"Електронне голосування? Технічно ми до цього готові"

В першій частині інтерв'ю з керівником Служби розпорядника Державного реєстру виборців ЦВК Олександром Стельмахом ми розповіли, як проголосувати на виборах президента України громадянам нашої держави, зареєстрованим в Криму або на окупованих територіях Донбасу. А також – чому громадяни, які знялися з реєстрації, проголосувати не зможуть.

Сайт "Сегодня" пропонує увазі читачів другу частину розмови з Олександром Стельмахом. Про те, як будуть голосувати громадяни України за кордоном, чи зможуть виборчі дільниці за кордоном "пропустити" мільйони українських "заробітчан", чому деякі громадяни не можуть відшукати себе в Держреєстрі виборців, і багато іншого читайте нижче.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців ЦВК Олександр Стельмах. Фото "Сегодня"

Як працює Держреєстр виборців

- Олександре Васильовичу, розкажіть трохи про те, як взагалі функціонує Держреєстр виборців. Не всі люди розуміють, як він наповнюється, кого звинувачувати, якщо людина не знаходить себе в реєстрі, куди звертатися…

- Звертатися в будь-якому випадку потрібно до співробітників Служби Держреєстру виборців. Або через сайт – це набагато зручніше і дозволяє в більшості випадків вирішити проблему. Або безпосередньо до відділів Служби Держреєстру виборців. Такі відділи, як я вже говорив раніше, працюють при райадміністраціях або органах місцевих рад. Всього по Україні в органах ведення Реєстру на постійній основі працюють понад 2300 осіб. Їх основне завдання – актуалізація бази даних Реєстру на підставі інформації, отриманої від усіх суб'єктів подачі даних. Ну і, зрозуміло, робота з людьми.

- Дані уточнюються, навіть коли виборів немає? І хто ці таємничі "суб'єкти подання"?

- Функціонування Державного реєстру виборців взагалі не залежить від виборів. Оновлення системи даних – це постійний і трудомісткий процес. Щомісяця ми отримуємо дані більш ніж від 20 тисяч суб'єктів подачі періодичного оновлення. Це органи реєстрації, яких у нас більше 8 тисяч по країні. Мін'юст подає дані про громадян, які померли. Органи охорони здоров'я подають інформацію про людей, які не можуть самостійно пересуватися – і ми ставимо відповідну позначку в реєстрі, щоб в день виборів забезпечити таким людям голосування на дому. Військові частини подають дані по військовослужбовцям строкової служби. Тому що для таких військовослужбовців виборчою адресою є місце дислокації військової частини. Установи виконання покарань подають інформацію про громадян, які відбувають покарання. Суди – про недієздатних громадян, Центр обліку бездомних – про громадян, які зареєструвалися як бездомні. Державна міграційна служба інформує, якщо хтось змінив прізвище. Припустимо, дівчина вийшла заміж, взяла прізвище чоловіка.

Щоб був зрозумілий обсяг роботи: в цілому в Службу подається приблизно 26 тисяч документів щомісяця. На основі всіх цих відомостей приблизно 300 000 записів щомісяця оновлюється. Всі відомості ми отримуємо як в електронному вигляді, так і в паперовому, з мокрою печаткою. Будь-які зміни в реєстрі відбуваються на підставі цих документів. Або ж коли виборець сам звертається з відповідною заявою про уточнення даних.

- На вашому сайті загальна кількість виборців – 35,5 млн громадян – зазначена на 28 лютого. Це остаточна цифра на ці вибори, або до 31 березня вона ще зміниться?

- Зміниться. Додадуться, приміром, виборці, яким на дату голосування виповниться 18 років. 

Чому виборці не знаходять себе в реєстрі

- У соцмережах можна зустріти нарікання і навіть звинувачення громадян, що не знайшли себе в Госреесре виборців. Наскільки актуальна ця проблема? І взагалі, наскільки активно люди перевіряють свої дані, занесені до реєстру.

- З початком виборчої кампанії – дуже активно. І чем ближче до виборів, тим активніше. Припустимо, на сьогоднішній день ми отримуємо близько двох з половиною тисяч запитів на годину. Хто і як себе шукає, ми бачимо в реальному часі. Давайте подивимося статистику (відкриває спеціальні сторінки реєстру, – авт). За сьогоднішній день 61% громадян, звіряє дані через наш сайт, знайшли себе в реєстрі. 3% – знайшли, але їм повідомили, що вони перебувають у стані "вибув". Тобто вони знялися з реєстрації на своєму колишньому місці проживання. 13% – або неправильно вказали свою електронну пошту, на яку система надсилає код підтвердження, або не ввели цей код на сайті. Нарешті, 24% себе в реєстрі не знайшли. Це дійсно багато.

Але давайте подивимося причини. Ось, наприклад, людина явно неправильно ввела своє ім'я. Друкарська помилка. Ось ввела ім'я і прізвище російською мовою – так вона себе ніколи не знайде. Часто роблять помилку, вказуючи неправильну дату народження. Поширена помилка – коли людина вказує населений пункт проживання, а не реєстрації. Або пройшла процедуру зміни місця голосування без зміни виборчої адреси і вводить адресу, яку вона вказала у якості тимчасової. Але виборча адреса адже у неї залишилася колишня!

Ми помітили, що деякі громадяни навіть шукають своїх померлих родичів. Можливо, намагаються знайти якісь зловживання. Громадянську позицію і небайдужість людей можна тільки вітати. Зауважу, що законодавство передбачає публічний контроль над веденням Держреєстру боку політичних партій і кандидатів.

- А що все-таки робити тим людям, які не знайшли себе в реєстрі?

- Для початку можна проконсультуватися. На сайті є спеціальна форма, в якій громадяни зможуть поставити запитання. До речі, цієї зворотним зв'язком люди активно користуються. Ми отримуємо до півтисячі питань в день. Найрізноманітніших – від скарг, що людина не знайшла в себе в Держреєстрі, до питань, як, наприклад, тимчасово змінити адресу голосування. І хоча докладні інструкції можна знайти на сайті – відповідаємо. У складних випадках – розбираємося.

Скільки українців проголосують за кордоном

- Ви згадали про Центрах обліку бездомних, які подають до відділів Держреєстру дані про цю категорію громадян. Тобто бездомні, на відміну від тих громадян, хто вибув, мають можливість голосувати? А де їм голосувати – у них же немає реєстрації?

- На звичайній виборчій дільниці. Є центри обліку бездомних громадян, у них є відповідні адреси. Ці адреси входять в межі звичайної дільниці. І на цій дільниці бездомні можуть проголосувати. До речі, їм, як і всім громадянам, також розсилаються іменні запрошення на вибори із зазначенням дільниці. Приходять ці запрошення на адресу центру обліку бездомних громадян. Але я уточню: мова тільки про бездомних, які зареєстровані у відповідних Центрах. Незареєстровані бездомні, так само як і ті громадяни, що вибули, голосувати не можуть з тих же об'єктивних причин – ми не знаємо їх місцезнаходження, не знаємо, до якої дільниці їх прикріпити.

- Більш животрепетне питання – з урахуванням числа українців, яких він зачіпає. Відомо, що мільйони громадян сьогодні перебувають за кордоном. На навчанні, заробітках і т.д. Як організовано голосування за кордоном? Чи зможуть закордонні виборчі дільниці "пропустити" в день виборів таку кількість виборців?

- Якщо в Україні граничне число виборців на дільниці обмежена 2500, то в закордонному виборчому окрузі таких обмежень немає. Припустимо, в Польщі у нас чотири виборчі дільниці. В одну на даний момент включено понад 14 тисяч виборців, у другій – 8,5 тисячі. Ще дві дільниці поменше – 3 500 і 3 300 виборців. Звичайно, 14 тисяч – це багато для ділянки. Але треба розуміти, що за кордоном, на відміну від території України, не можна створювати дільниці, виходячи з необхідності. Вони створюються, виходячи з можливостей, умов. А це, по-перше, наявність приміщень – дільниці створюються там, де є українські консульства. Це позиція самої іноземної держави – піде вона назустріч в цьому питанні чи ні. Нарешті, це світова практика. Ми не можемо сказати: ось у нас півмільйона виборців у вашій країні, дайте нам будівлі, щоб вони могли проголосувати. Так не робиться в світі.

І треба ще розуміти, що явка на зарубіжних виборах, як правило, дуже низька. З тих виборців, яких ми включаємо в списки в закордонному виборчому окрузі, приймає участь в голосуванні в середньому 10-15%. Наприклад, Австралія. На всю країну там одна виборча дільниця. Зрозуміло, що не всі громадяни України, які проживають в Австралії, готові долати тисячі кілометрів, щоб проголосувати.

- Ви нарахували в Польщі трохи менше 30 тисяч українських виборців. Але ж очевидно, що там їх знаходиться значно більше! Навіть за офіційними даними: міністр соціальної політики України Андрій Рева не так давно озвучив цифру в мільйон українців, які працюють в сусідній країні.

- Право голосувати за кордоном мають далеко не всі з них. Автоматично потрапляють до списків виборців закордонної виборчої дільниці ті громадяни, які стали на консульський облік. Є ще одна можливість проголосувати за кордоном – пройти процедуру тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси. Таку ж, як проходять громадяни на території України.

Щоб ви розуміли: Припустимо, що такий-то громадянин перетнув кордон з Польщею. Але чи залишився він у Польщі або поїхав потім в Чехію, Німеччину, Францію – ми не знаємо. І поки він сам не "з'явиться" – прийде в українське консульство і не стане на консульський облік, змінити адресу голосування і прикріпити його до закордонної дільниці ми не маємо можливості.

- А скільки всього зареєстровано українських виборців за кордоном?

- 530 тисяч. З них 119 тисяч знялися з консульського обліку і ніде не реєструвалися. Тобто в загальному зараз трохи більше 410 000 виборців виходить – це ті, хто зможе проголосувати за кордоном на цих виборах. Зрозуміло, будуть люди, які проголосують на зарубіжній дільниці по процедурі тимчасової зміни місця голосування. Але в будь-якому випадку мова не йде про голосування мільйонів українських виборців не те що в якійсь окремій зарубіжній країні, а й на всіх створених закордонних дільницях.

Електронне голосування українцям поки не світить

- Судячи з того, що ви розповіли і показали, Держреєстр виборців – досить "просунута" сучасна інформаційна система. Чому, маючи такі технології, ми не маємо електронного голосування в Україні, як, припустимо, в тій же Естонії?

- Технічно ми до цього готові. Але починати потрібно з малого. Хоча б заяви про зміну адреси голосування можна було б подавати по інтернету з використанням електронного цифрового підпису. Але все це повинно бути прописано законодавчо, а цього поки немає.

Індія вже десятиліття використовує на виборах машини для голосування. У цій країні одних тільки членів дільничних виборчих комісій на виборах – 11 мільйонів. Мільйон виборчих дільниць. І все нормально, голосують кнопками на дільницях. Бразилія голосує за допомогою тачскрінів. Зібрані біометричні дані всіх 250 мільйонів виборців і внесені в єдину базу даних. І все працює. Вартість проведення виборів з розрахунку на одного виборця в Бразилії вдвічі менше ніж в Україні.

У нас в країні поки що утримуються від введення таких нововведень. Навіть в проекті нового Виборчого кодексу, який в разі затвердження визначатиме процедуру виборів на багато років вперед, все побудовано на старих паперових технологіях