Європейські експерти про мінські угоди: Росія може висунути нові вимоги

Європейські експерти стримано оцінюють мінські угоди за результатами переговорів "нормандської четвірки", відзначаючи неясність механізмів реалізації деяких пунктів підписаних документів.

"Угоди виглядає позитивно для української сторони, але багато питань досі не з'ясовані (демаркаційна лінія, за яких обставин пройдуть вибори тощо). До того ж деякі питання були вирішені на користь бойовиків: не зовсім чітка демаркаційна лінія, ступінь визнання... Але, в першу чергу, нам потрібно дочекатися, як це угоди буде виконуватися і чи будуть зупинені потоки зброї. Так як ми бачимо, що довіри немає", – вважає експерт центру Східної та центральної Європи Роберта Боша Штефан Мейстер.

За його словами, Кремль може грати в подвійну гру. І ще не факт, що бойовики будуть виконувати угоди. "Кремль може погодитися на умови, при цьому бойовики не захочуть виконувати домовленості. Залишилося багато невирішених моментів і це дає поле діяльності для Росії, щоб діяти в своїх інтересах. Як і раніше відкритий питання майбутнього статусу двох регіонів, вибори, коли будуть виведені війська", – вважає Мейстер.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

При цьому американський експерт Майкл Кофман вважає, що під "спеціальним статусом" насправді криється більш широкі можливості.

"Угода має переваги для обох сторін. Головне – імплементація його деталей, хто буде робити це перша. Україна дає республікам статус, а вони проводять вибори до того, як Україна отримає контроль над кордоном. Бойовики зберігають свою поліцію, призначають своїх чиновників і можуть облаштувати кордон з Росією. Ймовірно пройде не менше року, поки Україна отримає контроль, а до цього часу у бойовиків буде добре озброєна "поліція" з танками та іншим", – вважає експерт Академії державної політики при Інституті Кеннана Майкл Кофман.

При цьому деякі експерти вважають, що Україні вдалося відвернути повномасштабну війну і останні дипломатичні маневри керівництва країни цілком можна назвати успішними.

"У квітні 2014 все виглядало так, ніби Путін збирався йти на вторгнення. Він не наважився, і вибрати стратегію виснаження. Але його метою була як і раніше – вся Україна, він хотів змусити Київ підписати угоду, яка буде припускати "федералізацію" України на умовах Росії. Цього не сталося. І навіть якщо деякі люди в Україні незадоволені угодою, я думаю, що це успіх для Києва, бо ризики були дуже високими. Україна вже вийшла з дуже небезпечного воєнного стану, хоч і знаходиться в ще в досить крихкою військової ситуації", – вважає експерт Європейської Ради у закордонних справах Гюстав Грессел.

Він також вважає, що в угоді залишилося безліч відкритих питань, на яких згодом, ймовірно, і буде грати Путін: "Україна повинна буде імплементувати децентралізацію. Але що якщо Росія вимагатиме більшого і скаже, що вона не задоволена тим, як це робить Київ? Київ також має прийняти кілька законів – про амністію тощо, це, ймовірно, викличе протиріччя всередині країни, і Путін скоріше за все буде на цьому грати, кажучи, що Київ не виконує домовленості. Або ж буде висувати нові вимоги, ймовірно через "народні республіки". На думку Грессела Путіну зараз вкрай важливо перекласти провину на Україну, в очах міжнародної спільноти.

А експерт Фонду Маршалла Йорг Форбріг вважає, що ця угода може чекати доля попередніх.

"Реальний успіх залежить від реалізації більшості, якщо не всіх, положень, включених в документі. За останній рік було кілька раундів переговорів – в Женеві навесні, в Берліні влітку, в Мінську восени – і всі вони закінчувалися якимись домовленостями. Але жоден з них не привів до стабілізації, навпаки далі йшла ще більша ескалація. Виглядає так ніби переговори служили, перш за все, для бойовиків і Росії способом промацати, на які поступки Україні і Захід готові піти. А потім використовувати момент для того, щоб посилити бойовиків і піти в наступ", – вважає експерт.

За його словами Україні потрібно бути готовою і до такого сценарію, адже найважливіший момент – встановлення Україною контролю над кордоном – залежить від ряду кроків з боку України (прийняття нової Конституції, місцеві вибори тощо), які можуть пройти не зовсім гладко. Але навіть у цьому випадку, контроль над кордоном буде встановлений нескоро, і це дає Росії час, щоб зібратися з силами і навіть спробувати отримати сухопутний коридор до Криму.