Інтерв'ю з екс-єврокомісаром Фюле: "Наша політика відносно Росії провалилася"

12 липня 2016, 08:00

Крістіна Зеленюк , Олег Дорошенко

Штефан Фюле розповів про зміну світового порядку, санкції проти РФ і наслідки BREXIT

Головною світовою подією минулого тижня став саміт НАТО у Варшаві. Головним його підсумком - зміна політики Альянсу щодо Росії і новим викликам колективної безпеки. Уже ніхто не має ілюзій: у відповідь на агресивні дії Кремля, ІДІЛ, і будь-яких інших терористичних угруповань Альянс реагуватиме блискавично. Як і на висловлювання, на кшталт того, що Путін сказав Бушу на саміті НАТО в Бухаресті: "Такої країни, як Україна, немає". За словами учасників дводенного саміту у Варшаві, якби Захід ввів санкції проти Москви за війну в Грузії, можливо, анексії Криму та війни на Донбасі вдалося б уникнути. І такі заяви, на тлі дискусій про можливу часткову відміну антиросійських санкцій в січні 2017 року, для України вкрай важливі. Про це, а також про зміну світового порядку і можливий вплив BREXIT Сегодня.ua поговорив з колишнім єврокомісаром з питань розширення і політики сусідства Штефаном Фюле.

Реклама

- На цьому тижні відбудеться засідання Ради НАТО-Росія. Що обговорюватимуть?

- НАТО і країни Євросоюзу багато разів просили і вимагали від Росії відновити територіальну цілісність і суверенітет України, припинити підтримку "повстанців" і бути частиною рішення на Сході України. По-перше, я очікую, відновлення діалогу між НАТО і Росією. І цей діалог, зміст якого встановлюється не тільки однією стороною, а й питаннями, які ми повинні вирішувати колективно. Зрештою, ми не будуємо безпеку за рахунок один одного. Ми повинні будувати безпеку один для одного. І є дуже багато питань як з боку Росії, так і з нашого боку. І один з найбільш важливих питань з нашого боку – це, звичайно, територіальна цілісність України.

- Хоч офіційні особи НАТО і говорили "Ми не шукаємо конфронтації з Росією" і "Це не нова-стара "холодна війна", за фактом вона вже стартувала...

- Я не думаю, що в другій або третій раз можна ввійти в ту саму річку. Тодішня "холодна війна" визначалася іншими викликами і відрізняється від того, з чим ми стикаємося сьогодні. Тоді була залізна завіса, політика ядерного стримування, пропаганда. Я не думаю, що зараз якась нова "холодна війна". У нас є партнер, який готовий порушувати міжнародні зобов'язання і основоположні акти. Ми стикаємося з новими гібридними викликами і загрозами. Ми стикаємося з пропагандою як частиною гри в масштабах, яких раніше ніколи не бачили. Це створює потенційний конфлікт, раніше такого не було. І це пояснює, чому НАТО так серйозно підходить до підвищення власної обороноздатності і посилення діалогу з Росією. Це хороший підхід, щоб бути впевненим, що безпека, як я вже сказав, не забезпечується за рахунок один одного.

Реклама

- Вам не здається, що головним підсумком цього саміту НАТО став відхід від політики стримування агресора і перехід до політики адекватного реагування на нові загрози?

- Я думаю, НАТО перемістився кудись і він як і раніше прихильний... Думаю, НАТО щосили протягом тривалого періоду боровся за розробку ефективних планів по обороні для східної частини НАТО. Ми сподіваємося, що від цього в Європі все виграють. Ми також все дуже сподіваємося, що із загрозами безпеці можна буде впоратися за межами наших кордонів. Наші союзники на Сході стикаються з новими викликами, і ми були змушені справедливо на них відповідати і гарантувати нашим союзникам безпеку – вони повинні відчувати силу ст.5 (Статуту НАТО, де напад на одного союзника розцінюється, як напад на весь Альянс – Авт.). Але в той же час ми слідуємо Угоди між НАТО і Росією, за яким у нас є зобов'язання щодо ядерної зброї, будівництва військових в'язниць і баз. Я з Чехії і у нас ніяких проблем з виконанням цих зобов'язань. Але були також зобов'язання, виконувати які зобов'язався не тільки НАТО, а й Росія. І, щоб бути впевненими, що у нас є спільне розуміння, як можна виконати ці зобов'язання, нам потрібен діалог з Росією. В тому числі, щоб уникнути непотрібних інцидентів, щоб краще зрозуміти один одного, навіть якщо у нас різне сприйняття викликів, з якими ми стикаємося.

- Ви говорите про нові виклики, з якими стикається Східна Європа. Чи не вважаєте Ви, що програма Східного партнерства провалена, тому що Росія розв'язала військові конфлікти майже у всіх країнах-учасницях програми?

- Я думаю, наша політика стосовно Росії провалилася. Я дуже чітко сказав, коли ще був у Єврокомісії, що політика відносно наших партнерів (за програмою Східного партнерства – Авт.) Повинна будуватися разом з такою ж політикою по відношенню до сусідів наших партнерів. І програма Східного партнерства розділила два види цієї політики на східних кордонах наших східних сусідів. І це частина проблеми. Східне партнерство дало певні конкретні результати: Угоди про асоціацію не лише були підписані, але і були імплементовані, безвізові режими починають працювати або вже працюють. Діалог між країнами-членами НАТО і країнами-учасницями програми Східного партнерства та їх інституціями став більш інтенсивним. У той же час ми повинні дуже чітко сказати, що за допомогою реалізації такої програми ми не претендуємо поширити свою сферу інтересів на цей регіон. І ніхто інший також не повинен на це претендувати. У нас є свої зобов'язання перед цією частиною Європи, як у Москви і російських. Я вірю, що ми можемо перетворити цей регіон на загальний регіон сусідства на благо наших сусідів. Ми не в грі і не підштовхуємо цей регіон зробити вибір між Брюсселем і Москвою. Ми вважаємо, що це неправильний вибір. Ми більше віримо в зміцнення потенціалу цих країн, і коли прийде час, вони самі зроблять вибір.

- Ви згадали про безвізовий режим... Схоже, скасування віз для українців знову відкладається на осінь. Єврокомісія не встигає розробити поправки в законодавство, які, до речі, дозволяють припиняти безвізовий режим тільки через одне рішення Комісії. Може, це така відмовка, і ЄС боїться війни на Донбасі...

Реклама

- Послухайте, давайте зупинимо цю гру в "хто кого боїться". Я хочу просто нагадати, що в української влади пішли роки на те, щоб виконати всі умови візової лібералізації. І я не питаю у них, чи боялися вони чогось. Тобто, це не гра в "страх чогось". Але я думаю, ви повинні зрозуміти, що міграційний криза в Євросоюзі залишив багато шрамів на європейському континенті. Політики намагаються домогтися кращого контролю над цим питанням, тому що цього вимагають люди. І дебати, які зараз йдуть з цього питання в Брюсселі, не пов'язані з Україною. Це скоріше реакція на міграційний феномен, з яким ми зіткнулися. І ЄС хоче бути впевнений, якщо щось подібне повториться ще раз, неважливо, звідки (з якої країни хлинуть міграційні потоки – Авт.), що будуть інструменти контролювати це.

В тренді
Разумков мало що знає про вакцину Covishield: почув про неї кілька днів тому

- В цілому питання інтеграції України в НАТО і ЄС завжди на порядку денному наших політиків. Останній раз озвучувалася дата в 10 років. У т оже час навіть на саміті НАТО у Варшаві багато експертів говорили, що Захід сумнівається в прихильності України європейським стандартам...

- Перспектива ніколи не була відображенням установки якихось термінів. Це завжди було відображенням відповідності певним принципам, цінностям, реформам, які покликані наблизити до цих стандартів. У випадку з Україною я б сказав, що це імплементація Угоди про асоціацію, яка ще визначить і покаже досягнення України в питанні наближення до європейських цінностей і стандартів.

 - А як щодо санкцій проти Росії? У нас кажуть, що Франція і Німеччина готуються до їх часткове скасування з січня 2017 року.

- Я чув так багато спекуляцій і страхів про режим санкцій. Але кожну з таких спекуляцій завжди розвіювали офіційні і чіткі заяви країн-членів ЄС. Поки ми не побачимо прогресу в імплементації Мінських угод, важко очікувати послаблення санкцій.

Реклама

- Тобто, немає навіть розмов в ЄС про можливе ослаблення санкцій?

 - За всіма цими спекуляціями політика ЄС не змінюється відносно базових умов для скасування санкцій. Країни-члени ЄС завжди відзначали, що список санкцій політика – це інструмент, який пояснює готовність деяких політиків заявити, що якщо деякий прогрес (в імплементації Мінських угод – Авт.) буде досягнуто, це дозволить послабити санкції. Але зв'язок між Мінським процесом, який покликаний принести мир і стабільність в Україні, а також відновити суверенітет – ключовий компонент на цьому шляху.

 - Як оцінюєте BREXIT? Він якось вплине на політику ЄС і Великобританії відносно України?

- Загальна оцінка: Великобританія без ЄС стане менш важливою, як і ЄС без Великобританії постраждає. І це зрозуміло і я сподіваюся, що буде спеціальне (двостороння угода – Авт.) між ЄС і Великобританією, яке мінімізує втрати. Я не бачу якогось конкретного впливу від рішення Великобританії покинути ЄС на політику ЄС або Великобританії по відношенню до України. Ми не змінюємо наші цінності, принципи. Великобританія залишиться частиною європейської сім'ї. Але додам, що останні пару років я бачив, у міру наближення до референдуму, як Великобританія думала, що її роль в ЄС занижують. І в розмові з одним з британських партнерів, міністром по Європі, я сказав, що наступного разу ми будемо говорити через адвокатів просто, щоб бути впевненими, що юридичний висновок наших політик не буде впливати на баланс конкуренції (за лідерство – Авт.). І я думаю, Лондон був сильно цим переймався. Моя країна стала частиною ЄС і НАТО багато в чому завдяки позиції Великобританії. Україна може отримати користь від сильного голосу Лондона.

Всі подробиці в спецтемі Brexit

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти