М'яка сила – чому Китай не допоможе Росії на Донбасі і взагалі ніде

Війну на Донбасі може зупинити Китай. Про це написав німецький публіцист Вінфрід Шнайдер-Детерс, автор книги про новітню історію України, що вийшла в ФРН. "Сьогодні" з'ясував, наскільки реальний вплив КНР на вирішення українського питання і чи об'єднається Пекін з Москвою для протистояння США.

В останньому розділі свого двотомника "Українські доленосні роки 2013-2019" Шнайдер-Детерс зазначає, що ситуацію на Донбасі в перспективі може змінити китайський фактор. "Зростаючий інтерес Китаю до України очевидний. У якийсь момент китайцям набридне, що у них на задвірках (а Євразія через 30 років буде задвірками Китаю) йде якась локальна війна. Тому моя теза – конфлікт Росії та України може бути умиротворений, відійти на другий план в новому світі, в якому домінуватиме Китай" , – підкреслив автор, розповідаючи про свою книгу в інтерв'ю виданню Deutsche Welle.

Через союз Росії та Китаю Байден опиниться в складному становищі

Водночас британська газета The Guardian пише, що в зв'язку із загостренням відносин між Україною і Росією, а також підтримкою України Америкою китайський лідер Сі Цзіньпін і російський президент Володимир Путін можуть об'єднати свої країни в тісний союз, в результаті чого Джо Байден опиниться в складному становищі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Росія і Китай вступають в усе більш тісні відносини. Незважаючи на те, що поки немає жодних доказів прямої змови, Путін і Цзіньпін, безсумнівно, стежать за діями один одного. Ці дії мають спільну природу і кидають виклик для американського лідера Джо Байдена" , – йдеться в статті.

Нейтральна позиція і економічний розрахунок

Однак чи піде Китай на союз з Росією проти США, і тим більше через Україну?

Незважаючи на те, що КНР є одним зі світових лідерів з потужною армією і найбільшим у світі військовим флотом, ця країна не веде агресивну зовнішню політику. Китай, зазвичай, дистанціюється від усіх світових протистоянь.

Як зазначив політолог, магістр державного управління Володимир Воля, у всіх міжнародних конфліктах Китай завжди залишається нейтральною країною. Він не втручався в збройні конфлікти, а також не прагне до укладання військових союзів.

"Про це, до речі, заявив Сі Цзіньпін, підкресливши, що КНР категорично проти створення військових і політичних блоків", – говорить "Сьогодні" Воля.

Відповідно, і в конфлікт на Донбасі, і в протистояння з США Китай навряд чи буде вплутуватися. І справа тут не в миролюбності країни, а в суто економічному розрахунку.

"Китай сильно пов'язаний з США економічно і ніколи не пожертвує економічними інтересами на догоду зовнішній політиці, тим більше третіх країн", – говорить Володимир.

Відзначимо, що у Китаю експортно орієнтована економіка. Країна живе в основному за рахунок продажів своїх товарів у всьому світі. Припустимо, дві країни вступили в конфлікт. Наприклад, Росія і Україна. Китай підтримав одну зі сторін. Тоді друга країна може ввести проти КНР економічні санкції. Це призведе до збитків для Китаю. Саме тому він завжди дотримується нейтралітету.

США і Євросоюз – найважливіші ринки для КНР. Тому вести зовнішньополітичні ігри проти США Китай не буде. Це означатиме втрату найважливішого ринку.

У Китаю і так натягнуті відносини з США, і протягом трьох останніх років між країнами йде торгова війна. Білий дім постійно вводить все нові мита на товари з етикеткою Made in China і санкції проти китайських компаній, у відповідь КНР девальвує свою валюту і збільшує ціни на товари для американців.

Ускладнювати ситуацію якимись політичними іграми за такого розкладу Китаю невигідно. Його нинішній політиці немає альтернативи. Через ту економічну модель, яку обрав Китай, втрата зовнішніх ринків загрожує цій країні великими проблемами. Економічний криза – не найбільша з проблем. Куди більше в Китаї бояться соціальних вибухів, громадянського протистояння.

Причина такого протистояння криється в дисбалансі розвитку приморських регіонів Китаю і континентальної частини цієї країни. Тут справа ось у чому.

Низька ціна – вирішальна перевага китайських товарів. Послуга з перевезення вантажів морем була і залишається найдешевшим видом транспортування. Оскільки експорт з Китаю здебільшого здійснюється морем, то логічно будувати великі промислові підприємства в приморських містах. Так в Китаї і роблять. Як наслідок, приморські провінції Китаю – багатші і благополучніші за континентальні.

Поки економіка зростає і коштів у бюджеті все більше, дисбаланс між станом справ у приморських і континентальних областях перекривається за рахунок дотацій. Але в разі економічної кризи континентальні регіони країни можуть опинитися в скрутному становищі. Жителі почнуть масово мігрувати в більш благополучні приморські регіони, ті почнуть активно цьому протидіяти. Може початися громадянське протистояння.

Проблема нерівномірного розвитку регіонів і раніше в історії приводила до проблем у Китаї, розколів цієї країни і ставала причиною занепаду держави в цілому. Саме тому Китай буде докладати максимум зусиль, щоб зберегти існуючу ситуацію на світових ринках. Його політика невтручання допомагає в цьому вже більше тридцяти років.

Навіщо військовий союз Росії – зрозуміло. Але навіщо він Китаю?

На відміну від Китаю, Росія проводить надзвичайно активну зовнішню політику. Вона втручалася в конфлікт у Сирії, розв'язала війну проти України. Російські винищувачі постійно порушують повітряний простір Євросоюзу. Іноді це робиться просто, щоб нагадати про себе. Наприклад, щоб інформація про польоти російської військової авіації опинилася в європейських медіа.

Причина полягає в тому, що Євросоюз не може відмовитися від російських вуглеводнів – нафти і газу. А обсяг експорту з Росії в ЄС інших товарів непорівнянний з цією, основною статтею. Тому Росія готова укладати військові союзи, загострювати градус протистояння в Європі.

У російських експертних і політичних колах обговорюють перспективу військового союзу з Китаєм, оцінюють ймовірність цього союзу з ним. Ось що, наприклад, говорить член опікунської і наукової ради Російської ради з міжнародних справ Олександр Динкін в інтерв'ю ТАСС:

"У січні міністр закордонних справ Китаю Ван І заявив: "У наших відносин немає кінця, немає заборонених тем для стратегічного партнерства, немає вищої обмежувальної планки". Дуже схоже на відкриту пропозицію військово-стратегічного союзу, що може бути сюрпризом для Заходу".

Українські експерти також обговорюють можливість військового союзу Росії та Китаю. Навіть у Європі цього не виключають. При цьому є розуміння, що це вигідно Росії. Але ось питання, Китаю це навіщо?

Видають бажане за дійсне

На думку політолога Волі, думка Динкіна більше нагадує спробу видати бажане за дійсне.

"Це фантастичний і нереалізовуваний сценарій. Об'єднання з Росією зараз загрожує Китаю ще більшими проблемами для своєї економіки", – говорить нам Воля.

Водночас директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов зазначає, що, незважаючи на те, що Китаю економічно не вигідно протистояння з США, Америка все ж побоюється створення військового союзу КНР і РФ.

"Штати зараз намагаються зробити все, щоб запобігти створенню такого союзу, і для цього навіть готові піти на деякі поступки для РФ", – говорить Карасьов.

На думку політолога, однією з поступок може виявитися питання Донбасу. Найімовірніше, США схиляються до того, щоб заморозити цей конфлікт. Тобто залишити ситуацію з невизнаними республіками в тому стані, в якому вона знаходиться зараз.

У чому тут підступ?

Китай веде грамотну зовнішню політику, яка дозволяє йому уникати криз у країні протягом тривалого часу. Це політика невтручання і м'якої, суто економічної експансії. Інша справа, як поведе себе Китай перед обличчям системних економічних санкцій. Якщо в КНР почнеться криза, країна може перейти до більш агресивної зовнішньої політики. Китай вже побудував найбільший у світі військово-морський флот. Він всіляко нарощує свій військовий потенціал. Очевидно, перспективу такого розвитку подій не тільки в Європі та США, але і в самому Китаї оцінюють як реальну.

Справа тут в тому, що багато виробників у ЄС і США зітхнули б з великим полегшенням, якби проти Китаю були введені системні економічні санкції. Обмеження для китайських товарів відкрили б відмінні перспективи для більш дорогих товарів з країн "золотого мільярда".

Виходить, Росія, зі своїми військовими ідеями, все-таки обмежує маневр Америки, яка бачить у зростаючому економічному впливі КНР загрозу для свого становища світового політичного лідера. Адже найбільше США противляться перспективі створення антиамериканських союзів між країнами.

Для США логічно було б вирішити проблеми почергово. Оскільки поки що ніякої економічної війни проти Китаю немає, то логічно було б "заспокоїти" Росію, запропонувавши їй створити нову систему колективної безпеки в Європі. У цій новій системі Україна може отримати швидку перспективу вступу в НАТО і ЄС, але без анексованоїї частини Донбасу і Криму.

Вже коли Росія буде пов'язана новими договорами, можна буде розпочати розгляд питання з Китаєм. Мабуть, так і діє Байден. Він несподівано для всіх подзвонив Путіну, запросив на переговори. Підготовка до переговорів йде дуже швидко. Тепер питання, як саме спрацює в даному випадку американська дипломатія. Це стане відомо вже скоро – після зустрічі Байдена і Путіна в Женеві.

Нагадаємо, перша зустріч президентів США і Росії, Джо Байдена і Володимира Путіна, відбудеться 16 червня в Женеві (Швейцарія). Серед головних питань, які обговорять глави держав, буде також питання відносин з Китаєм.