Експерти: Законом про УПА влада хоче зберегти свій електорат

Днями президент Петро Порошенко підписав пакет законів про декомунізацію. У цей пакет, крім, власне, боротьби з комуністичним минулим, міститься не менше скандальний закон – про визнання учасників ОУН і УПА борцями за незалежність України. Крім них, борцями за незалежність визнають і інші формування початку минулого століття: органи влади УНР, Гетьманату, ЗУНР, Карпатської України, а також організації другої половини XX століття: Українська Гельсінська спілка та Народний Рух. У законі також сказано, що держава і місцеві органи влади можуть надавати пільги борцям за незалежність і членам їх сімей. Втім, і до прийняття закону допомогу ветеранам УПА виплачували на Заході України. Так, Івано-Франківський і Львівська облрада доплачують їм до пенсії по 250 грн, а також надають пільги на зв'язок і безкоштовний проїзд у громадському транспорті.

Закон викликав неоднозначну оцінку як усередині України, так і за кордоном. Так, президент Польщі Броніслав Коморовський заявив, що визнання УПА ускладнить польсько-український історичний діалог. Тому днями прес-служба президента повідомила, що Порошенко планує внести в Раду поправки до закону – щоб він не створював проблеми для міжнародних відносин.

ПОЛЬЩА ТА ІЗРАЇЛЬ. Соціологи упевнені, що цей закон не сприяє консолідації України. "Це питання, яке розколює суспільство, а тема УПА особливо болюча", – сказала "Сегодня" директор фонду "Демініціативи" Ірина Бекешкіна. На її думку, перед прийняттям законів слід було б провести роз'яснювальну роботу на Сході. Вважає тему УПА занадто суперечливою і політолог Андрій Золотарьов: "Спроби намалювати УПА як однозначно благодійну організацію приведуть до міжнародних витрат і ускладнять відносини з Польщею, яка не забула про Волинську різанину. Закон стане причиною з'ясування відносин між польськими політиками, і громадська думка поляків буде не на боці представників влади, які підтримають Україну. В Ізраїлі до УПА теж ставлення прохолодне – через Львівський погром 1941 року. А РФ використовує новий закон в інформвійні проти України". Політолог Вадим Карасьов же вважає, що закон суттєво на відносини з Польщею не вплине, а сам по собі направлений на підтримку рейтингу нинішньої влади: "Наші відносини з Польщею зараз визначаються російською геополітикою, а не внутрішніми процесами в Україні. Що стосується планів президента відкоригувати закон, це спрямовано на Європу в цілому, яка насторожено сприймає націоналістичні нотки в українській політиці. Сам же закон розрахований на цільовий електорат влади, розчарований ситуацією в економіці, а не на все суспільство".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Українці на сході все ще не визнають УПА

Що стосується ставлення українців до діяльності УПА, то, в порівнянні з минулими роками, воно стало спокійнішим, розповіла нам директор фонду "Демініціативи" Ірина Бекешкіна: "Ситуація з цього питання не така, як було кілька років тому, коли негативне ставлення в нашому суспільстві переважало". За словами соціолога, згідно з останнім опитуванням фонду, в цілому по країні позитивно діяльність УПА сприймає 43% українців, негативно – 27%. Ще 21% відноситься до питання байдуже, а 8% наших громадян нічого не знають про українських повстанців. "Ситуація відрізняється по регіонах. І тут можна побачити розкол", – підкреслює Бекешкіна. Так, на Галичині позитивно сприймають УПА 92% місцевих жителів, на Волині – 70%, а на Закарпатті – 48%. На Сході ситуація зворотна: у Харківській області – 41% противників УПА і тільки 18% – прихильників, в Дніпропетровській і Запорізькій областях – 54% противників УПА і 27% – прихильників, а на Півдні – 40% противників УПА і 22% – прихильників. Найгірше ситуація по Донецькій та Луганській областям: там 70,8% населення вважають бійців УПА злочинцями.