єднані навесні цього року громади змогли отримати медичні та освітні субвенції вже у вересні-жовтні, а не в січні 2017 року. До того ж досить багато суперечок з так званої медичної та освітньої децентралізації та прав на землю, розпорядження якою Рада хоче передати до компетенції органів місцевого самоврядування. Геннадій Зубко, як і половина Ради і Кабміну, ратує за ухвалення закону про передачу права органам місцевого самоврядування розпоряджатися землею. Але в інтерв'ю "Сегодня.ua" директор з питань науки і розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук заявив, що в нинішній редакції цей закон аж ніяк ухвалювати не можна – це шлях до чергового дерибану земель с/г призначення.

"Про які землі йдеться? Про землі с/г призначення. У компетенції місцевого самоврядування займатися с/г землями? Тоді місцеве самоврядування повинно стати посередником, щоб швидше землі с/г призначення державної форми власності передати до приватних рук. Це можна припустити відразу (що випливає з законопроекту. – Авт.). Далі – більше. У законопроекті написано дуже дивні речі, перш за все про те, що земля перебуває в державній власності, а розпоряджається нею орган місцевого самоврядування. Причому розпоряджається, як він вважає за потрібне. А ми говоримо інше: місцеве самоврядування має отримати вплив на управління земельними ресурсами. Але перше монопольне право, яке воно повинно отримати, – це право на планування своєї території (такий законопроект вже зареєстрований, і Зубко вже заявив, що проект потрібно прийняти. – Авт.)", – сказав в інтерв'ю "Сегодня.ua" Анатолій Ткачук.

За Інформацією джерел "Сегодня.ua" в профільному парламентському комітеті, після наради депутатів з експертами минулої п'ятниці в ВР законопроект про передачу права розпоряджатися землею органам місцевого самоврядування на голосування не виноситимуть. Замість нього візьмуть проект про планування територій.

Крім реформи децентралізації, своєї черги в парламенті очікують закони, які продовжать судову реформу. На осінній сесії Раді потрібно розглянути постанови по 762 суддям, п'ятирічний термін повноважень яких вже закінчився і вони не мають права вершити правосуддя. Також потрібно прийняти мінімум три проекти, передбачені ухваленим законом про судоустрій і статус суддів і поправками до Основного закону в частині правосуддя. За словами першого заступника голови комітету з питань правової політики і правосуддя Леоніда Ємця, по-перше, потрібно ухвалити закон про Антикорупційний суд. "Він зараз передбачений в системі судів (це прописано в законі про судоустрій і статус суддів. – Авт.) – Вищий антикорупційний суд. Але однієї назви недостатньо, щоб він запрацював в тому вигляді, в якому ми це бачимо – тут потрібен окремий закон, де ми повинні прописати роль, в тому числі, і міжнародних організацій в процедурі відбору кандидатів, перевірки цих кандидатів на посади суддів в Антикорупційному суді", – сказав "Сегодня.ua" нардеп.

Також, за словами Леоніда Ємця, потрібно ухвалити закон про Вищу раду правосуддя і Конституційний суд. "Рада юстиції через місяць буде скасована і має бути ухвалений закон про новий орган, який створено – Вищу раду правосуддя (він каратиме суддів за порушення і даватиме згоду на їх арешт. – Авт.). Процедури відбору туди – ми хочемо передбачити відкриті конкурси, щоб це були дійсно гідні люди, до яких потім не буде запитань в частині того, наскільки вони відповідально виконують свої обов'язки. Ще один закон – про Конституційний суд. Коли шість суддів, які мають конфлікт інтересів, який за законом не дозволяє брати участь в розгляді закону про люстрацію... Це не їх право брати відведення – це їх обов'язок. У законі так і написано. Вони відмовляються це робити, тим самим нівелюючи роль Конституційного суду як органу. Тому один варіант закону про Конституційний суд напрацьовується в надрах Адміністрації президента, а один – нами у Верховній Раді. Ми їх будемо зводити до спільного знаменника, де однозначно передбачимо процедури кадрового оновлення Конституційного суду", – підсумував нардеп.

Як відомо, в середині червня Конституційний суд вкотре переніс розгляд справи про конституційність положень закону про люстрацію. Раніше міністр юстиції Павло Петренко допускав, що Конституційний суд в будь-який момент може анулювати або призупинити дію основних положень закону про очищення влади. Саме тому генпрокурор Юрій Луценко пропонував депутатам ухвалити новий закон про очищення влади.

ЕЛЕКТРОННЕ ДЕКЛАРУВАННЯ. Після закону про спецконфіскацію вкрадених Януковичем і Ко близько 50 млрд грн ще одним найспірнішим і найскандальнішим питанням на осінній сесії ризикує стати розгляд поправок до закону про електронне декларування. Як писав "Сегодня.ua", у Дмитра Шимківа не вийшло зайти до системи е-декларацій, щоб заповнити свою декларацію про доходи та майно – вона не розпізнала електронний цифровий підпис, який використовується в Адміністрації президента. Розробники пообіцяли усунути перешкоди і відкрити доступ співробітникам Адміністрації. Але щоб таких проблем більше не виникало, Дмитро Шимків пропонує змінити закон про електронне декларування в частині авторизації користувача і підписи електронної декларації.

Про те, що закон потрібно змінювати, раніше говорив і міністр юстиції Павло Петренко. Але в частині доступу до інформації декларанта про "готівку, яка перебуває вдома, і про цінне майно (антикваріат, коштовності. – Авт.)". У бесіді з "Сегодня.ua" нардеп від БПП Вадим Денисенко розповів, що закон про електронне декларування буде змінений так, як це пропонує зробити міністр юстиції Павло Петренко.

За інформацією джерел "Сегодня.ua " у фракції БПП, у вересні-жовтні відповідний проект закону вже з'явиться в Раді. "Над текстом зараз працюють юристи Адміністрації президента, Міністерства юстиції та деякі нардепи від БПП. Зміни стосуватимуться частини публічного доступу до інформації про готівку декларанта (які зберігаються вдома – Авт.), цінні речі та майно третіх осіб", – підсумувало джерело.

Раніше юрист Центру протидії корупції Анастасія Красносільська в бесіді з "Сегодня.ua" передбачала, що закон про електронне декларування спробують змінити і в частині доступу до інформації про майно третіх осіб, з якими декларант не перебуває в сімейних або шлюбних відносинах, але на яких частіше всього переписують майно, нажите незаконним шляхом.

"Те, що у Шимківа не вийшло заповнити декларацію, це дивно... Я заповнював її спокійно в тестовому режимі, вона (система – Авт.) давала все заповнювати. Заповнювалася декларація і з ЕЦП, і з BankID. Ось це називається державна установа (Держспецзв'язку. – Авт.) Так доробити софт, що він зараз не заповнюється. Але коли приймали (систему. – Авт.) Євдоченко (голова Держспецзв'язку Леонід Євдоченко. – Авт.), сказав що вона майже готова. А зараз знову зробили так, що вона майже не готова. Але весь цей шум підняли спеціально, щоб змінити обсяг і публічність декларування. Щоб публічно не декларувати рухоме цінне майно і готівку, яка перебуває вдома, можливо, ще і цінні папери, бенефіціарних власників тощо", – сказав "Сегодня.ua" позафракційний Віктор Чумак.

Все ж експерти радять не рубати з плеча і дочекатися, коли у Верховній Раді зареєструють законопроект зі змінами до закону про електронне декларування, а вже потім кричати "зрада". "Тут є два варіанти: або закон дійсно хочуть поліпшити, щоб його виконання стало ефективнішим, або нівелювати його позитивні норми. Якщо ці зміни дійсно будуть спрямовані на те, щоб спростити шляхи реєстрації (декларантів в системі – Авт.), ми це вітатимемо. Чиновники швидше внесуть свої декларації в електронному вигляді, і громадськість, і правоохоронні органи отримають до них доступ і зможуть моніторити їх стиль життя. Але якщо ці зміни будуть спрямовані на те, щоб нівелювати дію закону, а тут вони можуть зробити три речі: звузити обсяги декларування (забрати близьких родичів); щоб декларацію в онлайні було видно тільки для членів НАПК і правоохоронців; скасувати кримінальну відповідальність за брехню в декларації (два роки в'язниці. – Авт.), то такі зміни ми не вітатимемо", – сказав "Сегодня.ua" голова Центру "Ейдос" Віктор Таран.

Всі подробиці в спецтемі Нове загострення у війні з Росією

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти