Експерт назвала корупційні ризики антикорупційного закону

У процесі підготовки проекту закону "Про внесення змін до закону України "Про запобігання корупції" щодо викривачів корупції" до другого читання з документа було вилучено низку корупційних серйозних ризиків, проте деякі норми, які можуть нести корупційні ризики в затвердженому сьогодні парламентом законі, залишилися.

Про це сайту "Сьогодні" розповіла виконавчий директор аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей", експерт з питань правової політики і правосуддя та антикорупційної експертизи нормативних актів Мартіна Богуславець.

"Були дуже серйозні історії, які або взагалі унеможливили б виплати, або ж інститут не працював би. Їх до другого читання прибрали з проекту закону. По-перше, в першому читанні було затверджено норма про те, що, якщо відразу кілька людей надали інформацію про корупцію, суд сам визначав, кому який розмір винагороди платити кожному з викривачів – виходячи з "важливості" наданої інформації. Відповідно, були дуже серйозні корупційні ризики. Але цю норму прибрали, і тепер винагорода буде розділена порівну. Суд позбувся можливості маніпулювати, розраховувати на якусь неправомірну вигоду від свого рішення про винагороду", – зазначила експерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У "Слуги народу" роз'яснили сенс закону про винагороду за викриття корупціонерів

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Ще одним ризиком, який був виправлений, була відсутність норми про те, на якому етапі має виплачуватися винагорода.

"Йшлося про те, що винагорода буде виплачуватись в залежності від суми. І все. А на якому етапі – не уточнювалося. При цьому в Кримінальний процесуальний кодекс вносилася норма, що виплати ніби проводитимуться після рішення суду. А в закон про запобігання корупції – лише норма про винагороду. Тобто створювалася колізія, через яку закон взагалі міг не працювати. Але ця норма була також виправлена. Тому я вважаю, що закон став набагато кращий, він має право на життя", – сказала експерт.

Водночас, за словами Мартіни Богуславець, в документі залишилися норми, здатні заблокувати процедуру викриття корупціонерів. Так, експерт звернула увагу, що затверджений закон передбачає створення спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції "механізмів стимулювання" для інформаторів.

"Що це за механізми, чи є там корупційні ризики, як це повинно працювати – в законі не роз'яснюється", – зазначила Мартіна Богуславець.

Ще один пункт стосується визначення відповідними органами внутрішніх процедур і механізмів прийому до розгляду повідомлень викривачів.

"Як ви розумієте, єдина система, єдина процедура для всіх органів закону не існує. Ми співпрацювали з депутатами в процесі підготовки і вказували на цю норму. Хотіли, щоб процедура або була виписана в законі, або в законі було б сказано, про процедуру визначає НАЗК. На жаль, це не було прийнято. І це значить, що кожен орган може створювати свою процедуру розгляду звернень. І хтось може виписати більш захищену процедуру, інші – ні", – сказала Мартіна Богуславець.

Третій корупційний ризик, що залишився в законі – це дозвіл НАЗК визначати порядок подальшого розгляду певної інформації, зазначила Мартіна Богуславець. За її словами, така оціночна норма також несе ризики отримання неправомірної вигоди чиновниками.

Нагадаємо, голова Союзу юристів України, екс-генпрокурор Святослав Піскун жорстко розкритикував закон про виявника корупції. Як роз'яснив Піскун у коментарі сайту "Сьогодні", в тому вигляді, в якому закон прийнятий, він працювати не буде. До того ж, за його словами, за багатьма позиціями він суперечить чинному законодавству .